Справа № 392/263/16-ц
Провадження № 2/392/309/16
(заочне)
11 травня 2016 року м. Мала Виска
Маловисківський районний суд Кіровоградської області в складі: головуючого судді Кратка Д.М., із участю секретаря судового засідання Жельман О.В., позивача ОСОБА_1, розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визнання особи такою, що втратила право користування жилим приміщенням, -
Позивач звернувся до суду з позовом, про визнання відповідача - ОСОБА_2 таким, що втратив право користування житловим приміщенням, а саме: житловим приміщення, що знаходиться за адресою: Кіровоградська область, Маловисківський район, с. Хмельове, вулиця Пархоменко, будинок № 50.
Свої позовні вимоги позивач обгрунтовує тим, що вона є власником зазначеного вище житлового будинку, з 1998 року по 2007 рік відповідач проживав у вказаному будинку, оскільки вони проживали однією сім»єю без реєстрації шлюбу та був зареєстрований у ньому як за місцем свого проживання, проте з 2007 року в житловому будинку не проживає, так як між ними прининені сімейні відносини, залишив даний будинок, як місце свого проживання добровільно, забравши власні речі, на даний час відповідач створив нову сім»ї та проживає в ІНФОРМАЦІЯ_1. Факт реєстрації місця проживання відповідача у належному позивачу будинку порушує її права та охоронювані законом інтереси, а також через факт реєстрації відповідача у будинку відповідача, вона не може одержувати певні види державних допомог та оформити субсидію, у зв'язку із чим вона змушена звернутися до суду за захистом своїх прав та охоронюваних законом інтересів.
В судовому засіданні позивач підтримала пред'явлений нею позов та просила його задовольнити, з підстав викладених у ньому.
Відповідач ОСОБА_2 у судові засідання не з»являвся.
Допитана в якості свідка ОСОБА_3 показала, що проживає в ІНФОРМАЦІЯ_2 та є сусідкою позивача, пояснила, що відповідач ОСОБА_2 з 2007 року не проживає у будинку позивача ОСОБА_1, оскільки створив нову сім»ю та проживає разом із іншою жінкою.
Згідно ст. 224 ЦПК України суд, зі згоди позивача, проводить заочний розгляд справи на підставі наявних у справі доказів.
Суд, заслухавши пояснення позивача, свідка, дослідивши матеріали справи, оцінивши докази в їх співставленні та сукупності, встановив наступні обставини та відповідні їм правовідносини.
Встановлено, що позивач ОСОБА_1 є власником житлового будинку, що знаходиться за адресою: Кіровоградська область, Маловисківський район, с. Хмельове, вулиця Пархоменко, будинок № 50, на підставі Договору купівлі-продажу від 03 лютого 1997 року (а.с. 5).
З Акту складеного членами комісії Хмелівської сільської ради Маловисківського району Кіровоградської області вбачається, що ОСОБА_2 зареєстрований як за місцем свого проживання в житловому будинку, що знаходиться за адресою: Кіровоградська область, Маловисківський район, с. Хмельове, вулиця Пархоменка, будинок № 50, проте не проживає у ньому, місце його проживання та перебування сільській раді не відоме, в зазначеному будинку проживає та зареєстрована у ньому як за місцем свого проживання громадянка ОСОБА_1.
Відповідно до положень ст. 156 ЖК України члени сім'ї власника житлового будинку (квартири), які проживають разом з ним у будинку (квартирі), що йому належить, користуються жилим приміщенням нарівні з власником будинку (квартири), якщо при їх вселенні не було іншої угоди про порядок користування цим приміщенням.
Згідно ч. 2 ст. 156 ЖК України до членів сім'ї власника будинку (квартири) належать особи, зазначені в частині другій статті 64 цього Кодексу. Припинення сімейних відносин з власником будинку (квартири) не позбавляє їх права користування займаним приміщенням. У разі відсутності угоди між власником будинку (квартири) і колишнім членом його сім'ї про безоплатне користування жилим приміщенням до цих відносин застосовуються правила, встановлені статтею 162 цього Кодексу.
