копія
02 березня 2016 р. Справа № 804/172/16
Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого суддіОлійника В. М.
при секретаріПрихно К.С.
за участю:
представника позивача Подольної Н.Г.
розглянувши у відкритому судовому засіданні у місті Дніпропетровську адміністративну справу за адміністративним позовом товариства з обмеженою відповідальністю виробничо-торгівельна фірма "АВІАС" до Нововолинської об'єднаної Державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Волинській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення,-
12 січня 2016 року товариство з обмеженою відповідальністю виробничо - торгівельна фірма «АВІАС» звернулося до суду з позовом до Нововолинської об'єднаної Державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Волинській області, в якому просить скасувати податкове повідомлення - рішення №0000782100 від 08.09.2015 року за платежем: акцизний податок з реалізації суб'єктам господарювання роздрібної торгівлі підакцизних товарів, яким визначена сума грошового зобов'язання: за основним платежем 31 299,7 грн. та штрафні санкції 15 649,85 грн., а всього - 46 949,55 грн., прийняте Нововолинською об'єднаною Державною податковою інспекцією ГУ ДФС у Волинській області.
В обґрунтування позову позивачем зазначено, що 19.08.2015 року Нововолинською об'єднаною Державною податковою інспекцією Головного управління ДФС у Волинській області було проведено камеральну перевірку даних, задекларованих у декларації з реалізації суб'єктами господарювання роздрібної торгівлі підакцизних товарів товариства з обмеженою відповідальністю виробничо-торгівельна фірма «АВІАС» (код ЄДРПОУ 32560942) за червень 2015 року.
За результатами камеральної перевірки ТОВ ВТФ «АВІАС» Нововолинською об'єднаною Державною податковою інспекцією ГУ ДФС у Волинській області було складено Акт від 19.08.2015 року №772/22.5/32560942 «Про результати камеральної перевірки даних, задекларованих у декларації з реалізації суб'єктами господарювання роздрібної торгівлі підакцизних товарів товариства з обмеженою відповідальністю виробничо - торгівельна фірма «АВІАС» (код ЄДРПОУ 32560942) за червень 2015 року», яким встановлені порушення ст. 213, ст. 214, п.п.215.3.4 ст.215, ст.216 Податкового кодексу України та Наказу Мінфіну України №14 від 23.01.2015 року «Про затвердження форми декларації акцизного податку, Порядку заповнення та подання декларації акцизного податку», що призвело до заниження акцизного податку, який підлягає сплаті до бюджету за червень 2015 року в сумі 31 299,70 грн.
На підставі висновків акту перевірки №772/22.5/32560942 податковою інспекцією було прийняте податкове повідомлення-рішення №0000782100 від 08.09.2015 року за платежем: акцизний податок з реалізації суб'єктам господарювання роздрібної торгівлі підакцизних товарів, яким визначена сума грошового зобов'язання: за основним платежем 31 299,70 грн. та штрафні санкції 15 649,85 грн., а всього - 46 949,55 грн..
Позивачем було здійснено процедуру оскарження зазначеного податкового повідомлення-рішення в адміністративному порядку шляхом подання скарги до Головного управління ДФС у Волинській області та до Державної фіскальної служби України, однак позитивних результатів вказані звернення відповідачу не принесли.
Позивач вважає, що податкове повідомлення-рішення №0000782100 від 08.09.2015 року підлягає скасуванню як протиправне, оскільки відповідно висновку викладеного у листі ДФС України від 18.03.2015 року №9132/7/99-99-19-03-03-17 «Щодо практичного застосування положень Кодексу» через мережу АЗС здійснюється роздрібний продаж нафтопродуктів кінцевому споживачеві (п. 2 Правил №1442 та ДСТУ 4303:2004 «Роздрібна та оптова торгівля. Терміни та визначення понять»), такі операції є об'єктом оподаткування акцизним податком відповідно до пп. 213.1.9 п. 213.1 ст. 213 Податкового кодексу України.
ТОВ ВТФ «АВІАС» взагалі не повинно сплачувати акцизний податок, тому що не має в оренді або у власності мережу АЗС будь-якого типу: стаціонарні, пересувні, контейнерні, як наслідок не реалізує через мережу АЗС паливо.
