Справа №: 400/1019/15-ц
Провадження № 2/400/17/16
12 травня 2016 року
Петрівський районний суд Кіровоградської області
в складі: головуючого судді - Жушмана О. М.
при секретарі - Комишовій С.В.
та адвокатів - ОСОБА_1, ОСОБА_2
розглянувши у відкритому судовому засіданні в смт. Петрове справу за позовом ОСОБА_3 до Приватного сільськогосподарського підприємства «Богнер» про визнання недійсним договору оренди землі,
Позивач звернувся до суду, мотивуючи це тим, що 01 листопада 2011 року померла його матір ОСОБА_4, Після смерті матері він на підставі свідотства про право на спадщину за законом від 20 грудня 2013 року є власником земельної ділянки площею 6,14 га, розташованої на території Богданівської сільської ради Петрівського району Кіровоградської області, яка належала спадкодавцю на підставі Державного акта на право приватної власності на землю серії ІІІ-КР №029221, виданого 15 травня 2002 року Петрівської райдержадміністрацією, Петрівського району, Кіровоградської області.
На даний час діє договір оренди землі від 02 червня 2009 року укладений між ОСОБА_4 та ПСП «Богнер», строком на десять років.
30 липня 2010 року зазначений договір зареєстровано у Петрівському відділі Кіровоградської регіональної філії ДП «Центр Державного земельного кадастру при Держкомземі України» за №041038200001.
При житті ОСОБА_4 була людиною незрячою, тому підписувати вищевказаний договір оренди землі не могла.
Так як мати даний договір оренди землі не підписувала і нікого не уповноважувала це робити, то він звернувся до відповідача з вимогою про розірвання договору оренди та повернення йому як власнику земельної ділянки, але відповідач відмовив в повернені земельної ділянки, а тому просить визнати недійсним договір оренди землі від 02 червня 2009 року, укладений між ОСОБА_4 та ПСП «Богнер» зареєстрований у Петрівському відділі Кіровоградською регіональною філією ДП «Центр державного земельного кадастру при Держкомземі України» від 30 липня 2010 року за №041038200001 та зобовязати відповідача повернути йому земельну ділянку.
Представник позивача позов підтримав та просив його задовольнити.
Представник відповідача позов не визнав і вказував на наявність підстав для відмови у задоволенні позову.
Заслухавши пояснення сторін, дослідивши матеріали справи, суд вважає, що позов підлягає задоволенню зі слідуючих підстав.
В судовому засіданні встановлено, що позивач після смерті ОСОБА_4, на підставі свідотства про право на спадщину за законом від 20 грудня 2013 року набув права власності на земельну ділянку площею 6,14 га, яка згідно Державного акта на право приватної власності на землю серії ІІІ-КР №029221, виданого 15 травня 2002 року Петрівської райдержадміністрацією, Петрівського району, Кіровоградської області належала спадкодавцю - ОСОБА_4
Земельна ділянка, що розташована на території Богданівської сільської ради, Петрівського району, Кіровоградської області, площею 6,14 га кадастровий номер 3524980800:02:000:0268 на підставі Свідотства про право власності на нерухома майно від 20 грудня 2013 року (а.с.10), належить на праві приватної власності ОСОБА_3.
Позивач не може вільно розпоряджатися вищевказаною земельною ділянкою, так як існує договір оренди землі від 02 червня 2009 року, укладений між ОСОБА_4 та ПСП «Богнер» зареєстрований у Петрівському відділі Кіровоградською регіональною філією ДП «Центр державного земельного кадастру при Держкомземі України» від 30 липня 2010 року за №041038200001.
Однак, згідно висновку судово-почеркознавчої експертизи №1655 від 14 грудня 2015 року (а.с.41-44) встановлено, що підпис від імені ОСОБА_4 у договорі оренди землі від 02 червня 2009 року укладеному між ОСОБА_4 та ПСП «Богнер» зареєстрований у Петрівському відділі Кіровоградською регіональною філією ДП «Центр державного земельного кадастру при Держкомземі України» від 30 липня 2010 року за №041038200001, який міститься на четвертому аркуші документа в графі «ОРЕНДОДАВЕЦЬ», виконаний не самою ОСОБА_4, а іншою особою з деяким наслідуванням підпису ОСОБА_4
Договір - це домовленість двох чи більше осіб, яка спрямована на встановлення, зміну чи припинення цивільних прав та обов'язків (п.1 ст.628 ЦК України).
Договір оренди землі згідно зі статтею 13 Закону України «Про оренду землі» - це договір, за яким орендодавець зобов'язаний за плату передати орендареві земельну ділянку у володіння і користування на певний строк, а орендар зобов'язаний використовувати земельну ділянку відповідно до умов договору та вимог земельного законодавства. В силу статей 18, 20 цього закону укладений договір оренди землі підлягає державній реєстрації і набирає чинності після такої реєстрації.
