Справа № 134/2614/14-а
Головуючий у 1-й інстанції: Глушкова В.Ф.
Суддя-доповідач: Мельник-Томенко Ж. М.
10 травня 2016 року
м. Вінниця
Вінницький апеляційний адміністративний суд у складі колегії:
головуючого судді: Мельник-Томенко Ж. М.
суддів: Ватаманюка Р.В. Сторчака В. Ю. ,
розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Крижопільського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Вінницької області на постанову Крижопільського районного суду Вінницької області від 26 січня 2015 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Крижопільського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Вінницької області про визнання дій незаконними та зобов'язання вчинити певні дії,
У грудні 2014 року ОСОБА_1 звернувся до Крижопільського районного суду Вінницької області з адміністративним позовом до Крижопільського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Вінницької області, у якому просив визнати протиправним рішення Крижопільського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Вінницької області про відмову в призначенні йому пенсії за віком із зниженням пенсійного віку згідно зі статтею 55 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", а також зобов'язати відповідача призначити та виплатити йому пенсію за віком із зниженням пенсійного віку, починаючи з 12 листопада 2014 року.
Постановою Крижопільського районного суду Вінницької області від 26 січня 2015 року позов задоволено.
Не погоджуючись з рішенням суду першої інстанції, відповідач подав апеляційну скаргу, у якій просив скасувати рішення суду І інстанції та прийняти нову постанову, якою відмовити у задоволенні позову.
Сторони в судове засідання не з'явились. Про дату, час і місце розгляду справи повідомлені належним чином.
Відповідно до ч.4 ст.196 КАС України неприбуття у судове засідання сторін або інших осіб, які беруть участь у справі, належним чином повідомлених про дату, час і місце апеляційного розгляду, не перешкоджає судовому розгляду справи.
За таких обставин, а також враховуючи, що судом участь сторін в судовому засіданні не визнавалась обов'язковою, колегія суддів прийшла до висновку щодо можливості апеляційного розгляду в порядку письмового провадження у відповідності до пункту 2 частини 1 статті 197 КАС України.
Згідно частини 6 статті 12, частини 1 статті 41 КАС України у випадку неявки в судове засідання всіх осіб, які беруть участь у справі, під час судового розгляду повне фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не відбувається.
Перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційну скаргу необхідно залишити без задоволення, а постанову суду першої інстанції - без змін, з наступних підстав.
Судом встановлено, що 11 листопада 2014 року ОСОБА_1 виповнилось 50 років.
Позивач приймав участь в ліквідації аварії на Чорнобильській АЕС та має статус учасника ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС ІІ категорії, що підтверджується посвідченням серії НОМЕР_1 , виданого 09.08.2000 року.
12 листопада 2014 року ОСОБА_1 звернувся до відповідача з заявою про призначення пенсії за віком із зниженням пенсійного віку згідно ст. 55 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи".
Листом відповідача №978/06-40/02 від 17 листопада 2014 року позивачу відмовлено в задоволенні заяви, оскільки відсутні: довідка за формою 122; первинні документи, в яких зазначено періоди роботи, населений пункт чи об'єкт, де особою проводились роботи з ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС. А також вказано, що у наданих документах немає відомостей про кількість днів роботи в населених пунктах зони відчуження.
Позивач, вважаючи таке рішення відповідача неправомірним, звернувся за захистом своїх прав до суду.
Постановою Крижопільського районного суду Вінницької області від 26 січня 2015 року позов задоволено.
Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з того, що посвідчення учасника ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС є основним документом, що дає позивачу право на призначення пенсії зі зменшенням пенсійного віку.
Постановою Вінницького апеляційного адміністративного суду від 04 березня 2015 року постанову Крижопільського районного суду Вінницької області від 26 січня 2015 року скасовано та прийнято нову постанову про відмову у задоволенні позову.
Скасовуючи постанову суду першої інстанції та відмовляючи позивачу у задоволенні позову, суд апеляційної інстанції виходив з того, що позивачем не доведено його право на отримання пенсії відповідно до статті 55 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи".
Ухвалою Вищого адміністративного суду України від 24 березня 2016 року касаційну скаргу ОСОБА_1 задоволено частково. Постанову Вінницького апеляційного адміністративного суду від 04 березня 2015 року скасовано та направлено на новий апеляційний розгляд до суду апеляційної інстанції.
Скасовуючи постанову суду апеляційної інстанції, суд касаційної інстанції виходив з того, що встановлений судом факт у сукупності з іншими доказами, зокрема з відомостями про відрядження ОСОБА_1 , які випливають з наказу по Вінницькому медичному інституту від 25 травня 1986 року № 125, має значення для вирішення спору щодо правомірності (неправомірності) відмови у призначенні пільгової пенсії позивачу. Також зазначено, що суд апеляційної інстанції не надав правову оцінку цим обставинам і не вказав у своєму рішенні з яких підстав ним не прийнято вказані докази.
Враховуючи вищезазначене, колегія суддів зазначає наступне.
Відповідно до статті 55 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" особам, які працювали або проживали на територіях радіоактивного забруднення, пенсії надаються із зменшенням пенсійного віку, встановленого статтею 26 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування". Учасникам ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС, які працювали у зоні відчуження з моменту аварії до 01 липня 1986 року незалежно від кількості робочих днів, а з 01 липня 1986 року по 31 грудня 1986 року - не менше 5 календарних днів, пенсії надаються із зменшенням пенсійного віку, встановленого для одержання державних пенсій, на 10 років.
