"11" травня 2016 р. м. Київ К/800/7017/15
Вищий адміністративний суд України у складі: головуючого судді Бухтіярової І.О., суддів Костенка М.І., Приходько І.В.,
розглянувши в порядку письмового провадження касаційну скаргу Олександрійської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Кіровоградській області
на постанову Кіровоградського окружного адміністративного суду від 04.03.2014 року
та ухвалу Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 18.12.2014 року
у справі № П/811/531/14
за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Едем» (далі - позивач, ТОВ «Едем»)
до Олександрійської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Кіровоградській області (далі - відповідач, Олександрійська ОДПІ)
про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії, -
ТОВ «Едем» звернулось у лютому 2014 року до суду з адміністративним позовом до Олександрійської ОДПІ про визнання протиправними дій щодо безпідставного складання акту № 186/22-10/20635611 від 12.12.2013 року і протиправних висновків даного акта та зобов'язання відновити в електронній автоматизованій системі співставлення зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів податкову звітність з податку на додану вартість ТОВ «Едем» за червень 2013 року.
Ухвалою Кіровоградського окружного адміністративного суду від 04.03.2014 року закрито провадження у справі щодо частини позовних вимог про визнання протиправними дій щодо безпідставного складання акту № 186/22-10/20635611 від 12.12.2013 року і протиправних висновків даного акта.
Постановою Кіровоградського окружного адміністративного суду від 04.03.2014 року, залишеною без змін ухвалою Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 18.12.2014 року, адміністративний позов задоволено у повному обсязі.
Не погоджуючись з рішеннями судів попередніх інстанцій, відповідач подав касаційну скаргу, в якій просить скасувати рішення судів попередніх інстанцій та прийняти нове рішення, яким в задоволенні позовних вимог відмовити в повному обсязі. Вважає, що рішення судів першої та апеляційної інстанцій були прийняті з порушенням норм матеріального та процесуального права.
Заперечення на касаційну скаргу не надходили, що не перешкоджає її розгляду по суті.
Справу розглянуто в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами відповідно до ст. 222 Кодексу адміністративного судочинства України.
Відповідно до частини першої статті 220 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції перевіряє правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, правової оцінки обставин у справі і не може досліджувати докази, встановлювати та визнавати доведеними обставини, що не були встановлені в судовому засіданні та вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу.
Заслухавши доповідь судді-доповідача, розглянувши та обговоривши доводи касаційної скарги, матеріали справи, перевіривши правильність застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права, правової оцінки обставин у справі, суд касаційної інстанції дійшов висновку, що касаційна скарга підлягає задоволенню, з наступних підстав.
Судами першої та апеляційної інстанцій встановлено та вбачається з матеріалів справи, що відповідачем проведено позапланову документальну невиїзну перевірку ТОВ «Едем» з питання відображення в податковому обліку операцій із здійснення взаємовідносин з ТОВ КУТПМЗЗОВВВС «Дніпроекономресурси» за червень 2013 року, за наслідками якої складено акт № 186/22-10/20635611 від 12.12.2013 року, висновками якого, зокрема, є порушення позивачем вимог: п. 185.1 ст. 185, п. 188.1 ст. 188, п. 198.2, п.198.6 ст. 198 Податкового кодексу України (далі - ПК України) в частині оподаткування податком на додану вартість безтоварних операцій по ланцюгу постачання товарів, робіт/послуг з контрагентами постачальника та покупця, а саме: завищено податковий кредит за червень 2013 року в розмірі 322 413,70 гривень по взаємовідносинах з ТОВ КУТПМЗЗОВВВС «Дніпроекономресурси»; завищено податкові зобов'язання за червень 2013 року в розмірі 323 574,05 гривні, з них 321 792,51 гривні по взаємовідносинах з ПП «Харківвторсировина» та 1781,54 гривня по взаємовідносинам з ПАТ «Оболонь».
