Справа № 686/22603/15-а
Головуючий у 1-й інстанції: Заворотна О.Л.
Суддя-доповідач: Білоус О.В.
11 травня 2016 року
м. Вінниця
Вінницький апеляційний адміністративний суд у складі колегії:
головуючого судді: Білоуса О.В.
суддів: Курка О. П. Совгири Д. І. ,
розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу ОСОБА_2 на постанову Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області від 21 березня 2016 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_2 до Шаровечківської сільської ради Хмельницької області про скасування рішень, зобов'язання вчинити дії,
В листопаді 2015 року ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_2 звернулись до суду з адміністративним позовом щодо скасування рішень виконавчого комітету Шаровечківської сільської ради про відмову в переведенні садових будинків, які розташовані на території Шаровечківської сільської ради в садівничих товариствах «Озерний» та «Кооператор» в жилі будинки, та зобов'язання відповідача прийняти рішення про переведення вказаних садових будинків в жилі.
Постановою Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області від 21 березня 2016 року адміністративний позов задоволено частково. Визнано протиправними та скасовано рішення виконавчого комітету Шаровечківської сільської ради Хмельницького району № 2 від 24.09.2015 року "Про переведення дачного (садового) будинку в житловий будинок гр. ОСОБА_2"; № 3 від 24.09.2015 року "Про переведення дачного (садового) будинку в житловий будинок гр. ОСОБА_5"; № 5 від 24.09.2015 року "Про переведення дачного (садового) будинку в житловий будинок гр. ОСОБА_4"; № 7 від 24.09.2015 року "Про переведення дачного (садового) будинку в житловий будинок гр. ОСОБА_3". Зобов'язано Шаровецьківську сільську раду Хмельницького району розглянути заяви позивачів щодо переведення садових будинків у жилі будинки відповідно до Порядку переведення дачних і садових будинків, що відповідають державним будівельним нормам у жилі будинки, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 29 квітня 2015 року № 321.
Не погоджуючись із рішенням суду першої інстанції, позивач - ОСОБА_2 подав апеляційну скаргу, в якій просить суд скасувати вказане рішення та прийняти нове, яким позовні вимоги задовольнити повністю.
Сторони у справі повноважних представників у судове засідання не направили, хоча повідомлялись про дату, час та місце апеляційного розгляду справи, що підтверджується матеріалами справи.
Згідно з п. 2 ч. 1 ст. 197 КАС України суд апеляційної інстанції може розглянути справу в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо справу може бути вирішено на основі наявних у ній доказів, у разі неприбуття жодної з осіб, які беруть участь у справі, у судове засідання, хоча вони були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового засідання.
Враховуючи, що в матеріалах справи достатньо письмових доказів для правильного вирішення апеляційної скарги, колегія суддів визнала за можливе розглянути апеляційну скаргу в порядку письмового провадження.
Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає, з наступних підстав.
Як встановлено судом першої інстанції, ОСОБА_3 на праві приватної власності належить садовий будинок, який розташований на території Шаровечківської сільської ради на землях садового товариства «Озерний», що підтверджується свідоцтвом від 19.08.2008 року.
Згідно технічного звіту № 05/15-ТЗ від 03.09.2015 року, складеного ТзОВ «Хмельницьке обласне земельне агентство», садовий будинок в садовому товаристві «Озерний» відповідає вимогам державних будівельних норм.
ОСОБА_4 на праві приватної власності належить садовий будинок, який розташований на території Шаровечківської сільської ради на землях садового товариства «Озерний», що підтверджується свідоцтвом від 23.07.2015 року.
Згідно технічного звіту № 06/15-ТЗ від 03.09.2015 року, складеного ТзОВ «Хмельницьке обласне земельне агенство», садовий будинок в садовому товаристві «Озерний» відповідає вимогам державних будівельних норм.
ОСОБА_5 на праві приватної власності належить садовий будинок, який розташований на території Шаровечківської сільської ради на землях садового товариства «Кооператор», що підтверджується свідоцтвом від 07.09.2015 року.
Згідно технічного звіту № 08/15-ТЗ від 03.09.2015 року, складеного ТзОВ «Хмельницьке обласне земельне агенство», садовий будинок в садовому товаристві «Кооператор» відповідає вимогам державних будівельних норм.
ОСОБА_2 на праві приватної власності належить садовий будинок, який розташований на території Шаровечківської сільської ради на землях садового товариства «Озерний», що підтверджується свідоцтвом від 18.03.2009 року.
