11 травня 2016 р.Справа № 820/11258/15
Колегія суддів Харківського апеляційного адміністративного суду у складі
Головуючого судді: Бегунца А.О.
Суддів: Старостіна В.В. , Рєзнікової С.С.
за участю секретаря судового засідання Машури Г.І.,
представника позивача Рись В.Г.,
представника відповідача Шляхти В.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Державної податкової інспекції у Московському районі м. Харкова Головного управління ДФС у Харківській області на постанову Харківського окружного адміністративного суду від 02.03.2016р. по справі № 820/11258/15
за позовом Комунального підприємства "Харківське ремонтно-будівельне підприємство"
до Державної податкової інспекції у Московському районі м. Харкова Головного управління ДФС у Харківській області
про скасування податкових повідомлень-рішень,
Позивач, Комунальне підприємство "Харківське ремонтно-будівельне підприємство", звернувся до суду з позовом до Державної податкової інспекції у Московському районі м. Харкова Головного управління ДФС у Харківській області (далі - відповідач), в якому просив суд: скасувати податкове повідомлення - рішення № 0000642201 від 26.10.2015, згідно з яким збільшено суму грошового зобов'язання з податку на прибуток підприємств всього на суму 2 864 983, 50 грн., в тому числі за основним платежем у сумі 1909 989,00 грн., та за штрафними санкціями у сумі 954 994, 50 грн. та податкове повідомлення-рішення № 0000652201 від 26.10.2015, згідно з яким збільшено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість всього на суму 3 429 888, 00 грн., в тому числі за основним платежем у сумі 2 286 592,00 грн., та за штрафними санкціями у сумі 1 143 296, 00 грн.
Постановою Харківського окружного адміністративного суду від 02.03.2016 року вказаний позов задоволено. Скасовано податкові повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у Московському районі м. Харкова Головного управління ДФС у Харківській області від 26.10.2015 року №0000642201 та №0000652201.
Відповідач, не погодившись із судовим рішенням, подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати постанову Харківського окружного адміністративного суду від 02.03.2016 року та прийняти нове рішення, яким відмовити у задоволенні позовних вимог.
Обґрунтовуючи вимоги апеляційної скарги, відповідач посилається на прийняття оскаржуваної постанови з порушенням норм матеріального права, що призвело до неправильного вирішення справи.
Позивач надав письмові заперечення на апеляційну скаргу, в яких, посилаючись на обґрунтованість та об'єктивність рішення суду першої інстанції, просить залишити його без змін, а апеляційну скаргу відповідача - без задоволення.
В судовому засіданні суду апеляційної інстанції представники сторін підтримали свої правові позиції по справі.
Заслухавши суддю-доповідача, пояснення представника позивача та представника відповідача, перевіривши рішення суду та доводи апеляційної скарги, дослідивши письмові докази, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Судом першої інстанції встановлено та підтверджено у суді апеляційної інстанції, що Комунальне підприємство "Харківське ремонтно-будівельне підприємство" перебуває на обліку в Державній податковій інспекції у Московському районі м. Харкова Головного управління ДФС у Харківській області як платник податків.
В період з 12.08.2015 по 01.09.2015 відповідачем була проведена документальна позапланова виїзна перевірка КП "Харківське ремонтно-будівельне підприємство".
За результатами перевірки відповідачем було складено акт від 08.09.2015 № 328/20-34-22-02-05/37763844 про результати документальної позапланової виїзної перевірки КП "ХРБП" з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства по взаємовідносинам з ТОВ "Лагуна 057" за період з 01.08.2014 по 30.09.2014 та з 01.12.2014 по 31.01.2015; ТОВ ТВП "Астек" за період з 01.12.2014 по 31.12.2014 та з 01.03.2015 по 31.03.2015; ТОВ "НПП "Укренергострой" за період з 01.09.2014 по 31.10.2014 та з 01.12.2014 по 31.12.2014; ТОВ "Ресурс Плюс" за період з 01.10.2014 по 30.11.2014; ПП "Солметснаб" за період з 01.08.2014 по 31.01.2015; ТОВ "БК "Дуоліт" за період з 01.06.2014 по 30.06.2014 та з 01.08.2014 по 31.01.2015; ТОВ "БДУ" за період з 01.11.2014 по 30.12.2014; ТОВ "БК "Рубікон-Альфа" за період з 01.12.2014 по 31.12.2014; ТОВ "Омега-Опт-Торг" за період з 01.10.2014 по 30.11.2014.
