12 травня 2016 р.Справа № 643/1072/16-а
Колегія суддів Харківського апеляційного адміністративного суду у складі
Головуючого судді: Бершова Г.Є.
Суддів: Ральченка І.М. , Катунова В.В.
розглянувши в порядку письмового провадження у приміщенні Харківського апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Управління Пенсійного фонду України в Московському районі м.Харкова на постанову Московського районного суду м. Харкова від 16.03.2016р. по справі № 643/1072/16-а
за позовом ОСОБА_1
до Управління Пенсійного фонду України в Московському районі м.Харкова
про визнання рішення про відмову в проведенні перерахунку пенсії протиправним та зобов'язання провести перерахунок пенсії державного службовця,
02 лютого 2016 року ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до Управління Пенсійного Фонду України в Московському районі м. Харкова про визнання протиправним рішення Управління Пенсійного фонду України в Московському районі м. Харкова від 12.01.2016 року про відмову в проведенні перерахунку пенсії від заробітної плати; про зобов'язання відповідача провести їй перерахунок пенсії державного службовця з 11.01.2016 року, згідно довідки від 11.01.2016 року № 312/30-04, включивши до складу заробітної плати суми матеріальної допомоги на оздоровлення, матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових витань, індексації заробітної плати, зберігши при перерахунку процент нарахування пенсії (90%) на момент виходу на пенсію у 2011 році.
В обгрунтування позовних вимог зазначила, що вона починаючи з 01 червня 2011 року перебуває на обліку в Управлінні Пенсійного фонду України в Московському районі м.Харкова та отримує пенсію за віком. 11 січня 2016 року для перерахунку пенсії позивач подала заяву. 12 січня 2016 року відповідач своїм протоколом відмовив позивачу у здійсненні перерахунку. Вважає, що відповідач безпідставно не врахував виплати, з яких здійснювалися обов'язкові платежі до пенсійного фонду.
Постановою Московського районного суду м. Харкова від 16.03.2016 року адміністративний позов ОСОБА_1 до Управління Пенсійного фонду України в Московському районі м. Харкова про визнання рішення про відмову в проведенні перерахунку пенсії протиправним та зобов'язання провести перерахунок пенсії державного службовця задоволено.
Визнано протиправною відмову Управління Пенсійного фонду України в Московському районі м. Харкова від 12.01.2016 року у проведенні ОСОБА_1 перерахунку пенсії, включаючи суми індексації заробітної плати, матеріальних допомог в заробітну плату для призначення пенсії згідно із Законом України «Про державну службу».
Зобов'язано Управління Пенсійного фонду України в Московському районі м. Харкова провести ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, ІПН НОМЕР_1, перерахунок пенсії, як державному службовцю, згідно довідки № 312/30-04 від 11.01.2016 року про складові заробітної плати (надбавки та премії за останні 24 календарні місяці роботи або за будь-які 60 календарних місяців роботи підряд перед зверненням за пенсією), що подається для призначення пенсії відповідно до Закону України «Про державну службу», включивши до складу заробітної плати суми матеріальних допомог та індексації заробітної плати, із збереженням проценту нарахування пенсії (90%) на момент виходу на пенсію у 2011 році, та збереженням індексації пенсії, починаючи з дати звернення про перерахунок пенсії, з 11 січня 2016 року.
Не погодившись з постановою суду першої інстанції, відповідачем подано апеляційну скаргу, в якій посилаючись на прийняття оскаржуваного рішення з порушенням норм матеріального та процесуального права, просить суд апеляційної інстанції оскаржувану постанову скасувати та прийняти нову постанову якою відмовити в задоволенні позовних вимог у повному обсязі.
Виходячи з приписів ст. 183-2 КАС України апеляційна скарга розглядається в порядку письмового провадження.
У відповідності до ч. 1 ст. 195 Кодексу адміністративного судочинства України суд апеляційної інстанції переглядає судові рішення суду першої інстанції в межах апеляційної скарги.
Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши постанову суду першої інстанції, дослідивши доводи апеляційної скарги, письмових заперечень колегія суддів дійшла до висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Судом встановлено, підтверджується наявними в матеріалах справи доказами, що позивач, ОСОБА_1, з 01.06.2011 року перебуває на обліку в управлінні ПФУ в Московському районі м. Харкова та отримує пенсію, обчислену згідно Закону України «Про державну службу».
ОСОБА_1 11.01.2016 року звернулась до УПФУ в Московському районі м. Харкова із заявою про перерахунок пенсії з урахуванням сум матеріальної допомоги та індексації, згідно наданої довідки № 312/30-04 від 11.01.2016 року про складові заробітної плати відповідно до Закону України «Про державну службу» за період з 01.06.2009 року по 31.05.2011 року.
