ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01601, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1
м. Київ
13 травня 2016 року № 826/12706/15
Окружний адміністративний суд міста Києва у складі судді Іщука І.О., розглянув у порядку письмового провадження адміністративну справу
за позовом:Товариства з обмеженою відповідальністю «Екоаудит»
до Державної податкової інспекції у Подільському районі ГУ ДФС у м. Києві
провизнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 14.01.2015 р. № 0000082203,
Товариство з обмеженою відповідальністю «Екоаудит» (надалі - ТОВ «Екоаудит») звернулось до Окружного адміністративного суду м.Києва з позовом до Державної податкової інспекції у Подільському районі ГУ ДФС у м. Києві про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення ДПІ у Подільському районі ГУ ДФС у м. Києві від 14.01.2015 р. № 0000082203, яким ТОВ «Екоаудит» збільшено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість з урахуванням штрафних санкцій на 409 268,00 грн.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що ДПІ у Подільському районі ГУ ДФС у м. Києві на підставі необґрунтованих висновків акту перевірки від 17.12.2014 р. № 7425/26-56-22-03-09/37973400 щодо порушення позивачем приписів податкового законодавства було винесено податкове повідомлення-рішення від 14.01.2015 р. № 0000082203, яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість на загальну суму 409 268,00 грн.
Представники позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримали та просили суд задовольнити їх в повному обсязі з підстав, викладених в позовній заяві.
Представник відповідача в судовому засіданні проти позовних вимог заперечував та просив суд відмовити в їх задоволенні. Вважає позовну заяву позивача необґрунтованою та такою, що не підлягає задоволенню.
Відповідно до ч. 4 ст. 122 Кодексу адміністративного судочинства України, у судовому засіданні 05.11.2015 р. за згодою сторін, суд дійшов висновку про можливість розгляду справи у письмовому провадженні.
Розглянувши подані сторонами документи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив наступне.
Державною податковою інспекцією у Подільському районі ГУ ДФС у м.Києві проведено документальну позапланову виїзну перевірку ТОВ «Екоаудит» з питань дотримання податкового законодавства по фінансово-господарським взаємовідносинам з ТОВ «ПІКК-Інтернешнл», ТОВ «Базіс-Груп», ТОВ «Кепітал А», ТОВ «Ванстарт» за період з 01.01.2012 по 31.05.2014.
Перевірку проведено на підставі постанови старшого слідчого СУ ФР ДПІ у Святошинському районі ГУ Міндоходів у м. Києві лейтенанта податкової міліції Замятіна А.В. від 08.07.2014 р. про призначення позапланової документальної перевірки фінансово-господарської діяльності ТОВ «Екоаудит» по взаємовідносинам з ТОВ «Базіс-Груп», ТОВ «Кепітал А», ТОВ «Ванстарт» за період з 01.01.2012 по 31.05.2014.
Перевіркою встановлено порушення ТОВ «Екоаудит» п. 198.2, п. 198.3, п. 198.6 ст. 198 Податкового кодексу України, в результаті чого занижено податок на додану вартість на загальну суму 327 414,00 грн., в тому числі по періодам: жовтень 2012 р. -8333,00 грн., листопад 2012 р. - 29333,00 грн., грудень 2012 р. - 14833,00 грн., травень 2013 р. -11750,00 грн., червень 2013 р. - 3833,00 грн., липень 2013 р. - 38333,00 грн., серпень 2013 р. -9833,00 грн., вересень 2013 р. -48333,00 грн., жовтень 2013 р. -138333,00 грн., листопад 2013 р. - 19667,00 грн., грудень 2013 р. -57333,00 грн., січень 2014 р. -12333,00 грн., лютий 2014 р. -13000,00 грн., березень 2014 р. -29167,00 грн., квітень 2014 р. - 17500,00 грн.
За результатами перевірки складено акт від 17.12.2014 р. № 7425/26-56-22-03-09/37973400 та винесено податкове повідомлення - рішення від 14.01.2015 р. № 0000082203, яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання із податку на додану вартість на загальну суму 409 268,00 грн., в тому числі за основним платежем в розмірі 327 414,00 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями - 81854,00 грн.
За результатами первинного адміністративного оскарження, Головним управлінням ДФС у м. Києві прийнято рішення від 19.03.2015 р. № 4419/10/26-15-10-05-35, яким податкове повідомлення-рішення від 14.01.2015 р. № 0000082203 залишено без змін, а скаргу - без задоволення.
За результатами повторного адміністративного оскарження, Державною фіскальною службою України прийнято рішення від 21.05.2015 р. № 10744/6/99-99-10-01-04-25, яким податкове повідомлення-рішення від 14.01.2015 р. № 0000082203 та рішення, прийняте за результатами розгляду первинної скарги, залишено без змін, а скаргу - без задоволення.
Позивач, не погоджуючись із прийнятим рішенням, звернувся до суду за захистом своїх порушених прав та законних інтересів.
Досліджуючи надані сторонами докази, аналізуючи наведені міркування та заперечення, оцінюючи їх в сукупності, суд бере до уваги наступне.
Відповідно до підпункту 14.1.181 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України податковий кредит - сума, на яку платник податку на додану вартість має право зменшити податкове зобов'язання звітного (податкового) періоду, визначена згідно з розділом V цього Кодексу.
Згідно з пунктом 198.2 статті 198 Податкового кодексу України датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.
Відповідно до пункту 198.3 статті 198 Податкового кодексу України податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду, зокрема, у зв'язку з придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.
Згідно з пунктом 198.6 статті 198 Податкового кодексу України не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.
Відповідно до п. 201.6 ст. 201 Податкового кодексу України, податкова накладна є податковим документом і одночасно відображається у податкових зобов'язаннях і реєстрі виданих податкових накладних продавця та реєстрі отриманих податкових накладних покупця.
Відповідно до п. 201.10 ст. 201 Податкового кодексу України податкова накладна видається платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, на вимогу покупця та є підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.
При здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку - продавець товарів/послуг зобов'язаний надати покупцю податкову накладну та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних.
Згідно з абзацом 11 статті 1 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» первинний документ - документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення.
Відповідно до частини першої статті 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення.
Відповідно до абзацу другого пункту 2.1 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995 №88 та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 05.06.1995 за номером 168/704, господарські операції - це факти підприємницької та іншої діяльності, що впливають на стан майна, капіталу, зобов'язань і фінансових результатів.
Аналіз вказаних норм свідчить про те, що будь-які документи (у тому числі договори, накладні, рахунки тощо) мають силу первинних документів лише в разі фактичного здійснення господарської операції. Якщо ж фактичне здійснення господарської операції відсутнє, відповідні документи не можуть вважатися первинними документами для цілей ведення податкового обліку навіть за наявності всіх формальних реквізитів таких документів, що передбачені законодавством.
Визначальною ознакою господарської операції є те, що вона повинна спричиняти реальні зміни майнового стану платника податків.