Відповідно до висновків акту перевірки №328/20-34-22-02-05/37763844, перевіркою КП "Харківське ремонтно-будівельне підприємство" встановлено порушення: 1) п.п. 139.1.9. п. 139.1 ст. 139, п.п. 138.1.1. п. 138.1, п. 138.2 ст. 138 ПК України завищено показник витрат в загальній сумі 10 611 049, 0 грн., у т.ч. за 2014 рік на суму 10 611 049, 0 грн. , внаслідок чого встановлено заниження податку на прибуток на загальну суму 1 909 989, 0 грн., у т.ч. за 2014 р. на суму 1 909 989, 0 грн.; 2) п.п. 198.3 п. 198.4 ст. 198 ПК України завищено податковий кредит в загальній сумі 2 286 592, 00 грн., в т.ч. за жовтень 2014 р. в сумі 29 318, 00 грн., за листопад 2014 р. в сумі 1 047 625, 00 грн., за грудень 2014 на суму 1045267 грн., за січень 2015 на суму 164382 грн., внаслідок чого встановлено заниження податку на додану вартість на загальну суму 2 286 592, 00 грн., в т.ч. за жовтень 2014 р. в сумі 29 318, 00 грн., за листопад 2014 р. в сумі 1 047 625, 00 грн., за грудень 2014 на суму 1045267 грн., за січень 2015 на суму 164382 грн.
На підставі висновків акту від 08.09.2015 №328/20-34-22-02-05/37763844, контролюючим органом було складено податкове повідомлення-рішення №0000642201 від 26.10.2015, яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання з податку на прибуток підприємств всього на суму 2 864 983, 50 грн., в тому числі за основним платежем у сумі 1 909 989,00 грн., та за штрафними санкціями у сумі 954 994, 50 грн. та податкове повідомлення-рішення №0000652201 від 26.10.2015, згідно з яким збільшено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість всього на суму 3 429 888, 00 грн., в тому числі за основним платежем у сумі 2 286 592,00 грн., та за штрафними санкціями у сумі 1 143 296, 00 грн.
В порядку досудового оскарження податкових повідомлень-рішень позивачем на адресу відповідача було подано заперечення від 19.10.2015 № 555 на акт перевірки від 08.09.2015 № 328/20-34-22-02-05/37763844, в яких позивач просив скасувати висновки акту перевірки.
На адресу відповідача було надіслано відповідь від 26.10.2015 №5424/20-34-22-05-16, із змісту якої вбачається, що висновки зроблені в акті перевірки від від 08.09.2015 № 328/20-34-22-02-05/37763844 в частині порушень, на які підприємством надані заперечення, визнані правомірними та залишені без змін.
Не погодившись з вказаними податковими повідомленнями-рішеннями, позивач оскаржив їх до суду.
Приймаючи рішення про задоволення позовних вимог, суд першої інстанції виходив з того, що реальність господарських операцій між позивачем та його контрагентами, використання придбаних товарів (наданих послуг) у власній господарській діяльності підтверджується первинними документами бухгалтерського обліку та податкової звітності.
Колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції, враховуючи наступне.
Відповідно до пп. 14.1.181 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України (далі - Кодекс, ПК України), податковий кредит - сума, на яку платник податку на додану вартість має право зменшити податкове зобов'язання звітного (податкового) періоду, визначена згідно з розділом V цього Кодексу.
За приписами п.198.3. ст. 198 Податкового кодексу податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг (у разі здійснення контрольованих операцій - не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу) та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.