Згідно технічного звіту № 04/15-ТЗ від 02.09.2015 року, складеного ТзОВ «Хмельницьке обласне земельне агенство», садовий будинок в садовому товаристві «Озерний» відповідає вимогам державних будівельних норм.
15.09.2015 року позивачі звернулись до Шаровечківської сільської ради Хмельницького району із заявами про переведення садових будинків, належних їм на праві власності, у жилі будинки, додавши до заяви копії документів про право власності на будинки та звіти про проведення технічного огляду.
Рішеннями № 2, 3, 5, 7 від 24.09.2015 року виконавчий комітет Шаровечківської сільської ради Хмельницького району відмовив позивачам в задоволенні вказаних заяв, при цьому зазначивши, що при наявності розробленого та затвердженого детального плану територій садівничих товариств «Озерний» та «Кооператор» вони можуть повторно звернутись з відповідним зверненням до Шаровечківської сільської ради.
Допитаний в судовому засіданні суду першої інстанції свідок ОСОБА_8, завідувач сектору містобудування, архітектури, житлово-комунального господарства та будівництва Хмельницької РДА, пояснив, що за відсутності детального плану територій, виконавчий комітет не зможе присвоїти поштову адресу житловим будинкам позивачів.
Суд першої інстанції, частково задовольняючи позовні вимоги, виходив з того, що відповідач, не обґрунтувавши причини відмови в реалізації позивачів їх права на переведення садового будинку в житловий та не вказавши підстави для відмови у задоволенні звернення позивачів, порушив вимоги закону.
Зокрема, судом першої інстанції в обгрунтування такого висновку зазначено, що у відповідності до вимог чинного законодавства рішення виконкому повинно відповідати суті звернення та бути викладеним з зазначенням підстав як для задоволення звернення так і відмови у задоволенні звернення, а враховуючи формулювання рішення відповідача, при постановленні оскаржуваних рішень не визначено підстав відмови, що робить останні не зрозумілими та безпідставними для суб'єкта звернення.
Колегія суддів апеляційної інстанції погоджується з даними висновками суду першої інстанції і не вбачає підстав для задоволення вимог апеляційної скарги з огляду на наступне.
Згідно з частиною 1 статті 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень шляхом справедливого, неупередженого та своєчасного розгляду адміністративних справ.
Відповідно до частини 1 статті 6 КАС України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень порушені її права, свободи або інтереси.
Таким чином адміністративне судочинство спрямоване на захист саме порушених прав осіб у сфері публічно-правових відносин, тобто для відновлення порушеного права в зв'язку із прийняттям рішення суб'єктом владних повноважень особа повинна довести, яким чином відбулось порушення її прав.
Аналіз наведених норм дає підстави дійти висновку, що завданням адміністративного судочинства є захист порушених прав, свобод та інтересів осіб.
Частиною 2 статті 19 Конституції України визначено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Механізм переведення дачних і садових будинків, що відповідають державним будівельним нормам, у жилі будинки визначено Порядком переведення дачних і садових будинків, що відповідають державним будівельним нормам у жилі будинки, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 29 квітня 2015 року № 321 (далі - Порядок).
Переведення дачних і садових будинків, що відповідають державним будівельним нормам, у жилі будинки здійснюється безоплатно органами місцевого самоврядування села, селища, міста, з якими відповідні дачні поселення та садівничі товариства пов'язані адміністративно або територіально.
Відповідно до п. 2 вказаного Порядку, для переведення дачного чи садового будинку у жилий будинок громадянин, який є його власником, або уповноважена ним особа (далі - власник) подає до виконавчого органу сільської (селищної, міської) ради, а у разі, коли в сільській раді виконавчий орган не утворено, - сільському голові (далі - уповноважений орган) заяву за формою згідно з додатком 1, до якої додаються:
копія документа про право власності на дачний чи садовий будинок, засвідчена в установленому порядку;
письмова згода співвласників (за наявності) на переведення такого будинку в жилий;
звіт про проведення технічного огляду дачного чи садового будинку з висновком про його відповідність державним будівельним нормам.
За результатами розгляду заяви та доданих до неї документів уповноважений орган протягом місяця з дня їх надходження приймає рішення про переведення дачного чи садового будинку у жилий будинок або про відмову в такому переведенні.
