18 квітня 2016 року м. Київ К/800/18967/15
Вищий адміністративний суд України у складі суддів:
головуючого - Цвіркуна Ю.І. (суддя-доповідач),
Ланченко Л.В.,
Пилипчук Н.Г.,
розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну справу
за касаційною скаргою Лівобережної об'єднаної державної податкової інспекції м. Дніпропетровська Головного управління Державної фіскальної служби у Дніпропетровській області
на постанову Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 26.03.2015 року
у справі № 804/18171/14
за позовом Лівобережної об'єднаної державної податкової інспекції м. Дніпропетровська Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області
до Товариства з обмеженою відповідальністю «ВЕЕСВІ-машинобудівний завод»
про зупинення видаткових операцій, заборону відчуження та зобов'язання вчинити певні дії,
встановив:
Лівобережна об'єднана державна податкова інспекція м. Дніпропетровська Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області звернулась до суду з адміністративним позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «ВЕЕСВІ-машинобудівний завод» про зупинення видаткових операцій, заборону відчуження та зобов'язання вчинити певні дії.
Постановою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 18.11.2014 року позов задоволено. Зупинено видаткові операції Товариства з обмеженою відповідальністю «ВЕЕСВІ-машинобудівний завод» (крім операцій з видачі заробітної плати та сплати податків, зборів, єдиного внеску, а також визначених контролюючим органом грошових зобов'язань платника податків, погашення податкового боргу) шляхом накладення арешту на кошти на рахунках Товариства з обмеженою відповідальністю «ВЕЕСВІ-машинобудівний завод» ПАТ «А-БАНК» МФО 307770, №26001010015550, №26052010008390; ПАТ «МАРФІН БАНК» МФО 328168, №26051806492, №26007806491, №26008806491840, №26041806491, №26001806491643, №26000806491978, №26052806491; АКБ «ІНДУСТРІАЛБАНК» МФО 313849, №26009010002326; ПАТ КБ «ПРИВАТБАНК» МФО 305299, №26050050205886, №26006050208138, в межах суми податкового боргу у розмірі 419 547, 42 грн. Заборонено Товариству з обмеженою відповідальністю «ВЕЕСВІ-машинобудівний завод» відчуження майна в межах суми податкового боргу у розмірі 419 547, 42 грн. Зобов'язано Товариство з обмеженою відповідальністю «ВЕЕСВІ-машинобудівний завод» виконати законні вимоги податкового керуючого, а саме: допустити податкового керуючого для опису майна у податкову заставу.
Постановою Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 26.03.2015 року постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 18.11.2014 року скасовано. У задоволенні адміністративного позову відмовлено.
Не погоджуючись із рішенням суду апеляційної інстанції, позивач звернувся до Вищого адміністративного суду України з касаційною скаргою, в якій просить рішення суду апеляційної інстанції скасувати, залишити в силі рішення суду першої інстанції, посилаючись на порушення судом апеляційної інстанції норм матеріального та процесуального права.
Згідно із пунктом 1 частини першої ст. 222 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції може розглянути справу в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами у разі відсутності клопотань усіх осіб, які беруть участь у справі, про розгляд справи за їх участю.
Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального і процесуального права, правової оцінки обставин справи, колегія суддів встановила таке.
Судами першої та апеляційної інстанцій встановлено, що з метою погашення податкового боргу у розмірі 419 547, 42 грн., який виник в результаті несплати орендної плати з юридичних осіб, позивачем на адресу відповідача направлена податкова вимога від 31.08.2012 року № 929, яка отримана представником Товариства 17.09.2012 року.
12.08.2014 року заступником начальника Лівобережної ОДПІ прийнято рішення № 24/31929927 про опис майна Товариства з обмеженою відповідальністю «ВЕЕСВІ-машинобудівний завод» у податкову заставу, яке отримано представником відповідача 14.08.2014 року.
Також 14.08.2014 року податковим керуючим складено акт відмови платника податків від опису майна у податкову заставу.
Звертаючись до суду із відповідним позовом, податковий орган мотивував відмову податковому керуючому у здійсненні опису майна у податкову заставу та/або ненадання документів відсутністю підприємства за юридичною адресою.
Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції дійшов висновку про обґрунтованість звернення до суду щодо зупинення видаткових операцій на рахунках платника податків, заборону відчуження таким платником податків майна та зобов'язання його допустити податкового керуючого для опису майна у податкову заставу.
Відмовляючи у задоволенні позову, суд апеляційної інстанції виходив з того, що факт недопуску відповідачем податкового керуючого для здійснення опису майна платника податків у податкову заставу та/або неподання документів не підтверджено, у зв'язку із чим підстави для задоволення позову відсутні.
Колегія суддів суду касаційної інстанції, з урахуванням норм податкового законодавства, чинних на час виникнення відповідних правовідносин, погоджується з висновками суду апеляційної інстанції, з огляду на таке.
Відповідно до п. 88.1 ст. 88 Податкового кодексу України з метою забезпечення виконання платником податків своїх обов'язків, визначених цим Кодексом, майно платника податків, який має податковий борг, передається у податкову заставу.
