Дата документу 05.05.2016
Справа № 334/1958/16-ц
Провадження № 2/334/1824/16
05 травня 2016 року Ленінський районний суд м. Запоріжжя у складі:
головуючого - судді Добрєва М.В.,
при секретарі Бараш Ю.Ю.
розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визнання права власності на 1/2 частку житлового будинку, набутого під час шлюбу
53/100 частки житлового будинку №9 по вулиці Гребінки в місті Запоріжжі належить на праві власності ОСОБА_2, відповідачу по справі, на підставі договору купівлі-продажу від 23.04.2013р ., посвідченого приватним нотаріусом ОСОБА_3, під реєстровим № 875 та внесено в Державний реєстр правочинів під № 2787758.
Шлюб між позивачкою та відповідачем розірвано 15.07.2014 року, про що складено відповідний актовий запис №78.
Позивачка звернулася до суду з позовом про розподіл майна подружжя, яке складається із 53/100 частки житлового будинку, та визнання права власності на 53/200 його частки, посилаючись на те, що з відповідачем, позивачка зареєструвала шлюб 28.07.2012 р., а 23.04.2013р. було придбано 53/100 частки житлового будинку за адресою: м.Запоріжжя, вул. Гребінки, б.9 (літ.А), частка якого є спільним майном подружжя.
Позивач та її представник підтримали позовні вимоги, посилаючись на ст.60 СК України та ч.3 ст.368 ЦК України, відповідно до яких, набуте подружжям за час шлюбу майно належить дружині та чоловіку на праві спільної сумісної власності незалежно від того, що один з них не мав з поважних причин самостійного доходу.
Відповідач не заперечував в судовому засіданні проти задоволення позовних вимог позивачки.
Заслухавши позивачку, її представника та відповідача по справі, та оглянувши матеріали справи, суд вважає, що позов є обґрунтованим та таким, що підлягає задоволенню з наступних підстав:
спірні 53/100 частки житлового за адресою м.Запоріжжя, вул. Гребінки, б.9 (літ-А) належить на праві власності ОСОБА_2, відповідачу по справі, на підставі договору купівлі-продажу від 23.04.2013р ., посвідченого приватним нотаріусом ОСОБА_3, під реєстровим № 875 та внесено в Державний реєстр правочинів під № 2787758, а також, відомостями, внесеними до технічного паспорту на житловий будинок.
Як встановлено в судовому засіданні сторони зареєстрували шлюб 28.07.2012р. /а.с.5/, 15.07.2014р., шлюб між позивачкою та відповідачем було розірвано, про що складено відповідний актовий запис №78./а.с.6/.
Відповідно до вимог ст.60 ЦПК України, кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, передбачених ст.61 ЦПК України. А саме, обставини, визнані сторонами, які беруть участь у справі, не підлягають доказуванню.
Згідно ст.60 СК України та ч.3 ст.368 ЦК України, набуте подружжям за час шлюбу майно належить дружині та чоловіку на праві спільної сумісної власності незалежно від того, що один з них не мав з поважних причин самостійного доходу.
Таким чином, судом безспірно встановлено, що 53/100 частка квартири за адресою: частки житлового за адресою м.Запоріжжя, вул. Гребінки, б.9,(літ-А) є спільним майном подружжя - позивачки та відповідача, яку вони придбали в період спільного проживання у шлюбі.
Після розірвання шлюбу між позивачкою та відповідачем, сторони в добровільному порядку не можуть вирішити спір про розподіл квартири, у зв'язку з чим, позивачка звернулася з позовом до суду, в якому просить визнати за нею право власності на 53/200 частку спірної квартири.
Згідно до вимог ст.68,69 та ч.1 ст.70 СК України, розірвання шлюбу не припиняє права спільної сумісної власності на майно, набуте за час шлюбу. Дружина та чоловік мають право на поділ майна, що належить їм на праві спільної сумісної власності, як в добровільному порядку, так і через суд. Частки майна чоловіка та дружини є рівними.
Відповідно до вимог ч.5 ст.11 ЦК України, однією з умов виникнення прав та обов'язків учасників цивільних правовідносин є рішення суду. Право власності в України повинно спиратися на певний титул /правовстановлюючий документ/, для того, щоб бути доведеним перед іншими особами.
Згідно вимог ст.16 ЦК України вбачається, що захист цивільних прав шляхом визнання права власності належить судам. Таким чином, обраний позивачкою спосіб захисту її прав передбачений законом і відповідає йому.
Згідно до вимог ст.63 СК України, позивачка та відповідач мають рівні права на володіння, користування і розпорядження майном, а саме - 53/100 часткою житлового будинку, яка оформлена на відповідача, але належить їм на праві спільної сумісної власності, т.я. іншої домовленості між ними судом не встановлено. Однак, позивачка позбавлена права користування та володіння часткою квартири, т.я. відповідач не бажав в добровільному порядку вирішувати спір.
З огляду на вищевикладене та враховуючи те, що вимоги позивачки є законними, обґрунтованими та такими, що знайшли своє підтвердження представленими по справі доказами, крім того, проти цих позовних вимог не заперечує і сам відповідач, суд дійшов висновку, що вимоги позивачки щодо визнання за нею права власності на 53/200 частки житлового будинку спірному житловому будинку, придбаного у шлюбі з відповідачем, підлягають задоволенню у повному обсязі.
Тому, керуючись ст.10, 57, 60,212-215, 218 ЦПК України, суд
Позов задовольнити.
Визнати 53/100 частку житлового будинку за адресою: м.Запоріжжя, вул. Гребінки, б.9 (літ-А) спільним сумісним майном подружжя ОСОБА_1 та ОСОБА_2.
Визнати за ОСОБА_1 та ОСОБА_2 право власності на 53/100 частку житлового будинку за адресою: м.Запоріжжя, вул. Гребінки, б.9 (літ.-А) по 53/200 частині житлового будинку за кожним.
Виключити з реєстру про реєстрацію права власності на нерухоме майно відомості щодо виникнення права власності за ОСОБА_2 на 53/100 частку житлового будинку за адресою: м.Запоріжжя, вул. Гребінки, б.9 (літ.-А) на підставі договору купівлі-продажу від 23.04.2013р., посвідченого приватним нотаріусом ОСОБА_3, під реєстровим № 875.
На рішення суду може бути подана апеляційна скарга до апеляційного суду Запорізької області протягом десяти днів з дня його проголошення.
Суддя: Добрєв М. В.