ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01601, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1
м. Київ
13 травня 2016 року № 826/26266/15
Суддя Окружного адміністративного суду міста Києва Мазур А.С., розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну справу
за позовом ОСОБА_1
до Фонду гарантування вкладів фізичних осіб Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб Кадирова Владислава Володимировича
про визнання незаконною бездіяльності, зобов'язання вчинити дії,
ОСОБА_1 звернувлась до Окружного адміністративного суду м. Києва з позовом до Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб Кадирова Владислава Володимировича, Фонду гарантування вкладів фізичних осіб, , в якому в якому просить суд: 1)визнати незаконною бездіяльність Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб Кадирова Владислава Володимировича щодо невключення ОСОБА_1 (реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1, зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1, Паспорт НОМЕР_2, виданий: Кіровським РВ ДМУ УМВС України в Донецькій області, 07 квітня 2004 р.) до Переліку вкладників, які мають право на відшкодування коштів за сумою вкладу та відсотків у розмірі 139 016,62 грн. (сто тридцять дев'ять тисяч шістнадцять гривень 62 копійки) в Публічному акціонерному товаристві "ДЕЛЬТА БАНК", за договором банківського вкладу (депозиту) "Найкращий від Миколая" у євро № НОМЕР_3 від 23 лютого 2015 року за рахунок коштів Фонду гарантування вкладів фізичних осіб; 2) зобов'язати Уповноважену особу Фонду гарантування вкладів фізичних осіб Кадирова Владислава Володимировича надати Фонду гарантування вкладів фізичних осіб додаткову інформацію щодо виплати відшкодування у розмірі 139016,62 грн. (сто тридцять дев'ять тисяч шістнадцять гривень 62 копійки) замість 149,43 грн. за рахунок коштів Фонду гарантування вкладів фізичних осіб ОСОБА_1 (реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1, зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1, Паспорт НОМЕР_2, виданий: Кіровським РВ ДМУ УМВС України в Донецькій області, 07 квітня 2004 р.) за договором банківського вкладу (депозиту) "Найкращий від Миколая" у євро № НОМЕР_3 від 23 лютого 2015 року, укладеним з Публічним акціонерним товариством "ДЕЛЬТА БАНК"; 3) зобов'язати Фонд гарантування вкладів фізичних осіб прийняти рішення про включення ОСОБА_1 (реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1, зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1, Паспорт НОМЕР_2. виданий: Кіровським РВ ДМУ УМВС України в Донецькій області, 07 квітня 2004 р.) до загального реєстру вкладників Публічного акціонерного товариства "ДЕЛЬТА БАНК" для здійснення виплат гарантованої суми відшкодування в розмірі вкладу та відсотків у розмірі 139016,62 грн. (сто тридцять дев'ять тисяч шістнадцять гривень 62 копійки) замість 149,43 грн., відповідно до умов договору банківського вкладу (депозиту) "Найкращий від Миколая" у євро № НОМЕР_3 від 23 лютого 2015 року, укладеним ОСОБА_1 з Публічним акціонерним товариством "ДЕЛЬТА БАНК".
В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на положення Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб", згідно яких йому має бути виплачена гарантована сума відшкодування коштів за вкладами за рахунок Фонду гарантування вкладів фізичних осіб. Зазначив, що відповідачем в порушення вимог чинного законодавства, не включено ОСОБА_1 до реєстру вкладників акціонерного товариства "Дельта Банк", які мають право на відшкодування коштів за вкладами за рахунок Фонду гарантування вкладів фізичних осіб за договором банківського вкладу, що порушує його майнові права.
Представник Фонду гарантування вкладів фізичних осіб в судове засідання не прибув, хоча про дату, час та місце судового розгляду справи був повідомлений належним чином, 22.02.2016 року через канцелярію суду надав письмові заперечення на адміністративний позов, в яких просив відмовити у задоволенні позову у повному обсязі. Свої заперечення на адміністративний позов відповідач обґрунтовує тим, що у Фонду гарантування вкладів фізичних осіб були відсутні будь-які первинні документи стосовно ОСОБА_1, як вкладника акціонерного товариства "Дельта Банк", а тому при складанні Загального реєстру використовувалась виключно інформація, що наявна у переданому уповноваженою особою переліку. За таких обставин, на думку Фонду гарантування вкладів фізичних осіб, відсутні підстави для задоволення позовних вимог, що звернуті до нього.
