11 травня 2016 р.м.ОдесаСправа № 814/4341/15
Категорія: 5.2.2 Головуючий в 1 інстанції: Гордієнко Т. О.
Колегія суддів Одеського апеляційного адміністративного суду, у складі:
головуючого судді - Запорожана Д.В.,
судді - Романішина В.Л.,
судді - Шляхтицького О.І.
розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну справу за апеляційною скаргою Енергетичної митниці Державної фіскальної служби на постанову Миколаївського окружного адміністративного суду від 22 березня 2016 року у справі за позовом товариства з обмеженою відповідальністю "Кворум-Нафта" до Енергетичної митниці Державної фіскальної служби про скасування рішення,
Товариство з обмеженою відповідальністю "Кворум-Нафта" звернулось до суду з позовом до Енергетичної митниці Державної фіскальної служби про скасування рішення про коригування митної вартості товару від 27 жовтня 2015 року № 903050000/2015/000271/1.
Свої позовні вимоги ТОВ "Кворум-Нафта" обґрунтувало незаконністю спірного рішення.
Постановою Миколаївського окружного адміністративного суду від 22 березня 2016 року вищенаведений позов було задоволено. Скасовано спірне рішення.
В апеляційній скарзі Енергетична митниця ДФС просить скасувати вищенаведену постанову, як таку, що прийнята з помилковим застосуванням норм матеріального та процесуального права і прийняти нову постанову, якою відмовити у задоволені даного позову.
Заслухавши суддю-доповідача, доводи апеляційної скарги, вивчивши матеріали справи та перевіривши законність і обґрунтованість постанови суду в межах апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.
Приймаючи оскаржену постанову суд першої інстанції виходив з обґрунтованості даного позову та наявності підстав для його задоволення.
Колегія суддів не погоджується з таким висновком суду першої інстанції.
З матеріалів справи вбачається, що до митного оформлення до Енергетичної митниці ДФС було подано митну декларацію №903050000/2015/0001919 на товар «Нафтопродукти, одержані з бітумінозних порід (мінералів), важкі дистиляти, гідроочищене дизельне паливо з ультра низьким_вмістом сірки - до 50 РРМ, марка С, вид II... », кількість 2060 МТ.
На підставі п. 2 ч. 6 ст. 54 МКУ, у зв'язку з неподанням додаткових документів (До поданої МД від 27.10.2015 №903050000/2015/000119 було надано специфікацію від 19.10.2015 №1 до контракту від 15.10.2015 № ОТМ 0214/15 з даними, які відрізняються від цієї же специфікації від 19.10.2015 №1 наданої при оформленні попередньої МД на цей же товар від 21.10.2015 №903050000/2015/000092). Так при поданні МД від 21.10.2015 №903050000/2015/000092 в специфікації від 19.10.2015 №1 до контракту від 15.10.2015 № ОТМ 0214/15 в абзаці 4 зазначено: «Ц(0)=3(п)+П, где Р(п) - высшая котировка публикуемая агенством Platts European marketscan по позиции 10ppm ULSD, публикуемых под заголовком FOB MED (ITALY) на дату издания инвойса и составляющая на 19.10.2015 - 438,50 долларов СІЛА. П- плюс премия 46,50 долларов США Цена товара составляет 485,00 долларов США за метрическую тонну.», тоді ж як при поданні МД від 27.10.2015 №903050000/2015/0000119 в специфікації від 19.10.2015 №1 до контракту від 15.10.2015 № ОТМ 0214/15 в абзаці 4 зазначено: «Ц(0)=3(п)+П, где Р(п) - средняя котировка публикуемая агенством Platts European marketscan по позиции 10ppm ULSD, публикуемых под заголовком FOB MED (ITALY) на дату издания инвойса и составляющая на 19.10.2015 -438,50 долларов США. П- плюс премия 46,50 долларов США Цена товара составляет 485,00 долларов США за метрическую тонну.»).
Враховуючи те що згідно наданого витягу з журналу за 19.10.2015 " Platts European marketscan" під заголовком FOB MED (ITALY) в позиції 10ppm ULSD вищим значенням котирування є 438,75 доларів США, то інвойсною ціною згідно специфікації від 19.10.2015 №1 повинна бути 438,75+46,50 = 485,25 доларів США , що відрізняється від наданого інвойсу від 19.10.2015 № ОТМ_137 в якому зазначеною ціною є 485 доларів США.
Вищенаведені обставини вплинули на наявність обґрунтованого сумніву, що заявлено неповні та недостовірні дані про митну вартість товарів.