З урахуванням викладеного, для підтвердження даних податкового обліку можуть братися до уваги лише ті первинні документи, які складені в разі фактичного здійснення господарської операції. Зазначена позиція суду узгоджується із позицією Вищого адміністративного суду України, викладеної у листі останнього від 02.06.2011 №742/11/13-11.
Товариство з обмеженою відповідальністю «Екоаудит» зареєстровано в Головному управлінні юстиції у м. Києві. Взято на податковий облік в ДПІ у Подільському районі ГУ Міндоходів у м. Києві. У періоді, в якому проводилася перевірка, товариство було зареєстровано платником податку на додану вартість. Основним видом діяльності є дослідження й експериментальні розробки у сфері інших природничих і технічних наук.
Як вбачається з матеріалів справи, предметом перевірки контролюючого органу стали господарські взаємовідносини позивача з ТОВ «ПІКК-Інтернешнл», ТОВ «Базіс-Груп», ТОВ «Кепітал А», ТОВ «Ванстарт» за період з 01.01.2012 по 31.05.2014.
Щодо господарських взаємовідносин ТОВ «Екоаудит» та ТОВ «ПІКК-Інтернешнл», суд зазначає наступне.
Між ТОВ «ПІКК-Інтернешнл» (виконавець) та ТОВ «Екоаудит» (замовник) укладено договір надання послуг № 99 від 19.10.2012 р., відповідно до умов якого замовник доручає, а виконавець бере на себе зобов'язання надати комплекс послуг, а саме: забезпечення видачі замовнику узгодження в Мінприроди України для отримання ліцензії на експорт та імпорт озоноруйнівних речовин (надалі - ОРР) та продукції, яка їх вміщує або листа-роз'яснення, якщо продукція не вміщує ОРР; розробку документального відображення складу відходів для отримання дозволу на розміщення відходів та погодження ліміту на 2013-2014 роки; складення документів для отримання висновків СЕС; розробка матеріалів у яких обґрунтовуються обсяги викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря стаціонарними джерелами; розробку матеріалів у яких обґрунтовуються обсяги водокористування та відведення стічних вод (нормативний розрахунок необхідної кількості води з поділом на госппобутові та виробничі потреби); розробку проектів «Оцінка впливу на навколишнє середовище» (ОВНС); проведення екологічної експертизи та аудиту; розробку документів для отримання спеціального дозволу на користування надрами з метою геологічного вивчення та видобування підземних вод (в т.ч. мінеральних); представництво інтересів замовника в Міністерстві екології та природних ресурсів України та його територіальних органах з метою подачі та отримання вищезазначених документів, - а замовник зобов'язується оплатити надані послуги у порядку та на умовах, передбачених цим договором.
Згідно із п. 2.1 договору виконавець зобов'язаний надати послуги з отримання узгодження, що представляє собою сукупність заходів або окремих дій, необхідних для задоволення потреб та інтересів замовника з супроводження його діяльності, що включає в себе: консультації з підготовки необхідних документів для отримання замовником узгодження (інформаційні документи, заяви, договори, аудиторські звіти, розрахунки і т.д.); перевірку зовнішньої форми документів встановленим вимогам діючого законодавства України; контроль за рухом поданих документів в Міністерстві екології та природних ресурсів України.
Послуги приймаються замовником шляхом складання акту прийому-передачі, який подається виконавцем замовнику в двох примірниках одразу після надання послуг (п. 6.1 договору).
На підтвердження оплати за виконані роботи позивачем надано суду виписки по особовому рахунку (а.с. 132, 135, 138, 141, 142, 145, 148, 151, 152 том 1).
ТОВ «ПІКК-Інтернешнл» виписано ТОВ «Екоаудит» податкові накладні (а.с. 133, 136, 139, 143, 146, 149, 153, 154 том 1).
На підтвердження приймання-передачі наданих послуг сторонами підписано акти прийому-передачі наданих послуг (а.с. 134, 137, 140, 144, 147, 150, 155 том 1).
Щодо господарських взаємовідносин ТОВ «Екоаудит» та ТОВ «Базіс Груп», суд зазначає наступне.
Між ТОВ «Базіс Груп» (виконавець) та ТОВ «Екоаудит» (замовник) укладено договір надання послуг № 105 від 20.05.2013 р., предметом якого є надання комплексу послуг, а саме: забезпечення видачі замовнику узгодження в Мінприроди України для отримання ліцензії на експорт та імпорт озоноруйнівних речовин (надалі - ОРР) та продукції, яка їх вміщує або листа-роз'яснення, якщо продукція не вміщує ОРР; розробку документального відображення складу відходів для отримання дозволу на розміщення відходів та погодження ліміту на 2013-2014 роки; складення документів для отримання висновків СЕС; розробка матеріалів у яких обґрунтовуються обсяги викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря стаціонарними джерелами; розробку матеріалів у яких обґрунтовуються обсяги водокористування та відведення стічних вод (нормативний розрахунок необхідної кількості води з поділом на госппобутові та виробничі потреби); розробку проектів «Оцінка впливу на навколишнє середовище» (ОВНС); проведення екологічної експертизи та аудиту; розробку документів для отримання спеціального дозволу на користування надрами з метою геологічного вивчення та видобування підземних вод (в т.ч. мінеральних); представництво інтересів замовника в Міністерстві екології та природних ресурсів України та його територіальних органах з метою подачі та отримання вищезазначених документів.
Згідно із п. 2.1 договору виконавець зобов'язаний надати послуги з отримання узгодження, що представляє собою сукупність заходів або окремих дій, необхідних для задоволення потреб та інтересів замовника з супроводження його діяльності, що включає в себе: консультації з підготовки необхідних документів для отримання замовником узгодження (інформаційні документи, заяви, договори, аудиторські звіти, розрахунки і т.д.); перевірку зовнішньої форми документів встановленим вимогам діючого законодавства України; контроль за рухом поданих документів в Міністерстві екології та природних ресурсів України.
Послуги приймаються замовником шляхом складання акту прийому-передачі, який подається виконавцем замовнику в двох примірниках одразу після надання послуг (п. 6.1 договору).
На підтвердження оплати за виконані роботи позивачем надано суду виписки по особовому рахунку (а.с. 159, 162, 165, 168, 171, 174, 177, 180, 183, 186, 189, 192, 195, 198, 201, 202, 205, 208 том 1).
ТОВ «Базіс Груп» виписано ТОВ «Екоаудит» податкові накладні (а.с. 160, 163, 166, 169, 172, 175, 178, 182, 184, 187, 190, 193, 196, 199, 203, 206, 209 том 1).
На підтвердження приймання-передачі наданих послуг сторонами підписано акти прийому-передачі наданих послуг (а.с. 161, 164, 167, 170, 173, 176, 179, 182, 185, 188, 191, 194, 197, 200, 204, 207, 210 том 1).
Щодо господарських взаємовідносин ТОВ «Екоаудит» та ТОВ «Ванстарт», суд зазначає наступне.