Згідно п.198.1. ст. 198 Податкового кодексу України право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з:
а) придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг;
б) придбання (будівництво, спорудження, створення) необоротних активів, у тому числі при їх ввезенні на митну територію України (у тому числі у зв'язку з придбанням та/або ввезенням таких активів як внесок до статутного фонду та/або при передачі таких активів на баланс платника податку, уповноваженого вести облік результатів спільної діяльності);
в) отримання послуг, наданих нерезидентом на митній території України, та в разі отримання послуг, місцем постачання яких є митна територія України;
г) ввезення необоротних активів на митну територію України за договорами оперативного або фінансового лізингу.
Відповідно до п.198.2. ст. 198 Податкового кодексу України датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг;
Не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені зареєстрованими в Єдиному реєстрі податкових накладних податковими накладними чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу, що передбачено п.198.6. ст. 198 Податкового кодексу України.
Згідно з п. 200.1 ст. 200 ПК України сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов'язання звітного (податкового) періоду та сумою податкового кредиту такого звітного (податкового) періоду.
Відповідно до вимог п.200.2. ст.200 ПК України, при позитивному значенні суми, розрахованої згідно з пунктом 200.1 цієї статті, така сума підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету у строки, встановлені цим розділом.
Також п.200.3. ст.200 ПК України встановлено, що при від'ємному значенні суми, розрахованої згідно з пунктом 200.1 цієї статті, така сума враховується у зменшення суми податкового боргу з податку, що виник за попередні звітні (податкові) періоди (у тому числі розстроченого або відстроченого відповідно до цього Кодексу), а в разі відсутності податкового боргу - зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду.
Між тим колегія суддів зазначає, що податковий кредит для цілей визначення об'єкта оподаткування податком на додану вартість має бути фактично здійснений і підтверджений належним чином складеними первинними документами, що відображатимуть реальність господарської операції, яка є підставою для формування податкового обліку платника податків.
Колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції, що позивачем доведено реальність спірних господарських операцій за якими був сформований податковий кредит, виходячи з наступного.
Як свідчать письмові докази, на підтвердження реальності здійснення господарської операції між позивачем та ПП "Солметснаб", ТОВ "Лагуна 057", ТОВ "НПП "Укренергострой", ТОВ "БК Дуоліт", ТОВ "БК Рубікон-Альфа", ТОВ "Омега-Опт-Торг" позивачем до матеріалів справи надано належні первинні документи.
Так, матеріали справи містять договори підряду, укладені між позивачем (замовник) та ТОВ "Лагуна 057" (підрядник), відповідно до яких, підрядник зобов'язується у 2014 - 2015 роках надати замовникові послуги з поточного та капітального ремонту житлових будинків (ремонти мяких покрівель, ремонт під'їзду, ремонт стін фасаду, ремонти внутрішніх мереж, ремонт ганків житлових будинків), а замовник прийняти і оплатити такі послуги. Предмет та ціна договору визначені в кожному договорі окремо.
До договорів укладена договірна ціна та локальні кошториси на будівельні роботи, дефектні акти, витрати підраховані в відомостях ресурсів.
Зміна майнового стану вбачається з розрахунків загальновиробничих витрат до договірної ціни.
Реальність проведення господарської операції підтверджується також довідкою виконаних будівельних робіт та витрати за актом приймання виконаних робіт та податковими накладними.
Вищезазначені договори КП "Харківське ремонтно-будівельне підприємство" та ТОВ "Лагуна 057" є типовими та відповідають вимогам ЦК України. Реальність господарських операцій підтверджується документами наданими до договорів.
Також, згідно договорів підряду, укладених між позивачем (замовник) та ПП "Солметснаб" (підрядник), підрядник зобов'язується у 2014 році надати замовникові послуги з поточного та капітального ремонту житлових будинків (ремонти мяких та шиферних покрівель, ремонт стін фасаду, ремонти жолобів тощо ), а замовник прийняти і оплатити такі послуги. Предмет та ціна договору визначені в кожному договорі окремо.
До договорів укладена договірна ціна та локальні кошториси на будівельні роботи, дефектні акти, витрати підраховані в відомостях ресурсів, розрахунках.
Зміна майнового стану вбачається з розрахунків загальновиробничих витрат до договірної ціни.