Відповідно до висновку викладеного у листі ДФС України від 09.10.2010 року №21512/6/99-99-19-03-03-15 операції з продажу або перепродажу талонів на паливо 5 - відсотковим акцизним податком з роздрібного продажу підакцизних товарів не оподатковуються.
ТОВ ВТФ «АВІАС» здійснює через мережу торгівельних точок (там відсутні ПРК) роздрібну торгівлю нафтопродуктами за довірчими документами (скетч - картки, паливні талони), а отже виходячи з вищевикладеного зазначені операції не повинні оподатковувати 5 відсотковим акцизним податком.
Неможливо встановити комерційного чи некомерційного використання придбаного у ТОВ ВТФ «АВІАС» палива за результатами камеральної перевірки, що свідчить про протиправність донарахування ТОВ ВТФ «АВІАС» податкових зобов'язань з акцизного податку оскаржуваним податковим повідомленням-рішенням. Таку позицію в ухвалі від 01.10.2015 року по справі №803/1720/15 висловив Львівський апеляційний адміністративний суд.
В судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримав, адміністративний позов просив задовольнити у повному обсязі.
Представник відповідача у судове засідання не з'явився, проте надав до суду заперечення, в яких просив відмовити у задоволенні позовних вимог, оскільки твердження позивача про відсутність у нього орендованих або на праві власності АЗС спростовується податковою декларацією з акцизного податку за червень 2015 року у графі №7 якої чітко зазначено, що пункт продажу товарів позивача - Волинська область, м. Нововолинськ, вул. Автобусна, 11а. За даною адресою і знаходиться АЗС. Крім того, сам факт подачі декларації з акцизного податку свідчить про обов'язок позивача сплачувати акцизний податок.
Що стосується застосування норм Податкового кодексу України, то відповідно до пп. 212.3.1 п. 213.1 ст. 213 Податкового кодексу України платниками податку є особи - суб'єкти господарювання роздрібної торгівлі, які здійснюють реалізацію підакцизних товарів. Такі суб'єкти підлягають обов'язковій реєстрації як платники податку контролюючими органами за місцезнаходженням пункту продажу підакцизних зазначених товарів.
Згідно абзацу 2 підпункту 14.1.212. пункту 14.1. статті 14 Податкового кодексу України, реалізація суб'єктами господарювання роздрібної торгівлі підакцизних товарів - продаж пива, алкогольних напоїв, тютюнових виробів, тютюну та промислових замінників тютюну, товарів, зазначених у підпункті 215.3.4 пункту 215.3 статті 215 цього Кодексу, безпосередньо громадянам та іншим кінцевим споживачам для їх особистого некомерційного використання незалежно від форми розрахунків, у тому числі на розлив у ресторанах, кафе, барах, інших суб'єктах господарювання громадського харчування.
У частині 1 статті 42 ГК України розкривається поняття підприємництва як самостійної, ініціативної, систематичної, на власний ризик господарської діяльності, що здійснюється суб'єктами господарювання (підприємцями) з метою досягнення економічних і соціальних результатів та одержання прибутку.
Згідно з підпунктом 14.1.36 Податкового кодексу України підприємництво - це діяльність особи, що пов'язана з виробництвом (виготовленням) та/або реалізацією товарів, виконанням робіт, наданням послуг, спрямована на отримання доходу.
Мета отримання доходу як кваліфікуюча ознака господарської діяльності кореспондує з вимогою щодо наявності розумної економічної причини (ділової мети) під час здійснення господарської діяльності.
Оскільки господарська діяльність складається із сукупності господарських операцій платника податку (які є формою здійснення господарської діяльності), то розумна економічна причина має бути наявною в кожній господарській операції. Лише в такому разі та чи інша операція може вважатися вчиненою в межах господарської діяльності платника податків.
Факт придбання підакцизного товару суб'єктом господарювання сам по собі не свідчить про його подальше комерційне використання.