ТОВ «Едем» до відповідача 27.12.2013 року направлено лист з метою з'ясування питання які подальші дії здійснено за наслідками складеного акту шляхом надання письмової інформації про те, що чи здійснювалось самостійне коригування показників податкової звітності за висновками які викладені в акті та по яким податкам, та які суми коригування податкової звітності проведені самостійно.
Олександрійською ОДПІ листом повідомлено позивачу, що коригування податкової звітності внесено до інформаційної бази результатів контрольно-перевірочної роботи системи «Податковий блок», а також що інформація щодо відпрацювання стосунків із контрагентами внесено до податку на додану вартість по підприємствах і за періоди, які перевірялися і зазначені у висновках актів перевірки.
Задовольняючи позовні вимоги, суди першої та апеляційної інстанцій дійшли висновку про порушення прав позивача у спірних правовідносинах, оскільки невизнання та зняття з обліку податкового кредиту та податкових зобов'язань з податку на додану вартість позивача, визначених при придбанні та подальшому продажу товарів (робіт, послуг) фактично є зміною показників декларації платника податків, здійсненою поза межами компетенції податкового органу з огляду на зміст ст. 49 ПК України, якою визначено порядок подання декларацій до органів державної податкової служби.
Колегія суддів касаційної інстанції не погоджується з такими висновками судів першої та апеляційної інстанцій, виходячи з наступного.
Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема, щодо компетенції контролюючих органів, повноважень і обов'язків їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальності за порушення податкового законодавства, урегульовані ПК України.
У п. 61.1 ст. 61 ПК України визначено, що податковий контроль - це система заходів, що вживаються контролюючими органами з метою контролю правильності нарахування, повноти і своєчасності сплати податків і зборів, а також дотримання законодавства з питань регулювання обігу готівки, проведення розрахункових та касових операцій, патентування, ліцензування та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи.
Способом здійснення такого контролю є, зокрема, інформаційно-аналітичне забезпечення діяльності контролюючих органів (пп. 62.1.2 п. 62.1 ст. 62 ПК України).
Відповідно до ст. 71 ПК України інформаційно-аналітичне забезпечення діяльності контролюючих органів - це комплекс заходів щодо збору, опрацювання та використання інформації, необхідної для виконання покладених на контролюючі органи функцій.
Згідно з приписами пп. 72.1.1 п. 72.1 ст. 72 ПК України для інформаційно-аналітичного забезпечення діяльності контролюючого органу використовується інформація, що надійшла, зокрема: від платників податків та податкових агентів, що міститься в податкових деклараціях, розрахунках, інших звітних документах; що міститься у наданих великими платниками податків в електронній формі копіях документів з обліку доходів, витрат та інших показників, пов'язаних із визначенням об'єктів оподаткування (податкових зобов'язань), первинних документах, які ведуться в електронній формі, регістрах бухгалтерського обліку, фінансовій звітності, інших документах, пов'язаних з обчисленням та сплатою податків і зборів; про фінансово-господарські операції платників податків.
Відповідно до п. 75.1 ст. 75 ПК України контролюючі органи мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки.
Згідно з п. 86.1 ст. 86 ПК України результати перевірок оформляються у формі акта або довідки, які підписуються посадовими особами контролюючого органу та платниками податків або їх законними представниками (у разі наявності), у разі встановлення під час перевірки порушень складається акт. Якщо такі порушення відсутні, складається довідка.
Акт (довідка), складений за результатами перевірки та підписаний посадовими особами, які проводили перевірку, у строки, визначені цим Кодексом, надається платнику податків або його законному представнику, який зобов'язаний його підписати.
У разі незгоди платника податків з висновками акту такий платник зобов'язаний підписати такий акт перевірки із зауваженнями, які він має право надати разом з підписаним примірником акта або окремо в строки, передбачені цим Кодексом.
