"11" квітня 2016 р. м. Київ К/800/36030/14
Вищий адміністративний суд України у складі суддів:
головуючого - Цвіркуна Ю.І. (суддя-доповідач),
Ланченко Л.В.,
Пилипчук Н.Г.,
розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну справу
за касаційною скаргою Західної об'єднаної державної податкової інспекції м. Харкова Головного управління Міндоходів у Харківській області
на постанову Харківського окружного адміністративного суду від 22.05.2014 року
та ухвалу Харківського апеляційного адміністративного суду від 16.06.2014 року
у справі № 820/7414/14
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «МІРРА-ТОРГ»
до Західної об'єднаної державної податкової інспекції м. Харкова Головного управління Міндоходів у Харківській області
про визнання протиправними дій та зобов'язання вчинити певні дії,
встановив:
Товариство з обмеженою відповідальністю «МІРРА-ТОРГ» звернулось до суду з адміністративним позовом до Західної об'єднаної державної податкової інспекції м. Харкова Головного управління Міндоходів у Харківській області про визнання протиправними дій та зобов'язання вчинити певні дії.
Постановою Харківського окружного адміністративного суду від 22.05.2014 року, залишеною без змін ухвалою Харківського апеляційного адміністративного суду від 16.06.2014 року, позов задоволено. Визнано протиправними дії Західної об'єднаної державної податкової інспекції м. Харкова Головного управління Міндоходів у Харківській області щодо проведення зустрічної звірки Товариства з обмеженою відповідальністю «МІРРА-ТОРГ», результати якої оформлені довідкою про неможливість проведення зустрічної звірки від 28.03.2014 року № 259/20-33-22-03-07/38774532. Визнано протиправними дії Західної об'єднаної державної податкової інспекції м. Харкова Головного управління Міндоходів у Харківській області щодо проведення зустрічної звірки, результати якої оформлені довідкою від 25.03.2014 року № 236/20-33-22-03-07/38774532 про проведення зустрічної звірки Товариства з обмеженою відповідальністю «МІРРА-ТОРГ» щодо документального підтвердження господарських відносин із платниками податків за грудень 2013 року. Визнано протиправними дії Західної об'єднаної державної податкової інспекції м. Харкова Головного управління Міндоходів у Харківській області щодо внесення змін до АС «Податковий блок» по платнику податків стосовно Товариства з обмеженою відповідальністю «МІРРА-ТОРГ», а саме: анулюванню податкового кредиту та зобов'язань підприємства за період грудень 2013 року, січень 2014 року. Зобов'язано Західну об'єднану державну податкову інспекцію м. Харкова Головного управління Міндоходів у Харківської області вчинити дії щодо відновлення суми податкового кредиту та зобов'язань Товариства з обмеженою відповідальністю «МІРРА-ТОРГ» в АС «Податковий блок» згідно раніше поданих ним декларацій по податку на додану вартість за грудень 2013 року, січень 2014 року.
Не погоджуючись із рішенням судів першої та апеляційної інстанцій, відповідач звернувся до Вищого адміністративного суду України з касаційною скаргою, в якій просить рішення судів попередніх інстанцій скасувати, прийняти нове рішення, яким у задоволенні позову відмовити повністю, посилаючись на порушення судами норм матеріального та процесуального права.
Згідно із пунктом 1 частини першої ст. 222 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції може розглянути справу в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами у разі відсутності клопотань усіх осіб, які беруть участь у справі, про розгляд справи за їх участю.
Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального і процесуального права, правової оцінки обставин справи, колегія суддів встановила таке.
Судами першої та апеляційної інстанцій встановлено, що Західною об'єднаною державною податковою інспекцією м. Харкова Головного управління Міндоходів у Харківській області складено довідку від 25.03.2014 року № 236/20-33-22-03-07/38774532 про проведення зустрічної звірки ТОВ «МІРРА-ТОРГ» щодо документального підтвердження господарських відносин із платниками податків за грудень 2013 року, у висновках якої не підтверджено реальність здійснення господарських операцій позивачем за перевіряємий період та довідку від 28.03.2014 року № 259/20-33-22-03-07/38774532 про неможливість проведення зустрічної звірки ТОВ «МІРРА-ТОРГ» щодо документального підтвердження господарських відносин із платниками податків за січень 2014 року, в якій викладені висновки стосовно відсутності можливості ТОВ «МІРРА-ТОРГ» реального здійснення господарських операцій з його контрагентами за січень 2013 року.