Згідно зі статтею 15 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" підставами для визначення статусу учасника ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС є період роботи (служби) у зоні відчуження, що підтверджено відповідними документами.
Підпунктом "ґ" пункту 7 Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", затвердженого постановою правління ПФ України від 25 листопада 2005 року № 22-1 до заяви про призначення пенсії за віком додаються такі документи: посвідчення учасника ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС та довідка про період (періоди) участі в ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС за формою, затвердженою постановою Державного Комітету СРСР по праці та соціальних питаннях від 09 березня 1988 № 122, або довідка військової частини, в складі якої особа брала участь у ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС, або довідка архівної установи, або інші первинні документи, в яких зазначено період роботи, населений пункт чи об'єкт, де особою проводились роботи по ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС; посвідчення потерпілого від Чорнобильської катастрофи та довідка про період (періоди) проживання (роботи) на цих територіях, видана органами місцевого самоврядування (при призначенні пенсії із застосуванням норм статті 55 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи").
У разі неможливості подання довідки за формою 122 внаслідок ліквідації підприємств, установ, організацій для визначення права на призначення пенсії надаються первинні документи, що стверджують період роботи в зоні відчуження:
- довідки про період роботи в зоні, табелі обліку робочого часу за період роботи в зоні, подорожні листи для водіїв, копії відомостей (особових рахунків) на виплату заробітної плати.
Документами, які підтверджують факт перебування осіб на території зони відчуження можуть слугувати довідки з місця роботи із зазначенням населених пунктів чи зон небезпеки та днів виїзду до зони відчуження, довідки про нараховану за період роботи з ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС заробітну плату за основним місцем роботи із зазначенням показниками кратності оплати праці, відомості (особові рахунки) на виплату заробітної плати, посвідчення про відрядження в зону відчуження, табелі обліку робочого часу в зоні відчуження, маршрутні листи з відміткою про в'їзд в населені пункти зони відчуження тощо.
Сторонами по справі не заперечується той факт, що ОСОБА_1 є ліквідатором аварії на Чорнобильській АЕС, що підтверджується посвідченням учасника ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС у 1986 році (категорії 2) серії НОМЕР_1 , виданого 09.08.2000 року, тобто про його працю у зоні відчуження з моменту аварії до 1 липня 1986 року.
У матеріалах справи міститься копія рішення Крижопольського районного суду Вінницької області від 09 квітня 1998 року, яким встановлено факт перебування позивача в населених пунктах Деркачі, Журба, Липські Романи Овруцького району Житомирській області з 22 травня по 25 травня 1986 року у зв'язку із виконанням завдань з ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС, надання медичної допомоги населенню, постраждалому внаслідок аварії.
Крім того, позивачем разом з заявою про призначення пенсії із зменшенням пенсійного віку, надано наказ ректора Вінницького медичного університету ім. М. Пирогова професора ОСОБА_2 №125 від 25.06.1986 року, згідно якого, його разом із групою викладачів та студентів медиків медичного університету ім. М.Пирогова направлено в зону відчуження в Житомирську область в розпорядження Житомирського обласного відділу охорони здоров'я для надання допомоги органам охорони здоров'я з 22 травня 1986 року по 28 травня 1986 року.
Аналізуючи наведені норми права, колегія суддів дійшла висновку, що єдиним документом, що підтверджує статус громадянина, який постраждав внаслідок Чорнобильської катастрофи, та надає право користування пільгами, встановленими Законом України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", зокрема призначення пенсії зі зменшенням пенсійного віку, встановленого для одержання державних пенсій, є посвідчення "Учасник ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС" або "Потерпілий від Чорнобильської катастрофи".
Різного роду довідки про період роботи (служби) у зоні відчуження, про евакуацію, відселення, самостійне переселення, про період проживання та роботи на забруднених територіях тощо є лише підставами для визначення в установленому порядку статусу учасника ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС або потерпілих від Чорнобильської катастрофи.
А тому, колегія суддів вважає, що відсутність первинних документів не може бути підставою для позбавлення ОСОБА_1 права на належне пенсійне забезпечення, оскільки він має право на призначення пенсії як учасник ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС.
Крім того, відповідачем не доведена недостовірність документів, поданих позивачем для призначення пенсії, тому відмова відповідача в призначенні пенсії на пільгових умовах із зменшенням пенсійного віку є протиправною, а тому обґрунтованою є вимога про зобов'язання відповідача призначити ОСОБА_1 з 12 листопада 2014 року пенсію на пільгових умовах відповідно до ст.55 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" із зменшенням пенсійного віку як особі, яка працювала у зоні відчуження з моменту аварії до 01 липня 1986 року незалежно від кількості робочих днів.
Доводи апеляційної скарги з наведених підстав висновків суду не спростовують.
Відповідно до ст. 200 Кодексу адміністративного судочинства України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Керуючись ст.ст. 160, 167, 195, 196, 198, 200, 205, 206, 212, 254 КАС України, суд
апеляційну скаргу Крижопільського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Вінницької області залишити без задоволення, а постанову Крижопільського районного суду Вінницької області від 26 січня 2015 року - без змін.
Ухвала суду набирає законної сили в порядку та в строки, передбачені ст. ст. 212, 254 КАС України.
Головуючий Мельник-Томенко Ж. М.
Судді Ватаманюк Р.В. Сторчак В. Ю.