Реальність проведення господарської операції підтверджується також довідкою виконаних будівельних робіт та витрати за актом приймання виконаних робіт та податковими накладними.
Вищезазначені договори КП "Харківське ремонтно-будівельне підприємство" та ПП "Солметснаб" є типовими та відповідають вимогам ЦК України. Реальність господарських операцій підтверджується документами наданими до договорів.
Також, згідно договорів підряду, укладених між позивачем (замовник) та ТОВ "НПП "Укренергострой" (підрядник), підрядник зобов'язується у 2014 році надати замовникові послуги з поточного та капітального ремонту житлових будинків (ремонти м'яких та шиферних покрівель, герметизації стиків, ремонти водостічних труб, ремонт парапетів, стін фасаду тощо), а замовник прийняти і оплатити такі послуги. Предмет та ціна договору визначені в кожному договорі окремо.
До договорів укладена договірна ціна та локальні кошториси на будівельні роботи, дефектні акти, витрати підраховані в відомостях ресурсів та розрахунках.
Зміна майнового стану вбачається з розрахунків загальновиробничих витрат до договірної ціни.
Реальність проведення господарської операції підтверджується також довідкою виконаних будівельних робіт та витрати за актом приймання виконаних робіт та податковими накладними.
Вищезазначені договори КП "Харківське ремонтно-будівельне підприємство" та ТОВ "НПП "Укренергострой" є типовими та відповідають вимогам ЦК України. Реальність господарських операцій підтверджується документами наданими до договорів.
Також, згідно договорів підряду, укладених між позивачем (замовник) та ТОВ "БК Дуоліт" (підрядник), підрядник зобов'язується у 2014 році надати замовникові послуги з поточного ремонту житлових будинків (ремонти м'яких та шиферних покрівель, ремонт оголовків, витяжних стояків, вентиляційних шахт, установки "зонтів", ремонти козирків, ґанків, вхідних груп, ремонт стін цоколя тощо), а замовник прийняти і оплатити такі послуги. Предмет та ціна договору визначені в кожному договорі окремо.
До договорів укладена договірна ціна та локальні кошториси на будівельні роботи, дефектні акти, витрати підраховані в відомостях ресурсів та розрахунках.
Зміна майнового стану вбачається з розрахунків загальновиробничих витрат до договірної ціни.
Реальність проведення господарської операції підтверджується також довідкою виконаних будівельних робіт, дефектними актами, актами приймання виконаних робіт та податковими накладними.
Зазначені вище договори КП "Харківське ремонтно-будівельне підприємство" та ТОВ "БК Дуоліт" є типовими та відповідають вимогам ЦК України. Реальність господарських операцій підтверджується документами наданими до договорів.
На підтвердження реальності проведення господарської операції з постачання природного піску від ТОВ "Омега-опт-торг"до КП "Харківське ремонтно-будівне підприємство", позивачем надано наступні документи: рахунки на оплату, видаткові накладні, подорожні листи, товарно-транспортні накладні, податкові накладні, документи про наявність у володінні позивача автотранспорту (свідоцтво про реєстрацію транспортних засобів), копію видаткової накладної на закупівлю техніки позивачем, копію наказу про призначення на посаду водія, копію наказу про закріплення за водіями автотранспорту, копію оборотних відомостей по рахунку 10, з відображенням наявних в розпорядженні позивача транспортних засобів та механізмів, копії актів передачі в роботу субпідрядникам будівельних матеріалів, копію оборотної відомості по рахунку 20 з відображенням оприбуткування отриманих будівельних матеріалів.
Крім того, згідно умов договору від 01.02.2013 за № 10-12/пс, укладеного між позивачем (Замовник) та ТОВ "БК "Дуоліт" (виконавець), останній виконував роботи з обслуговування димових та вентиляційних каналів в житлових будинках м. Харкова виконувалися. Також, згідно умов договору підряду від 25.07.2015, укладеного між позивачем (Замовник) та ТОВ БК "Рубікон-Альфа" (виконавець), останнім здійснені роботи з будівництва цвинтаря по пр. Гагаріна в м. Харкові.