Наслідком складених довідок стало коригування відповідачем показників податкового кредиту та податкових зобов'язань у АС «Податковий блок».
Суди попередніх інстанцій, задовольняючи позов, виходили з того, що дії відповідача щодо проведення зустрічних звірок позивача є неправомірними та такими, що здійснені з порушенням вимог діючого законодавства. Крім того, оскільки встановлені за наслідками проведених зустрічних звірок висновки податкового органу про порушення позивачем вимог діючого законодавства є незаконними, то останній не мав правових підстав для внесення змін до АС «Податковий блок» в частині анулювання задекларованих ТОВ «МІРРА-ТОРГ» у грудні 2013 року та січні 2014 року показників податкового кредиту та зобов'язань.
Разом з тим, колегія суддів Вищого адміністративного суду України звертає увагу на те, що вказані висновки судів не можна вважати такими, що зроблені на підставі повно та всебічно досліджених встановлених фактичних обставин справи.
Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема, щодо компетенції контролюючих органів, повноважень і обов'язків їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальності за порушення податкового законодавства, урегульовані Податковим кодексом України.
У п. 61.1 ст. 61 Податкового кодексу України визначено, що податковий контроль - система заходів, що вживаються контролюючими органами з метою контролю правильності нарахування, повноти і своєчасності сплати податків і зборів, а також дотримання законодавства з питань регулювання обігу готівки, проведення розрахункових та касових операцій, патентування, ліцензування та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи.
Способом здійснення такого контролю є, зокрема, інформаційно-аналітичне забезпечення діяльності контролюючих органів (пп. 62.1.2 п. 62.1 ст. 62 Податкового кодексу України).
Відповідно до ст. 71 Податкового кодексу України інформаційно-аналітичне забезпечення діяльності контролюючих органів - комплекс заходів щодо збору, опрацювання та використання інформації, необхідної для виконання покладених на контролюючі органи функцій.
Згідно з приписами пп. 72.1.1 п. 72.1 ст. 72 Податкового кодексу України для інформаційно-аналітичного забезпечення діяльності контролюючого органу використовується інформація, що надійшла, зокрема: від платників податків та податкових агентів, що міститься в податкових деклараціях, розрахунках, інших звітних документах; що міститься у наданих великими платниками податків в електронній формі копіях документів з обліку доходів, витрат та інших показників, пов'язаних із визначенням об'єктів оподаткування (податкових зобов'язань), первинних документах, які ведуться в електронній формі, регістрах бухгалтерського обліку, фінансовій звітності, інших документах, пов'язаних з обчисленням та сплатою податків і зборів; про фінансово-господарські операції платників податків.
Згідно з пп. 75.1 ст. 75 Податкового кодексу України контролюючі органи мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки.
Відповідно до п. 73.5 ст. 73 Податкового кодексу України з метою отримання податкової інформації контролюючі органи мають право проводити зустрічні звірки даних суб'єктів господарювання щодо платника податків.
Зустрічною звіркою вважається співставлення даних первинних бухгалтерських та інших документів суб'єкта господарювання, що здійснюється контролюючими органами з метою документального підтвердження господарських відносин з платником податків та зборів, а також підтвердження відносин, виду, обсягу і якості операцій та розрахунків, що здійснювалися між ними, для з'ясування їх реальності та повноти відображення в обліку платника податків.
Зустрічні звірки не є перевірками і проводяться в порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України. Відповідний порядок затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 27.12.2010 року № 1232.
За результатами зустрічних звірок складається довідка, яка надається суб'єкту господарювання у десятиденний термін.