Представник Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію ПАТ "Дельта банк" проти позову заперечив, з підстав нікчемності договору НОМЕР_3, банківського вкладу (депозиту) "Найкращий від Миколая" у євро від 23.02.2015, укладеного між ОСОБА_1 та акціонерним товариством "Дельта Банк", оскільки, грошові кошти на рахунок позивача були залучені за рахунок третьої особи - іншого вкладника банку.
У судовому засіданні 23.02.2016 суд, керуючись частиною 6 статті 128 Кодексу адміністративного судочинства України, перейшов до розгляду справи у порядку письмового провадження.
Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив наступне.
23 лютого 2015 року між Публічним акціонерним товариством "Дельта Банк" та ОСОБА_1 було укладено договір НОМЕР_3 банківського вкладу (депозиту) "Найкращий від Миколая" у євро, згідно якого банк відкриває вкладний (депозитний) рахунок НОМЕР_4, сума вкладу 4600,00 євро, зарахування вкладу на рахунок з власного поточного або вкладного (депозитного) рахунку вкладника, відкритого в банку, або готівкою через касу банку в день укладення сторонами цього договору.
Відповідно до платіжного доручення в іноземній валюті для фізичної особи, яка не здійснює підприємницької діяльності від 23.02.2015 року № 46301680, грошові кошти в розмірі 4600,00 євро надійшли на рахунок позивача від ОСОБА_4.
Постановою Національного банку України від 30.10.2014 №692/БТ публічне акціонерне товариство "Дельта Банк" віднесено до категорії проблемних.
02 березня 2015 року постановою Правління Національного банку України прийнято рішення №150 "Про віднесення Публічного акціонерного товариства "Дельта Банк" до категорії неплатоспроможних".
Виконавчою дирекцією Фонду гарантування вкладів фізичних осіб прийнято рішення №51 від 02.03.2015 "Про запровадження тимчасової адміністрації у публічному акціонерному товаристві "Дельта Банк", згідно з яким з 03.03.2015 розпочато процедуру виведення публічного акціонерного товариства "Дельта Банк" з ринку шляхом запровадження тимчасової адміністрації, яку запроваджено строком на три місяці з 03.03.2015 по 02.06.2015 включно.
Водночас, вказаним рішенням Уповноваженою особою Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на здійснення тимчасової адміністрації у публічному акціонерному товаристві "Дельта Банк" призначено Кадирова Владислава Володимировича.
Рішенням від 08.04.2015 №71 Виконавчою дирекцією Фонду гарантування вкладів фізичних осіб внесено зміни до рішення від 02.03.2015 № 51 та тимчасову адміністрацію банку запроваджено строком на шість місяців з 03.03.2015 по 02.09.2015 включно.
Рішенням Виконавчої дирекції Фонду гарантування вкладів фізичних осіб від 03.08.2015 №147 продовжено строки здійснення тимчасової адміністрації у акціонерному товаристві "Дельта Банк" по 02.10.2015 включно, а також на вказаний строк продовжено повноваження Кадирова В.В.
Постановою правління Національного банку України від 02.10.2015 №664 прийнято рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію публічного акціонерного товариства "Дельта Банк".
На виконання даної постанови Національного банку України від 02.10.2015 №664 виконавчою дирекцією Фонду гарантування вкладів фізичних осіб було прийнято рішення від 02.10.2015 №181 "Про початок процедури ліквідації акціонерного товариства "Дельта Банк" та делегування повноважень ліквідатора банку". Даним рішенням розпочато процедуру ліквідації цього Банку та призначено уповноважену особу Фонду гарантування з делегуванням їй всіх повноважень ліквідатора акціонерного товариства "Дельта Банк", визначених статтями 37, 38, 47-51 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб", Кадирову В.В. на два роки з 05.10.2015 по 04.10.2017 включно.