Договір оренди землі є договором, порядок укладення та чинності якого врегульовано, як спеціальним Законом України "Про оренду землі", так і загальними нормами України.
Відповідно до ст.16 Закону України "Про оренду землі" укладення договору оренди земельної ділянки із земель приватної власності здійснюється за згодою орендодавця та особи, яка згідно із законом вправі набувати право оренди на таку земельну ділянку.
Зазначена норма відповідає принципу свободи договору, передбаченому у ст.6 та ст. 627 ЦК України. Крім того, вказані норми кореспондуються із ч. З ст.203 ЦК України, що визначає загальні вимоги, додержання яких є необхідними для чинності правочину, а саме волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі.
Частиною 1 статті 14 Закону України "Про оренду землі", в редакції, чинній на час укладення зазначеного договору, передбачено, що договір укладається у письмовій формі, а статтею 18 Закону встановлено, що договір оренди землі набирає чинності після його державної реєстрації.
Обов'язок щодо здійснення у складі державного земельного кадастру реєстрації земельних ділянок, нерухомого майна та прав на них, договорів оренди земельних ділянок, покладався на Державний комітет України із земельних ресурсів.
Державна реєстрація договорів оренди землі є офіційним визнанням і підтвердженням державою факту виникнення або припинення права оренди земельних ділянок.
Порядок державної реєстрації договорів оренди землі на час виникнення спірних правовідносин регулювався постановою Кабінету Міністрів України від 09 вересня 2009 року № 1021 "Про затвердження порядків ведення Поземельної книги і Книги записів про державну реєстрацію державних актів на право власності на земельну ділянку та на право постійного користування земельною ділянкою, договорів оренди землі".
Відповідно до ст. 215 ЦК України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені ч. ч. 1-3, 5, 6 ст. 203 цього Кодексу саме на момент вчинення правочину.
Статтею 210 ЦК України передбачено, шо правочин підлягає державній реєстрації лише у випадках, встановлених законом. Такий правочин є вчиненим з моменту його державної реєстрації.
Відповідно до ч. З ст. 640 ЦК України договір, який підлягає державній реєстрації, є укладеним з моменту державної реєстрації.
Беручи до уваги положення ч. 1 ст. 215 ИК України та виходячи зі змісту ст. 640 ЦК України , ст. ст. 18, 20 Закону України "Про оренду землі", оспорюваний договір оренди землі є укладеним після його реєстрації.
Частиною третьою статті 203 ЦК України передбачено, що волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі (загальна умова дійсності правочину).
Як вольова дія правочин являє собою поєднання волі та волевиявлення. Воля є бажанням, наміром особи вчинити правочин, однак для вчинення правочину необхідно не тільки воля, а ще й доведення цієї волі до відома інших осіб.
Чинне законодавство не наділяє повноваженнями будь-яких осіб, окрім сторін, вирішувати питання щодо укладення, вчинення договору, оскільки у цивільних правовідносинах діє принцип свободи договору, який є основоположним.
Як встановлено в судовому засіданні ОСОБА_4 не підписувала спірний договір оренди землі від 02 червня 2009, тобто її волевиявленням не охоплювалося взагалі укладенням договору оренди землі.
Вказана обставина свідчить проте, що сторонами не досягнуто згоди щодо істотних умов договору, тобто вони взагалі відсутні.
Частиною 2 статті 15 Закону України «Про оренду землі» визначено, що відсутність у договорі оренди землі однієї з істотних умов, передбачених цієї статтею, а також порушення вимог ст. ст. 4-6, 11, 17, 19 цього Закону є підставою для відмови в державній реєстрації договору оренди, а також для визнання договору недійсним відповідно до закону.
Суд не наділений спеціальними знаннями в галузі почеркознавства, а тому вирішувати питання про достовірність підпису ОСОБА_4 не в компетенції суду.
Судом за клопотанням представника позивача призначено незалежну від впливу позивача, а так і відповідача судово - почеркознавчу експертизу. Проведення зазначеної експертизи доручено судовому експерту ОСОБА_5, повноваження, якого зазначені на (а.с.42), вказаного висновку судово-почеркознавчої експертизи, а також експерт попереджений за ст.ст. 384, 385 КК України про кримінальну відповідальність за завідомо неправдивий висновок та за відмову без поважних причин від виконання покладених на нього обов'язків.
Не погоджуючись з вищевказаним висновком судово - почеркознавчої експертизи представник відповідача не заявляв вимоги в судовому засіданні про проведення додаткової або повторної експертизи, а також про допит експерта в судовому засіданні, а тому суд вважає вищевказаний висновок судово - почеркознавчої експертизи як належний та допустимий доказ.