На підтвердження реальності здійснення господарської операції та виконання умов договорів позивачем було укладено: договірну ціну, локальний кошторис на будівельні роботи, відомості ресурсів, розрахунки, довідку про вартість виконаних будівельних робіт та витрати, акти приймання виконаних будівельних робіт, податкові накладні, платіжні доручення.
Колегія суддів зауважує, що як свідчать письмові докази, всі зазначені господарські операції супроводжувалися складанням відповідних первинних документів - кошторисна документація (локальні кошториси, договірні ціни, відомості ресурсів, розрахунки); довідки про вартість виконаних робіт (кб-3); акт прийомки виконаних робіт (кб-2в) та ін. Крім того, в ході виконання даних договорів виконавцем були надані на адресу позивача податкові накладні.
Також, між Комунальним Спеціалізованим підприємством "Інженерні мережі" (замовник) та КП "Харківське ремонтно-будівельне підприємство" (підрядник) було укладено договори відповідно до яких підрядник зобов'язується своїми силами і засобами, на свій ризик, з використанням власних матеріалів устаткування та обладнання, відповідно до кошторисної документації, виконати за завданням замовника наступну роботу: ремонт вхідних груп, ґанків та під'їздів житлового будинку. Ціна та порядок розрахунків встановлюється зазначеним договором.
На підтвердження реальності проведення зазначеної операції позивачем надано: договірну ціну, локальний кошторис на будівельні роботи, відомість ресурсів, розрахунок №5 (кошторисний прибуток), розрахунок №1-2 (загальновиробничих витрат до договірної ціни), дефектний акт, довідку про вартість виконаних будівельних робіт та витрати, акт №1 приймання виконаних будівельних робіт, податкові накладні, платіжні доручення.
Між Департаментом житлового господарства (замовник) та Комунальним підприємством "Харківське ремонтно-будівельне підприємство" (підрядник) було укладено типові договори, відповідно до яких підрядник зобов'язується надати замовникові послуги з поточного ремонту та капітального ремонту (ремонти покрівель, фасадів, вхідних груп, водостічних труб, стиків, цоколів, козирків) житлового будинку, а замовник прийняти і оплатити такі послуги.
Реальність проведення зазначеної господарської операції підтверджується: договірною ціною, відомостями ресурсів, розрахунками, дефектними актами, довідками про вартість виконаних будівельних робіт і витратах, актами приймання виконаних робіт, переліком об'єктів, ремонтних робіт та витрат, податковими накладними, платіжними дорученнями.
Між Комунальним підприємством "Жилкомсервіс" (замовник) та Комунальним підприємством "Харківське ремонтно-будівельне підприємство" (підрядник) було укладено типові договори, відповідно до яких підрядник зобов'язується надати замовникові послуги з поточного ремонту (ремонти покрівель, фасадів, вхідних груп, водостічних труб, стиків, цоколів, козирків) житлового будинку, а замовник прийняти і оплатити такі послуги.
Реальність проведення зазначеної господарської операції підтверджується: договірною ціною, відомостями ресурсів, розрахунками, дефектними актами, довідками про вартість виконаних будівельних робіт і витратах, актами приймання виконаних робіт, переліком об'єктів, ремонтних робіт та витрат, податковими накладними, платіжними дорученнями.
Колегія суддів зауважує, що під час виконання вказаних договорів позивач виконував функції генерального підрядника перед субпідрядником, за що договорами була передбачена винагорода у розмірі 4% та 2,5% від суми робіт (послуг). За фактом виконання генпідрядником послуг позивачем були складені та підписані з виконавцем двосторонні акти прийому-передачі генпідрядних послуг, що підтверджується податковими накладними.
Зобов'язання позивача з оплати придбаних робіт за договорами було виконано шляхом перерахування на користь контрагента безготівкових грошових коштів.
В подальшому вказані роботи були використані позивачем при організації власної господарської діяльності та реалізовані на адресу своїх замовників (Департамент Житлового господарства Харківської міської ради, КП "Жилкомсервис", КСП "Інженерні мережі", КП "Ритуал") в рамках договорів підряду на виконання ремонтно-будівельних робіт, які були попередньо укладені між позивачем та наведеними замовниками.