На офіційному веб-сайті Фонду гарантування вкладів фізичних осіб (http://www.fg.gov.ua) розміщено оголошення, що Фонд гарантування розпочне виплати вкладникам АТ "Дельта Банк" за Загальним реєстром (не залежно від часу закінчення строку депозитного договору) з 8 жовтня 2015 року.
Як стверджує позивач, 12.10.2015 року нею була подана заява на ім'я уповноваженої особи, в якій остання просила роз'яснити з якої правової підстави її не включено до Загального реєстру осіб, які мають право на відшкодування за рахунок коштів Фонду гарантування вкладів фізичних осіб.
На адресу позивача надійшов лист №05-3118832 від 19.10.2015 року, яким позивачу було проінформовано про початок здійснення процедури ліквідації АТ "Дельта Банк" та про включення позивача, як вкладника банку до переліку вкладників, які мають право на отримання коштів в межах гарантованої суми за вкладами та передачу відповідної інформації до банку-партнера, а саме АБ "Укргазбанк".
Дізнавшись про відсутність позивача в загальному реєстрі вкладників, які мають право на відшкодування коштів за вкладами в ПАТ "Дельта Банк" за рахунок Фонду, позивач звернувся до суду із зазначеним позовом.
Оцінюючи подані сторонами докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, суд дійшов висновку про часткову обґрунтованість позовних вимог і наявність підстав для їх часткового задоволення виходячи з наступного.
Правові, фінансові та організаційні засади функціонування системи гарантування вкладів фізичних осіб, повноваження Фонду гарантування вкладів фізичних осіб (далі - Фонд), порядок виплати Фондом відшкодування за вкладами, а також регулюються відносини між Фондом, банками, Національним банком України, визначаються повноваження та функції Фонду щодо виведення неплатоспроможних банків з ринку і ліквідації банків встановлені Законом України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб".
Суд при вирішенні спору керується приписами Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб" від 23. 02.2012р. № 4452-VI (надалі - Закон № 4452-VI) у редакції, що діяла на час виникнення спірних правовідносин.
Частиною 1 статті 3 Закону № 4452-VI встановлено, що Фонд є установою, що виконує спеціальні функції у сфері гарантування вкладів фізичних осіб та виведення неплатоспроможних банків з ринку.
Відповідно до ч. 1, 2 ст. 26 Закону № 4452-VI Фонд гарантує кожному вкладнику банку відшкодування коштів за його вкладом. Фонд відшкодовує кошти в розмірі вкладу, включаючи відсотки, нараховані на день початку процедури виведення Фондом банку з ринку, але не більше суми граничного розміру відшкодування коштів за вкладами, встановленого на дату прийняття такого рішення, незалежно від кількості вкладів в одному банку. Сума граничного розміру відшкодування коштів за вкладами не може бути меншою 200000 гривень. Адміністративна рада Фонду не має права приймати рішення про зменшення граничної суми відшкодування коштів за вкладами. Гарантії Фонду не поширюються на відшкодування коштів за вкладами у випадках, передбачених цим Законом.
Вкладник набуває право на одержання гарантованої суми відшкодування коштів за вкладами за рахунок коштів Фонду в межах граничного розміру відшкодування коштів за вкладами після прийняття рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку.
Згідно з ч. 2 - ч. 4 ст. 38 Закону № 4452-VI протягом дії тимчасової адміністрації уповноважена особа Фонду зобов'язана забезпечити перевірку правочинів (у тому числі договорів), вчинених (укладених) банком протягом одного року до дня запровадження тимчасової адміністрації банку, на предмет виявлення правочинів (у тому числі договорів), що є нікчемними з підстав, визначених частиною третьою цієї статті.
