10 травня 2016 року м. Київ К/800/8969/16
Суддя Вищого адміністративного суду України Мойсюк М.І., розглянувши заяву Управління Державної міграційної служби України в Кіровоградській області про повернення судового збору, сплаченого за подання касаційної скарги на постанову Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 2 березня 2016 року у справі за позовом ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, який діє від свого імені та в інтересах малолітньої особи ОСОБА_5 до Управління Державної міграційної служби України у Кіровоградській області про визнання незаконним та скасування рішення, -
У квітні 2016 року Управління Державної міграційної служби України в Кіровоградській області звернулось до Вищого адміністративного суду України із заявою про повернення судового збору, сплаченого за подання зазначеної касаційної скарги.
В обґрунтування заяви відповідач зазначав, що ухвалою судді від 1 квітня 2016 року у відкритті касаційного провадження у справі відмовлено на підставі пункту 5 частини 5 статті 214 Кодексу адміністративного судочинства України, а тому, з огляду на приписи пункту 3 частини 1 статті 7 Закону України від 8 липня 2011 року № 3674-VI "Про судовий збір" (далі - Закон № 3674-VI, в редакції станом на день постановлення ухвали про відмову у відкритті касаційного провадження), сплачений судовий збір підлягає поверненню.
Вказана заява не підлягає задоволенню з огляду на наступне.
За приписами частини 2 статті 87 Кодексу адміністративного судочинства України, розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.
У відповідності з положеннями пункту 3 частини 1 статті 7 Закону № 3674-VI сплачена сума судового збору повертається за клопотанням особи, яка його сплатила за ухвалою суду в разі відмови у відкритті провадження у справі в суді першої інстанції, апеляційного та касаційного провадження у справі.
Разом з тим, відмова суддею доповідачем у відкритті касаційного провадження у справі, з підстав, передбачених пунктом 5 частини 5 статті 214 Кодексу адміністративного судочинства України, має свої особливості.
Так, у відповідності до приписів вищезазначеної норми суддя-доповідач відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі також у випадках, якщо касаційна скарга є необґрунтованою і викладені в ній доводи не викликають необхідності перевірки матеріалів справи.
За змістом цієї норми суддя-доповідач, відмовляючи у відкритті касаційного провадження у справі, здійснює перевірку доводів касаційної скарги та аналізує зміст оскаржуваних судових рішень, з огляду на їх законність та обґрунтованість, тобто фактично здійснює перевірку того, чи ґрунтуються їх висновки, зроблені під час розгляду справи, на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, а також чи ухвалені вони відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права.
При цьому, застосовуючи положення пункту 5 частини 5 статті 214 Кодексу адміністративного судочинства України, суддя має дати оцінку наведеним у касаційній скарзі доводам, порівняти їх із висновками судів, викладеними в судових рішеннях, та вирішити питання, чи є необхідність перевірити висновки судів на підставі матеріалів справи.
Такі дії судді не є суто процесуальними діями, перелік яких міститься у інших пунктах частини 1 статті 7 Закону № 3674-VI та інших пунктах частини 5 статті 214 Кодексу адміністративного судочинства України, і потребують оцінки обґрунтованості наведених у касаційній скарзі доводів порівняно з висновками судів у судових рішеннях.
Водночас за загальним змістом частини 1 статті 7 Закону № 3674-VI судовий збір повертається у випадку, коли настали процесуальні наслідки, які не залежать та не потребують розгляду справи по суті й оцінки обставин справи та наданих сторонами доказів.
Таким чином, вимоги пункту 3 частини 1 статті 7 Закону № 3674 не можуть бути застосовані у разі відмови у відкритті касаційного провадження на підставі пункту 5 частини 5 статті 214 Кодексу адміністративного судочинства України.
Аналогічна правова позиція вже була висловлена колегією суддів Судової палати у цивільних справах і Судової палати в адміністративних справах Верховного Суду України у постанові від 12 листопада 2014 року (справа № 6 38цс14), а також у постанові цього ж суду від 16 червня 2015 року у справі № 21-619а14.
Відповідно до частини першої статті 244-2 Кодексу адміністративного судочинства України, суди зобов'язані привести свою судову практику у відповідність із цією постановою.
З огляду на викладене, ухвала судді - доповідача Вищого адміністративного суду України про відмову у відкритті касаційного провадження з підстав, передбачених пунктом 5 частини 5 статті 214 Кодексу адміністративного судочинства України, є результатом касаційного перегляду.
Отже, враховуючи наведене, судовий збір у даному випадку поверненню не підлягає, а тому підстави для задоволення заяви відсутні.
За таких обставин, керуючись статтею 87 Кодексу адміністративного судочинства України, статтею 7 Закону України "Про судовий збір", -
У задоволенні заяви Управління Державної міграційної служби України в Кіровоградській області про повернення судового збору, сплаченого за подання касаційної скарги на на постанову Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 2 березня 2016 року у справі за позовом ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, який діє від свого імені та в інтересах малолітньої особи ОСОБА_5 до Управління Державної міграційної служби України у Кіровоградській області про визнання незаконним та скасування рішення - відмовити.
Копію ухвали надіслати заявнику.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Суддя Вищого
адміністративного суду України М.І. Мойсюк