Справа № 463/6924/14-ц
Провадження № 2/463/100/16
21 квітня 2016 року Личаківський районний суд м. Львова
в складі: головуючого судді Леньо С. І.
з участю секретаря Станько Р.О.
представника позивача ОСОБА_1
відповідача ОСОБА_2
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Львові цивільну справу за позовом Публічного акціонерного товариства «Державний ощадний банк України» в особі філії Львівського обласного управління АТ «Ощадбанк» до ОСОБА_2, треті особи ОСОБА_3, ОСОБА_4 про визнання правочинів нікчемними, -
Позивач звернувся до суду з позовом до відповідача про визнання нікчемними договору на вклад «Депозитний» на ім'я фізичної особи № 2630301001230475 від 02.09.2013р., договору на вклад «Депозитний» на ім'я фізичної особи № 2630301001230495 від 06.09.2013р., а також договору на вклад «Депозитний» на ім'я фізичної особи № 26303010012525456 від 23.09.2013р., які укладено між ПАТ «Державний ощадний банк України» та ОСОБА_2
В обґрунтування позовних вимог покликається на те, що в процесі розгляду кримінального провадження відносно ОСОБА_3 та ОСОБА_4 за ст. ст. 191 ч. 5, 366 ч. 2 КК України відповідачем пред'явлено цивільний позов до банку про стягнення коштів за вказаними вище договорами банківського вкладу в загальному розмірі 206 913 грн. Вважає ці договори нікчемними, оскільки під час їх укладення не було дотримано письмової форми. Так, підтвердженням дотримання письмової форми договору банківського вкладу є, серед іншого квитанція, яка повинна відповідати вимогам чинного законодавства, що регулює правовідносини в сфері банківської діяльності і в такій обов'язково повинні бути присутні відомості про найменування банку, дату здійснення операції, підпис працівника банку, відбиток печатки або електронний підпис працівника банку, засвідчений електронним підписом САБ. В документі без номера від 02.09.2013р., документі без номера та дати на суму 26 000 грн., заяві на прихід готівки від 23.09.2013р., що пред'явлені відповідачем на підтвердження укладення договорів, невірно зазначено найменування банку, вказано неіснуючий дебетний рахунок відділення банку, номер рахунку платника відрізняється від номеру рахунку, вказаного в договорі, сума вкладу повинна бути відображена в графі «дебет», а не «кредит», відсутній код платника та відбиток печатки. Крім цього, по формі та змісту такі заяви не відповідають квитанціям, що затверджені відповідною Інструкцією, а сам договір не відповідає типовій формі договору про вклад, яка затверджена Постановою Правління АТ «Ощадбанк». Все вище перелічене свідчить про нікчемність укладених договорів, з приводу чого пред'явив згаданий позов.
В судовому засіданні представник позивача згідно належної довіреності від 13.01.2016р. ОСОБА_1 позовні вимоги підтримав, дав пояснення аналогічні вищенаведеним та просить позов задовольнити.
Відповідач ОСОБА_2 в судовому засіданні проти обґрунтованості позову заперечила, оскільки оспорювані договори, а також документи на підтвердження внесення коштів відповідають вимогам чинного законодавства. В таких документах наявні всі обов'язкові реквізити, внаслідок чого письмова форма договорів є дотриманою. Безпосередньо, у день укладення договорів не вносила всіх коштів, які становлять суму вкладу, оскільки такі були перераховані на депозитний рахунок з попередньо укладених договорів. Тому, в задоволенні позову просить відмовити.
Треті особи ОСОБА_3 та ОСОБА_4 в судове засідання не з'явились, хоча про дату, час та місце розгляду справи повідомлялись належним чином, причин неявки суду не повідомили. За погодженням з учасниками процесу суд вважає можливим розглянути справу у їх відсутності.
Заслухавши пояснення учасників процесу, дослідивши матеріали справи, оцінивши в сукупності зібрані докази та ухвалюючи рішення у відповідності до вимог ст. 215 ЦПК України, суд приходить до висновку що позов підлягає до задоволення виходячи з таких підстав.
В судовому засіданні встановлено, що 02.09.2013р. між позивачем, від імені якого діяла завідувач ОСОБА_3 та відповідачем укладено договір № 2630301001230475 на вклад «Депозитний» на ім'я фізичної особи (а.с.16). Згідно з п. 1 цього договору, вкладник вносить, а банк приймає на депозитний рахунок № 2630301001230475 на умовах договору кошти в сумі 137 000 грн. строком на тринадцять місяців із виплатою 16 % річних. На підтвердження факту внесення коштів відповідачу видано документ без назви від 02.09.2013р. (а.с.17).
Крім цього, 06.09.2013р. між тими самими сторонами укладено другий договір № 2630301001230495 на вклад «Депозитний» на ім'я фізичної особи (а.с.18). Згідно з п. 1 цього договору, вкладник вносить, а банк приймає на депозитний рахунок № 2630301001230495 на умовах договору кошти в сумі 26 000 грн. строком на тринадцять місяців із виплатою 16 % річних. На підтвердження факту внесення коштів відповідачу видано документ на суму 26 000 грн. (а.с.19).
