"18" квітня 2016 р. м. Київ К/800/25360/15
Вищий адміністративний суд України у складі суддів:
головуючого - Цвіркуна Ю.І. (суддя-доповідач)
Ланченко Л.В.
Пилипчук Н.Г.
розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну справу
за касаційною скаргою Державної податкової інспекції у м. Сумах Головного управління Міндоходів у Сумській області
на постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 25.04.2014 року
та ухвалу Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 12.05.2015 року
у справі № 804/4795/14
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Суми Імпекс»
до Державної податкової інспекції у м. Сумах Головного управління Міндоходів у Сумській області
про визнання протиправними дій та зобов'язання вчинити певні дії,
встановив:
Товариство з обмеженою відповідальністю «Суми Імпекс» звернулось до суду з адміністративним позовом до Державної податкової інспекції у м. Сумах Головного управління Міндоходів у Сумській області про визнання протиправними дій та зобов'язання вчинити певні дії.
Постановою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 25.04.2014 року, залишеною без змін ухвалою Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 12.05.2015 року, позов задоволено повністю. Визнано протиправними дії Державної податкової інспекції у м. Сумах Головного управління Міндоходів у Сумській області по проведенню документальної невиїзної позапланової перевірки Товариства з обмеженою відповідальністю «Суми Імпекс», за результатами якої складено акт від 28.02.2014 року № 309/2204/38244760/87 про неможливість проведення зустрічної звірки ТОВ «Суми Імпекс» з контрагентами, з якими платником задекларовані взаємовідносини за період з 01.07.2013 року по 30.11.2013 року. Визнано протиправними дії Державної податкової інспекції у м. Сумах Головного управління Міндоходів у Сумській області щодо коригування (виключення) на підставі акта від 28.02.2014 року № 309/2204/38244760/87 про неможливість проведення зустрічної звірки ТОВ «Суми Імпекс» з контрагентами, з якими платником задекларовані взаємовідносини за період з 01.07.2013 року по 30.11.2013 року, з електронної бази даних «Автоматизована система співставлення Інформаційної системи Міністерства доходів і зборів України «Податковий блок» та інших будь-яких електронних баз та систем даних, суми податкового кредиту та податкових зобов'язань з податку на додану вартість, які визначені ТОВ «Суми Імпекс» у податкових деклараціях за період з 01.07.2013 року по 30.11.2013 року. Зобов'язано Державну податкову інспекцію у м. Сумах Головного управління Міндоходів у Сумській області відновити в електронній базі даних «Автоматизована система співставлення Інформаційної системи Міністерства доходів і зборів України «Податковий блок» та в будь-яких інших електронних базах та системах даних, показники податкової звітності ТОВ «Суми Імпекс», зазначених останнім в податкових деклараціях за період липень 2013 року - листопад 2013 року.
Не погоджуючись із рішенням судів першої та апеляційної інстанцій, відповідач звернувся до Вищого адміністративного суду України з касаційною скаргою, в якій просить рішення судів попередніх інстанцій скасувати, прийняти нове рішення, яким у задоволенні позову відмовити повністю, посилаючись на порушення судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права.
Згідно із пунктом 1 частини першої ст. 222 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції може розглянути справу в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами у разі відсутності клопотань усіх осіб, які беруть участь у справі, про розгляд справи за їх участю.
Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального і процесуального права, правової оцінки обставин справи, колегія суддів встановила таке.
Судами попередніх інстанцій встановлено, що відповідачем здійснено відповідні заходи з метою проведення зустрічної звірки ТОВ «Суми Імпекс» з питань дотримання вимог податкового та іншого законодавства за період липень 2013 року по грудень 2013 року, за результатами яких складено акт від 28.02.2014 року № 309/2204/38244760/87 про неможливість проведення зустрічної звірки ТОВ «Суми Імпекс» з контрагентами, з якими платником задекларовані взаємовідносини за період з 01.07.2013 року по 30.11.2013 року.
Позивач із вказаними в акті висновками не погоджується, вважає їх протиправними та такими, що не відповідають фактичним обставинам справи, а акт таким, що складений з порушенням норм, у зв'язку із чим звернувся до адміністративного суду із позовною заявою, в якій також просив зобов'язати податковий орган відновити задекларовані раніше ним показники.
Колегія суддів суду касаційної інстанції, з урахуванням норм податкового законодавства, чинних на час виникнення відповідних правовідносин, не погоджується із висновками судів попередніх інстанцій про задоволення позову, зважаючи на таке.
Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема, щодо компетенції контролюючих органів, повноважень і обов'язків їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальності за порушення податкового законодавства, урегульовані Податковим кодексом України (далі - ПК).
У пункті 61.1 статті 61 цього Кодексу визначено, що податковий контроль - це система заходів, що вживаються контролюючими органами з метою контролю правильності нарахування, повноти і своєчасності сплати податків і зборів, а також дотримання законодавства з питань регулювання обігу готівки, проведення розрахункових та касових операцій, патентування, ліцензування та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи.
Способом здійснення такого контролю є, зокрема, інформаційно-аналітичне забезпечення діяльності контролюючих органів (підпункт 62.1.2 пункту 62.1 статті 62 ПК).