З матеріалів справи вбачається, що на теперішній час замовникам передані всі результати ремотно-будівельних робіт за спірними договорами.
Відповідно до наданих документів зазначені договори було виконано у повному обсязі та оплата за договорам здійснювалась.
Оцінивши всі перелічені первинні документи за правилами ст.86 КАС України, колегія суддів дійшла висновку про те, що вони не мають дефектів форми, змісту або походження, котрі в силу ст.9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні", ст.44 Податкового кодексу України, п.2.4 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку (затверджено наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995р. №88, зареєстровано в Міністерстві юстиції України 05.06.1995р. за №168/704) спричиняють втрату первинними документами юридичної сили і доказовості, а відтак сприймаються судом як належні та допустимі докази.
Вищевикладені обставини спростовують висновки контролюючого органу, викладені в акті перевірки від 08.09.2015 № №328/20-34-22-02-05/37763844 про порушення позивачем вимог п.п. 198.3 п. 198.4 ст. 198 Податкового кодексу України.
Щодо посилання апелянта в акті перевірки від 08.09.2015 № 328/20-34-22-02-05/37763844 на порушення позивачем вимог пп. 139.1.9 п. 139.1 ст. 139, пп. 138.1.1 п. 138.1 ст. 138, п. 138.2 ст. 138 ПК України, колегія суддів зазначає наступне.
Відповідно до п.138.2 ст.138 ПКУ, витрати, які враховуються для визначення об'єкта оподаткування, визнаються на підставі первинних документів, що підтверджують здійснення платником податку витрат, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачено правилами ведення бухгалтерського обліку, та інших документів, встановлених розділом II цього Кодексу.
У разі якщо платник податку здійснює виробництво товарів, виконання робіт, надання послуг з довготривалим (більше одного року) технологічним циклом виробництва за умови, що договорами, укладеними на виробництво таких товарів, виконання робіт, надання послуг, не передбачено поетапної їх здачі, до витрат звітного податкового періоду включаються витрати, пов'язані з виробництвом таких товарів, виконанням робіт, наданням послуг у цьому періоді.
Платник податку для визначення об'єкта оподаткування має право на врахування витрат, підтверджених документами, що складені нерезидентами відповідно до правил інших країн.
Згідно з п. 138.8 ст.138 ПКУ, собівартість виготовлених та реалізованих товарів, виконаних робіт, наданих послуг складається з витрат, прямо пов'язаних з виробництвом таких товарів, виконанням робіт, наданням послуг, а саме: прямих матеріальних витрат; прямих витрат на оплату праці; амортизації виробничих основних засобів та нематеріальних активів, безпосередньо пов'язаних з виробництвом товарів, виконанням робіт, наданням послуг; загальновиробничі витрати, які відносяться на собівартість виготовлених та реалізованих товарів, виконаних робіт, наданих послуг відповідно до положень (стандартів) бухгалтерського обліку; вартості придбаних послуг, прямо пов'язаних з виробництвом товарів, виконанням робіт, наданням послуг; інших прямих витрат, у тому числі витрат з придбання електричної енергії (включаючи реактивну).
Відповідно до п.146.14. ст.146 ПК, дохід від продажу або іншого відчуження об'єкта основних засобів та нематеріальних активів для цілей застосування цієї статті визначається згідно з договором про продаж або інше відчуження об'єкта основних засобів та нематеріальних активів, але не нижче звичайної ціни такого об'єкта (активу).
На підтвердження правильності нарахування податку на прибуток підприємств позивачем були надані всі документи по взаємовідносинам позивача із ПП "Солметснаб", ТОВ "Лагуна 057", ТОВ "НПП "Укренергострой", ТОВ "БК Дуоліт", ТОВ "БК Рубікон-Альфа", ТОВ "Омега-Опт-Торг".
Отже, оскільки господарські операції підтверджені документами, то платник податку для визначення обєкта оподаткування має право на врахування витрат.