Відповідно до ст. 41 Конституції України, кожен має право володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю. Право власності є непорушним.
Згідно ч. 1 ст. 317 ЦК України власникові належить право володіння, користування та розпорядження своїм майном.
Частиною 1 ст. 319 ЦК України визначено, що власник володіє, користується, розпоряджається своїм майном на власний розсуд.
У відповідності до ст. 391 ЦК України власник майна має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпорядження своїх майном.
Згідно ч. 1 ст. 383 ЦК України власник житлового будинку, квартири має право використовувати помешкання для власного проживання, проживання членів своєї сім'ї, інших осіб і не має право використовувати його для промислового виробництва.
Відповідно до ч. 2 ст. 405 ЦК України член сім'ї власника житла втрачає право на користування цим житлом у разі відсутності члена сім'ї без поважних причин понад один рік, якщо інше не встановлено домовленістю між ним і власником житла або законом.
Відповідно до положень ст.ст. 57- 60 ЦПК України доказами є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення сторін, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються на підставі пояснень сторін, третіх осіб, їхніх представників, допитаних як свідків, показань свідків, письмових доказів, речових доказів, зокрема звуко- і відеозаписів, висновків експертів. Належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування. Кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень. Доказуванню підлягають обставини, які мають значення для ухвалення рішення у справі і щодо яких у сторін та інших осіб, які беруть участь у справі, виникає спір.
Частина 1 ст. 15 ЦК України закріплює право кожної особи на захист свого права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Положення цієї статті базуються на нормах Конституції України, які закріплюють обов'язок держави забезпечувати захист: прав усіх суб'єктів права власності і господарювання (стаття 13), захист прав і свобод людини і громадянина судом (частина перша статті 55).
Відповідно до ч. 1 ст. 16 ЦК України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.
Оцінюючи зібрані по справі докази в їх сукупності та співставленні, належності, допустимості, достовірності кожного доказу окремо, а також їх достатності і взаємному зв'язку, суд приходить до висновку, що в судовому засіданні достовірно встановлений той факт, що відповідач - ОСОБА_2 понад 1 (один) рік не проживає в житловому будинку, що знаходиться за адресою: Кіровоградська область, Маловисківський район, с. Хмельове, вулиця Пархоменко, будинок № 50, а тому втратив право користування цим житловим приміщенням, наявність факту реєстрації відповідача, як за місцем свого проживання перешкоджає належним чином позивачу користуватися належним їй на праві власності будинком.
Таким чином, позов є обрунтованим і підлягає задоволенню.
Відповідно до ст. 88 ЦПК України, стороні, на користь якої ухвалено рішення, суд присуджує з другої сторони понесені нею і документально підтверджені витрати.
Разом із цим, враховуючи думку позивача, яка просила суд судові витрати пов»язані з розглядом справи покласти на неї, суд вважає, що судові витрати необхідно залишити по фактично ненесеним.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 1, 3, 4, 10, 11, 57-61, 88, 209, 212-215, 218, 222-226 ЦПК України, суд -
Позовну заяву ОСОБА_1 про визнання особи такою, що втратила право користування жилим приміщенням - задовольнити.
Визнати ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_3, таким, що втратив право користування житловим приміщення, що знаходиться за адресою: Кіровоградська область, Маловисківський район, с. Хмельове, вулиця Пархоменко, будинок № 50.
Судові витрати залишити по фактично понесеним.
Заочне рішення може бути переглянуто судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, поданою протягом 10 (десяти) днів з дня отримання його копії.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом десяти днів з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення. Апеляційна скарга подається до Апеляційного суду Кіровоградської області через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення.
Повний текст рішення складений 13 травня 2016 року.
Суддя Д.М. Кратко