1Справа № 335/3699/16-к 1-кп/335/268/2016
5 травня 2016 року Орджонікідзевський районний суд м. Запоріжжя у складі:
головуючого судді ОСОБА_1 ,
за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2
процесуального прокурора ОСОБА_3 ,
обвинуваченого ОСОБА_4 ,
захисника обвинуваченого адвоката ОСОБА_5
потерпілої ОСОБА_6 ,
розглянувши у відкритому підготовчому судовому засіданні у залі суду за адресою: м. Запоріжжя, вул. Перемоги, 51, кримінальне провадження, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12016080060001126, за обвинуваченням
ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с. Плахіно, Абанського району, Красноярського краю, РФ, громадянина України, який має базову середню освіту, одруженого, на утриманні маючого двох неповнолітніх дітей, офіційно не працевлаштованого, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , проживаючого за адресою: АДРЕСА_2 , раніше засудженого:
16 квітня 2002 р. Мелітопольським міським судом Запорізької області за ч. 2 ст. 190, ч. 2 ст. 186, ч.1 187 КК України із застосуванням ст. 70 КК України до 6 років позбавлення волі. Звільненого умовно-достроково 14.07.2006 року, не відбутий строк покарання 1 рік 11 місяців 14 днів;
02 квітня 2007 р. Ленінським районним судом м. Запоріжжя за ч. 2 ст. 186, ч.2 ст.190, ч.2 ст.185, КК України із застосуванням ст. 70 КК України до 5 років позбавлення волі. На підставі ст..71 КК України частково приєднано до вироку Мелітопольського міського суду Запорізької області від 16.04.2002 року та призначено остаточне покарання у вигляді позбавлення волі строком на 5 років 6 місяців. 26.08.2010 року на підставі постанови Оріхівського районного суду Запорізької області вид покарання змінено на виправні роботи з утриманням 20% заробітку. Не відбутий строк покарання 1 рік 7 місяців 14 днів.
05 липня 2012 року Хортицьким районним судом м. Запоріжжя за ч.2 ст.307, ч.1 ст.309 КК України із застосуванням ч.1 ст. 71, ст.72 КК України частково приєднано покарання за вироком Ленінського районного суду м. Запоріжжя від 02.04.2007 року та остаточно призначено покарання у вигляді позбавлення волі строком на 2 роки 6 місяців. Звільнений умовно - достроково 21.07.2014 року, не відбутий строк покарання 5 місяців 3 дні.
у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 185 КК України,
разом з угодою про примирення між потерпілим та підозрюваним,
ОСОБА_4 вчинив кримінальне правопорушення за таких обставин.
15 березня 2016 р. о 16:15 год. ОСОБА_4 , знаходячись біля камер тимчасового зберігання речей, що розташовані у приміщенні супермаркету «Сільпо» за адресою: м. Запоріжжя, пр. Леніна, 147, маючи умисел на таємне викрадення чужого майна, діючи умисно, з корисливих мотивів, повторно, відкрив незамкнуті дверцята комірки № 53, звідки таємно викрав майно, що належить потерпілій ОСОБА_6 , а саме: сумку «Adidas» темно-синього кольору вартістю 250 гривень; мобільний телефон «Nokia X2» ІМЕІ НОМЕР_1 у корпусі чорно-червоного кольору вартістю 1064 гривень; сім-карту мобільного оператора «МТС» з абонентським номером НОМЕР_2 , матеріальної цінності не представляючої; гроші в сумі 70 гривень; косметичку «Louis Vuitton» коричневого кольору вартістю 150 гривень, - спричинивши потерпілій ОСОБА_6 матеріальну шкоду на загальну суму 1464,00 гривень.
25 березня 2016 р. між підозрюваним та потерпілою укладено угоду про примирення у відповідності до вимог ст. 469 КПК України. Зазначена угода у відповідності до ст. 474 КПК України надійшла до суду разом з обвинувальним актом.
Виходячи зі змісту угоди про примирення, сторони дійшли згоди щодо правової кваліфікації дій обвинуваченого за ч. 2 ст. 185 КК України, істотних для даного кримінального провадження обставин, та покарання, яке повинен понести обвинувачений у вигляді 2 років позбавлення волі із застосуванням ст. 75 КК України з іспитовим строком 1 рік з покладенням обов'язків, визначених ст. 76 КК України. В угоді зазначені наслідки її укладення та затвердження, встановлені статтею 473 КПК України, наслідки її невиконання.
В судовому засіданні прокурор, захисник не заперечували проти затвердження угоди про примирення між потерпілою та підозрюваним, які, своєю чергою, просять суд затвердити угоду про їх примирення.
Суд, заслухавши учасників судового провадження, дослідивши матеріали кримінального провадження в межах вирішуваних питань, дійшов висновку про можливість затвердження угоди про примирення та призначення узгодженого сторонами покарання, виходячи з наступного.
Згідно з п. 1 ч. 3 ст. 314 КПК України, при прийнятті рішення у підготовчому судовому засіданні суд має право, зокрема, затвердити угоду.