Поряд із цим, наказом Державної податкової адміністрації України від 22.04.2011 року № 236 було затверджено Методичні рекомендації щодо організації та проведення органами державної податкової служби зустрічних звірок.
Згідно з пунктами 2.1, 2.2 Методичних рекомендацій щодо організації та проведення органами державної податкової служби зустрічних звірок, затверджених наказом від 22.04.2011 № 236 (які діяли на час виникнення спірних правовідносин), для проведення зустрічних звірок відбираються суб'єкти господарювання (контрагенти платника податків), щодо яких виникла необхідність у зіставленні даних первинних бухгалтерських та інших документів з метою документального підтвердження господарських відносин з платником податків, в тому числі відносин, виду, обсягу і якості операцій і розрахунків, що здійснювалися між ними, для з'ясування їх реальності та повноти відображення в обліку платника податків.
Необхідність проведення зустрічних звірок суб'єктів господарювання визначається посадовими (службовими) особами органів державної податкової служби (далі - органи ДПС) за результатами проведеного аналізу даних та встановлених розбіжностей в податкових деклараціях, автоматизованих інформаційних системах органів державної податкової служби України (АІС ДПА України, Система автоматизованого співставлення податкових зобов'язань та податкового кредиту, Єдиний реєстр податкових накладних тощо), а також аналізу податкової інформації та документів, отриманих із внутрішніх (у т. ч. від підрозділів податкової міліції тощо) або зовнішніх джерел (у т. ч. від платників податків), які свідчать (можуть свідчити) про порушення такими платниками податків податкового та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи ДПС.
Отже, основною ознакою зустрічної звірки є її похідний характер, оскільки така звірка здійснюється у випадку необхідності одержання додаткової інформації у рамках проведення інших заходів з податкового контролю. Відповідна необхідність виникає у випадку, зокрема, виявлення податковим органом розбіжностей та суперечностей у документах контрагентів.
Пунктом 4.4 названих Методичних рекомендацій визначено, що в разі встановлення фактів, що не дають змогу провести зустрічну звірку суб'єкта господарювання, зокрема у зв'язку із зняттям з обліку, встановленням відсутності суб'єкта господарювання та/або його посадових осіб за місцезнаходженням (податковою адресою), відповідальний підрозділ не пізніше двох робочих днів від дати надходження запиту складає Акт про неможливість проведення зустрічної звірки суб'єкта господарювання, реєструє його у Журналі реєстрації довідок про результати проведення зустрічної звірки (актів про неможливість проведення зустрічної звірки суб'єкта господарювання, неявки для підписання, відмови від писання Довідки про результати проведення зустрічної звірки) та вживає відповідних заходів, передбачених актами ДПС України.
Таким чином, колегія суддів суду касаційної інстанції зазначає, що судами попередніх інстанцій безпідставно не прийнято до уваги, що помилкове оформлення результатів здійснених заходів з метою проведення зустрічної звірки у формі довідки, а не акта, не призводить до виникнення будь-якого правового результату, оскільки звірка як юридичний факт у цьому разі не є проведеною. Отже, жодних правових наслідків, які могли би порушувати права платника податків (позивача у справі) та бути предметом оскарження, в розглядуваному випадку не виникає.
Відповідно до постанови Верховного Суду України від 17.11.2015 року у справі № 21-1852а15 внесена до ІС «Податковий блок» інформація на підставі такого акта використовується податковими органами для інформаційно-аналітичного забезпечення їхньої діяльності і не зумовлює для платника податків змін у структурі податкових зобов'язань та податкового кредиту.
В свою чергу, судами безпідставно не прийнято до уваги посилання податкового органу, як на підставу, зокрема проведення спірної звірки, результати якої оформлені довідкою від 25.03.2014 року № 236/20-33-22-03-07/38774532 про проведення зустрічної звірки ТОВ «МІРРА-ТОРГ», факт отримання висновку ГУ Міндоходів у Харківській області про результати відпрацювання ризикового платника податків оперативним підрозділом.