Як визначено правилами роздрібної торгівлі нафтопродуктами, затверджених КМ України, від 20.12.1997, № 1442, роздрібний продаж нафтопродуктів здійснюється через мережу автозаправних станцій (далі - АЗС), що призначені для відпуску споживачам нафтопродуктів.
Відповідно до ДСТУ 4303:2004 «Роздрібна та оптова торгівля. Терміни та визначення понять» роздрібна торгівля - це вид економічної діяльності в сфері товарообігу, що охоплює купівлю-продаж товарів кінцевому споживачу та надавання йому торговельних послуг. Торговельна послуга передбачає здійснення додаткової діяльності суб'єкта господарювання в сфері роздрібної та оптової торгівлі з надання допомоги покупцям у здійсненні договору купівлі-продажу товарів, їх доставляння та використання.
З правового аналізу вищенаведених нормативних документів беззаперечно вбачається, що через мережу АЗС здійснюється саме роздрібний продаж нафтопродуктів кінцевому споживачеві (п.2 Правил №1442 та ДСТУ 4303:2004 «Роздрібна та оптова торгівля. Терміни та визначення понять»), такі операції є об'єктом оподаткування акцизним податком відповідно до пп. 213.1.9, п. 213.1 ст. 213 ПКУ.
Крім того, відповідно до Правил №1442, розрахунки за продані нафтопродукти здійснюються готівкою та /або у безготівковій формі (із застосуванням платіжних карток, талонів, відомостей на відпуск нафтопродуктів, тощо) в установленому законодавством порядку.
Таким чином, податкові зобов'язання зі сплати 5-відсоткового акцизного податку з роздрібного продажу підакцизних товарів виникають у особи, яка безпосередньо здійснює відпуск нафтопродуктів з колонок через мережу заправних комплексів (АЗС) безпосередньо споживачам, незалежно від умов продажу нафтопродуктів та форми розрахунків (готівкова, безготівкова), під час здійснення розрахункових операцій.
Чинною і обов'язковою до виконання є Інструкція про порядок приймання, транспортування, зберігання, відпуску та обліку нафти і нафтопродуктів на підприємствах і організаціях України, затверджена Наказом Міністерства палива та енергетики України, Міністерства економіки України, Міністерства транспорту та зв'язку України, Державного комітету України з питань технічного регулювання та споживчої політики від 20.05.2008 року №281/171/578/155 (далі - Інструкція).
Так, загальними положеннями даної Інструкції передбачено, що вона встановлює єдиний порядок організації та виконання робіт, пов'язаних із прийманням, транспортуванням, зберіганням, відпуском та обліком товарної нафти і нафтопродуктів. Вимоги її, як зазначено у загальних положеннях, є обов'язковими для всіх суб'єктів господарювання (підприємств, установ, організацій та фізичних осіб-підприємців), що здійснюють хоча б один із видів економічної діяльності, як закупівля, транспортування, зберігання і реалізація нафти і нафтопродуктів на території України.
Закупівля це процес придбання товарів замовником, визначення потреби, пошук і вибір постачальника, підписання контракту, доставка товару.
Таким чином, у випадку придбання нафтопродуктів будь-яким суб'єктом господарювання на території України сторони зобов'язані керуватись вимогами даної Інструкції. В свою чергу така Інструкція (5 розділ) передбачає порядок приймання нафти і нафтопродуктів. Зокрема визначає порядок приймання нафти і нафтопродуктів під час надходження: залізничним транспортом (п.5.2.1 Приймання нафти і нафтопродуктів може здійснюватись маршрутами, окремими партіями (від двох і більше цистерн) та окремими цистернами); водним транспортом (п.5.3); автомобільним транспортом (п.5.4.2 маса нафтопродукту в автоцистерні визначається зважуванням на автомобільних вагах або об'ємно-масовим методом; п.5.4.3. маса нафтопродуктів, розфасованих у тару, визначається зважуванням на вагах або за трафаретами на тарі (якщо нафтопродукти в заводській упаковці). Про прийнятий нафтопродукт матеріально відповідальна особа складає акт за своїм підписом, підписами водія та представника одержувача чи відправника із зазначенням їх прізвищ і посад.); нафтопровідним транспортом (п.5.5).