Відповідно до п. 1 ст. 468 КПК України, у кримінальному провадженні може бути укладена угода про примирення між потерпілим та підозрюваним чи обвинуваченим.
Згідно з ч.3 ст.469 КПК України, угода про примирення між потерпілим та підозрюваним чи обвинуваченим може бути укладена у провадженні щодо кримінальних проступків, злочинів невеликої чи середньої тяжкості та у кримінальному провадженні у формі приватного обвинувачення.
Судом, встановлено, що ОСОБА_4 вчинив злочин, передбачений ч. 2 ст. 185 КК України, який згідно ст. 12 КК України, є злочином середньої тяжкості, та його дії судом кваліфіковані як таємне викрадення чужого майна (крадіжка), вчинене повторно.
При цьому в ході допиту обвинуваченого судом з'ясовано, що він цілком розуміє права, визначені п.п.1, 4 п. 1 ч. 5 ст. 474 КПК України, наслідки укладення та затвердження даної угоди, передбачені ч. 1 ст. 473 КПК України, характер обвинувачення, вид покарання, а також інші заходи, які будуть застосовані до нього у разі затвердження угоди судом.
Суд переконався, що укладення угоди сторонами є добровільним, тобто не є наслідком застосування насильства, примусу, погроз або наслідком обіцянок чи дії будь-яких інших обставин, ніж ті, що передбачені в угодах.
Зміст укладеної сторонами угоди відповідає вимогам ст. 471 КПК України, а також КК України, підстави для відмови в їх затвердженні, передбачені ч. 7 ст. 474 КПК України, відсутні.
Обставинами, що пом'якшують покарання обвинуваченого суд визнає його щире каяття, відшкодування потерпілій заподіяної шкоди.
Обставин, що обтяжують покарання, судом не встановлено.
Виходячи з викладеного, враховуючи тяжкість вчиненого злочину, суспільно-небезпечні наслідки - тяжких наслідків не настало, майнова шкода відшкодована шляхом повернення викраденого майна, особу обвинуваченого, який раніше засуджений, працює неофіційно, перебував на диспансерному обліку у 2006 році у КУ «Обласному клінічному наркологічному диспансері» Запорізької області, за сімейним станом одружений, має на утриманні дітей ОСОБА_7 , 2001 року народження, та ОСОБА_8 , 2011 року народження, суд дійшов висновку про можливість затвердження угоди про примирення між підозрюваним та потерпілою і призначення обвинуваченому узгодженого сторонами покарання.
Судом роз'яснено обвинуваченому, що умисне невиконання угоди є підставою для притягнення його до відповідальності, встановленої законом.
Відповідно до ст. 475 КПК України, якщо суд переконається, що угода може бути затверджена, він ухвалює вирок, яким затверджує угоду і призначає узгоджену сторонами міру покарання.
Цивільний позов у даному кримінальному провадженні не заявлявся.
Питання про речові докази суд вирішує відповідно до ст.100 КПК України.
Запобіжний захід відносно ОСОБА_9 у вигляді домашнього арешту слід залишити до набрання вироком законної сили.
Керуючись ст. ст. 314, 373, 374, 475 КПК України, суд,
Затвердити угоду про примирення, укладену між потерпілою ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , та підозрюваним ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , за обвинувальним актом в кримінальному провадженні, внесеному в Єдиний реєстр досудових розслідувань за № 12016080060001126 від 15 березня 2016 року за ч. 2 ст. 185 КК України.
ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , визнати винним у вчиненні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 185 КК України.
На підставі угоди про примирення від 25 березня 2016 року ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , призначити узгоджене сторонами покарання за ч. 2 ст. 185 КК України у вигляді 2 (двох) років позбавлення волі.
На підставі статті 75 КК України звільнити ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 від призначеного покарання у вигляді 2 (двох) років позбавлення волі якщо він протягом іспитового строку тривалістю 1 (один) рік не вчинить нового злочину і виконає покладені на нього обов'язки.
На підставі статті 76 КК України покласти на ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 обов'язки: повідомляти кримінально-виконавчу інспекцію про зміну місця проживання, роботи або навчання; періодично з'являтися для реєстрації в кримінально-виконавчій інспекції.
До набрання вироком законної сили запобіжний захід відносно ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , залишити у вигляді домашнього арешту.
Речові докази по справі:
сумку «Adidas» темно-синього кольору, яка передана на відповідальне зберігання потерпілій ОСОБА_6 , залишити ОСОБА_6 за належністю;
DVD-диск з записа з камер відео спостереження, які розташовані у приміщенні супермаркету «Сільпо» за адресою: м. Запоріжжя, проспект Леніна, 147, долучений до матеріалів кримінального провадження, - залишити в матеріалах кримінального провадження прокурора.
Вирок суду на підставі угод про примирення може бути оскаржено до апеляційного суду Запорізької області через Орджонікідзевський районний суд м. Запоріжжя протягом тридцяти днів з дня його проголошення з підстав, передбачених ч. 3 ст. 394 КПК України.
Вирок суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. Уразі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.
Суддя ОСОБА_1