Згідно із п. 89.2 ст. 89 Податкового кодексу України з урахуванням положень цієї статті право податкової застави поширюється на будь-яке майно платника податків, яке перебуває в його власності (господарському віданні або оперативному управлінні) у день виникнення такого права і балансова вартість якого відповідає сумі податкового боргу платника податків, крім випадків, передбачених пунктом 89.5 цієї статті, а також на інше майно, на яке платник податків набуде прав власності у майбутньому.
В силу п. 89.3 ст. 89 Податкового кодексу України майно, на яке поширюється право податкової застави, оформлюється актом опису. До акта опису включається ліквідне майно, яке можливо використати як джерело погашення податкового боргу. Опис майна у податкову заставу здійснюється на підставі рішення керівника контролюючого органу, яке пред'являється платнику податків, що має податковий борг. Акт опису майна, на яке поширюється право податкової застави, складається податковим керуючим у порядку та за формою, що затверджені центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику.
Право податкового керуючого здійснювати опис майна платника податків, що має податковий борг, в податкову заставу, передбачено п. 91.3 ст. 91 цього Кодексу.
Пунктом 91.4 ст. 91 Податкового кодексу України передбачено, що у разі якщо платник податків, що має податковий борг, перешкоджає виконанню податковим керуючим повноважень, визначених цим Кодексом, такий податковий керуючий складає акт про перешкоджання платником податків виконанню таких повноважень у порядку та за формою, що встановлюються центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику. Контролюючий орган звертається до суду щодо зупинення видаткових операцій на рахунках платника податків та зобов'язання такого платника податків виконати законні вимоги податкового керуючого, передбачені цим Кодексом. Строк, на який можуть бути зупинені видаткові операції, визначається судом, але не більше двох місяців. Зупинення видаткових операцій на рахунках платника податків може бути достроково скасовано за рішенням податкового керуючого або суду.
Відповідно до абз. першого п. 89.4 ст. 89 Податкового кодексу України у разі якщо платник податків не допускає податкового керуючого для здійснення опису майна такого платника податків у податкову заставу та/або не подає документів, необхідних для такого опису, податковий керуючий складає акт відмови платника податків від опису майна у податкову заставу.
Контролюючий орган звертається до суду щодо зупинення видаткових операцій на рахунках платника податків, заборону відчуження таким платником податків майна та зобов'язання такого платника податків допустити податкового керуючого для опису майна у податкову заставу (абз. другий п. 89.4 ст. 89 Податкового кодексу України).
Аналіз наведених вище норм законодавства дає підстави для висновку про те, що за наявності у платника податків податкового боргу, недопуск податкового керуючого для здійснення опису майна такого платника податків у податкову заставу та/або неподання документів, необхідних для такого опису, податковий керуючий має право скласти акт відмови платника податків від опису майна у податкову заставу. Крім того, при перешкоджанні виконанню податковим керуючим повноважень, визначених цим Кодексом, складається відповідний акт, що є підставою для звернення до суду щодо зупинення видаткових операцій на рахунках платника податків та зобов'язання такого платника податків виконати законні вимоги податкового керуючого, передбачені Податковим кодексом України.
Колегія суддів суду касаційної інстанції погоджується із висновками суду апеляційної інстанції про відмову у задоволенні позову, оскільки встановлено, що відповідно до витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців місцезнаходженням юридичної особи - Товариства з обмеженою відповідальністю «ВЕЕСВІ-машинобудівний завод» є: 49051, Дніпропетровська обл., м. Дніпропетровськ, вул. Курсантська, 3.
Крім того, фактичне місцезнаходження відповідача підтверджено договором оренди та кореспонденцією, яка доставляється та отримується ним за вказаною адресою.
В свою чергу, податковим органом, на якого в силу норми частини 2 ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України покладається обов'язок доказування, не доведено факту недопуску відповідачем податкового керуючого для здійснення опису майна платника податків у податкову заставу та/або неподання документів, що є підставою для відмови у задоволенні позову.
За таких обставин підстави для задоволення касаційної скарги відсутні.
Доводи, викладені в касаційній скарзі, не спростовують висновків суду апеляційної інстанції та встановлених обставин справи.
З урахуванням викладеного, є підстави вважати, що судом апеляційної інстанції ухвалено обґрунтоване рішення, яке постановлене з дотриманням норм матеріального і процесуального права, підстав для його скасування не вбачається.
Стаття 220 Кодексу адміністративного судочинства України визначає межі перегляду судом касаційної інстанції.
Відповідно до статті 224 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанції не допустили порушень норм матеріального і процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій. Не може бути скасовано судове рішення з мотивів порушення норм процесуального права, якщо це не призвело і не могло призвести до неправильного вирішення справи.
Таким чином, касаційна скарга задоволенню не підлягає.
Керуючись ст.ст. 220, 222, 223, 230 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
ухвалив:
Касаційну скаргу Лівобережної об'єднаної державної податкової інспекції м. Дніпропетровська Головного управління Державної фіскальної служби у Дніпропетровській області залишити без задоволення.
Постанову Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 26.03.2015 року у справі № 804/18171/14 залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили у порядку та строки, передбачені статтею 254 Кодексу адміністративного судочинства України, та на неї може бути подана заява про перегляд судових рішень Верховним Судом України з підстав та в порядку, передбачених статтями 236-239-1 Кодексу адміністративного судочинства України.
Головуючий Ю.І.Цвіркун
Судді Л.В.Ланченко
Н.Г.Пилипчук