12 травня 2016 року 14 год. 45 хв. Справа № 804/1470/16 Провадження ЗП/808/9/16 м.Запоріжжя
Запорізький окружний адміністративний суд у складі
головуючого судді Каракуші С.М.
за участю секретаря Рибакової М.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду адміністративну справу
за позовом: ОСОБА_1
до: Державної податкової інспекції у Бабушкінському районі м. Дніпропетровська Головного управління ДФС у Дніпропетровській області
про: визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення
ОСОБА_1 (далі - позивач) звернулась з адміністративним позовом до Державної податкової інспекції у Бабушкінському районі м. Дніпропетровська Головного управління ДФС у Дніпропетровській області (далі - ДПІ у Бабушкінському районі м. Дніпропетровська ГУ ДФС у Дніпропетровській області) про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення форми «Ф» від 16.06.2015 № 1302-17, яким визначено податкове зобов'язання з транспортного податку з фізичних осіб у розмірі 25000 грн.
Позивач вважає, що оскільки Закон України «Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких законодавчих актів України щодо податкової реформи» ухвалений 28.12.2014, та рішення Дніпропетровської міської ради № 7/60 «Про внесення змін до рішення міської ради від 27.12.2010 № 5/6 «Про місцеві податки та збори на території міста», яким запроваджено транспортний податок у м. Дніпропетровську, прийняте 28.01.2015, зазначений податок не повинен застосовувати раніше наступного бюджетного року, яким є 2016 рік.
В судове засідання позивач не прибула, направила електронною поштою заяву про розгляд справи у її відсутності, у якій також просила позов задовольнити.
Представник відповідача, який про дату, час і місце судового розгляду повідомлений належним чином, в судове засідання також не прибув, подав заперечення, відповідно до яких позов не визнає, просить у його задоволенні відмовити, та зазначає, що, Законом України «Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких законодавчих актів України щодо податкової реформи», який набрав чинності з 01.01.2015, не вносились зміни до елементів податків і зборів, а запроваджено новий вид податку «транспортний податок», який повинен сплачуватись починаючи з 2015 року.
У зв'язку з поданою позивачем заявою та неприбуттям у судове засідання представника відповідача, відповідно до положень частини 1 статті 41 та частини 4 статті 128 Кодексу адміністративного судочинства Україні, справу розглянуто на підставі наявних у ній доказів, без фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу.
Дослідивши наявні матеріали, з'ясувавши обставини справи та перевіривши їх доказами, суд приходить до висновку, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.
Позивачу на праві власності належить транспортний засіб марки LEXUS, модель RX 350, 2012 року випуску, з об'ємом циліндрів двигуна 3456 куб. см., реєстраційний номер НОМЕР_1, що підтверджується копією свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу. Дата реєстрації транспортного засобу 18.08.2012 (а.с. 14).
16.06.2015 ДПІ у Бабушкінському районі м. Дніпропетровська ГУ ДФС у Дніпропетровській області прийнято податкове повідомлення-рішення форми «Ф» № 1302-17, яким позивачу визначено податкове зобов'язання за платежем «транспортний податок з фізичних осіб» у розмірі 25000 грн. (а.с. 12).
Як зазначено у податковому повідомленні-рішенні, воно прийнято згідно з підпунктом 54.3.3 пункту 54.3 статті 54 та відповідно до пункту 267.6 статті 267 Податкового кодексу України.
Підпунктом 54.3.3. пункту 54.3 статті 54 Податкового кодексу України визначено, що контролюючий орган зобов'язаний самостійно визначити суму грошових зобов'язань, зменшення (збільшення) суми бюджетного відшкодування та/або зменшення (збільшення) від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток або від'ємного значення суми податку на додану вартість платника податків, передбачених цим Кодексом або іншим законодавством, якщо згідно з податковим та іншим законодавством особою, відповідальною за нарахування сум податкових зобов'язань з окремого податку або збору, застосування штрафних (фінансових) санкцій та пені, у тому числі за порушення у сфері зовнішньоекономічної діяльності, є контролюючий орган.
Статтею 267 Податкового кодексу України визначені платники транспортного податку, об'єкт оподаткування, база оподаткування, податковий період, а також порядок нарахування та сплати цього податку.