Тобто юридична особа, як суб'єкт господарювання, з огляду на вимоги Інструкції може прийняти нафтопродукти лише вищепереліченими шляхами, можливість придбання юридичною особою, як суб'єктом господарювання нафтопродуктів з метою ведення господарської (комерційної) діяльності через мережу ЗС даною Інструкцією виключено.
Крім того, дана Інструкція передбачає порядок відпуску нафти і нафтопродуктів розділ 7, пункт 7.1 Відпуск нафти споживачам здійснюється на підставі попередньо укладених договорів, а нафтопродуктів - на підставі договорів або за готівку.
При цьому, Інструкцією передбачено відпуск нафтопродуктів споживачам наступними шляхами: залізничним транспортом (п.7.3); водним транспортом (п.7.4); автомобільним транспортом (п.7.5); нафтопровідним шляхом (р.8); на автозаправних станціях (п.10.3). Зокрема, п.10.3.1.1 розрахунки під час відпуску нафтопродукту власникам автотранспорту за готівку здійснюються на АЗС з використанням РРО.; п. 10.3.2.1 відпуск нафтопродуктів за безготівковим розрахунком за відомостями здійснюється АЗС на підставі договорів, укладених між підприємством та споживачем. Відпуск нафтопродуктів відображається у відомості на відпуск нафтопродуктів за формою №16-НП (додаток 16). Кількість відпущеного нафтопродукту фіксується у відомості, яка ведеться безпосередньо на АЗС, що підтверджується підписами оператора АЗС та водія. П. 10.3.2.2. підприємства, АЗС на підставі відомостей про відпуск нафтопродуктів періодично, але не менше одного разу на місяць, виписують зведені відомості-рахунки кожному споживачу за марками нафтопродуктів та цінами, установленими протягом місяця. Звіряння розрахунків з споживачами за відпущені нафтопродукти здійснюється щомісяця не пізніше 5-го числа наступного за звітним місяця.
Таким чином, відпуск нафтопродуктів через мережу АЗС здійснюється споживачам, що чітко визначено Інструкцією. Відповідно до Закону України «Про захист прав споживачів» споживачем є фізична особа, яка придбаває, замовляє, використовує або має намір придбати, замовити або використати продукцію для власних потреб.
Заслухавши пояснення представника позивача, дослідивши матеріали справи, проаналізувавши чинне законодавство, суд встановив наступні обставини.
Судом встановлено, що позивач - товариство з обмеженою відповідальністю виробничо - торгівельна фірма «АВІАС» зареєстроване в єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців 13.08.2003 року, має статус платника акцизного податку з реалізації суб'єктами господарювання роздрібної торгівлі підакцизних товарів.
Місцезнаходженням позивача є: 49044, Дніпропетровська область, місто Дніпропетровськ, вул. Гоголя, буд. 15-А.
До основних видів діяльності позивача відносяться діяльність посередників у торгівлі паливом, рудами, металами та промисловими хімічними речовинами; оптова торгівля твердим, рідким, газоподібним паливом і подібними продуктами; роздрібна торгівля пальним (основний); вантажний автомобільний транспорт; складське господарство; будівництво житлових і нежитлових будівель.
Нововолинською інспекцією Головного управління ДФС у Волинській області було проведено камеральну перевірку позивача, за наслідками якої було складно Акт від 19.08.2015 року №772/22.5/32560942 «Про результати камеральної перевірки даних, задекларованих у декларації з реалізації суб'єктами господарювання роздрібної торгівлі підакцизних товарів товариства з обмеженою відповідальністю виробничо - торгівельна фірма «АВІАС» (код ЄДРПОУ 32560942) за червень 2015 року».
Згідно висновків акту перевіркою встановлені порушення ТОВ ВТФ «АВІАС» ст. 213, ст. 214, п.п.215.3.4 ст.215, ст.216 Податкового кодексу України та Наказу Мінфіну України №14 від 23.01.2015 року «Про затвердження форми декларації акцизного податку, Порядку заповнення та подання декларації акцизного податку», що призвело до заниження акцизного податку, який підлягає сплаті до бюджету за червень 2015 року в сумі 31 299,70 грн.