Відповідно до статті 71 ПК інформаційно-аналітичне забезпечення діяльності контролюючих органів - це комплекс заходів щодо збору, опрацювання та використання інформації, необхідної для виконання покладених на контролюючі органи функцій.
Згідно з приписами підпункту 72.1.1 пункту 72.1 статті 72 ПК для інформаційно-аналітичного забезпечення діяльності контролюючого органу використовується інформація, що надійшла, зокрема: від платників податків та податкових агентів, що міститься в податкових деклараціях, розрахунках, інших звітних документах; що міститься у наданих великими платниками податків в електронній формі копіях документів з обліку доходів, витрат та інших показників, пов'язаних із визначенням об'єктів оподаткування (податкових зобов'язань), первинних документах, які ведуться в електронній формі, регістрах бухгалтерського обліку, фінансовій звітності, інших документах, пов'язаних з обчисленням та сплатою податків і зборів; про фінансово-господарські операції платників податків.
Згідно з пунктом 73.5 статті 73 ПК з метою отримання податкової інформації контролюючі органи мають право проводити зустрічні звірки даних суб'єктів господарювання щодо платника податків.
Зустрічною звіркою вважається співставлення даних первинних бухгалтерських та інших документів суб'єкта господарювання, що здійснюється контролюючими органами з метою документального підтвердження господарських відносин з платником податків та зборів, а також підтвердження відносин, виду, обсягу і якості операцій та розрахунків, що здійснювалися між ними, для з'ясування їх реальності та повноти відображення в обліку платника податків.
Зустрічні звірки не є перевірками і проводяться в порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.
За результатами зустрічних звірок складається довідка, яка надається суб'єкту господарювання у десятиденний термін.
Механізм проведення органами державної податкової служби зустрічних звірок визначено Порядком проведення органами державної податкової служби зустрічних звірок, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 27.12.2010 року № 1232.
З метою впровадження єдиного порядку направлення запитів на проведення зустрічних звірок, а також оформлення, передачі та накопичення матеріалів зустрічних звірок органами державної податкової служби розроблені Методичні рекомендації щодо організації та проведення органами державної податкової служби зустрічних звірок, затверджені наказом Державної податкової адміністрації України від 22.04.2011 року № 236, згідно з підпунктом 4.4 пункту 4 яких (у редакції, чинній на час виникнення спірних відносин) у разі встановлення фактів, що не дають змогу провести зустрічну звірку суб'єкта господарювання, зокрема у зв'язку із встановленням відсутності суб'єкта господарювання та/або його посадових осіб за місцезнаходженням (податковою адресою), відповідальний підрозділ не пізніше двох робочих днів від дати надходження запиту складає акт про неможливість проведення зустрічної звірки суб'єкта господарювання.
При подальшому залученні суб'єкта господарювання (посадових осіб суб'єкта господарювання) до проведення зустрічної звірки відповідальний підрозділ органу державної податкової служби забезпечує проведення такої звірки.
Аналіз зазначених норм права дає підстави вважати, що акт про неможливість проведення зустрічної звірки суб'єкта господарювання, який є відображенням дій працівників податкових органів, не породжує правових наслідків для платника податків і, відповідно, не порушує його прав.
Внесена до ІС «Податковий блок» інформація на підставі такого акта використовується податковими органами для інформаційно-аналітичного забезпечення їхньої діяльності і не зумовлює для платника податків змін у структурі податкових зобов'язань та податкового кредиту.
Аналогічна позиція висловлена Верховним Судом України і у постанові від 17.11.2015 року (справа 21-1852а15).
Крім того, складання акта про неможливість проведення зустрічної звірки свідчить про факт її непроведення.
Враховуючи, що судами попередніх інстанцій вищеназвані обставини враховано не було, і це призвело до необґрунтованих висновків щодо прав і обов'язків сторін у даному спорі, а також те, що передбачені процесуальним законодавством межі перегляду справи в касаційній інстанції не дають їй права встановлювати та визнавати доведеними обставини, що не були встановлені попередніми судовими інстанціями, оскаржувані судові рішення у справі підлягають скасуванню з направленням справи на новий судовий розгляд до суду першої інстанції відповідно до частини 2 статті 227 Кодексу адміністративного судочинства України.
Стаття 220 Кодексу адміністративного судочинства України визначає межі перегляду судом касаційної інстанції.
За таких обставин касаційна скарга підлягає частковому задоволенню.
Керуючись ст.ст. 220, 222, 223, 227, 230 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
ухвалив:
Касаційну скаргу Державної податкової інспекції у м. Сумах Головного управління Міндоходів у Сумській області задовольнити частково.
Постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 25.04.2014 року та ухвалу Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 12.05.2015 року у справі № 804/4795/14 скасувати, а справу направити на новий судовий розгляд до суду першої інстанції.
Ухвала набирає законної сили у порядку та строки, передбачені статтею 254 Кодексу адміністративного судочинства України, та не може бути оскаржена.
Головуючий Ю.І.Цвіркун
Судді Л.В.Ланченко
Н.Г.Пилипчук