Пунктом 81 Закону України «Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких законодавчих актів України щодо податкової реформи» № 71-VIII від 28.12.2014 статтю 267 Податкового кодексу України було викладено в новій редакції. Відповідно до пункту 1 Прикінцевих положень вказаного Закону, він набрав чинності з 01.01.2015.
Відповідно до статті 265 Податкового кодексу України (в редакції від 28.12.2014), податок на майно складається з: податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки; транспортного податку; плати за землю.
Згідно з підпунктом 267.1.1 пункту 267.1 статті 267 Податкового кодексу України (тут і далі - у редакції, чинний на час виникнення правовідносин між сторонами), платниками транспортного податку є фізичні та юридичні особи, в тому числі нерезиденти, які мають зареєстровані в Україні згідно з чинним законодавством власні легкові автомобілі, що відповідно до підпункту 267.2.1 пункту 267.2 цієї статті є об'єктами оподаткування.
Об'єктом оподаткування є легкові автомобілі, які використовувалися до 5 років і мають об'єм циліндрів двигуна понад 3000 куб. см. (підпункт 267.2.1. пункту 267.2 статті 267 Податкового кодексу України).
Базою оподаткування є легковий автомобіль, що є об'єктом оподаткування відповідно до підпункту 267.2.1 пункту 267.2 цієї статті (підпункт 267.3.1 пункту 267.3 статті 267 Податкового кодексу України).
Ставка податку встановлюється з розрахунку на календарний рік у розмірі 25000 гривень за кожен легковий автомобіль, що є об'єктом оподаткування відповідно до підпункту 267.2.1 пункту 267.2 цієї статті (п. 267.4. ст. 267 Податкового кодексу України).
Податкове/податкові повідомлення-рішення про сплату суми/сум податку та відповідні платіжні реквізити надсилаються (вручаються) платнику податку контролюючим органом за місцем його реєстрації до 1 липня року базового податкового (звітного) періоду (року) (пп. 267.6.2. п. 267.6 ст. 267 Податкового кодексу України).
Відповідно до статті 265 Податкового кодексу України, транспортний податок є елементом податку на майно.
Згідно з підпунктом 10.1.1 пункту 10.1. статті 10 Податкового кодексу України, податок на майно належить до місцевих податків.
Згідно з частиною 1 статті 69 Закону України «Про місцеве самоврядування», органи місцевого самоврядування встановлюють місцеві податки і збори відповідно до Податкового кодексу.
Пунктом 8.3 статті 8 Податкового кодексу України встановлено, що до місцевих належать податки та збори, що встановлені відповідно до переліку і в межах граничних розмірів ставок, визначених цим Кодексом, рішеннями сільських, селищних і міських рад у межах їх повноважень, і є обов'язковими до сплати на території відповідних територіальних громад.
Пунктом 4 Прикінцевих положень Закону України «Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких законодавчих актів України щодо податкової реформи» № 71-VIII від 28.12.2014 органам місцевого самоврядування рекомендовано у місячний термін з дня опублікування цього Закону переглянути рішення щодо встановлення на 2015 рік податку на майно (в частині податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки) для об'єктів житлової нерухомості, а також прийняти та оприлюднити рішення щодо встановлення у 2015 році податку на майно (в частині податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки) для об'єктів нежитлової нерухомості, податку на майно (в частині транспортного податку) та акцизного податку з реалізації суб'єктами господарювання роздрібної торгівлі підакцизних товарів.
Відповідно до підпункту 12.3.4 пункту 12.3 статті 12 Податкового кодексу України, рішення про встановлення місцевих податків та зборів офіційно оприлюднюється відповідним органом місцевого самоврядування до 15 липня року, що передує бюджетному періоду, в якому планується застосовування встановлюваних місцевих податків та зборів або змін (плановий період). В іншому разі норми відповідних рішень застосовуються не раніше початку бюджетного періоду, що настає за плановим періодом.
Згідно з пунктом 12.5 статті 12.5 Податкового кодексу України, офіційно оприлюднене рішення про встановлення місцевих податків та зборів є нормативно-правовим актом з питань оподаткування місцевими податками та зборами, який набирає чинності з урахуванням строків, передбачених підпунктом 12.3.4 цієї статті.
Таким чином, податкові зобов'язання з місцевого податку можуть визначатися податковим органом лише в разі, якщо міська рада своїм рішенням встановила цей місцевий податок.
