1Справа № 335/3473/16-к 1-кп/335/244/2016
04 травня 2016 року Орджонікідзевський районний суд м. Запоріжжя у складі:
головуючого судді ОСОБА_1 ,
за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 ,
процесуального прокурора ОСОБА_3 ,
обвинуваченого ОСОБА_4 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні кримінальне провадження, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12016080060001078 від 12 березня 2016 р., за обвинуваченням ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с. Бондурівка Тростянецького району Вінницької області, громадянина України, із середньою освітою, одруженого, офіційно не працевлаштованого, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , проживаючого за адресою: АДРЕСА_2 , раніше не засудженого,
у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 185 Кримінального кодексу України,
ОСОБА_4 вчинив кримінальне правопорушення за наступних обставин.
11 березня 2016 року о 16:07 год. ОСОБА_4 , маючи умисел на таємне викрадення чужого майна, знаходячись на робочому місті, а саме у приміщенні переодягальні ТОВ «Авто логістік 2015» за адресою: м. Запоріжжя, вул. Рекордна, б. 20-а, діючи із корисливих мотивів, скориставшись відсутністю інших працівників, таємно викрав з карману джинсів майно, яке належало потерпілому ОСОБА_5 , а саме мобільний телефон «Nokia 202 Dual Sim Black» у корпусі чорного кольору з ІМЕІ номерами НОМЕР_1 та НОМЕР_2 вартістю 800 гривень, в якому знаходились сім-карти мобільних операторів «МТС» та «Київстар» з абонентськими номерами НОМЕР_3 та НОМЕР_4 , які матеріальної цінності не представляють, та карткою пам'яті micro SDHC «Transcend» class 4 (TS8GUSDC4) об'ємом 8 ГБ вартістю 72,00 гривні, чим спричинив потерпілому ОСОБА_5 матеріальну шкоду на суму 872,00 гривні.
Допитаний у судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_4 визнав себе винним у інкримінованому кримінальному правопорушенні, щиро покаявся у скоєному, підтвердив вчинення кримінального правопорушення при викладених вище обставинах. Зокрема, зазначив, що 11 березня 2016 р. о 16:07 год. він після закінчення робочого дня пішов до переодягальні ТОВ «Авто логістік 2015», де побачив джинси потерпілого ОСОБА_5 , який працював на даному підприємстві водієм. В кармані джинсів побачив мобільний телефон «Nokia 202 Dual Sim Black» чорного кольору, який таємно викрав. Після чого, знаходячись на зупинці громадського транспорту «вул. Диагональна» продав телефон раніше невідомому чоловіку за 150 гривень. Цивільний позов потерпілого визнав у повному обсязі.
Потерпілий, який є водночас цивільним позивачем, у судове засідання не з'явився, про дату, час та місце розгляду кримінального провадження повідомлявся належним чином рекомендованим листом із повідомленням, телефонограмою, причин неявки суду не повідомив. Суд, з урахуванням думки інших учасників процесу, вважав за можливе розглянути кримінальне провадження за його відсутності.
Враховуючи те, що обвинувачений та інші учасники процесу не оспорюють всі фактичні обставини справи і судом встановлено, що вони правильно розуміють зміст цих обставин, відсутні будь-які сумніви у добровільності та істинності їх позиції, суд, роз'яснивши учасникам процесу положення ст. 349 КПК України про позбавлення права на оскарження цих обставин в апеляційному порядку, провів судовий розгляд із застосуванням правил ч. 3 ст. 349 КПК України, визнав недоцільним дослідження доказів щодо тих обставин, які ніким не оспорюються, обмежившись допитом обвинуваченого, дослідженням даних про особу обвинуваченого та матеріалів на підтвердження цивільного позову.
За таких обставин суд вважає доведеною вину ОСОБА_4 у вчиненні інкримінованого йому діяння та кваліфікує дії останнього за ч. 1 ст. 185 КК України як таємне викрадення чужого майна (крадіжку).