Крім цього, 23.09.2013р. між тими самими сторонами укладено третій договір № 26303010012525456 на вклад «Депозитний» на ім'я фізичної особи (а.с.20). Згідно з п. 1 цього договору, вкладник вносить, а банк приймає на депозитний рахунок № 26303010012525456 на умовах договору кошти в сумі 13 500 грн. строком на тринадцять місяців із виплатою 16 % річних. На підтвердження факту внесення коштів відповідачу видано заяву на прихід готівки від 23.09.2013р. (а.с.21).
Відповідно до частини першої статті 1058 ЦК України за договором банківського вкладу (депозиту) одна сторона (банк), що прийняла від другої сторони (вкладника) або для неї грошову суму (вклад), що надійшла, зобов'язується виплачувати вкладникові таку суму та проценти на неї або дохід в іншій формі на умовах та в порядку, встановлених договором.
З огляду на визначення договору банківського вкладу, що закріплене в
ЦК України та інших нормативно-правових актах, банківський вклад (депозит) - це кошти в готівковій або безготівковій формі, у валюті України або в іноземній валюті, які розміщені клієнтами на їх іменних рахунках у банку на договірних засадах на визначений строк зберігання або без зазначення такого строку, які підлягають виплаті вкладнику відповідно до законів України та умов договору (стаття 2 Закону України від 7 грудня 2000 року № 2121-III «Про банки і банківську діяльність»).
Договір банківського вкладу є реальним, оплатним договором і вважається укладеним з моменту прийняття банком від вкладника або третьої особи на користь вкладника грошової суми (вкладу).
Положення статті 1059 ЦК України врегульовує питання форми банківського вкладу та наслідки недодержання письмової форми договору. Так, за змістом цієї статті договір банківського вкладу укладається у письмовій формі. Письмова форма договору банківського вкладу вважається додержаною, якщо внесення грошової суми підтверджено договором банківського вкладу з видачею ощадної книжки або сертифіката чи іншого документа, що відповідає вимогам, встановленим законом, іншими нормативно-правовими актами у сфері банківської діяльності (банківськими правилами) та звичаями ділового обороту. У разі недодержання письмової форми договору банківського вкладу цей договір є нікчемним.
Згідно з пунктом 1.4 Положення про порядок здійснення банками України вкладних (депозитних) операцій з юридичними та фізичними особами, затвердженого постановою Правління Національного банку України від 3 грудня 2003 року № 516, залучення банком вкладів (депозитів) юридичних і фізичних осіб підтверджується: договором банківського рахунку; договором банківського вкладу (депозиту) з видачею ощадної книжки; договором банківського вкладу (депозиту) з видачею ощадного (депозитного) сертифіката; договором банківського вкладу (депозиту) з видачею іншого документа, що підтверджує внесення грошової суми або банківських металів і відповідає вимогам, установленим законом, іншими нормативно-правовими актами у сфері банківської діяльності (банківськими правилами) та звичаями ділового обороту.
Відповідно до положень Інструкції про порядок відкриття, використання і закриття рахунків у національній та іноземних валютах, затвердженої постановою Правління Національного банку України від 12 листопада 2003 року № 492 та зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 17 грудня 2003 року за № 1172/8493, банки відкривають своїм клієнтам за договором банківського вкладу вкладні (депозитні) рахунки (пункт 1.8 Інструкції); договір банківського рахунку укладається в письмовій формі; один примірник договору зберігається в банку, а другий - банк зобов'язаний надати клієнту під підпис (пункт 1.9 Інструкції); письмова форма договору банківського вкладу вважається дотриманою, якщо внесення грошової суми на вкладний (депозитний) рахунок вкладника підтверджено договором банківського вкладу з видачею ощадної книжки або іншого документа, що відповідає вимогам, установленим законом, іншими нормативно-правовими актами у сфері банківської діяльності (банківськими правилами) і звичаями ділового обороту; у договорі банківського вкладу, зокрема, зазначаються: вид банківського вкладу, сума, що вноситься або перераховується на вкладний (депозитний) рахунок, строк зберігання коштів (за строковим вкладом), розмір і порядок сплати процентів або доходу в іншій формі, умови перегляду їх розміру, відповідальність сторін, умови дострокового розірвання договору тощо (пункт 1.10 Інструкції).
Пункт 10.1 цієї Інструкції передбачає порядок відкриття вкладних (депозитних) рахунків фізичним особам. Зокрема, після пред'явлення фізичною особою необхідних документів уповноважений працівник банку ідентифікує цю фізичну особу, після чого між банком і фізичною особою укладається в письмовій формі договір банківського вкладу; після укладення договору банківського вкладу фізична особа вносить або перераховує з іншого власного рахунку кошти на вкладний (депозитний) рахунок, після чого на підтвердження укладення договору банківського вкладу і внесення грошових коштів на вказаний рахунок банк видає фізичній особі ощадну книжку або інший документ, що її замінює і який видається згідно з внутрішніми положеннями банку.