На підставі висновків акту перевірки №772/22.5/32560942 податковою інспекцією було прийнято податкове повідомлення-рішення №0000782100 від 08.09.2015 року за платежем: акцизний податок з реалізації суб'єктам господарювання роздрібної торгівлі підакцизних товарів, яким визначена сума грошового зобов'язання: за основним платежем 31 299,70 грн. та штрафні санкції 15 649,85 грн., а всього - 46 949,55 грн.
Під час розгляду справи судом встановлено, що ТОВ ВТФ «АВІАС» здійснює роздрібну реалізацію нафтопродуктів через мережу торгівельних точок, що не мають статусу юридичної особи.
Договори, що укладаються уповноваженими особами підприємства (бухгалтерами на підставі довіреностей):
- публічні договори: на підставі рахунку ТОВ ВТФ «АВІАС» покупець або через касу або безготівковим шляхом, сплачує вартість товару. Після надходження грошових коштів на розрахунковий рахунок ТОВ ВТФ «АВІАС» передає довірчі документи, за якими в подальшому покупець має право отримати паливо на АЗС підприємств-партнерів. Перелік АЗС міститься на сайті ТОВ ВТФ «АВІАС» та на цінових табло АЗС - партнерів розташовано товарний знак «АВІАС» або «АВІАС партнер»;
- договори купівлі-продажу, обов'язковою умовою, яких є отримання нафтопродуктів за довірчими документами через мережу АЗС - партнерів.
Під час оформлення господарських угод позивач отримує грошові кошти на свій розрахунковий рахунок, тобто відповідно до визначення яке наведене у Законі №265 «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» відбувається розрахункова операція - це приймання від покупця готівкових коштів, платіжних карток, платіжних чеків, жетонів тощо за місцем реалізації товарів (послуг), видача готівкових коштів за повернутий покупцем товар (ненадану послугу), а у разі застосування банківської платіжної картки - оформлення відповідного розрахункового документа щодо оплати в безготівковій формі товару (послуги) банком покупця або, у разі повернення товару (відмови від послуги), оформлення розрахункових документів щодо перерахування коштів у банк покупця.
Відповідно до підпункту 14.1.4 пункту 14.1 статті 14 ПК України акцизний податок - непрямий податок на споживання окремих видів товарів (продукції), визначених цим Кодексом як підакцизні, що включається до ціни таких товарів (продукції).
Підпунктом 212.1.11 п. 212.1 статті 212 ПК України визначено, що платниками акцизного податку є особа - суб'єкт господарювання роздрібної торгівлі, яка здійснює реалізацію підакцизних товарів.
Згідно із п. 215.1 ст. 215 ПК України до підакцизних товарів належать: спирт етиловий та інші спиртові дистиляти, алкогольні напої, пиво; тютюнові вироби, тютюн та промислові замінники тютюну; нафтопродукти, скраплений газ, речовини, що використовуються як компоненти моторних палив, паливо моторне альтернативне; автомобілі легкові, кузови до них, причепи та напівпричепи, мотоцикли, транспортні засоби, призначені для перевезення 10 осіб і більше, транспортні засоби для перевезення вантажів; електрична енергія.
При цьому, пп. 213.1.9 п. 213.1 ст. 213 ПК України передбачено, що одним із об'єктів оподаткування зазначеного податку є операції з реалізації суб'єктами господарювання роздрібної торгівлі підакцизних товарів.
Підпункт 14.1.212 п. 14.1 ст. 14 ПК України передбачає, що реалізація підакцизних товарів (продукції) - будь-які операції на митній території України, що передбачають відвантаження підакцизних товарів (продукції) згідно з договорами купівлі-продажу, міни, поставки та іншими господарськими, цивільно-правовими договорами з передачею прав власності або без такої, за плату (компенсацію) або без такої, незалежно від строків її надання, а також безоплатного відвантаження товарів, у тому числі з давальницької сировини, реалізація суб'єктами господарювання роздрібної торгівлі підакцизних товарів.