Крім цього представником відповідача в ході розгляду справи було подано заяву про застосування строку позовної давності, яку останній мотивував тим, що позивачем пропущений строк позовної давності та не надано доказів початку перебігу позовної давності, а враховуючи те, що позивач отримуючи оренду плату за землю, ще 07 сер 2012 році мав можливість бути обізнаним про порушення його права і відлік строку позовної давності має бути розпочатий з 07 серпня 2012 року.
Але суд не погоджується з доводами представника відповідача про те, що позивачем пропущений строк позовної давності, з наступних підстав.
Відповідно до ч.1 ст. 261 ЦК України, перебіг позовної давності починається від дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила.
Тобто, початок перебігу позовної давності збігається з моментом виникнення в позивача права на позов і можливості реалізувати своє право в примусовому порядку через суд.
Судом встановлено, що мати позивача не підписувала спірний договір оренди землі, а позивач дізнався про порушення свого права тільки після отримання свідотства про прийняття спадщини за законом, лише 20 грудня 2013 року, що в розумінні частини ч.1 ст. 261 ЦК України, є моментом початку перебігу строку позовної давності.
А, посилання представника відповідача про те, що початок перебігу строку позовної давності необхідно обчислювати з 07 серпня 2012 року, тобто з моменту отримання позивачем орендної плати за користування землею, суперечить нормам ст. 261 ЦК України.
Відповідно до ст.60 ЦПК України, кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків встановлених ст.61ЦПК України. Доказуванню підлягають обставини, які мають значення для ухвалення рішення у справі і щодо яких у сторін та інших осіб, які беруть участь у справі, виникає спір. Доказування не можуть ґрунтуватися на припущеннях.
У відповідності до ст.58 ЦПК України, належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Сторони мають право обґрунтовувати належність конкретного доказу для підтвердження їхніх вимог або заперечень. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування.
Згідно ч. 1 ст. 61 ЦПК України, обставини, визнані сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі, не підлягають доказуванню.
Суд вважає, що позивач довів те, що його мати не підписувала договір оренди земельної ділянки з відповідачем і останній безпідставно та самовільно використовував земельну ділянку позивача.
Згідно ч.1 та ч.2 ст.79 ЦПК України, судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи.
Розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.
До витрат, пов'язаних з розглядом судової справи, належать витрати, пов'язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів та проведенням судових експертиз.
Відповідно до вимог ст.88 ЦПК України, витрати по сплаті судового збору позивачеві стягуються пропорційно задоволеного позову, тому з відповідача необхідно стягнути сплачений позивачем судовий збір в сумі 243 гривень 60 копійок та витрати пов'язані з проведенням судової експертизи в сумі 2 211 гривень 84 копійки.
Також у відповідності з п.2 ч.3 ст.79 ЦПК України, до витрат пов'язаних з розглядом судової справи, належать витрати на правову допомогу.
В зв'язку з цим з відповідача необхідно стягнути на користь позивача витрати на правову допомогу в сумі 3 000 гривень, які підтверджуються наданими представником позивача документами, а саме квитанцією від 06.08.2015 року та розрахунком суми гонорару за надану правову допомогу від 06.08.2015 року.
Керуючись ст. ст. 10, 11, 60, 179, 209, 212, 213, 215, 218 ЦПК України, ст.ст. 125, 126 ЗК України , ст.ст. 202, 203, 204, 205, ч.2 ст. 207 210, 215, 216, 236 ЦК України, ст.13-15 Закону України «Про оренду землі» суд,
Позов задовольнити.
Визнати недійсним договір оренди землі від 02 червня 2009 року, укладений між ОСОБА_4 та ПСП «Богнер» зареєстрований у Петрівському відділі Кіровоградською регіональною філією ДП «Центр державного земельного кадастру при Держкомземі України» від 30 липня 2010 року за №041038200001.
Зобов'язати ПСП «Богнер» повернути земельну ділянку площею 6,14 га, що розташована на території Богданівської сільської ради Петрівського району Кіровоградської області, її власнику - ОСОБА_3.
Стягнути з ПСП «Богнер» 243 (двісті сорок три) гривні 60 коп. сплаченого судового збору на користь ОСОБА_3.
Стягнути з ПСП «Богнер» на користь ОСОБА_3 2211 (дві тисячі двісті одинадцять) гривень 84 коп. сплачених судових витрат за проведення судово - почеркознавчої експертизи та 3000 (три тисячі) гривень за надання правової допомоги.
Рішення може бути оскаржене до апеляційного суду Кіровоградської області протягом 10-ти днів через Петрівський райсуд.
Суддя (підпис)
З оригіналом згідно
Суддя Петрівського районного суду О. Жушман