10 травня 2016 року м. Київ К/800/7174/16
Суддя Вищого адміністративного суду України Мойсюк М.І., розглянувши касаційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Приморського районного суду м. Одеси від 16 листопада 2015 року та ухвалу Одеського апеляційного адміністративного суду від 23 лютого 2016 року у справі за позовом ОСОБА_1 до Управління Пенсійного фонду України в Приморському районі м. Одеси про зобов'язання вчинити певні дії, -
ОСОБА_1 звернулася до суду першої інстанції з заявою про перегляд постанови Приморського районного суду м. Одеси від 3 лютого 2012 року (далі - судове рішення) за нововиявленими обставинами.
В обґрунтування вимог своєї заяви зазначала, що не знала про дійсний розмір показника середньомісячної заробітної плати штатного працівника в Україні за 2009 рік, який складає 1906 гривень, тоді як суд, вирішуючи по суті позовні вимоги, застосував цей показник у розмірі 1650,43 гривень, а заявлений розмір такого у позовній заяві помилково вказаний на рівні 1909,25 гривень.
Посилаючись на вищезазначене, ОСОБА_1 просила задовольнити її заяву про перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами і прийняти нову постанову про задоволення її позову з урахуванням наведеного розміру показника середньомісячної заробітної плати штатного працівника в Україні за 2009 рік.
Ухвалою Приморського районного суду м. Одеси від 16 листопада 2015 року, залишеною без змін ухвалою Одеського апеляційного адміністративного суду від 23 лютого 2016 року, у задоволенні заяви відмовлено.
Позивач подала касаційну скаргу в якій, посилаючись на порушення норм процесуального права, просить ухвалені ними судові рішення скасувати та задовольнити заяву.
Ухвалою судді Вищого адміністративного суду України від 18 березня 2016 року зазначену касаційну скаргу залишено без руху, з підстав її невідповідності вимогам частини 5 статті 213 Кодексу адміністративного судочинства України.
Скаржнику, у строк до 8 квітня 2016 року, запропоновано усунути зазначені в ухвалі недоліки та роз'яснено, що у випадку їх невиконання касаційну скаргу буде повернуто.
На виконання вимог вищезазначеної ухвали до Вищого адміністративного суду України надійшла заява скаржника, зареєстрована в канцелярії суду 11 квітня 2016 року, якою недоліки касаційної скарги усунуто.
Разом з тим, у відкритті касаційного провадження у цій справі необхідно відмовити враховуючи наступне.
За правилами частини 1 статті 220 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції перевіряє правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, правової оцінки обставин у справі і не може досліджувати докази, встановлювати та визнавати доведеними обставини, що не були встановлені в судовому рішенні, та вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу.
При цьому, згідно з положеннями частини 3 статті 211 Кодексу адміністративного судочинства України, підставами касаційного оскарження є порушення судом норм матеріального чи процесуального права.
Відмовляючи у задоволенні заяви суд першої інстанції, з висновками якого погодився і апеляційний суд, на підставі наявних у справі даних встановив і правильно виходив з того, що вказані позивачем нововиявлені обставини не є підставою для перегляду судового рішення і прийняття нової постанови по суті позовних вимог.
Такі висновки судів відповідають дійсним обставинам справи та нормам процесуального права, доводи касаційної скарги їх висновків не спростовують, такі ґрунтуються на помилковому трактуванні правових норм, а тому підстави для скасування оскаржуваних судових рішень відсутні, оскільки касаційна скарга є необґрунтованою і викладені в ній доводи не викликають необхідності перевірки матеріалів справи.
Відповідно до положень пункту 5 частини 5 статті 214 Кодексу адміністративного судочинства України суддя-доповідач відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі, якщо касаційна скарга є необґрунтованою і викладені в ній доводи не викликають необхідності перевірки матеріалів справи.
За змістом цієї норми касаційна скарга повинна містити посилання на неправильне застосування судами норм матеріального права при вирішенні справи або порушення норм процесуального права.
Виходячи зі змісту касаційної скарги та оскаржуваних судових рішень, касаційна скарга є необґрунтованою, а викладені в ній доводи не викликають необхідності перевірки матеріалів справи, оскільки заявник не наводить підстав, які б дозволили вважати, що суди порушили норми процесуального права.
Керуючись статтями 211, 213, пунктом 5 частини 5 статті 214 Кодексу адміністративного судочинства України,
У відкритті касаційного провадження у справі за позовом ОСОБА_1 до Управління Пенсійного фонду України в Приморському районі м. Одеси про зобов'язання вчинити певні дії, за касаційною скаргою ОСОБА_1 на ухвалу Приморського районного суду м. Одеси від 16 листопада 2015 року та ухвалу Одеського апеляційного адміністративного суду від 23 лютого 2016 року, відмовити.
Матеріали касаційної скарги повернути скаржнику.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Суддя Вищого адміністративного
суду України М.І. Мойсюк