Реалізація суб'єктами господарювання роздрібної торгівлі підакцизних товарів - продаж пива, алкогольних напоїв, тютюнових виробів, тютюну та промислових замінників тютюну, товарів, зазначених у підпункті 215.3.4 пункту 215.3 статті 215 цього Кодексу, безпосередньо громадянам та іншим кінцевим споживачам для їх особистого некомерційного використання незалежно від форми розрахунків, у тому числі на розлив у ресторанах, кафе, барах, інших суб'єктах господарювання громадського харчування.
Таким чином, обов'язковою умовою реалізації суб'єктами господарювання роздрібної торгівлі підакцизних товарів є передача цих товарів безпосередньо громадянам та іншим кінцевим споживачам для їх особистого некомерційного використання незалежно від форми розрахунків.
Національний стандарт України ДСТУ 4303:2004 Роздрібна та оптова торгівля. Терміни та визначення понять, затверджений наказом Державного комітету України з питань технічного регулювання та споживчої політики від 05.07.2004 року №130, надає визначення поняттям роздрібної та оптової торгівлі.
Роздрібна торгівля це вид економічної діяльності в сфері товарообігу, що охоплює купівлю-продаж товарів кінцевому споживачеві та надання йому торговельних послуг.
Оптова торгівля - це вид економічної діяльності в сфері товарообігу, що охоплює купівлю-продаж товарів за договорами поставки партіями для подальшого їх продажу кінцевому споживачеві через роздрібну торгівлю або для виробничого споживання та надавання пов'язаних із цим послуг.
Наказом Міністерства фінансів України від 23.01.2015 року №14 затверджено Порядок заповнення та подання декларації акцизного податку.
Відповідно до даного Порядку Додаток 6 Розрахунок суми акцизного податку з реалізації суб'єктами господарювання роздрібної торгівлі підакцизних товарів до декларації акцизного податку заповнюється в такому порядку:
графа 3 - загальна вартість (з податком на додану вартість) реалізованих підакцизних товарів у роздрібній торговельній мережі та у мережі громадського харчування споживачам незалежно від форми розрахунків;
графа 4 - вартість (з податком на додану вартість) реалізованих підакцизних товарів у роздрібній торговельній мережі споживачам незалежно від форми розрахунків для їх комерційного використання, тобто для подальшої реалізації кінцевим споживачам для їх особистого некомерційного використання;
у графі 5 вартість підакцизних товарів до оподаткування, грн. (гр. 3 - гр. 4) вказується різниця між графами 3 та 4 цього розрахунку.
З аналізу наведеного вбачається, що законодавцем окремою графою виділено вартість підакцизних товарів, реалізованих для комерційного використання, та які не включаються у базу оподаткування акцизним податком.
Порядок відпуску нафтопродуктів на АЗС врегульовано Інструкцією про порядок приймання, транспортування, зберігання, відпуску та обліку нафти і нафтопродуктів на підприємствах і організаціях України, затвердженої наказом Міністерства палива та енергетики України, Міністерства економіки України, Міністерства транспорту та зв'язку України, Державного комітету України з питань технічного регулювання та споживчої політики від 20.05.2008р. №281/171/578/155 (далі Інструкція №281).
Відповідно до пункту 10.3 даної Інструкції відпуск нафтопродуктів здійснюється: 1) за готівку; 2) за відомостями; 3) за талонами; 4) за платіжними картками.
Пунктом 216.9 статті 216 ПК України передбачено, що датою виникнення податкових зобов'язань щодо реалізації суб'єктами господарювання роздрібної торгівлі підакцизних товарів є дата здійснення розрахункової операції відповідно до Закону України "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій в сфері торгівлі, громадського харчування та послуг" від 06.07.1995р. №265/95-ВР (далі Закон №265), а у разі реалізації товарів фізичними особами - підприємцями, які сплачують єдиний податок, - є дата надходження оплати за проданий товар.
Відповідно до статті 2 Закону №265 розрахункова операція - приймання від покупця готівкових коштів, платіжних карток, платіжних чеків, жетонів тощо за місцем реалізації товарів (послуг), видача готівкових коштів за повернутий покупцем товар (ненадану послугу), а у разі застосування банківської платіжної картки - оформлення відповідного розрахункового документа щодо оплати в безготівковій формі товару (послуги) банком покупця або, у разі повернення товару (відмови від послуги), оформлення розрахункових документів щодо перерахування коштів у банк покупця.