Правочини (у тому числі договори) неплатоспроможного банку є нікчемними з таких підстав: 1) банк безоплатно здійснив відчуження майна, прийняв на себе зобов'язання без встановлення обов'язку контрагента щодо вчинення відповідних майнових дій, відмовився від власних майнових вимог; 2) банк до дня визнання банку неплатоспроможним взяв на себе зобов'язання, внаслідок чого він став неплатоспроможним або виконання його грошових зобов'язань перед іншими кредиторами повністю чи частково стало неможливим; 3) банк здійснив відчуження чи передав у користування або придбав (отримав у користування) майно, оплатив результати робіт та/або послуги за цінами, нижчими або вищими від звичайних (якщо оплата на 20 відсотків і більше відрізняється від вартості товарів, послуг, іншого майна, отриманого банком), або зобов'язаний здійснити такі дії в майбутньому відповідно до умов договору; 4) банк оплатив кредитору або прийняв майно в рахунок виконання грошових вимог у день, коли сума вимог кредиторів банку перевищувала вартість майна; 5) банк прийняв на себе зобов'язання (застава, порука, гарантія, притримання, факторинг тощо) щодо забезпечення виконання грошових вимог у порядку іншому, ніж здійснення кредитних операцій відповідно до Закону України "Про банки і банківську діяльність"; 6) банк уклав кредитні договори, умови яких передбачають надання клієнтам переваг (пільг), прямо не встановлених для них законодавством чи внутрішніми документами банку; 7) банк уклав правочини (у тому числі договори), умови яких передбачають платіж чи передачу іншого майна з метою надання окремим кредиторам переваг (пільг), прямо не встановлених для них законодавством чи внутрішніми документами банку; 8) банк уклав правочин (у тому числі договір) з пов'язаною особою банку, якщо такий правочин не відповідає вимогам законодавства України.
Уповноважена особа Фонду протягом дії тимчасової адміністрації, а також протягом ліквідації повідомляє сторони за договорами, зазначеними у частині другій статті 38 цього Закону, про нікчемність цих договорів та вчиняє дії щодо застосування наслідків нікчемності договорів.
Враховуючи зазначені норми закону, Уповноваженою особою Фонду створено комісію з перевірки договорів (інших правочинів), укладених ПАТ "Дельта Банк".
За результатами роботи вказаної Комісії 15.09.2015р. складено протокол засідання комісії з перевірки правочинів (договорів) за вкладними операціями АТ "Дельта Банк", яким запропоновано Уповноваженій особі Фонду визнати нікчемними правочини (договори) вкладів (депозитів), перелік в яких наведено Додатку № 1, який є невід'ємною частиною Протоколу.
З урахуванням висновків Комісії та рішення Виконавчої дирекції Фонду Уповноваженою особою Фонду наказом від 16.09.2015р. № 813 визнано нікчемними правочини (договори) згідно переліку, в тому числі договір банківського вкладу (депозиту), укладеного між позивачем та ПАТ "Дельта Банк".
З матеріалів справи вбачається, що договір визнано нікчемним на підставі п. 7 ч. 3 ст. 38 Закону № 4452-VI, а саме, перерахування коштів на вкладний (депозитний) рахунок для вкладника від третьої особи.
Однак, суд не може погодитись з такими доводами оскільки умови вказаного договору банківського вкладу, укладеного з позивачем, не містять в собі жодних умов, які б передбачали платіж чи передачу іншого майна з метою надання окремим кредиторам переваг (пільг), прямо не встановлених для них законодавством чи внутрішніми документами банку.
Суд зазначає, що доводи відповідача, викладені в запереченнях щодо отримання певних переваг перед іншими вкладниками стосуються не позивача, а іншої особи, а відтак, не можуть бути враховані при вирішенні даної справи.
Статтею 1062 Цивільного кодексу України встановлено, що на рахунок за банківським вкладом зараховуються грошові кошти, які надійшли до банку на ім'я вкладника від іншої особи, якщо договором банківського вкладу не передбачено інше. При цьому вважається, що вкладник погодився на одержання грошових коштів від іншої особи, надавши їй необхідні дані про рахунок за вкладом. Кошти, помилково зараховані на рахунок вкладника, підлягають поверненню відповідно до статті 388 цього Кодексу.