Прийняття рішення про відмову в переведенні дачного чи садового будинку у жилий будинок допускається за наявності хоча б однієї з таких підстав:
неподання документів, зазначених у пункті 3 цього Порядку;
виявлення в поданих документах недостовірних відомостей;
встановлення невідповідності дачного чи садового будинку вимогам державних будівельних норм, що зазначені у розділі I (обов'язковий) результатів технічного огляду звіту про проведення технічного огляду дачного чи садового будинку (додаток 2).
У разі відмови в переведенні дачного чи садового будинку у жилий будинок власник має право повторно подати документи, зазначені у пункті 3 цього Порядку, після усунення причин, що стали підставою для прийняття такого рішення.
Як вірно встановлено судом першої інстанції, відповідач, відмовляючи в задоволенні заяв позивачів, чітко не сформулював обставини, які в розрізі положень Порядку є підставою для відмови в задоволенні поданих заяв про переведення садових будинків в жилі.
Що ж стосується позовних вимог позивачів в частині зобов'язання відповідача прийняти рішення про переведення садових будинків у жилі будинки, то судова колегія апеляційної інстанції погоджується з висновками суду першої інстанції щодо неможливості зобов'язання виконавчого комітету ради приймати конкретне рішення, оскільки в даному випадку буде наявний факт перебирання судом на себе повноважень, віднесених до компетенції органів місцевого самоврядування.
Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 162 Кодексу адміністративного судочинства України у разі задоволення адміністративного позову суд може ухвалити постанову про зобов'язання відповідача вчинити певні дії.
Постановою Пленуму Вищого адміністративного суду "Про судове рішення в адміністративній справі" від 20 травня 2013 року № 7 роз'яснено, що суд може ухвалити постанову про зобов'язання відповідача прийняти рішення певного змісту, за винятком випадків, коли суб'єкт владних повноважень під час адміністративних процедур відповідно до закону приймає рішення на основі адміністративного розсуду (п. 10.3).
При цьому слід зазначити, що у випадку, коли закон встановлює повноваження суб'єкта публічної влади в імперативній формі, тобто його діяльність чітко визначена законом, суд може зобов'язати відповідача прийняти конкретне рішення чи вчинити дію.
А у випадку, коли суб'єкт владних повноважень наділений дискреційними повноваженнями, суд може лише вказати на виявлені порушення, допущені при прийнятті оскаржуваного рішення (дій), та зазначити норму закону, яку відповідач повинен застосувати при вчиненні певної дії (прийнятті рішення) з урахуванням встановлених судом обставин. В даному випадку дискреційні повноваження дають можливість на власний розсуд (без узгодження) визначати зміст рішення або вибрати один із кількох варіантів рішення.
За вказаних обставин, суд не вправі втручатись у такі повноваження і зобов'язувати відповідача прийняти рішення про переведення садових будинків в жилі, що узгоджується, окрім іншого, з правовою позицією Вищого адміністративного суду України, викладеній в ухвалі від 23 лютого 2016 року у справі № К/800/2736.
Таким чином, з огляду на здійснений аналіз норм чинного законодавства, перевіривши доводи апеляційної скарги та відповідність висновків суду першої інстанції наявним матеріалам справи та наданим сторонами доказам, судова колегія апеляційної інстанції дійшла висновку, що Хмельницький міськрайонний суд Хмельницької області постановою від 21 березня 2016 року обгрунтовано задоволив позовні вимоги позивачів у вказаній частині.
Окрім того, апелянтом не надано достатніх доказів в підтвердження доводів апеляційної скарги, у зв'язку з чим остання задоволенню не підлягає.
Відповідно до ч.1 ст.200 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права.
З огляду на викладене колегія суддів вважає, що суд першої інстанції при ухваленні оскаржуваного рішення правильно встановив фактичні обставини справи, дослідив наявні докази, надав їм належну оцінку, та прийняв законне і обґрунтоване рішення, з дотриманням норм матеріального і процесуального права, а тому підстави для задоволення вимог апеляційної скарги відсутні.
Керуючись ст.ст. 160, 167, 195, 196, 198, 200, 205, 206, 212, 254 КАС України, суд
апеляційну скаргу ОСОБА_2 залишити без задоволення, а постанову Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області від 21 березня 2016 року - без змін.
Ухвала суду набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена в касаційному порядку згідно зі ст. 212 КАС України.
Ухвала суду складена в повному обсязі 13 травня 2016 року.
Головуючий Білоус О.В.
Судді Курко О. П. Совгира Д. І.