Пунктом 10.3.2 Інструкції №281 встановлено, що відпуск нафтопродуктів за безготівковим розрахунком за відомостями здійснюється АЗС на підставі договорів, укладених між підприємством та споживачем. Відпуск нафтопродуктів відображається у відомості на відпуск нафтопродуктів за формою № 16-НП.
Суд відхиляє твердження відповідача про те, що правилами роздрібної торгівлі нафтопродуктами, затвердженими постановою Кабінету Міністрів України від 20.12.1997р. №1442, встановлено, що через мережу АЗС здійснюється саме роздрібний продаж нафтопродуктів кінцевому споживачу, з огляду на таке.
Відповідно до пункту 1 Правил роздрібної торгівлі нафтопродуктами, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 20.12.1997р. №1442, ці Правила визначають порядок приймання та роздрібної торгівлі бензином, дизельним паливом, скрапленим вуглеводневим газом, гасом, маслами, мастилами (далі - нафтопродукти), розфасованими нафтопродуктами, а також регламентують вимоги стосовно дотримання прав споживачів щодо належної якості нафтопродуктів, безпеки для життя та здоров'я споживачів, навколишнього природного середовища і рівня торговельного обслуговування.
З аналізу наведеного вбачається, що дані Правила регулюють саме порядок роздрібної торгівлі нафтопродуктами та не регулюють правовідносин з оптового продажу.
Крім того, здійснення роздрібного продажу нафтопродуктами через мережу АЗС не позбавляє права останнього здійснювати оптовий продаж нафтопродуктів для подальшого їх продажу кінцевому споживачеві через роздрібну торгівлю або для виробничого споживання.
Згідно із Законом України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» розрахункова операція - це приймання від покупця готівкових коштів, платіжних карток, платіжних чеків, жетонів тощо за місцем реалізації товарів (послуг), видача готівкових коштів за повернутий покупцем товар (ненадану послугу), а у разі застосування банківської платіжної картки - оформлення відповідного розрахункового документа щодо оплати в безготівковій формі товару (послуги) банком покупця або, у разі повернення товару (відмови від послуги), оформлення розрахункових документів щодо перерахування коштів у банк покупця.
Отже, через мережу АЗС можуть здійснюватися як операції з продажу пального кінцевим споживачам для їх особистого некомерційного використання, що є об'єктами оподаткування акцизним податком з роздрібних продажів відповідно до підпункту 213.1.9 пункту 213.1 статті 213 Податкового кодексу України, так і операції з оптового продажу нафтопродуктів для їх подальшої реалізації кінцевому споживачу через роздрібну торгівлю або для виробничого споживання.
Під час здійснення господарських операцій позивач не включає суму реалізації нафтопродуктів до об'єкту оподаткування акцизним податком та виділяє її окремо у гр.3-4 Декларації з акцизного податку «комерційне використання», де контрагентом виступає юридична особа яка: є платником податку на прибуток, ПДВ та зареєстрована в Єдиному державному реєстрі підприємств та організацій України, отримує видаткові та податкові накладні.
Позивачем долучено до матеріалів справи копії договорів на реалізацію нафтопродуктів з видатковими накладними, довіреностями на отримання товару, специфікаціями відпущених скретч - карток на нафтопродукти по купюрах.
Суд також вважає за необхідне зазначити, що відповідно до пункту 75.1 статті 75 ПК України контролюючі органи мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки.
Камеральною вважається перевірка, яка проводиться у приміщенні контролюючого органу виключно на підставі даних, зазначених у податкових деклараціях (розрахунках) платника податків, та даних системи електронного адміністрування податку на додану вартість (даних органу, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів, в якому відкриваються рахунки платників у системі електронного адміністрування податку на додану вартість, даних Єдиного реєстру податкових накладних та даних митних декларацій) (підпункт 75.1.1 пункту 75.1 статті 75 ПК України).