Відповідно до частини 6 статті 54 Митного кодексу України підставою для відмови у митному оформленні товарів за заявленою декларантом або уповноваженою ним особою митною вартістю є виключно наявність обґрунтованих підстав вважати, що заявлено неповні та/ або недостовірні відомості про митну вартість товарів.
Обґрунтування даної правової позиції зазначено у постанові Верховного Суду України від 02.06.2015 по справі № 21-498а15.
У зазначеній постанові Верховний Суд України дійшов висновків, що «сумніви у достовірності поданих декларантом відомостей можуть бути зумовлені неповнотою поданих документів для підтвердження заявленої митної вартості товарів, невідповідністю характеристик товарів, зазначених у поданих документах, митному огляду цих товарів, порівнянням рівня заявленої митної вартості товарів з рівнем митної вартості ідентичних або подібних товарів, митне оформлення яких уже здійснено, і таке інше».
Метод визначення митної вартості за ціною договору не може бути застосовано відповідно до ч. 2 ст. 58 МКУ у зв'язку з тим, що використані декларантом відомості не підтверджені документально, у відповідності до вимог частини 5 ст. 55, частини 4 ст. 57 МКУ проведена процедура консультації між органом доходів і зборів та декларантом з метою обміну наявної у кожного з них інформацією та обґрунтованого вибору методу визначення митної вартості на підставі інформації, яка наявна в органі доходів і зборів. Результати проведеної консультації наведено у електронному повідомленні, направленому декларанту: «У зв'язку з тим, що надані документи містять розбіжності: в абз. 4 специфікації від 19.10.2015 № 1 до контракту від 15.10.2015 № ОТМ 0214/15 указано що ціна визначається за формулою найвище котирування за "Platts" на дату інвойса плюс премія, хоча фактичо ціна відображена у інвойсі не відповідає заявленій формулі і складає середнє котирування за "Platts" плюс премія.
Отже, відповідно до пункту 3 статті 53 МКУ необхідно надати додаткові документи для підтвердження митної вартості товару, а саме: 1) договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов'язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається; 2) Рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі мали місце; 3) рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов'язаних із виконанням умов договору (угоди, І контракту); 4) виписку з бухгалтерської документації щодо страхових витрат та щодо оплати за І товар постачальнику; 5) каталоги , спецификації, прескупанти , прайс-листи виробника 6) копію МД країни відправлення», на що отримано відмову у наданні документів листом від 27.10.2015 № 859.
Як вбачається з матеріалів справи, позивачем некоректно відображено процедуру прийняття митницею рішення про коригування митної вартості та його отримання декларантом. Зокрема, декларанту посадовою особою митниці 27.10.2015 о 11.33 год. направлялось повідомлення, щодо необхідності надання додаткових документів для підтвердження заявленої митної вартості товару, у зв'язку з тим, що надані до митного оформлення документи містять розбіжності. Слід зазначити, що конкретна форма проведення консультацій між декларантом та митницею не визначена жодним нормативно-правовим актом. При цьому, у відповідь на згадане повідомлення митниці декларантом направлений лист від 27.10.2015 № 859, в якому для підтвердження заявленої митної вартості надано інвойс від 19.10.2015 № РІ-РМ-ОКЕ-1502-ВАКОН-02 та повідомлено, що інші документи надані не будуть.
Таким чином, консультацію слід вважати такою, що була проведена у встановленому законодавством порядку.
При прийнятті спірного рішення митним органом застосовані Методичні рекомендації щодо роботи посадових осіб органів доходів і зборів з аналізу, виявлення та оцінки ризиків при здійсненні контролю за правильності визначення митної вартості товарів, які переміщуються через митний кордон України, затверджені наказом Державної фіскальної служби України від 11.09.2015 № 689.
Митну вартість визначено за ціною договору щодо ідентичних товарів у відповідності до статті 59 Митного кодексу України на рівні 0,491 долл/кг. (МД №903050000/2015/000047 від 05.10.2015).
Згідно із статтею 49 Митного кодексу України митною вартістю товарів, які переміщуються через митний кордон України, є вартість товарів, що використовується для митних цілей, яка базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.
Пунктом 2 статті 52 Митного кодексу України передбачено, що декларант зобов'язаний подавати митному органу достовірні відомості про визначення митної вартості, які повинні базуватися на об'єктивних, документально підтверджених даних, що піддаються обчисленню.