Відповідно до пункту 10.12 Інструкції про порядок відкриття, використання і закриття рахунків у національній та іноземних валютах, затвердженої постановою Правління Національного банку України №492 від 12.11.2003 р. та зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 17.12.2003р. за №1172/8493 кошти на вкладний (депозитний) рахунок фізичної особи можуть бути внесені вкладником готівкою, перераховані з іншого власного вкладного (депозитного) або поточного рахунку. Після закінчення строку або настання інших обставин, визначених законодавством України чи договором банківського вкладу, кошти з вкладного (депозитного) рахунку повертаються вкладнику шляхом видачі готівкою або в безготівковій формі на зазначений у договорі рахунок вкладника для повернення коштів чи за заявою вкладника на інший його рахунок. На вкладний (депозитний) рахунок фізичної особи можуть зараховуватися кошти, які надійшли на ім'я власника рахунку від іншої особи, якщо договором банківського вкладу не передбачено інше. У цьому разі вважається, що власник рахунку погодився на одержання грошових коштів від іншої особи, надавши їй необхідні дані про свій вкладний (депозитний) рахунок.
Відповідно до статті 319 Цивільного кодексу України власник володіє, користується, розпоряджається своїм майном на власний розсуд. Власник має право вчиняти щодо свого майна будь-які дії, які не суперечать закону. При здійсненні своїх прав та виконанні обов'язків власник зобов'язаний додержуватися моральних засад суспільства. Діяльність власника може бути обмежена чи припинена або власника може бути зобов'язано допустити до користування його майном інших осіб лише у випадках і в порядку, встановлених законом.
Відповідачами не надано доказів на підтвердження факту того, що дії ОСОБА_5, якою перераховано кошти на депозитний рахунок позивача, щодо перерахунку коштів з власного банківського рахунку на рахунок позивача суперечить закону.
Відповідно до пункту 5.11 Правил банківського обслуговування фізичних осіб в акціонерному товаристві "Дельта Банк" затверджених рішенням ради директорів акціонерного товариства "Дельта Банк" (протокол №14 від 20.03.2013) зарахування на вкладний (депозитний) рахунок грошових сум для вкладників від третьої особи не допускається.
Також, відповідно до пункту 2 частини другої, частини третьої статті 16 Цивільного кодексу України, способами захисту цивільних прав та інтересів можуть бути визнання правочину недійсним. Суд може захистити цивільне право або інтерес іншим способом, що встановлений договором або законом.
Відповідно до частин першої та другої статті 215 Цивільного кодексу України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п'ятою та шостою статті 203 цього Кодексу. Недійсним є правочин, якщо його недійсність встановлена законом (нікчемний правочин). У цьому разі визнання такого правочину недійсним судом не вимагається. У випадках, встановлених цим Кодексом, нікчемний правочин може бути визнаний судом дійсним.
Відповідно до пункту 5 Постанови Пленуму Верховного суду України від 06 листопада 2009 року за №9 "Про судову практику розгляду цивільних справ про визнання правочинів недійсними", правочином є правомірна, тобто не заборонена законом, вольова дія суб'єкта цивільних правовідносин, що спрямована на встановлення, зміну чи припинення цивільних прав та обов'язків. Правомірність є конститутивною ознакою правочину як юридичного факту. Презумпція правомірності правочину закріплена у статі 204 Цивільного кодексу України та може бути спростована насамперед нормою закону, яка містить відповідну заборону.
Проте, такі Правила не є нормою закону в розмінні згадуваних статей Цивільного кодексу України.