Документальною перевіркою вважається перевірка, предметом якої є своєчасність, достовірність, повнота нарахування та сплати усіх передбачених цим Кодексом податків та зборів, а також дотримання валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, дотримання роботодавцем законодавства щодо укладення трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками (найманими особами) та яка проводиться на підставі податкових декларацій (розрахунків), фінансової, статистичної та іншої звітності, регістрів податкового та бухгалтерського обліку, ведення яких передбачено законом, первинних документів, які використовуються в бухгалтерському та податковому обліку і пов'язані з нарахуванням і сплатою податків та зборів, виконанням вимог іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, а також отриманих в установленому законодавством порядку контролюючим органом документів та податкової інформації, у тому числі за результатами перевірок інших платників податків (підпункт 75.1.2 пункту 75 .1 статті 75 ПК України).
Відповідно до пункту 86.2 статті 86 Податкового кодексу України за результатами камеральної перевірки у разі встановлення порушень складається акт у двох примірниках, який підписується посадовими особами такого органу, які проводили перевірку, і після реєстрації у контролюючому органі вручається або надсилається для підписання протягом трьох робочих днів платнику податків у порядку, визначеному статтею 42 цього Кодексу.
Пунктом 86.10 статті 86 Податкового кодексу України передбачено, що в акті перевірки зазначаються як факти заниження, так і факти завищення податкових зобов'язань платника.
Акт про результати камеральної перевірки може стати підставою для донарахування податкових зобов'язань, про що платнику повідомляють податковим повідомленням-рішенням. Повідомлення-рішення приймається керівником податкового органу (його заступником) протягом 10 робочих днів, наступних за днем вручення акта перевірки (пункт 86.8 статті 86 Податкового кодексу України). До податкового повідомлення-рішення додається розрахунок податкового зобов'язання і штрафних (фінансових) санкцій (пункт 58.1 статті 58 Податкового кодексу України).
Таким чином, під час проведення камеральної перевірки контролюючий орган не може використовувати документи первинного обліку платника податків, проводити вивчення та оцінку укладених таким платником податків угод, оскільки дані про укладення зазначених угод не відображаються у податковій звітності.
А отже, під час проведеної Нововолинською ОДПІ камеральної перевірки неможливо було зробити висновок про реалізацію нафтопродуктів для комерційного чи не комерційного використання, тому суд вважає, що викладені в акті перевірки від 19.08.2015 року №772/22.5/32560942 висновки про порушення позивачем статей 213-216 ПК України є безпідставними, передчасними та ґрунтуються на припущеннях.
Відповідно до статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
Всупереч наведеним вимогам, податковий орган не надав суду належних та допустимих доказів на підтвердження правомірності прийнятого ним податкового повідомлення-рішення №0000782100 від 08.09.2015 року.
Враховуючи зазначене та з огляду на те, що Нововолинською ОДПІ Головного управління ДФС у Волинській області невірно надано правову оцінку фактичним обставинам справи, суд дійшов висновку про обґрунтованість позовних вимог позивача та вважає їх такими, що підлягають задоволенню у повному обсязі.
На підставі ст. 94 КАС України суд також вважає за необхідне присудити на користь позивача судові витрати у сумі 1 378,00 грн.
Керуючись ст. ст. 158-163 КАС України, суд, -
Адміністративний позов задовольнити повністю.
Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення - рішення №0000782100 від 08.09.2015 року прийняте Нововолинською об'єднаною Державною податковою інспекцією ГУ ДФС у Волинській області.
Присудити на користь товариства з обмеженою відповідальністю виробничо-торгівельна фірма "АВІАС" за рахунок бюджетних асигнувань Нововолинської об'єднаної Державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Волинській області судові витрати у сумі 1 378,00 грн.
Постанова суду першої інстанції набирає законної сили відповідно до вимог ст. 254 КАС України та може бути оскаржена в порядку та строки, передбачені ст. 186 КАС України, до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду через Дніпропетровський окружний адміністративний суд.
Повний текст постанови складений 09 березня 2016 року.
Суддя (підпис) Постанова не набрала законної сили 09 березня 2016 року. Суддя З оригіналом згідно. Суддя В.М. Олійник В.М. Олійник В.М. Олійник