Між ТОВ «Ванстарт» (виконавець) та ТОВ «Екоаудит» (замовник) укладено договір надання послуг № 106 від 18.11.2013 р., предметом якого є надання комплексу послуг, а саме: забезпечення видачі замовнику узгодження в Мінприроди України для отримання ліцензії на експорт та імпорт озоноруйнівних речовин (надалі - ОРР) та продукції, яка їх вміщує або листа-роз'яснення, якщо продукція не вміщує ОРР; розробку документального відображення складу відходів для отримання дозволу на розміщення відходів та погодження ліміту терміном на три роки; складення документів для отримання висновків СЕС; розробка матеріалів у яких обґрунтовуються обсяги викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря стаціонарними джерелами; розробку матеріалів у яких обґрунтовуються обсяги водокористування та відведення стічних вод (нормативний розрахунок необхідної кількості води з поділом на госппобутові та виробничі потреби); розробку проектів «Оцінка впливу на навколишнє середовище» (ОВНС); проведення екологічної експертизи та аудиту; розробку документів для отримання спеціального дозволу на користування надрами з метою геологічного вивчення та видобування підземних вод (в т.ч. мінеральних); представництво інтересів замовника в Міністерстві екології та природних ресурсів України та його територіальних органах з метою подачі та отримання вищезазначених документів.
Згідно із п. 2.1 договору виконавець зобов'язаний надати послуги з отримання узгодження, що представляє собою сукупність заходів або окремих дій, необхідних для задоволення потреб та інтересів замовника з супроводження його діяльності, що включає в себе: консультації з підготовки необхідних документів для отримання замовником узгодження (інформаційні документи, заяви, договори, аудиторські звіти, розрахунки і т.д.); перевірку зовнішньої форми документів встановленим вимогам діючого законодавства України; контроль за рухом поданих документів в Міністерстві екології та природних ресурсів України.
Послуги приймаються замовником шляхом складання акту прийому-передачі, який подається виконавцем замовнику в двох примірниках одразу після надання послуг (п. 6.1 договору).
На підтвердження оплати за виконані роботи позивачем надано суду виписки по особовому рахунку (а.с. 214, 217, 220, 223, 226, 231, 237, 240, 243, 246, 249, 250 том 1).
ТОВ «Ванстарт» виписано ТОВ «Екоаудит» податкові накладні (а.с. 215, 218, 221, 224, 227, 228, 232, 235, 238, 241, 244, 247, 251том 1).
На підтвердження приймання-передачі наданих послуг сторонами підписано акти прийому-передачі наданих послуг (а.с. 216, 219, 222, 225, 229, 230, 233, 236, 239, 242, 245, 248, 252 том 1).
Щодо господарських взаємовідносин ТОВ «Екоаудит» та ТОВ «Кепітал А», суд зазначає наступне.
Між ТОВ «Кепітал А» (виконавець) та ТОВ «Екоаудит» (замовник) укладено договір надання послуг № 108 від 10.03.2014 р., предметом якого є надання комплексу послуг, а саме: забезпечення видачі замовнику узгодження в Мінприроди України для отримання ліцензії на експорт та імпорт озоноруйнівних речовин (надалі - ОРР) та продукції, яка їх вміщує або листа-роз'яснення, якщо продукція не вміщує ОРР; розробку документального відображення складу відходів для отримання дозволу на розміщення відходів та погодження ліміту на 2013-2014 роки; складення документів для отримання висновків СЕС; розробка матеріалів у яких обґрунтовуються обсяги викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря стаціонарними джерелами; розробку матеріалів у яких обґрунтовуються обсяги водокористування та відведення стічних вод (нормативний розрахунок необхідної кількості води з поділом на госппобутові та виробничі потреби); розробку проектів «Оцінка впливу на навколишнє середовище» (ОВНС); проведення екологічної експертизи та аудиту; розробку документів для отримання спеціального дозволу на користування надрами з метою геологічного вивчення та видобування підземних вод (в т.ч. мінеральних); представництво інтересів замовника в Міністерстві екології та природних ресурсів України та його територіальних органах з метою подачі та отримання вищезазначених документів.
Згідно із п. 2.1 договору виконавець зобов'язаний надати послуги з отримання узгодження, що представляє собою сукупність заходів або окремих дій, необхідних для задоволення потреб та інтересів замовника з супроводження його діяльності, що включає в себе: консультації з підготовки необхідних документів для отримання замовником узгодження (інформаційні документи, заяви, договори, аудиторські звіти, розрахунки і т.д.); перевірку зовнішньої форми документів встановленим вимогам діючого законодавства України; контроль за рухом поданих документів в Міністерстві екології та природних ресурсів України.
Послуги приймаються замовником шляхом складання акту прийому-передачі, який подається виконавцем замовнику в двох примірниках одразу після надання послуг (п. 6.1 договору).
На підтвердження оплати за виконані роботи позивачем надано суду виписки по особовому рахунку (а.с. 256, 259, 262, 265 том 1).
ТОВ «Кепітал А» виписано ТОВ «Екоаудит» податкові накладні (а.с. 257, 260, 263, 266 том 1).
На підтвердження приймання-передачі наданих послуг сторонами підписано акти прийому-передачі наданих послуг (а.с. 258, 261, 264, 267 том 1).