Колегія суддів критично оцінює посилання відповідача у акті перевірки на те, що від ДПІ у Київському районі м. Харкова ГУ Міндоходів у Харківській області надійшов лист застереження від 27.04.2015 №1504/7/20-31-22-03-12 "Про неможливість підтвердження господарських відносин ТОВ "Омега-опт-торг" з платниками податків"; від ДПІ у Київському районі м. Харкова ГУ Мнідоходів у Харківській області надійшла довідка від 20.01.2015 № 4/20-31-22-03-07/38772907 щодо неможливості підтвердження господарських відносин ТОВ "Лагуна 057" з платниками податків; від Основ'янської ОДПІ м. Харкова надійшла довідка від 15.01.2015 № 83/20-38-22-03-08/38280107 щодо неможливості підтвердження господарських відносин ТОВ "БК "Дуоліт" з платниками податків; від Основ'янської ОДПІ м. Харкова надійшла довідка від 06.11.2014 № 3390/20-38-22-03-08/38280107 щодо неможливості підтвердження господарських відносин ТОВ "БК "Дуоліт" з платниками податків; від ДПІ у Дзержинському районі м. Харкова податкову інформацію від 18.02.2015 №1304/20-30-22-03/33677118 щодо здійснення ТОВ "НПП "Укренергострой" діяльності, спрямованої на надання податкової вигоди третім особам.
Так, Листом Вищого адміністративного суду України від 20.07.2010 року № 1112/11/13-10 "Проблемні питання застосування законодавства у справах за участю органів державної податкової служби" зазначено, що у разі, якщо дії платника податку свідчать про його добросовісність, а вчинені ним господарські операції не викликають сумніву в їх реальності та відповідності дійсному економічному змісту, для підтвердження права на податковий кредит та/або бюджетне відшкодування достатньо наявності належним чином оформлених документів, зокрема податкових накладних. При цьому не є підставою для відмови у праві на податковий кредит та бюджетне відшкодування з податку на додану вартість порушення податкової дисципліни, вчинені контрагентом платника податку.
Крім того, виникнення у платника податку на додану вартість права на податковий кредит не ставиться у залежність від дотримання вимог податкового законодавства та сплатою податку до бюджету іншими суб'єктами господарювання. Якщо контрагент не виконав свого зобов'язання щодо декларування чи сплати податку до бюджету, то це тягне відповідальність та негативні наслідки саме для цієї особи.
Зазначені обставини не є підставою для позбавлення платника податку права на податковий кредит з ПДВ у випадку, коли останній виконав усі передбачені законом умови стосовно отримання такого права та має необхідні документальні підтвердження розміру свого податкового кредиту. Адже, Податковий кодекс України не ставить право платника ПДВ на податковий кредит в залежність від дій або бездіяльності його контрагентів чи відсутності їх за місцезнаходженням, так само відсутності у контрагентів основних фондів, кваліфікованого персоналу тощо. І в разі порушення контрагентом податкової дисципліни відповідальність та негативні наслідки мають настати саме для цієї особи. Оскільки, позивач та його контрагент є окремими суб'єктами господарювання зі статусом юридичної особи, окремими платниками податку на додану вартість, кожен з яких має свої межі юридичної відповідальності, яка є індивідуальною, виходячи з вимог ст.61 Конституції України.
В силу ст.18 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців", якщо відомості, які підлягають внесенню до Єдиного державного реєстру, були внесені до нього, то такі відомості вважаються достовірними і можуть бути використані в спорі з третьою особою, доки до них не внесено відповідних змін.
Колегія суддів також зауважує, що чинне законодавство не покладає на платника податків обов'язку перевіряти безпосереднього контрагента на предмет виконання ним вимог податкового законодавства та його безпосередню наявність за місцезнаходженням перед тим, як відносити відповідні суми до складу витрат, що підлягають оподаткуванню та формування суми податкового кредиту з податку на додану вартість.
Враховуючи викладене, колегія суддів висновку про те, що господарські операції між позивачем та його контрагентами мали реальний характер, діяльність позивача була спрямована на отримання економічної вигоди від підприємницької діяльності, підприємства ознак фіктивності на час здійснення господарської операції не мали, що зумовлює хибність висновків податкового органу.