Статтею 54 Митного кодексу України встановлено, що митний орган з метою здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів має право:
1) упевнюватися в достовірності або точності будь-якої заяви, документа чи розрахунку, поданих для цілей визначення митної вартості;
2) у випадках, встановлених цим Кодексом, письмово запитувати від декларанта або уповноваженої ним особи встановлені статтею 53 цього Кодексу додаткові документи та відомості, якщо це необхідно для прийняття рішення про визнання заявленої митної вартості; 3) у випадках, встановлених цим Кодексом, здійснювати коригування заявленої митної вартості товарів;
4) проводити в порядку, визначеному статтями 345 - 354 цього Кодексу, перевірки правильності визначення митної вартості товарів після їх випуску;
5) звертатися до митних органів інших країн із запитами щодо надання відомостей, необхідних для підтвердження достовірності заявленої митної вартості;
6) застосовувати інші передбачені цим Кодексом форми митного контролю.
Виходячи з наведеного, враховуючи усі документи та відомості, метод визначення митної вартості за ціною договору не міг бути застосований.
Таким чином, митні органи у випадку наявності обґрунтованого сумніву щодо правильності задекларованої митної вартості товару мають право витребувати додаткові документи. Разом з тим витребувати необхідно ті документи, які дають можливість пересвідчитися у правильності чи помилковості задекларованої митної вартості. Ненадання витребуваних документів може бути підставою для визначення Митницею митної вартості самостійно, якщо подані документи не спростовують сумніву v правильності задекларованої митної вартості.
Аналогічна правова позиція зазначена у постанові Верховного суду України від 17.06.2014, справа № 21-148а14.
На підставі вищезазначеного митні органи мають виключну компетенцію в питаннях перевірки та контролю правильності обчислення декларантом митної вартості і з цією метою мають повноваження витребувати додаткові документи для перевірки правильності визначеної митної вартості товару, що переміщується через митний кордон України.
Доведення достовірності заявленої митної вартості товарів, що імпортуються на митну територію України, є безпосереднім обов'язком декларанта.
Митний орган може вимагати, а декларант має надати лише належні документи для перевірки та підтвердження правильності зазначеної митної вартості товару.
Надання неналежних документів не може вважатися виконанням вимог митного органу щодо підтвердження митної вартості товарів.
Ненадання витребуваних документів може бути підставою для визначення Митницею митної вартості самостійно, якщо подані документи не спростовують сумніву у правильності задекларованої митної вартості.
З урахуванням наведеного, колегія суддів вважає законним та обґрунтованим рішення митного органу про коригування митної вартості товару від 27 жовтня 2015 року № 903050000/2015/000271/1.
Отже, колегія суддів не погоджується з висновком суду першої інстанції про обґрунтованість даного позову та наявність підстав для його задоволення.
Пунктом 4 ст. 202 КАС України передбачено, що підставами для скасування постанови або ухвали суду першої інстанції та ухвалення нового рішення є порушення норм матеріального або процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи або питання.
З огляду на викладене, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції допустив вищенаведені порушення норм матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення даної справи по суті, внаслідок чого його постанова підлягає скасуванню з прийняттям нової постанови про часткове задоволення даного позову.
Керуючись ст. ст. 195, 197, 198, 202, 205, 207 КАС України, колегія суддів, -
Апеляційну скаргу Енергетичної митниці Державної фіскальної служби - задовольнити.
Постанову Миколаївського окружного адміністративного суду від 22 березня 2016 року - скасувати.
Прийняти нову постанову.
В задоволенні позову товариства з обмеженою відповідальністю "Кворум-Нафта" до Енергетичної митниці Державної фіскальної служби про скасування рішення про коригування митної вартості товару від 27 жовтня 2015 року № 903050000/2015/000271/1 - відмовити в повному обсязі.
Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю "Кворум-Нафта" до спеціального фонду Державного бюджету України на рахунок №: 31212206781008, отримувач коштів: УК у м. Одесі/Приморський р-н/22030101, код ЄДРПОУ 38016923, банк отримувача: ГУДКСУ в Одеській області, МФО: 828011, Код класифікації доходів бюджету 22030101 судовий збір в розмірі 4 671 (чотири тисячі шістсот сімдесят одна) гривня 25 копійок.
Постанова апеляційного суду набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копії особам, які беруть участь у справі, але може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів після набрання законної сили судовим рішенням суду апеляційної інстанції.
Головуючий /Д.В. Запорожан/
Судді /В.Л. Романішин/
/О.І. Шляхтицький/