Як встановлено судом, необхідність отримання дозвільних документів екологічного характеру зумовлена укладеними позивачем договорами з: ТОВ «Оптова компанія» (договір № 101-в від 06.06.2012 р.), Науково-виробничою фірмою «VD MAIS» (договір № 102-в від 08.06.2012 р.), ДП всеукраїнський державний науково-виробничий центр стандартизації, метрології, сертифікації та захисту прав споживачів ДП «Укрметртестстандарт» (договір № 103-в від 08.06.2012 р.), ТОВ «Ефкон-Профіль» (договір № 104- в від 11.06.2012 р.), ТОВ «Атлантік-Пасифік Венчурз» (договір № 105-в від 25.06.2012 р.), ТОВ «Спецкомунтехніка» (договір № 106-в від 14.06.2012 р.), ТОВ «Рекреаційно-оздоровчий центр «Зелений порт» (договір № 107-в від 21.06.2012 р.), ПАТ «Аеробуд» (договір № 108-в від 19.06.2012 р.), ДП ПАТ «Київхліб» «Хлібокомбінат № 12» (договір № 109-в від 02.07.2012 р.), ДУ «Інститут травматології та ортопедії НАМН України» (договір № 110-в від 25.06.2012 р.), ПАТ «АТП-1» (договір № 111-в від 02.07.2012 р.), ТОВ «Дніпровська плодоовочева база» (договір № 113-в від 02.07.2012 р.), ТОВ «СК Джонсон» (договір № 114-в від 04.07.2012 р.), ПАТ «НВП «Більшовик» (договір № 118-в від 03.07.2012 р.), ПАТ «Вентиляційні системи» (договір № 119 від 04.07.2012 р.), ТОВ «Укравтозапчастина» (договір № 122-в від 08.07.2012 р.), ПАТ «Київський вітамінний завод» (договір № 123-а від 09.07.2012 р.), ТОВ «Селтік» (договір № 124-в від 09.07.2012 р.), ТОВ «Новобудова» (договір № 125-в від 11.07.2012 р.), ПАТ «Вентиляційні системи» (договір про надання юридичних послуг № 127 від 13.07.2012 р.), Ритуальна служба СКП Київський крематорій (договір № 128-в від 17.07.2012 р.), ПАТ Київський завод реактивів, індикаторів та аналітичних препаратів «РІАП» (договір № 129-в від 18.07.2012 р.), Спільним підприємством у формі товариства з обмеженою відповідальністю «РІФ-1» (договір про надання юридичних послуг № 130 від 18.07.2012 р.), ПАТ «Автотранспортне підприємство «Транспортник» (договір № 131-в від 19.07.2012 р.), Державним автотранспортним підприємством експедиційних та спеціальних автомобілів національної академії наук України (договір № 133-в від 20.07.2012 р.), ТОВ «Прес» (договір № 134-в від 20.07.2012 р.), ПАТ «Леокон» (договір № 135-в від 20.07.2012 р.), ЗАТ «Фабрика технічних тканин «Технофільтр» (договір № 138-в від 25.07.2012 р.), ТОВ «Еко Голд» (договір № 139 від 26.08.2012 р.), ТОВ «Укрбурводпроект» (договір № 141-а від 26.07.2012 р.), Науково-виробничим підприємством «Дискові системи» (договір № 142-в від 30.07.2012 р.), Інститутом Газу Національної академії наук України (договір № 3-в/142-в від 07.08.2012 р.), КП «Управління житлового господарства» Дарницького району м. Києва (договір № 145-в від 03.08.2012 р.), ТОВ «СПВ Компані ЛТД» (договір № 146 від 03.08.2012 р.), Державним підприємством «Поліграфічний комбінат «Україна» по виготовленню цінних паперів» (договір № 147-в/173 від 15.08.2012 р.), ТОВ «Вебасто Україна ТзОВ» (договір № 54 від 17.04.2012 р.), ПАТ «Меблісам» (договір № 55-в від 17.04.2012 р.), ТОВ «Онікс-Логістика» (договір про надання юридичних послуг № 57 від 18.04.2012 р.), ТОВ «Екоаудит» (договір № 58 в від 12.07.2012 р.), ДНУ Український науково-дослідний інститут спирту і біотехнології продовольчих продуктів «УкрНДІспиртбіопрод» (договір № 59-в від 22.04.2012 р.), ТОВ «Науково-виробнича фірма «Діагностичні прилади» (договір про надання юридичних послуг № 60 від 20.04.2012 р.), ПАТ «АТП-1» (договір № 63-в від 23.04.2012 р.), ПАТ «Спецтехніка» (договір № 64-в від 27.04.2012 р.), ЗАТ «Високий врожай» (договір № 70-в від 28.04.2012 р.), ПАТ «Київське центральне конструкторське бюро Арматурбудування» (договір № 71-в від 28.04.2012 р.), ПАТ «Креді Агріколь Банк» (договір № 73-в від 03.05.2012 р.), ПАТ «Лінде Газ Україна» (договір № 74-в від 07.05.2012 р.), ПАТ «Олкар» (договір № 78-а від 08.05.2012 р.), ТОВ «Вебасто Україна ТзОВ» (договір № 79 від 08.05.2012 р.), ПАТ «Центр агропромислових технологій» (договір № 80-в від 11.05.2012 р.), ТОВ «Метро Кеш енд Кері Україна» (договір № 81-в від 10.05.2012 р.), ПАТ «Дарницький завод ЗБК» (договір № 82-в від 14.05.2012 р.), ПАТ ПБК «Славутич» (договір № 02271-2012-С (83) від 15.05.2012 р.), Підприємством у формі ТОВ «Ремонтник» (договір № 85-в від 16.05.2012 р.), ТОВ «Укрбурводпроект» (договір № 87-а від 16.05.2012 р.), ПАТ «Натурфарм» (договір про надання юридичних послуг № 88 від 17.05.2012 р.), ПАТ Київський завод реактивів, індикаторів та аналітичних препаратів «РІАП» (договір № 89 від 18.05.2012 р.), ТОВ «Метро Кеш енд Кері Україна» (договори № 598-St10-12/90-в від 03.05.2012 р., № 591-St11-12/91-в від 17.05.2012 р.), ТОВ «Науково-виробнича фірма «Бранд Майстер Плюс» (договір № 92 від 22.05.2012 р.), ТОВ «Уніпром» (договір про надання юридичних послуг № 93 від 23.05.2012 р.), ФО ОСОБА_5 (договір 3 98-в від 30.05.2012 р.), ТОВ «Науково-виробнича фірма «Діагностичні прилади» (договір № 98/1 від 09.02.2012 р.), ТОВ «Данфосс» (договір № 99-в від 31.05.2012 р.), ПАТ «Київхліб» дочірнє підприємство «Хлібокомбінат № 2» (договір № 100-а від 01.06.2012 р.), ТОВ «Виробничо-комерційна фірма «ЗОВ» (договір № 2-в від 15.02.2012 р.), ТОВ «Сіка Україна» (договір № 3 від 16.02.2012 р.), ТОВ «ЮФП-Сістемс» (договір про надання юридичних послуг № 4 від 10.02.2012 р.), ДП «Фаберлік-Україна» (договір про надання юридичних послуг № 5 від 17.02.2012 р.), ТОВ «Вюрт-Україна» (договір про надання юридичних послуг № 7 від 24.02.2011 р.), Філією «Холодкомбінат № 4» ПП «Рось» (договір № 12 від 14.03.2012 р.), ПАТ «АТП-1» (договір № 20-в від 05.03.2012 р.), ПАТ «Дарницький завод ЗБК» (договір № 21 від 20.03.2012 р.), Інститутом гідромеханіки НАН України (договір № 21-в від 05.03.2012 р.), Ритуальною службою СКП Київський крематорій (договір № 22-п від 05.03.2012 р.), ТОВ «Клімасон Україна» (договір № 26 від 12.03.2012 р.), ТОВ «Тандем ЛТД» (договір № 28-в від 15.03.2012 р.), КП виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) «Київкомунсервіс» (договір № 28-512/178 від 10.09.2012 р.), ПАТ «Лакма» (договір № 29-в від 15.03.2012 р.), ТОВ «АББ ЛТД» (договір про надання юридичних послуг № 30 від 20.03.2012 р.), Філією «Холодокомбінат № 4» ПП «Рось» (договір № 32-в від 22.03.2012 р.), ДП «Київська міська курортна бальнеолікарня профспілок України» ЗАТ «Укрпрофоздоровниця» (договір № 34-в від 22.03.2012 р.), ТОВ «Трост Авто Сервіс Технік ТОВ» (договір № 35 від 23.03.2012 р.), ТОВ «Вебасто Україна ТзОВ» (договір № 36 від 26.03.2012 р.), ТОВ «Агрон» (договір № 37 від 27.03.2012 р.), ТОВ «Логістичний склад № 1» (договір № 38-в від 04.04.2012 р.), ПАТ фірма «Лісова» (договір № 39-в від 29.03.2012 р.), ПАТ «Автотранспортне підприємство «Транспортник» (договір № 42-в від 05.04.2012 р.), ПАТ АКБ «Аркада» (договір № 42-в/58 від 19.04.2012 р.), ТОВ «Сейм-93» (договір № 44-в від 06.04.2012 р.), ПАТ «Український центр обслуговування пасажирів на залізничному транспорті України» (договір « 45-в від 09.04.2012 р.), КП «Житній ринок» (договір № 46-в від 09.04.2012 р.), Стоматологічною поліклінікою Дарницького району м. Києва (договір № 47-в від 20.04.2012 р.), ТОВ «Алтер Его» (договір № 48 від 11.04.2012 р.), ТОВ «Солвент» (договір № 49 від 11.04.2012 р.), ПАТ «Інженерно-технічний центр «Інтехцентр» (договір № 50-в від 12.04.2012 р.), ТОВ «Тревел клуб» (договір № 51-в від 12.04.2012 р.), ФОП Райна Капітал (договір № 52-в від 12.04.2012 р.), ТОВ «Хуурре Україна» (договір про надання юридичних послуг № 53 від 12.04.2012 р.), ПрАТ «ДХЛ Ітернешнл Україна» (договір про надання юридичних послуг № 148 від 08.08.2012 р.), ПрАТ «Алеко-Сервіс» (договір №149-в від 08.08.2012 р.), ТОВ «Об'єднання будіндустрія -два та компанія» (договір № 150 в від 09.08.2012 р.), ТОВ «Високий врожай» (договір № 151-п від 10.08.2012 р.), КП по утриманню зелених насаджень Святошинського району м. Києва (договір № 152-в від 10.08.2012 р.), Київський творчо-виробничий комбінат «Художник» НСХУ (договір № 153-в від 10.08.2012 р.), ТОВ «Гемма» (договір № 154- в від 10.08.2012 р.), ТОВ «Медком Маркетинг і Продаж Україна» (договір про надання юридичних послуг № 156 від 13.08.2012 р.), Комунальним підприємством по утриманню зелених насаджень Оболонського району м. Києва (договір № 160-в від 07.09.2012 р.), Дочірнім підприємством публічного акціонерного товариства «Київхліб» (договір № 161-в від 16.08.2012 р.), ТОВ «Селтік» (договір № 163-в від 16.08.2012 р.), ПрАТ «Київське автотранспортне підприємство» (договір № 164 в від 20.08.2012 р.), ПАТ «Промзв'язок» (договір № 165-в від 21.08.2012 р.), Іноземним підприємством з 100 % іноземним капіталом «Біос» (договір про надання юридичних послуг № 166 від 22.08.2011 р.), ТОВ «Тревел клуб» (договір № 169-п від 23.08.2012 р.) та іншими.
На підтвердження виконання вищевказаних договорів позивачем надано суду акти приймання-передачі наданих послуг, податкові накладні, виписки по особовому рахунку.
Втім, висновки відповідача щодо порушення позивачем приписів податкового законодавства зроблені з огляду на відсутність реальності господарських операцій між позивачем та його контрагентами.
Так, в ході проведення перевірки ТОВ «ПІКК-Інтернешнл» щодо підтвердження господарських взаємовідносин з платниками податків за період з 01.08.2012 р. по 28.02.2013 р. використано копію висновку спеціаліста начальника сектору фототехнічних, портретних, технічних досліджень документів та почерку відділу криміналістичних досліджень НДЕКЦ при Управлінні МВС України на Південно-Західній залізниці каптана міліції Лебідь С.О. № 14 від 12.04.2013 р., відповідно до якого підпис від імені директора ТОВ «ПІКК-Інтернешнл» гр.ОСОБА_8 на свідоцтві про реєстрацію платника податку на додану вартість від 03.08.2012 р. виконаний іншою особою. З урахуванням вказаних висновків відповідачем зроблено висновки, що невстановлені особи використовували ТОВ «ПІКК-Інтернешнл» з метою прикриття незаконної діяльності та здійснювали діяльність, спрямовану на здійснення операцій пов'язаних з наданням податкової вигоди третім особам.
Відповідно до постанови старшого слідчого СУ ФР ДПІ у Святошинському районі ГУ Міндоходів у м.Києві лейтенанта міліції Замятіна А.В. від 08.07.2014 р. про призначення позапланової документальної перевірки фінансово-господарської діяльності ТОВ «Екоаудит» по взаємовідносинам із ТОВ «Базіс-Груп», ТОВ «Кепітал А», ТОВ «Вансарт» за період діяльності з 01.01.2012 по 31.04.2014 р., слідчим управлінням ФР ДПІ у Святошинському районі ГУ Міндоходів у м. Києві проводиться досудове розслідування у кримінальному провадженні № 32014100080000045 від 06.06.2014 р. за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ст. 27 ч. 5, ст. 212 ч. 3 ст. 205, ст. 209 ч. 3, ст. 205 ч. 1, ст. 209 ч. 3, ст. 205 ч. 2, ст. 28 ч. 20 ст. 205 ч. 1, ст. 191 ч. 5 КК України.
Згідно аналітичної довідки № 96/16-20/38376270 від 17.04.2014 р., складеної управлінням боротьби з відмиванням доходів, одержаних злочинним шляхом ГУ Міндходів у м. Києві встановлено, що службові особи ТОВ «Санаторно-курортний центр» під час фінансово-господарських операцій з ТОВ «Профіт бейс», яке формувало сумнівний податковий кредит від підприємств, що мають ознаки фіктивності: ТОВ «Кроун Капітал», ТОВ «Плазаунт» в період з 01.11.2013 р. по 31.12.2013 р., проводило розрахунки за рахунок коштів, що можливо отримувалися з державного бюджету за фактично непоставлені товари, роботи (послуги), чим завдали збитки державі на загальну суму 617 394,00 грн.
Також, проведеними слідчо-оперативними заходами встановлено, що невстановлені досудовим розслідуванням особи, з метою прикриття незаконної діяльності, направленої на пособництво легально діючим суб'єктам господарювання в ухиленні від сплати податків та подальшої конвертації безготівкових коштів у готівку, протягом 2010-2014 років, використовувалися реквізити підприємств, зокрема, ТОВ «Базіс-Груп», ТОВ «Ванстарт», ТОВ «Кепітал А» на рахунки яких систематично перераховуються грошові кошти рядом легально діючих суб'єктів підприємницької діяльності.
29.05.2014 р. на підставі ухвали Святошинського районного суду м. Києва проведено обшук в автомобілі ОСОБА_9 в ході якого виявлено та вилучено: податкові та видаткові накладні, договори поставки, чекові книжки для отримання готівки по підприємствам ТОВ «ВА-Трансторг груп», ТОВ «Кепітал А», ТОВ «Єквар плюс», ТОВ «Роял Вайс», ТОВ «Базіс-Груп», ТОВ «Епікор», а також печатки перелічених підприємств.
