11 квітня 2016 року м. Київ К/800/53159/14
Вищий адміністративний суд України у складі суддів:
головуючого - Цвіркуна Ю.І. (суддя-доповідач),
Ланченко Л.В.,
Пилипчук Н.Г.,
розглянувши у порядку письмового провадження адміністративну справу
за касаційною скаргою Державної податкової інспекції у м. Черкасах Головного управління Міндоходів у Черкаській області
на постанову Київського апеляційного адміністративного суду від 11.09.2014 року
у справі № 823/244/14
за позовом Державної податкової інспекції у м. Черкасах Головного управління Міндоходів у Черкаській області
до Черкаського обласного осередку всеукраїнської громадської організації «Національна професійна ліга тілоохоронців»
про припинення юридичної особи,
встановив:
Державна податкова інспекція у м. Черкасах Головного управління Міндоходів у Черкаській області звернулась до Черкаського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Черкаського обласного осередку всеукраїнської громадської організації «Національна професійна ліга тілоохоронців», в якому просила припинити юридичну особу Черкаський обласний осередок всеукраїнської громадської організації «Національна професійна ліга тілоохоронців».
Постановою Черкаського окружного адміністративного суду від 28.02.2014 року у задоволенні адміністративного позову відмовлено.
Постановою Київського апеляційного адміністративного суду від 11.09.2014 року апеляційну скаргу позивача задоволено частково, постанову суду першої інстанції змінено в частині обґрунтування судового рішення.
Не погоджуючись із рішенням суду апеляційної інстанції, позивач - Державна податкова інспекція у м. Черкасах Головного управління Міндоходів у Черкаській області звернувся до Вищого адміністративного суду України з касаційною скаргою, в якій просить рішення суду апеляційної інстанції скасувати, а справу направити на новий розгляд до суду апеляційної інстанції, посилаючись на порушення судом апеляційної інстанції норм матеріального та процесуального права.
Заперечення на касаційну скаргу від відповідача не надходили.
Враховуючи положення статті 222 Кодексу адміністративного судочинства України, відсутність клопотань усіх осіб, які беруть участь у справі, про розгляд справи за їх участю, та також те, що в матеріалах справи достатньо письмових доказів для правильного вирішення касаційної скарги, колегія суддів визнала можливим проводити касаційний розгляд справи в порядку письмовому провадженні.
Судами попередніх інстанцій встановлено, що відповідно до витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців 08.04.2009 року відповідача зареєстровано за адресою: вул. Петровського, 20, кв. 36, м. Черкаси, Черкаська область, 18015, (ідентифікаційний код 36446508).
Черкаський обласний осередок всеукраїнської громадської організації «Національна професійна ліга тілоохоронців» взято на облік в ДПІ у м. Черкасах 09.04.2009 року, що підтверджується довідкою від 15.11.2013 року №17301/23-01-15-0121.
Судом першої інстанції встановлено, що відповідач не має заборгованості та звітував до ДПІ у м. Черкасах 30.07.2012 року.
Відмовляючи у задоволення позову, суд першої інстанції дійшов висновку про те, що враховуючи право органів державної податкової служби звертатись до суду із позовом про припинення юридичної особи, такий спосіб припинення як заборона або примусовий розпуск громадського об'єднання не визначений Податковим кодексом України. При цьому суд зазначив, що враховуючи те, що строки застосування санкцій за неподання звітності є актуальними, а спосіб припинення осередку громадської організації не відповідає повноваженням позивача.
Змінюючи постанову суду першої інстанції в частині обґрунтування судового рішення, суд апеляційної інстанції виходив з того, що позивачем не доведено факт неподання звітності до податкового органу Черкаським обласним осередком всеукраїнської громадської організації «Національна професійна ліга тіло охоронців». Однак колегія суддів суду апеляційної інстанції не погодилась із висновком суду першої інстанції про те, що спосіб припинення осередку громадської організації не відповідає повноваженням позивача.
Колегія суддів суду касаційної інстанції, з урахуванням норм законодавства, чинних на час виникнення відповідних правовідносин, погоджується з висновками суду апеляційної інстанції з огляду на таке.
Згідно із пп. 3 п. 1 ст. 16 Податкового кодексу України платник податків зобов'язаний подавати до контролюючих органів у порядку, встановленому податковим та митним законодавством, декларації, звітність та інші документи, пов'язані з обчисленням і сплатою податків та зборів.
В силу пп. 37 п. 1 ст. 20, п. 67.2 ст. 67 Податкового кодексу України контролюючі органи мають право у випадках, встановлених законом, звертатися до суду щодо припинення юридичної особи.
Згідно із ч. 2 ст. 38 Закону України від 15.05.2003 року № 755-IV «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців» підставами для постановлення судового рішення щодо припинення юридичної особи, що не пов'язано з банкрутством юридичної особи, зокрема є: визнання недійсним запису про проведення державної реєстрації через порушення закону, допущені при створенні юридичної особи, які не можна усунути; провадження нею діяльності, що суперечить установчим документам, або такої, що заборонена законом; невідповідність мінімального розміру статутного фонду юридичної особи вимогам закону; неподання протягом року органам державної податкової служби податкових декларацій, документів фінансової звітності відповідно до закону; наявність в Єдиному державному реєстрі запису про відсутність юридичної особи за вказаним її місцезнаходженням.