При призначенні обвинуваченому ОСОБА_4 покарання, суд враховує: ступінь тяжкості вчиненого злочину, який, у відповідності до ст. 12 КК України, віднесено до злочину невеликої тяжкості, спричинених наслідків - потерпілому внаслідок злочину завдано матеріальної шкоди. Також суд враховує дані про особу обвинуваченого, який раніше в порядку статті 89 КК України не засуджений, працює неофіційно, на обліку в КУ «ОКПЛ» та КУ «Обласний клінічний наркологічний диспансер» на даний час не перебуває. За сімейним станом ОСОБА_4 одружений, на утриманні дітей чи непрацездатних осіб не має. Обставиною, що пом'якшує покарання ОСОБА_4 , є щире каяття. Обставин, що обтяжують покарання, не встановлено.
З урахуванням всіх обставин справи, відомостей про особу обвинуваченого, негативного ставлення до скоєного, суд доходить висновку, що доцільним та необхідним для виправлення обвинуваченого та для попередження скоєння інших злочинів є покарання, не пов'язане з ізоляцією від суспільства, у зв'язку з чим, суд вважає за доцільне призначити ОСОБА_4 покарання у вигляді громадських робіт.
Цивільний позов, заявлений на стадії досудового розслідування ОСОБА_5 на суму 872,00 гривні суд вважає таким, що підлягає задоволенню з таких підстав.
Відповідно до вимог частини першої статті 129 КПК України ухвалюючи обвинувальний вирок, суд залежно від доведеності підстав і розміру позову задовольняє цивільний позов повністю або частково чи відмовляє в ньому.
Частиною п'ятою статті 128 КПК України передбачено, що цивільний позов у кримінальному провадженні розглядається судом за правилами, встановленими цим Кодексом. Якщо процесуальні відносини, що виникли у зв'язку з цивільним позовом, цим Кодексом не врегульовані, до них застосовуються норми Цивільного процесуального кодексу України за умови, що вони не суперечать засадам кримінального судочинства.
Частиною четвертою статті 174 ЦПК України визначено, що у разі визнання відповідачем позову суд за наявності для того законних підстав ухвалює рішення про задоволення позову. Якщо визнання відповідачем позову суперечить закону або порушує права, свободи чи інтереси інших осіб, суд постановляє ухвалу про відмову у прийнятті визнання відповідачем позову і продовжує судовий розгляд.
Визнання обвинуваченим, який водночас є цивільним відповідачем, цивільного позову ОСОБА_5 , не суперечить вимогам закону, не порушує права, свободи чи інтереси інших осіб. Цивільний позов ґрунтується на вимогах закону, зокрема, ст.ст. 22, 1666 Цивільного кодексу України, а також підтверджений доказами - товарним чеком та гарантійним талоном.
З цих підстав, та враховуючи повне визнання відповідачем цивільного позову, суд доходить висновку, що даний цивільний позов слід задовольнити в повному обсязі.
Питання про речові докази суд вирішує відповідно до ст. 100 КПК України.
Запобіжний захід у вигляді особистого зобов'язання відносно ОСОБА_4 , обраний 21 березня 2016 р., слід залишити до набрання вироком законної сили.
На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 349, 369, 373, 374, 376 КПК України, суд
ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , визнати винним у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 185 Кримінального кодексу України, та призначити йому покарання у вигляді громадських робіт тривалістю 80 (вісімдесят) годин.
До набрання вироком законної сили запобіжний захід відносно ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , залишити у вигляді особистого зобов'язання.
Речові докази по справі: диск з відеозаписом з камер відеоспостереження у приміщенні переодягальні ТОВ «Авто логістік 2015» за адресою: м. Запоріжжя, вул. Рекордна, 20-а, який долучено до матеріалів кримінального провадження № 12016080060001078, - залишити в матеріалах кримінального провадження прокурора.
Цивільний позов ОСОБА_5 до ОСОБА_4 про відшкодування матеріальної шкоди, завданої злочином - задовольнити.
Стягнути з ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , на користь ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , матеріальну шкоду, завдану злочином, у розмірі 872 (вісімсот сімдесят дві) гривні 00 копійок.
Вирок може бути оскаржений до апеляційного суду Запорізької області через Орджонікідзевський районний суд м. Запоріжжя шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Суддя ОСОБА_1