Відповідач Протоколом від 12.01.2016 року відмовив позивачу у проведенні такого перерахунку пенсії від заробітної плати з підстав, що включення до заробітної плати при обчисленні пенсії матеріальної допомоги та індексації не передбачено діючим законодавством, та відповідно до п.5 Прикінцевих положень Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо пенсійного забезпечення» від 02.03.2015року №213, у разі неприйняття до 01 червня 2015року закону щодо призначення всіх пенсій, у тому числі спеціальних, на загальних підставах з 1 червня 2015 року скасовуються норми щодо пенсійного забезпечення осіб, яким пенсії/щомісячне довічне грошове утримання призначаються відповідно до законів України, зокрема «Про державну службу», в зв'язку з чим з 01.06.2015 року пенсії в порядку на умовах, визначених цим Законом, не призначаються, раніше призначені пенсії не перераховуються.
Не погодившись з даною відмовою, позивач звернулася до суду з позовом.
Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з того, що, враховуючи, що в даних спірних правовідносинах перевагу мають спеціальні норми, що визначають виплати (доходи) для обчислення пенсії, а саме, стаття 41 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» та стаття 66 Закону України «Про пенсійне забезпечення», суд вважає необхідним: визнати протиправними дії відповідача щодо відмови позивачу у включенні матеріальних допомог, а також індексації заробітної плати, та зобов'язати відповідача провести позивачу перерахунок пенсії з урахуванням вищезазначених виплат.
В доводах апеляційної скарги відповідач зазначив, що матеріальна допомога та індексація не включаються до заробітку для обчислення пенсії, оскільки є одноразовими виплатами, а не складовими частинами заробітної плати. Окрім іншого, зазначив, що з 01 червня 2015 року пенсії, не призначаються, раніше призначені пенсії не перераховуються, на підставі п. 5 Прикінцевих положень Закону України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо пенсійного забезпечення" від 02.03.2015 року №213.
Колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції та не приймає доводи апеляційної скарги, виходячи з наступного.
Відповідно до ст. 37 Закону України «Про державну службу» від 1993 року в редакції, що діяла на час призначення позивачу пенсії, пенсія державним службовцям призначається в розмірі 80 відсотків від сум їх заробітної плати, на які нараховуються страхові внески на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування, а особам, які на час звернення за призначенням пенсії не є державними службовцями, - у розмірі 80 відсотків заробітної плати працюючого державного службовця відповідної посади та рангу за останнім місцем роботи на державній службі.
За кожний повний рік роботи понад 10 років на державній службі пенсія збільшується на один відсоток заробітку, але не більше 90 відсотків заробітної плати.
У частині першій статті 1 Закону України «Про оплату праці» встановлено, що заробітна плата - це винагорода, обчислена, як правило, у грошовому виразі, яку за трудовим договором власник або уповноважений ним орган виплачує працівникові за виконану ним роботу.
Статтею 2 цього Закону визначено структуру заробітної плати, до якої входить: основна та додаткова заробітна плата, а також заохочувальні та компенсаційні виплати.
Частиною другою статті 33 Закону України «Про державну службу» передбачено, що заробітна плата державних службовців складається з посадових окладів, премій, доплати за ранги, надбавки за вислугу років на державній службі та інших надбавок.
Аналіз наведених положень дає підстави для висновку, що матеріальна допомога на оздоровлення та допомога для вирішення соціально-побутових питань входила до системи оплати праці державного службовця.
Крім того, статтею 66 Закону України «Про пенсійне забезпечення» врегульовано види оплати праці, що враховуються при обчисленні пенсій.
Відповідно до частини першої статті 66 цього Закону, до заробітку для обчислення пенсії включаються всі види оплати праці (виплат, доходу), на які відповідно до Закону України «Про збір на обов'язкове державне пенсійне страхування» нараховується збір на обов'язкове державне пенсійне страхування, в межах максимальної величини фактичних витрат на оплату праці найманих працівників, оподатковуваного доходу (прибутку), сукупного оподатковуваного доходу (граничної суми заробітної плати (доходу), з яких справляються страхові внески (збори) до соціальних фондів, що діяла на день одержання зазначеного заробітку (виплат, доходу).
За Законом України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» для обчислення пенсії враховується заробітна плата (дохід) за весь період страхового стажу (ч. 1 ст. 40).
Стаття 41 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» визначає виплати (доходи), що враховуються в заробітну плату (дохід) застрахованої особи для обчислення пенсії. Так, зокрема до такого доходу (заробітної плати) враховуються: суми виплат, отримуваних застрахованою особою після набрання чинності цим Законом, з яких згідно з цим Законом були фактично нараховані (обчислені) та сплачені страхові внески; суми виплат, отримуваних застрахованою особою до набрання чинності цим Законом, у межах сум, на які відповідно до законодавства, що діяло раніше, нараховувалися внески на державне соціальне страхування або збір на обов'язкове державне пенсійне страхування.
За змістом наведених норм отримувані застрахованою особою суми виплат, з яких були фактично нараховані та сплачені страхові внески або збір на обов'язкове державне пенсійне страхування, враховуються в заробіток (дохід) застрахованої особи для обчислення пенсії, незалежно від того, чи входять вони до структури заробітної плати.