Допитаний, ОСОБА_9 дав покази, що за вказівками особи на ім'я ОСОБА_12, він знімав готівкові кошти в банківських установах з рахунків ТОВ «Профіт Бейс», ТОВ «Кепітал А», ТОВ «Роял Вайс», ТОВ «Мелес» в сумах від 100 тис. грн. до 1 млн. грн., які, в подальшому, передавав іншим невідомим йому особам. Також, за вказівкою ОСОБА_12 особисто роздруковував первинні документи різних підприємств, ставив на них відповідні печатки, відвозив документи директору ТОВ «Санаторно-курортний центр».
ТОВ «Базіс-Груп» протягом 2013 р. сформовано незаконний податковий кредит вигодонабувачам на суму 5,7 млн. грн. Допитаний засновник ОСОБА_10 показав, що непричетний до фінансово-господарської діяльності підприємства та підтвердив факт реєстрації підприємства за грошову винагороду.
ТОВ «Кепітал А» протягом 2014 року сформовано незаконний податковий кредит вигодонабувачем на суму 1,8 млн. грн.; згідно рапорту ОУ ДПІ у Святошинському районі ГУ Міндоходів у м. Києві, за податковою адресою відсутні директор, головний бухгалтер.
ТОВ «Ванстарт» протягом 2013 року сформовано незаконний податковий кредит вигодонабувачам на суму 3,6 млн.грн. Допитаний директор, бухгалтер та засновник гр. ОСОБА_11 повідомив про непричетність до ведення фінансово-господарської діяльності підприємства. Під час обшуку в рамках кримінального провадження № 32014100080000045 вилучено печатку ТОВ «Вансарт» у директора ТОВ «Санаторно-курортний центр».
Як вбачається із акту перевірки, ОСОБА_11 є єдиним керівником та єдиним працівником ТОВ «Ванстарт», згідно ЦБД ДРФО за 2013-2014 рр. жодного доходу (в тому числі заробітної плати) не отримував.
До перевірки не надано документів по взаємовідносинам із ТОВ «Кепітал А». Податкові накладні не зареєстровані в Єдиному реєстрі податкових накладних, тому не можливо встановити якою посадовою особою були підписані первинні документи.
Вирішуючи питання щодо правомірності формування позивачем податкового кредиту суд виходить з наступного.
Положеннями статті 78 Податкового кодексу України визначено порядок проведення документальних позапланових перевірок, зокрема, визначено вичерпний перелік підстав за яких здійснюється позапланова виїзна документальна позапланова перевірка.
Про проведення документальної позапланової перевірки керівник контролюючого органу приймає рішення, яке оформлюється наказом. Право на проведення документальної позапланової перевірки платника податків надається лише у випадку, коли йому до початку проведення зазначеної перевірки вручено під розписку копію наказу про проведення документальної позапланової перевірки (п. 78.4 цього ж Кодексу).
У пп. 78.1.1 п. 78.1 ст. 78 Податкового кодексу України, який був правовою підставою для проведення перевірки у цій справі (у редакції, чинній на час виникнення спірних відносин), передбачено, що перевірка здійснюється за наявності такої обставини: за наслідками перевірок інших платників податків або отримання податкової інформації виявлено факти, що свідчать про можливі порушення платником податків податкового, валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи державної податкової служби, якщо платник податків не надасть пояснення та їх документальні підтвердження на обов'язковий письмовий запит органу державної податкової служби протягом 10 робочих днів з дня отримання запиту.
Таким чином, з наведеної норми вбачається, що виявлені факти, які свідчать про можливі порушення платником податків податкового, валютного та іншого законодавства, можуть бути підставою для проведення перевірки лише у випадку, коли сумніви не усунуті наданими поясненнями та документальними підтвердженнями.
За таких обставин у контролюючого органу є право на оцінку пояснень і їх документальних підтверджень. Якщо ці пояснення не обґрунтовані або документально не підтверджені, перевірка може бути призначена.
Як вбачається з матеріалів справи, перевірку ТОВ «Екоаудит» по взаємовідносинам із ТОВ «Базіс-Груп», ТОВ «Кепітал А», ТОВ «Ванстарт» за період діяльності з 01.01.2012 по 31.04.2014 проведено на підставі постанови старшого слідчого СУ ФР ДПІ у Святошинському районі ГУ Міндоходів у м. Києві лейтенанта податкової міліції А.В.Замятіна від 08.07.2014 р. про призначення позапланової документальної перевірки фінансово-господарської діяльності ТОВ «Екоаудит», тобто за наявності підстав, визначених пп. 78.1.1, пп. 78.1.11 п. 78.1 ст. 78 Податкового кодексу України.
Водночас, як встановлено судом, підставою для проведення перевірки ТОВ «Екоаудит» по взаємовідносинам з ТОВ «ПІКК-Інтернешнл» стало ненадання позивачем пояснень з документальним підтвердженням по господарським взаємовідносинам із останнім.
Так, до ДПІ у Подільському районі ГУ Міндоходів у м. Києві надійшов протокол допиту засновника та директора ТОВ «ПІКК-Інтернешнл» гр. ОСОБА_8, яка повідомила про свою непричетність до реєстрації підприємства та ведення фінансово-господарської діяльності. З урахуванням наведеного, відповідачем було направлено позивачу запит щодо надання пояснень та документального підтвердження від 29.04.2014 р. № 3952/10/26-56-22-03-05 вказаних господарських взаємовідносин, який було вручено уповноваженому представнику 14.05.2014 р., що підтверджується наявною в матеріалах справи копією рекомендованого повідомлення про вручення поштового відправлення код 0407120895420.
Зважаючи на викладене вище, суд приходить до висновку про необґрунтованість доводів позивача про порушення порядку призначення та проведення перевірки ТОВ «Екоаудит» по взаємовідносинам із ТОВ «ПІКК-Інтернешнл».
Разом з тим, надаючи правову оцінку обставинам справи, суд не може погодитись з доводами позивача та критично ставиться до наданих позивачем первинних документів бухгалтерського обліку, підтверджуючих здійснення господарських операцій з вказаним контрагентом, з огляду на нижченаведене.
Слід зазначити, що вирішуючи питання про правомірність формування позивачем податкового кредиту з податку на додану вартість, суд не приймає до уваги посилання відповідача на акт зустрічної звірки від 16.04.2013 р. № 1380/22.8/37139653 про неможливість проведення зустрічної звірки ТОВ «ПІКК-Інтеренешнл», складений ДПІ у Печерському районі ГУ Міндоходів у м. Києві з огляду на наступне.