За приписами п. 3 Методичних рекомендацій недотримання органом ДПС - ініціатором примірної форми запиту не є підставою для відмови органом ДПС - виконавцем у здійсненні зустрічної звірки.
В силу п. 4. Методичних рекомендацій щодо організації та проведення органами державної податкової служби зустрічних звірок, затверджених наказом від 22.04.2011 № 236, орган державної податкової служби (виконавець), який проводить зустрічну звірку, складає довідку за наявності інформації, для отримання якої надіслано запит органом державної податкової служби (ініціатором), та її документального підтвердження. У разі відсутності запитуваної органом державної податкової служби (ініціатором) інформації орган державної податкової служби (виконавець) надсилає завірений печаткою запит про подання інформації та її документального підтвердження суб'єкту господарювання за його адресою (місцезнаходженням, податковою адресою) рекомендованим листом з повідомленням про вручення чи особисто вручає суб'єкту господарювання або його законному чи уповноваженому представникові під розписку.
Відхиляючи в якості доказів направлення позивачу письмового запиту про надання пояснень та їх документальних підтверджень, зокрема, від 21.03.2014 року №3447/10/20-33-15-01-21, суди виходили з того, що відповідачем не було надано жодних доказів на підтвердження факту направлення на адресу ТОВ «МІРРА-ТОРГ» рекомендованим листом з повідомленням про вручення запиту, чи особистого його вручення платнику податків або його законному чи уповноваженому представникові під розписку.
Однак з такими висновками судів попередніх інстанцій не можна погодитись, оскільки як норми Податкового кодексу України, так і норми Порядку № 1232 не встановлюють обов'язку контролюючого органу щодо направлення на адресу платника податків запиту про подання інформації та її документального підтвердження, тим більше цими нормами не встановлено таке направлення як обов'язкова передумова проведення звірки. Направлення на адресу платника податків цього запиту є правом контролюючого органу, яким він може скористатись у випадку відсутності інформації, необхідної для проведення зустрічної звірки.
Відповідно до пункту 3.2 Методичних рекомендацій щодо організації та проведення органами державної податкової служби зустрічних звірок, які затверджені наказом ДПА України від 22.04.2011 року № 236, з метою спрощення процедури проведення зустрічних звірок суб'єктів господарювання (особливо тих, які віднесені до категорії великих платників податків) за наявності інформації, зазначеної у запиті органу ДПС - ініціатора, та її документального підтвердження, орган ДПС - виконавець протягом трьох робочих днів проводить на їх підставі зустрічну звірку та складає довідку про результати проведення зустрічної звірки відповідно до підпункту 4.6 пункту 4 Методичних рекомендацій.
При цьому інформація на запит та її документальне підтвердження можуть бути наявними в органі ДПС - виконавця у зв'язку із направленням суб'єктом господарювання за місцем реєстрації інформації відповідно до вимог статей 72 та 73 глави 7 розділу II та інших норм Кодексу, за результатами попередньо проведених звірок (перевірок) та отриманих відповідних документів суб'єкта господарювання тощо.
У разі відсутності в органі ДПС - виконавця запитуваної інформації та її документального підтвердження, такий орган протягом 2-х робочих днів з дня отримання запиту надсилає завірений печаткою запит про надання інформації та її документального підтвердження суб'єкту господарювання за його адресою (місцезнаходженням, податковою адресою) рекомендованим листом з повідомленням про вручення чи особисто вручає суб'єкту господарювання або його законному (уповноваженому) представникові під розписку. Такий запит реєструється як вихідна кореспонденція у загальному порядку.
Таким чином, суди попередніх інстанцій дійшли помилкового висновку, що обставини ненаправлення контролюючим органом на адресу платника податків запиту про подання інформації та її документального підтвердження має наслідком визнання неправомірними дій щодо проведення зустрічної звірки.
З приводу позовних вимог в частині визнання протиправними дій Західної ОДПІ щодо внесення змін до АС «Податковий блок» та зобов'язання вчинити дії щодо їх відновлення, колегія суддів зазначає таке.