Виходячи з наведеного, фактичні обставини справи об'єктивно засвідчують здійснення господарської діяльності між позивачем та його контрагентами, та як наслідок, правомірність формування податкового кредиту з податку на додану вартість, відповідно до первинних бухгалтерських документів та по податковим накладним, які виписані на виконання умов викладених вище договірних відносин.
Відповідно до ч.1 ст. 71 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених ст. 72 цього Кодексу.
Колегія суддів зазначає, що позивач, надавши письмові докази, що були предметом дослідження при проведенні перевірки та при розгляді справи судом першої інстанції, виконав вимоги ч.1 ст. 71 КАС України.
Натомість, відповідач, заперечуючи проти позову, в порушення вимог ч.2 ст. 71 КАС України, не надав жодних належних і допустимих доказів на підтвердження законності та обґрунтованості прийнятих податкових повідомлень-рішень, які є предметом оскарження позивачем.
Відповідно до ч.2 ст.19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Згідно ст. 159 КАС України, судове рішення повинно бути законним та обґрунтованим.
Колегія суддів вважає, що постанова Харківського окружного адміністративного суду від 02.03.2016 року відповідає вимогам ст. 159 КАС України, а тому відсутні підстави для її скасування та задоволення апеляційних вимог апелянта, відповідача у справі.
Відповідно до ст. 200 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
На підставі викладеного, колегія суддів, погоджуючись з висновками суду першої інстанції, вважає, що суд дійшов вичерпних юридичних висновків щодо встановлення обставин справи і правильно застосував до спірних правовідносин сторін норми матеріального та процесуального права.
Доводи апеляційної скарги, з наведених вище підстав, висновків суду не спростовують.
Колегія суддів також зазначає, що відповідачем при поданні апеляційної скарги не було сплачено судовий збір.
07 квітня 2016 року ухвалою Харківського апеляційного адміністративного суду відповідачу відстрочено сплату судового збору за подання апеляційної скарги на постанову Харківського окружного адміністративного суду від 02.03.2016 року по справі №820/11258/15 до ухвалення рішення по справі (т.78, а.с.53-54).
Оскільки на час постановлення даної ухвали відповідачем не було сплачено судовий збір за подання апеляційної скарги на постанову Харківського окружного адміністративного суду від 02.03.2016 року, наявні підстави для стягнення з Державної податкової інспекції у Московському районі м. Харкова Головного управління ДФС у Харківській області судового збору в розмірі 103865 (сто три тисячі вісімсот шістдесят п'ять) гривень 39 копійок на реквізити: отримувач - УДКСУ у Червонозаводському районі м. Харкова, МФО 851011, код ЄДРПОУ 37999628, банк: ГУ ДКСУ в Харківській області, рахунок - 31210206781011, код класифікації доходів бюджету - 22030001, код ЄДРПОУ Харківського апеляційного адміністративного суду 34331173.
Керуючись ст.ст. 160, 167, 195, 196, п.1 ч.1 ст. 198, ст.200, п.1 ч.1 ст.205, ст.ст.206, 209, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -
Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Московському районі м. Харкова Головного управління ДФС у Харківській області залишити без задоволення.
Постанову Харківського окружного адміністративного суду від 02.03.2016р. по справі № 820/11258/15 залишити без змін.
Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Державної податкової інспекції у Московському районі м. Харкова Головного управління ДФС у Харківській області судовий збір у розмірі 103865 (сто три тисячі вісімсот шістдесят п'ять) гривень 39 копійок на реквізити: отримувач - УДКСУ у Червонозаводському районі м. Харкова, МФО 851011, код ЄДРПОУ 37999628, банк: ГУ ДКСУ в Харківській області, рахунок - 31210206781011, код класифікації доходів бюджету - 22030001, код ЄДРПОУ Харківського апеляційного адміністративного суду 34331173.
Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом двадцяти днів з дня складання ухвали у повному обсязі шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.
Головуючий суддя (підпис)Бегунц А.О.
Судді(підпис) (підпис) Старостін В.В. Рєзнікова С.С.
Повний текст ухвали виготовлений 13.05.2016 р.