При цьому, визначення податкових зобов'язань з місцевого податку розпочинається не раніше, ніж настання наступного бюджетного періоду (року), що настає за періодом (роком), в якому прийняте відповідне рішення міської ради.
Аналогічні приписи містить і підпункт 4.1.9 пункту 4.1 статті 4 Податкового кодексу України, відповідно до якого одним із принципів податкового законодавства є стабільність, коли зміни до будь-яких елементів податків та зборів не можуть вноситися пізніш як за шість місяців до початку нового бюджетного періоду, в якому будуть діяти нові правила та ставки. Податки та збори, їх ставки, а також податкові пільги не можуть змінюватися протягом бюджетного року.
Рішення Дніпропетровської міської ради № 7/60 «Про внесення змін до рішення міської ради від 27.12.2010 № 5/6 «Про місцеві податки та збори на території міста», яким запроваджено транспортний податок у м. Дніпропетровську, прийняте 28.01.2015.
Згідно з частиною 1 статті 3 Бюджетного кодексу України, бюджетний період для всіх бюджетів, що складають бюджетну систему України, становить один календарний рік, який починається 1 січня кожного року і закінчується 31 грудня того ж року.
Окрім того, порядок формування дохідної частини бюджетів визначено у частині 3 статті 27 Бюджетного кодексу України, яка встановлює, що закони України, які впливають на показники бюджету і приймаються після 15 липня року, що передує плановому, вводяться в дію не раніше початку бюджетного періоду, що настає за плановим.
Таким чином, бюджетний період, в якому повинен був застосовуватись встановлений рішенням Дніпропетровської міської ради № 7/60 від 28.01.2015 «Про внесення змін до рішення міської ради від 27.12.2010 № 5/6 «Про місцеві податки та збори на території міста» транспортний податок, є 2016 рік.
Отже, правила стосовно визначення податкового зобов'язання щодо транспортного податку у розмірі 25000 гривень за легкові автомобілі, які використовувалися до 5 років і мають об'єм циліндрів двигуна понад 3000 куб. см, встановлені статтею 267 Податкового кодексу України (з урахуванням приписів підпункту 12.3.4 пункту 12.3 статті 12 та підпункту 4.1.9 пункту 4.1 статті 4 цього Кодексу) не підлягали застосовуванню раніше 2016 року.
Згідно з частиною 2 статті 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Частиною 3 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Враховуючи, що Закон України «Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких законодавчих актів України щодо податкової реформи», яким введено транспортний податок, прийнятий 28.12.2014 та оприлюднений 31.12.2014, рішення Дніпропетровської міської ради № 7/60 «Про внесення змін до рішення міської ради від 27.12.2010 № 5/6 «Про місцеві податки та збори на території міста», яким запроваджено транспортний податок у м. Дніпропетровську, прийняте 28.01.2015, суд приходить до висновку, що податкове повідомлення-рішення, яким позивачу визначено податкове зобов'язання з транспортного податку з фізичних осіб у 2015 році є протиправним, у зв'язку з чим позов про його скасування є обґрунтованим та підлягає задоволенню.
Відповідно до статті 94 Кодексу адміністративного судочинства України, присудженню на користь позивача підлягають всі здійснені ним документально підтверджені судові витрати за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав стороною у справі, або якщо стороною у справі виступала його посадова чи службова особа (а.с. 4).
Керуючись статтями 2, 11, 71, 94, 159-163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -
Позов задовольнити.
Визнати протиправним та скасувати прийняте Державною податковою інспекцією у Бабушкінському районі м. Дніпропетровська Головного управління ДФС у Дніпропетровській області податкове повідомлення-рішення форми «Ф» від 16.06.2015 № 1302-17.
Присудити на користь ОСОБА_1 за рахунок бюджетних асигнувань Державної податкової інспекції у Бабушкінському районі м. Дніпропетровська Головного управління ДФС у Дніпропетровській області судові витрати у розмірі 551 (п'ятсот п'ятдесят одна) грн.
Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо вона не була подана у встановлені строки. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.
Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду через Запорізький окружний адміністративний суд шляхом подачі в 10-денний строк з дня її проголошення, а в разі складення постанови у повному обсязі відповідно до статті 160 Кодексу адміністративного судочинства України, або прийняття постанови у письмовому провадженні - з дня отримання копії постанови, апеляційної скарги, з подачею її копії відповідно до кількості осіб, які беруть участь у справі.
Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.
Суддя С.М. Каракуша