Статтею 74 ПК України установлено, що податкова інформація, зібрана відповідно до цього Кодексу, може зберігатися та опрацьовуватися в інформаційних базах контролюючих органів або безпосередньо посадовими (службовими) особами контролюючих органів. Перелік інформаційних баз, а також форми і методи опрацювання інформації визначаються центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику (п. 74.1 цієї статті); зібрана податкова інформація та результати її опрацювання використовуються для виконання покладених на контролюючі органи функцій та завдань (п. 74.2 згаданої статті).
Отже, висновки, викладені в акті перевірки, є відображенням дій працівників податкових органів і самі по собі не породжують правових наслідків для платника податків, а такий акт, відповідно, не порушує прав останнього. Включення суб'єктом владних повноважень до бази даних інформації про таку перевірку не створює жодних перешкод для діяльності платника податку.
Відтак дії контролюючого органу стосовно внесення до електронної бази даних інформації, отриманої внаслідок проведення податкової перевірки, у тому числі й складеного за її результатами акта, є лише службовою діяльністю працівників податкового органу на виконання своїх професійних обов'язків із збирання доказової інформації щодо наявності чи відсутності документального підтвердження відповідних операцій, якщо дії зі здійснення такого контролю не визнані протиправними в установленому порядку. Зазначені дії самі по собі не створюють для платника податків жодних правових наслідків у вигляді зміни або припинення його прав і не породжують для нього обов'язкових юридичних наслідків.
На підставі аналізу вказаних норм права колегія суддів дійшла висновку, що відносини, які виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема щодо компетенції контролюючих органів, повноважень і обов'язків їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, урегульовано ПК України. Способом здійснення такого контролю є, зокрема, інформаційно-аналітичне забезпечення діяльності контролюючих органів. Інформація, зібрана відповідно до цього Кодексу, може зберігатися та опрацьовуватися в інформаційних базах контролюючих органів або безпосередньо посадовими (службовими) особами контролюючих органів. Висновки, викладені в акті перевірки, є відображенням дій податкових інспекторів та не породжують правових наслідків для платника податків і, відповідно, такий акт не порушує прав останнього. Дії контролюючого органу щодо внесення до ІС «Податковий блок» змін показників податкової звітності суб'єктів господарювання в частині податкового кредиту та податкових зобов'язань на підставі акта перевірки без прийняття податкових повідомлень-рішень не породжують правових наслідків для платників податків та не порушують їхні права, оскільки розміщена в цій системі інформація використовується податковими органами для обробки зібраної інформації в автоматичному режимі (використовується для виконання покладених на контролюючі органи функцій та завдань) з метою здійснення податкового контролю.
Наведене відповідає практиці Верховного Суду України, зокрема, викладеної в постановах від 02.12.2015 року у справі № 21-3660а15, від 22.12.2015 року у справі № 21-3638а15.
Зважаючи на те, що у справі не вимагається збирання або проведення додаткової перевірки доказів, обставини справи судами встановлені повно й правильно, але судами попередніх інстанцій допущена помилка в застосуванні норм матеріального права, суд касаційної інстанції згідно зі статтею 229 Кодексу адміністративного судочинства України, скасовує рішення судів першої та апеляційної інстанцій і ухвалює нове рішення про відмову у задоволенні позовних вимог.
На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 220-232 Кодексу адміністративного судочинства України, Вищий адміністративний суд України, -
Касаційну скаргу Олександрійської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Кіровоградській області - задовольнити.
Постанову Кіровоградського окружного адміністративного суду від 04.03.2014 року та ухвалу Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 18.12.2014 року у справі № П/811/531/14 - скасувати.
Ухвалити нове рішення.
У задоволенні позовних вимог товариства з обмеженою відповідальністю «Едем» до Олександрійської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Кіровоградській області про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії - відмовити.
Постанова набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копії особам, які беруть участь у справі та може бути переглянута з підстав, у порядку та в строки, встановлені статтями 236-238 Кодексу адміністративного судочинства України.
Головуючий суддя: І.О. Бухтіярова
Судді: М.І. Костенко
І.В. Приходько