Так, Окружним адміністративним судом м. Києва 02.07.2013 р. прийнято рішення по справі № 826/9067/13-а, яким позов ТОВ "ПІКК-ІНТЕРНЕШНЛ" задоволено частково. Визнано протиправними дії Державної податкової інспекції у Печерському районі міста Києва Державної податкової служби по проведенню документальної невиїзної позапланової перевірки ТОВ "ПІКК-ІНТЕРНЕШНЛ", за результатами якої складено акт від 16 квітня 2013 року №1380/22.8/37139653 "Про неможливість проведення зустрічної звірки ТОВ "ПІКК-ІНТЕРНЕШНЛ" (код ЄДРПОУ 37139653) щодо підтвердження господарських відносин з платниками податків за період діяльності з 01.08.2012 року по 28.02.2013 року". Зобов'язано Державну податкову інспекцію у Печерському районі міста Києва Державної податкової служби вилучити з інформаційної бази даних "Система автоматизованого співставлення податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів на рівні ДПА України", інформацію, внесену на підставі акта від 16 квітня 2013 року №1380/22.8/37139653 "Про неможливість проведення зустрічної звірки ТОВ "ПІКК-ІНТЕРНЕШНЛ" (код ЄДРПОУ 37139653) щодо підтвердження господарських відносин з платниками податків за період діяльності з 01.08.2012 року по 28.02.2013 року". Рішення набрало законної сили.
З огляду на наведене, акт про неможливість зустрічної звірки не може бути використаний судом як належний та достатній доказ порушення позивачем норм чинного законодавства.
Окрім того, відповідно до частини першої статті 72 Кодексу адміністративного судочинства України обставини, встановлені судовим рішенням в адміністративній, цивільній або господарській справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.
Водночас частиною четвертою статті 72 Кодексу адміністративного судочинства України вирок суду в кримінальній справі або постанова суду у справі про адміністративний проступок, які набрали законної сили, є обов'язковими для адміністративного суду, що розглядає справу про правові наслідки дій чи бездіяльності особи, щодо якої ухвалений вирок або постанова суду, лише в питаннях, чи мало місце діяння та чи вчинене воно цією особою.
Наведеними нормами Кодексу адміністративного судочинства України встановлені преюдиційні обставини, тобто ті обставини, що встановлені в судовому рішенні, яке набрало законної сили. Зазначені преюдиційні обставини є підставами для звільнення від доказування.
Отже, за змістом частини першої статті 72 Кодексу адміністративного судочинства України учасники адміністративного процесу звільнені від надання доказів на підтвердження обставин, які встановлені судом при розгляді іншої адміністративної, цивільної чи господарської справи. Натомість такі учасники мають право посилатися на зміст судового рішення у відповідних справах, що набрало законної сили, в якому відповідні обставини зазначені як установлені.
Диспозиція ч. 4 ст. 72 Кодексу адміністративного судочинства України на відміну від норми частини першої цієї статті, прямо вказує на те, що обов'язковими для суду, який розглядає справу, є вирок суду в кримінальній справі або постанова суду у справі про адміністративний проступок. Така обов'язковість поширюється лише на те питання, чи мало місце певне діяння та чи вчинене воно особою, щодо якої постановлено відповідний вирок або прийнято постанову.
Отже, обов'язковими для врахування адміністративним судом є факти, наведені у вироку в кримінальній справі чи постанові у справі про адміністративний проступок, щодо часу, місця та об'єктивного характеру відповідного діяння тієї особи, правові наслідки, дій чи бездіяльності якої є предметом розгляду в адміністративній справі.
З огляду на наведене суд не може прийняти до уваги посилання відповідача лише на факти складання протоколів допиту директорів контрагентів позивача та порушення кримінального провадження № 32014100080000045 від 06.06.2014 р. за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ст. 27 ч. 5, ст. 212 ч. 3 ст. 205, ст. 209 ч. 3, ст. 205 ч. 1, ст. 209 ч. 3, ст. 205 ч. 2, ст. 28 ч. 20 ст. 205 ч. 1, ст. 191 ч. 5 КК України, оскільки докази винесення вироку у кримінальній справі по факту вказаних правопорушень в матеріалах справи відсутні.
Водночас, в даній справі судом встановлено, що господарські операції позивача з ТОВ «ПІКК-Інтернешнл», ТОВ «Базіс-Груп», ТОВ «Кепітал А», ТОВ «Ванстарт» за період діяльності з 01.01.2012 по 31.04.2014 не підтверджуються з урахування реального часу здійснення операцій, вартості наданих послуг, які економічно необхідні для здійснення даних господарських операцій.
Так, з наданих позивачем документів не можливо встановити зв'язок між укладеними договорами та результатом їх виконання: формування основних фондів, отримання економічної вигоди, передачу об'єктів.
Позивачем не надано суду доказів, які б свідчили про фактичне виконання робіт (надання послуг) за укладеними договорами, зокрема, висновків, спеціальних дозволів, інших документів, які б свідчили про розробку, узгодження, отримання екологічної документації, доказів здійснення представництва у відповідних організаціях, а також доказів надання консультацій у вигляді виготовлених інформаційних документів, заяв, договорів, аудиторських звітів, розрахунків тощо.
Надані позивачем акти прийому передачі наданих послуг не містять деталізації наданих послуг, зокрема, переліку отриманих документів із зазначенням їх реквізитів, назв організацій, в яких такі документи були отримані (погоджені), наданих консультацій, їх окремої вартості.
Суд також враховує, висновки акту ДПІ у Голосіївському районі ГУ Міндоходів у м. Києві від 18.12.2013 р. №637/3-22-08-37717651 «Про результати документальної позапланової виїзної перевірки ТОВ «Базіс-Груп», якою встановлено відсутність об'єктів оподаткування у ТОВ «Базіс-Груп».
Наведені у сукупності обставини та досліджені судом документальні докази, суд вважає достатніми для висновку про те, що господарські операції з виконання робіт (надання послуг) фактично не мали реального характеру, замовлення послуг оформлені лише документально та не спрямовані на реальне настання правових наслідків, що обумовлені укладеними договорами.
Вимоги до підтвердження даних, визначених у податковій звітності, встановлені статтею 44 Податкового кодексу України. Так, згідно з положенням пункту 44.1 цієї статті для цілей оподаткування платники податків зобов'язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов'язаних з визначенням об'єктів оподаткування та/або податкових зобов'язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов'язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством. Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим цього пункту.
Правові засади регулювання, організації, ведення бухгалтерського обліку та складання фінансової звітності в Україні визначає Закон України від 16 липня 1999 року № 996-ХIV «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» (далі - Закон № 996-ХIV).
Відповідно до статті 1 цього Закону первинний документ - це документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення.
Аналіз цієї норми дає підстави вважати, що первинний документ згідно з цим визначенням містить дві обов'язкові ознаки: він має містити відомості про господарську операцію і підтверджувати її реальне (фактичне) здійснення.
Підпунктом 14.1.36 пункту 14.1 статті 14 ПК визначено, що господарська діяльність - це діяльність особи, що пов'язана з виробництвом (виготовленням) та/або реалізацією товарів, виконанням робіт, наданням послуг, спрямована на отримання доходу і проводиться такою особою самостійно та/або через свої відокремлені підрозділи, а також через будь-яку іншу особу, що діє на користь першої особи, зокрема за договорами комісії, доручення та агентськими договорами.