Відповідно до статті 74 Податкового кодексу України податкова інформація, зібрана відповідно до цього Кодексу, може зберігатися та опрацьовуватися в інформаційних базах контролюючих органів або безпосередньо посадовими (службовими) особами контролюючих органів. Перелік інформаційних баз, а також форми і методи опрацювання інформації визначаються центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику (п. 74.1); зібрана податкова інформація та результати її опрацювання використовуються для виконання покладених на контролюючі органи функцій та завдань (п. 74.2).
У справі № 21-511а14, постанова в якій ухвалена 09.12.2014 року, Верховний Суд України висловив свою позицію щодо застосування статей 71, 72, 74 Податкового кодексу України. Він дійшов висновку, що для інформаційно-аналітичного забезпечення діяльності контролюючого органу використовується інформація, що надійшла за результатами податкового контролю, і така інформація не може бути виключена з баз даних, якщо дії зі здійснення такого контролю не визнані протиправними в установленому порядку.
За таких обставин, дії контролюючого органу щодо внесення до електронної бази даних інформації, отриманої внаслідок проведення податкової перевірки, у тому числі й складеного за її результатами акта, є лише службовою діяльністю працівників податкового органу на виконання своїх професійних обов'язків по збиранню доказової інформації щодо наявності чи відсутності документального підтвердження відповідних операцій, якщо дії зі здійснення такого контролю не визнані протиправними в установленому порядку. Зазначені дії самі по собі не створюють для платника податків жодних правових наслідків у вигляді зміни або припинення його прав та не породжують для нього обов'язкових юридичних наслідків.
З огляду на викладене, слід зазначити, що суди попередніх інстанцій не мали підстав для юридичної оцінки в судовому рішенні висновків податкового органу, викладених у довідках, щодо змісту господарських операцій позивача та його контрагентів.
Відповідно до частини 1 ст. 138 КАС України предметом доказування є обставини, якими обґрунтовуються позовні вимоги чи заперечення або які мають інше значення для вирішення справи (причини пропущення строку для звернення до суду тощо) та які належить встановити при ухваленні судового рішення у справі.
Виходячи з положень статті 220 КАС України, суд касаційної інстанції перевіряє правильність застосування судами першої та апеляційної інстанції норм матеріального та процесуального права, правової оцінки обставин у справі і не може досліджувати докази, встановлювати та визначати доведеними обставини, що не були встановлені в судовому рішенні.
За таких обставин, відсутні підстави вважати, що судами з'ясовані всі обставини справи і їм надана правильна юридична оцінка. Вказане позбавляє касаційну інстанцію можливості перевірити юридичну оцінку, надану судами попередніх інстанцій всім обставинам справи.
Зважаючи на наведене, касаційна інстанція на підставі ст.227 КАС України дійшла висновку про неможливість надання належної юридичної оцінки всім обставинам у справі, у зв'язку з чим справа підлягає направленню на новий розгляд для повного та достовірного з'ясування фактичних обставин та правильного вирішення цього спору.
Під час нового розгляду суду першої інстанції слід врахувати викладене, застосувати при оцінці доводів сторін норми матеріального права, які повинні бути застосовані, і вирішити спір згідно із законодавством.
За таких обставин касаційна скарга підлягає частковому задоволенню.
Керуючись ст.ст. 220, 222, 223, 227, 230 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
ухвалив:
Касаційну скаргу Західної об'єднаної державної податкової інспекції м. Харкова Головного управління Міндоходів у Харківській області задовольнити частково.
Постанову Харківського окружного адміністративного суду від 22.05.2014 року та ухвалу Харківського апеляційного адміністративного суду від 16.06.2014 року у справі № 820/7414/14 скасувати, справу направити на новий судовий розгляд до суду першої інстанції.
Ухвала набирає законної сили у порядку та строки, передбачені статтею 254 Кодексу адміністративного судочинства України, та не може бути оскаржена.
Головуючий Ю.І.Цвіркун
Судді Л.В.Ланченко
Н.Г.Пилипчук