В силу положень п. 11.10 Порядку обліку платників податків і зборів, затвердженого наказом ДПА України від 22.12.2010 року № 979 та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 30.12.2010 року за № 1439/18734, якщо платник податків не має заборгованості перед бюджетом та у разі: неподання протягом одного року в органи державної податкової служби податкових декларацій, документів податкової звітності; якщо установчі документи суперечать чинному законодавству; провадження діяльності, яка суперечить установчим документам та законодавству; наявності в Єдиному державному реєстрі запису про відсутність юридичної особи за вказаним її місцезнаходженням; наявності в органу державної податкової служби передбачених законами України інших підстав для постановлення судового рішення щодо припинення (ліквідації) чи скасування державної реєстрації суб'єкта господарювання, то керівник органу державної податкової служби приймає рішення у вигляді розпорядження відносно платника податків про звернення до суду або господарського суду із заявою (позовною заявою) про винесення судового рішення щодо припинення юридичної особи чи підприємницької діяльності фізичної особи - підприємця, відміни державної реєстрації припинення юридичної особи або підприємницької діяльності фізичної особи - підприємця, скасування державної реєстрації змін до установчих документів юридичної особи.
Тобто, позивач має право ініціювати припинення юридичної особи при неподанні останнім податкової звітності протягом року.
Проте в недодержання п.п. 49.1, 49.2 ст. 49, пп. 78.1.2 п. 78.1 ст. 78 Податкового кодексу України Державною податковою інспекцією у м. Черкасах Головного управління Міндоходів у Черкаській області не доведено той факт, що Черкаський обласний осередок всеукраїнської громадської організації «Національна професійна ліга тілоохоронців» не подає звітність до податкового органу більше року.
Посилання позивача на довідку від 15.11.2013 року № 17301/23-01-15-0121, де зазначено, що підприємство звітувало до ДПІ у м. Черкасах 30.07.2012 року оцінюється критично, оскільки доказів того, що підприємство не звітувало після 30.07.2012 року податковим органом не надано.
Колегія суддів суду апеляційної інстанції не погодилась з висновком суду першої інстанції про те, що спосіб припинення осередку громадської організації не відповідає повноваженням позивача, оскільки він суперечить висновку Вищого адміністративного суду України, який викладений в ухвалі від 21.07.2014 року К/9991/39374/12 у справі № 2270/14633/11 за позовом Кам'янець-Подільської об'єднаної державної податкової інспекції Хмельницької області до Кам'янець-Подільської громадської організації «Споживачів народних фінансів» про припинення юридичної особи, де зазначено, що органи податкової служби наділені правом звернення до суду з позовом про припинення об'єднання громадян, яке у розумінні абз. 2 ст. 1 Закону України «Про об'єднання громадян» відповідно до цього Закону визнається політичною партією або громадською організацією, за неподання протягом року органам державної податкової служби податкових декларацій, документів фінансової звітності відповідно до закону.
При цьому колегія суддів суду касаційної інстанції зазначає, що на час розгляду та вирішення цієї справи у суді першої інстанції пункт 7.3 постанови Пленуму Вищого адміністративного суду України від 20.05.2013 року № 8 передбачав, що у межах здійснення контрольних функцій органи державної податкової служби в установленому законом порядку мають право звертатися до суду про винесення судового рішення щодо припинення юридичних осіб або підприємницької діяльності фізичних осіб - підприємців (абзац другий пункту 67.2 статті 67 Податкового кодексу України від 02.12.2010 року № 2755-VI).
Спори, що виникають у цих відносинах, підлягають розгляду в порядку адміністративного судочинства.
Отже, судове рішення суду апеляційної інстанції відповідає вимогам закону.
За таких обставин підстави для задоволення касаційної скарги відсутні.
Доводи, викладені в касаційній скарзі, не спростовують висновку суду апеляційної інстанції та встановлених обставин справи.
З урахуванням викладеного, є підстави вважати, що судом апеляційної інстанцій ухвалено обґрунтоване рішення, яке постановлене з дотриманням норм матеріального і процесуального права, підстав для його скасування не вбачається.
Стаття 220 Кодексу адміністративного судочинства України визначає межі перегляду судом касаційної інстанції.
Таким чином, суд апеляційної інстанції не допустив порушень норм матеріального і процесуального права при ухвалені судового рішення, що, згідно із статтею 224 зазначеного Кодексу, є підставою для залишення касаційної скарги без задоволення, а судового рішення - без змін.
Керуючись ст.ст. 220, 222, 223, 230 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
ухвалив:
Касаційну скаргу Державної податкової інспекції у м. Черкасах Головного управління Міндоходів у Черкаській області залишити без задоволення.
Постанову Київського апеляційного адміністративного суду від 11.09.2014 року у справі № 823/244/14 залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили у порядку та строки, передбачені статтею 254 Кодексу адміністративного судочинства України, та на неї може бути подана заява про перегляд судових рішень Верховним Судом України з підстав та в порядку, передбачених статтями 236-239-1 Кодексу адміністративного судочинства України.
Головуючий Ю.І.Цвіркун
Судді Л.В.Ланченко
Н.Г.Пилипчук