Згідно зі статтею 1 Закону № 996-ХIV господарська операція - це дія або подія, яка викликає зміни в структурі активів та зобов'язань, власному капіталі підприємства.
Таким чином, визначальною ознакою господарської операції є те, що вона має спричиняти реальні зміни майнового стану платника податків.
Здійснення господарської операції і власне її результат підлягають відображенню в бухгалтерському обліку.
За змістом частин першої та другої статті 9 Закону № 996-ХIV підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи. Первинні та зведені облікові документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях і повинні мати такі обов'язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.
Тобто для бухгалтерського обліку мають значення лише ті документи, які підтверджують фактичне здійснення господарських операцій.
Вимога щодо реальних змін майнового стану платника податків як обов'язкова ознака господарської операції кореспондує з нормами ПК.
Про необхідність дослідження реальності здійснених господарських операцій Вищий адміністративний суд України наголошував і в листі від 02 червня 2011 року №742/11/13-11 - "з метою встановлення факту здійснення господарської операції, формування витрат для цілей визначення об'єкта оподаткування податком на прибуток або податкового кредиту з податку на додану вартість судам належить з'ясовувати, зокрема, такі обставини: рух активів у процесі здійснення господарської операції; установлення спеціальної податкової правосуб'єктності учасників господарської операції та установлення зв'язку між фактом придбання товарів (послуг), спорудженням основних фондів, імпортом товарів (послуг), понесенням інших витрат і господарською діяльністю платника податку…".
З аналізу вказаних правових норм та обставин справи суд приходить до висновку, що необхідними та достатніми підставами для включення позивачем до складу податкового кредиту відповідних сум податку на додану вартість є: придбання ним товару (послуг) з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності; сплата чи нарахування сум податку на додану вартість у зв'язку з таким придбанням.
При цьому, наявність належним чином оформлених податкових накладних є обов'язковою, але не вичерпною обставиною для формування податкового кредиту. Зокрема, якщо наведені у договорах товари чи послуги фактично не поставлялися, то, відповідно, придбання таких товарів або послуг не відбулося, право на податковий кредит у такого платника податків не виникає, оскільки при цьому не дотримано обов'язкових умов для виникнення такого права на придбання товарів (послуг) з метою їх використання у господарській діяльності.
Позивачем не надано доказів, що отримані від ТОВ «ПІКК-Інтернешнл», ТОВ «Базіс-Груп», ТОВ «Кепітал А», ТОВ «Ванстарт» послуги були використані в межах його господарської діяльності, не доведено економічну доцільність їх отримання.
Позивачем не доведено, що отримана платником податку податкова вигода є обґрунтованою. Так, податкова вигода може бути обґрунтованою, зокрема, якщо для цілей оподаткування враховані операції у відповідності з їх дійсною економічною метою чи враховані операції не обумовлені розумними економічними чи іншими причинами (метою ділового характеру). При цьому діловою метою діяльності платника податку може бути отримання економічного ефекту.
Таким чином, позивачем не доведено, що його господарська діяльність спрямована на отримання економічного ефекту.
З огляду на викладене суд вбачає, що надані позивачем первинні документи носять неповний характер, а господарська діяльність товариства не спрямована на настання реальних наслідків.
Наведені у сукупності обставини та досліджені судом документальні докази, суд вважає достатніми для висновку про те, що господарські операції з виконання робіт фактично не мали реального характеру, замовлення послуг (робіт) оформлені лише документально та не спрямовані на реальне настання правових наслідків, що обумовлені укладеними договорами.
Тому наявність у позивача необхідних документів, які відповідно до Податкового кодексу України та Закону України «Про бухгалтерській облік та фінансову звітність в Україні», що є підставою для віднесення певних сум до податкового кредиту (податкових та видаткових накладних, актів виконаних робіт, тощо) сама по собі не є підставою для їх включення до складу податкового кредиту, оскільки судом встановлено, що господарських правовідносин у дійсності не було.
Отже, із наданих позивачем документів не можливо встановити зв'язок між його господарською діяльністю, придбанням послуг та їх реалізацією, а відтак позивач не довів, що його дії по формуванню податкового кредиту є правомірними.
Як зазначено в Інформаційному листі Вищого адміністративного суду України від 02.06.2011 р. № 742/11/13-11 установлення факту недійсності, в тому числі нікчемності цивільно-правового правочину, який опосередковує відповідну господарську операцію, не є необхідною умовою для визначення контролюючим органом грошових зобов'язань платнику податків у разі якщо буде встановлено відсутність реального вчинення цієї господарської операції або відсутність зв'язку між такою операцією та господарською діяльністю платника податків.
У зв'язку з вищенаведеним, суд приходить до висновку про відсутність сукупності умов, обставин та підстав з якими Податковий кодекс України у взаємозв'язку з положеннями Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» пов'язують виникнення у позивача права на спірні суми податкового кредиту з ПДВ.
Враховуючи вищенаведене, суд погоджується із висновком податкового органу про те, що в порушення п. 198.2, п. 198.3, п. 198.6 ст. 198 Податкового кодексу України позивачем занижено податок на додану вартість на загальну суму 327 414,00 грн., в тому числі по періодам: жовтень 2012 р. -8333,00 грн., листопад 2012 р.- 29333,00 грн., грудень 2012 р. - 14833,00 грн., травень 2013 р. -11750,00 грн., червень 2013 р. - 3833,00 грн., липень 2013 р. - 38333,00 грн., серпень 2013 р. -9833,00 грн., вересень 2013 р. -48333,00 грн., жовтень 2013 р. -138333,00 грн., листопад 2013 р. - 19667,00 грн., грудень 2013 р. -57333,00 грн., січень 2014 р. -12333,00 грн., лютий 2014 р. -13000,00 грн., березень 2014 р. -29167,00 грн., квітень 2014 р. - 17500,00 грн.
Враховуючи те, що судом не встановлено підстав для скасування податкового повідомлення-рішення від 14.01.2015 р. № 0000082203, відповідно, відсутні підстави для задоволення даних позовних вимог.
Відповідно до ч. 1 ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.
Як зазначено в ч. 2 ст. 71 КАС України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
Суд вважає, що позивач не довів обставин в обґрунтування своїх вимог, в зв'язку з чим суд дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення позовних вимог.
Відповідно до ст. 94 Кодексу адміністративного судочинства України судові витрати не підлягають відшкодуванню.
Керуючись вимогами ст.ст. 69-71, 94, 160-163, 167, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, Окружний адміністративний суд міста Києва
1. У позові Товариства з обмеженою відповідальністю «Екоаудит» відмовити.
2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Екоаудит» решту суму судового збору у сумі 4 384,80 грн. до Державного бюджету України.
3. Стягнення решти суми судового збору доручити ДПІ у Подільському районі ГУ ДФС у м.Києві.
Постанова відповідно до ч. 1 ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого цим Кодексом.
Постанова може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції протягом десяти днів з дня її отримання особою, яка оскаржує постанову, за правилами, встановленими ст. ст. 185-187 Кодексу адміністративного судочинства України.
Суддя І.О.Іщук