Згідно з пунктом 2.9 глави 2 «Приймання готівки» розділу IV «Касові операції банків з клієнтами» Інструкції про проведення касових операцій банками в Україні, затвердженої постановою Правління НБУ від 01.06.2011р. № 174, яка була чинною на момент виникнення спірних правовідносин, банк (філія, відділення) зобов'язаний видати клієнту після завершення приймання готівки квитанцію (другий примірник прибуткового касового ордера) або інший документ, що є підтвердженням про внесення готівки у відповідній платіжній системі. Квитанція або інший документ, що є підтвердженням про внесення готівки у відповідній платіжній системі, має містити найменування банку (філії, відділення), який здійснив касову операцію, дату здійснення касової операції (у разі здійснення касової операції в післяопераційний час - час виконання операції або напис чи штамп «вечірня» чи «післяопераційний час»), а також підпис працівника банку (філії, відділення), який прийняв готівку, відбиток печатки (штампа) або електронний підпис працівника банку (філії, відділення), засвідчений електронним підписом САБ.
Верховний Суд України під час розгляду цивільної справи № 6-118цс14 сформулював правову позиції від 29.10.2014р., згідно з якою роз'яснив, що письмова форма договору банківського вкладу вважається дотриманою, якщо внесення грошової суми на вкладний (депозитний) рахунок вкладника підтверджено договором банківського вкладу з видачею ощадної книжки або іншого документа, що відповідає вимогам, установленим законом, іншими нормативно-правовими актами у сфері банківської діяльності (банківськими правилами) і звичаями ділового обороту. Зокрема, такий документ повинен містити: найменування банку, який здійснив касову операцію, дату здійснення касової операції (у разі здійснення касової операції в післяопераційний час - час виконання операції), а також підпис працівника банку, який прийняв готівку, та відбиток печатки (штампа) або електронний підпис працівника банку, засвідчений електронним підписом САБ.
В той же час, документи, що видавались відповідачу на підтвердження факту внесення коштів за трьома договорами (а.с.17, 19, 21) вказаним вимогам не відповідають, а саме: в кожному з них відсутній відбиток печатки (штампа) або електронний підпис працівника банку (філії, відділення), засвідчений електронним підписом САБ, а номер рахунку на який внесено кошти за договором від 23.09.2013р. (2630301012525456) відмінний від номера рахунку, зазначеного в договорі (26303010012552456).
Крім цього, як вбачається з виписки з касового журналу, за вказаними вище договорами банківського вкладу кошти до каси банку не вносились, що підтвердила відповідач в судовому засіданні.
З огляду на вищенаведене, суд приходить до висновку, що письмова форма оспорюваних договорів банківського вкладу під час їх укладення дотримана не була, в результаті чого, у відповідності до вимог ч. 2 ст. 1059 ЦК України такі договори є нікчемними.
Тому, позов слід визнати обґрунтованим та задовольнити в повному обсязі.
У відповідності до вимог ст. 88 ЦПК України, з відповідача на користь позивача слід стягнути судовий збір в розмірі 852,60 грн., сплата якого підтверджується відповідними квитанціями (а.с.7, 8, 9, 65).
На підставі наведеного та керуючись ст. ст. 10,60,88,169,209,212-215,218 ЦПК України, ст.ст. 3, 11, 15, 16, 203, 215, 509, 526, 533, 625, 629, 1058-1061 ЦК України, суд, -
Позов задовольнити.
Визнати договір № 2630301001230475 на вклад «Депозитний» на ім'я фізичної особи від 02.09.2013 року, укладений між Публічним акціонерним товариством «Державний ощадний банк України» в особі ТВБВ №10013/0332 та ОСОБА_2 - нікчемним.
Визнати договір № 2630301001230495 на вклад «Депозитний» на ім'я фізичної особи від 06.09.2013 року, укладений між Публічним акціонерним товариством «Державний ощадний банк України» в особі ТВБВ №10013/0332 та ОСОБА_2 - нікчемним.
Визнати договір № 26303010012525456 на вклад «Депозитний» на ім'я фізичної особи від 23.09.2013 року, укладений між Публічним акціонерним товариством «Державний ощадний банк України» в особі ТВБВ №10013/0332 та ОСОБА_2 - нікчемним.
Стягнути з ОСОБА_2 на користь Публічного акціонерного товариства «Державний ощадний банк України» 852,60 грн. судового збору.
Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до апеляційного суду Львівської області через Личаківський районний суд м. Львова шляхом подачі апеляційної скарги в порядку та строки, передбачені ст.ст. 294, 296 ЦПК України.
Суддя: Леньо С. І.