Як вбачається з довідки управління Пенсійного фонду України в Московському районі м. Харкова від 11.01.2016 року № 312/30-04 про складові заробітної плати ОСОБА_1 відповідно до Закону України «Про державну службу» за період з 01.06.2009 року по 31.05.2011 року, в цю довідку включені, зокрема, виплати пов'язані з індексацією доходів та матеріальна допомога. На всі виплати, що включені в довідку, нарахований збір на державне пенсійне страхування.
Оскільки на індексацію, матеріальну допомогу нарахований збір на державне пенсійне страхування та вказані виплати включаються до складу заробітної плати державного службовця, пенсійний орган повинен враховувати їх при призначенні відповідної пенсії.
З огляду на викладене, колегія суддів приходить до висновку, що чинне законодавство як загальне, так і спеціальне, відносить до складу заробітної плати також інші виплати, до яких належить матеріальна допомога на оздоровлення та на вирішення соціально-побутових питань.
При цьому, до інших виплат, зокрема, відносяться суми підвищення оплати праці державного службовця, в якості компенсації подорожчання споживчих товарів і послуг, згідно Закону України «Про індексацію грошових доходів населення» та Порядку проведення індексації грошових доходів населення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17.07.2003 № 1078.
Таким чином, матеріальна допомога, допомога на оздоровлення та сума індексації заробітної плати входять до складу додаткової заробітної плати та враховуються при обчисленні розміру пенсії позивача.
Отже, доводи апеляційної скарги відповідача про те, що матеріальна допомога, допомога на оздоровлення та індексація заробітної плати, не враховуються при обчисленні розміру пенсії державного службовця, оскільки такі види виплат не включаються до складу заробітної плати державного службовця, є необґрунтованими.
Вищенаведене узгоджується з висновками Верховного Суду України щодо застосування зазначених норм права, викладеними в постанові від 20.02.2012 року по справі № 21-430а11, які в силу ст. 244-2 КАС України мають враховуватися судами при застосуванні таких норм права.
Крім того, колегія суддів зазначає, що посилання відповідача на пункт 5 розділу ІІІ «Прикінцеві положення» Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо пенсійного забезпечення» від 02.03.2015 №213-VIII, згідно якого у разі неприйняття до 1 червня 2015 року закону щодо призначення всіх пенсій, у тому числі спеціальних, на загальних підставах з 1 червня 2015 року скасовуються норми щодо пенсійного забезпечення осіб, яким пенсії/щомісячне довічне грошове утримання призначаються, зокрема, відповідно до Закону України «Про державну службу», є неприйнятним, виходячи з того, що ця норма стосується призначення, а не перерахунку вже призначених пенсій.
За таких обставин, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції щодо задоволення позову та зазначає, що доводи апеляційної скарги не впливають на правомірність висновків суду. Підстави для скасування рішення суду першої інстанції відсутні.
Відповідно до ч. 1 ст. 200 Кодексу адміністративного судочинства України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Враховуючи викладене, колегія суддів відзначає, що суд першої інстанції дійшов вичерпних юридичних висновків щодо встановлення обставин справи і правильно застосував до спірних правовідносин сторін норми матеріального та процесуального права.
Доводи апеляційної скарги колегія суддів не приймає до уваги, оскільки викладена правова позиція не є обґрунтованою та підтвердженою матеріалами справи.
Судом апеляційної інстанції на підставі статті 88 КАС України було відстрочено Управлінню Пенсійного фонду України в Московському районі м.Харкова сплату судового збору до прийняття рішення у справі.
Клопотання відповідача про звільнення від сплати судового збору за подання апеляційної скарги на постанову Московського районного суду м. Харкова від 16.03.2016 року, яке надійшло до суду 04.05.2016 року, задоволенню не підлягає та не приймається до уваги, оскільки не є обгрунтованим належним чином.
Оскільки апеляційна скарга залишається без задоволення, а рішення суду першої інстанції - без змін, колегія суддів вважає за необхідне стягнути з відповідача судовий збір у розмірі 606,32 грн.
Керуючись ст.ст. 160, 167, 183-2, 195, 197, 198, 200, 205, 206, 209, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -
Апеляційну скаргу Управління Пенсійного фонду України в Московському районі м.Харкова залишити без задоволення.
Постанову Московського районного суду м. Харкова від 16.03.2016р. по справі № 643/1072/16-а залишити без змін.
Стягнути з Державного бюджету України за рахунок бюджетних асигнувань за зобов'язаннями Управління Пенсійного фонду України в Московському районі м.Харкова на рахунок УДКСУ у Червонозаводському районі м. Харкова (банківські реквізити отримувач УДКСУ у Червонозаводському районі м. Харкова, МФО 851011, код ЄДРПОУ 37999628, банк ГУДКУ у Харківській області, рахунок 31210206781011, код класифікації доходів бюджету 22030001, код ЄДРПОУ Харківського апеляційного адміністративного суду 34331173) судовий збір у розмірі 606 грн. 32 коп. (шістсот шість грн. 32 коп.).
Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копії особам, які беруть участь у справі, є остаточною та оскарженню не підлягає.
Головуючий суддя Бершов Г.Є.
Судді Ральченко І.М. Катунов В.В.