Крім того, зазначені Правила є обов'язковими насамперед для публічного акціонерного товариства "Дельта Банк", проте останнім укладено згадувану додаткову угоду та здійснено перерахування коштів з рахунку ОСОБА_6 на рахунок позивача. Однак, наслідки нікчемності договору банківського вкладу змінюють обсяг прав та інтересів саме позивача. Відповідачем не надано суду доказів ознайомлення позивача з вказаними Правилами, отже укладання позивачем з акціонерним товариством "Дельта Банк" додаткової угоди не вказує на порушення позивачем норм законодавства.
Крім того, суд зазначає, що згідно з пунктами 3, 4 частини першої статті 2 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб" вклад - кошти в готівковій або безготівковій формі у валюті України або в іноземній валюті, які залучені банком від вкладника (або які надійшли для вкладника) на умовах договору банківського вкладу (депозиту), банківського рахунку або шляхом видачі іменного депозитного сертифіката, включаючи нараховані відсотки на такі кошти, в свою чергу, вкладник - фізична особа (крім фізичних осіб - суб'єктів підприємницької діяльності), яка уклала або на користь якої укладено договір банківського вкладу (депозиту), банківського рахунку або яка є власником іменного депозитного сертифіката.
Отже, доводи відповідача щодо нікчемності договору банківського вкладу з мотивів перерахування коштів на рахунки позивача іншою фізичною особою, не ґрунтуються на нормах законодавства.
Суд зазначає, що Закон не встановлює обмежень в частині походження коштів вкладу, а саме що вкладом повинні бути кошти, внесені безпосередньо вкладником.
В свою чергу, сам факт знаходження на рахунках позивача грошових коштів відповідачами не заперечується.
Аналогічна правова позиція викладена в постанові Вищого адміністративного суду України від 12.01.2016р. К/800/46158/15 по справі №826/12161/15.
З огляду на зазначене, суд вважає необґрунтованими посилання відповідача на пункт 7 частини 3 статті 38 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб", як на підставу для віднесення договору банківського вкладу (депозиту) від 23.02.2015р. НОМЕР_3 до нікчемних правочинів.
В наданих суду письмових запереченнях відповідач зазначив, що оспорювана угода укладена 23.02.2015 р., тобто після прийняття рішення про визнання ПАТ "Дельта Банк" проблемним, а тому є підстави вважати її укладеною з порушенням вимог, що були встановлені Національним Банком України, у зв'язку з чим і визнано укладений договір нікчемним.
Частиною 6 статті 67 Закону України "Про банки та банківську діяльність" передбачено право Національного банку України запровадження особливого режиму контролю за діяльністю банку та призначення куратора банку. Особливий режим контролю є додатковим інструментом банківського нагляду, що використовується, як правило, одночасно із заходами впливу, встановленим статтею 73 цього Закону.
Під час здійснення особливого режиму контролю за діяльністю банку, Національний банк України має право заборонити банку використовувати для розрахунків прямі кореспондентські рахунки та/або вимагати від банку проведення розрахунків виключно через консолідований кореспондентський рахунок.
Статтею 75 Закону України "Про банки та банківську діяльність" передбачено обов'язок Національного банку України прийняти рішення про віднесення банку до категорії проблемних відповідно критеріїв, визначених в ньому.
Рішення Національного банку України про віднесення банку до категорії проблемного є банківською таємницею.
Національний банк України має право заборонити проблемному банку використовувати для розрахунків прямі кореспондентські рахунки та/або вимагати від проблемного банку проведення розрахунків виключно через консолідований кореспондентський рахунок.
Основним підзаконним нормативним актом, що регулює діяльність банків у випадку визнання їх проблемними є Положення про застосування Національним банком України заходів впливу за порушення банківського законодавства, затвердженого постановою Правління Національного банку України від 17.08.2012 року № 346.
Національний банк України має право запровадити особливий режим контролю за діяльністю банку та призначити куратора банку у випадках, передбачених нормативно-правовими актами Національного банку (п 5.1. Положення).
Згідно з п.п.5.2., 5.3. Положення Національний банк України для здійснення особливого режиму контролю за діяльністю банку одночасно з призначенням куратора банку може залучати фахівців з бухгалтерського обліку, юридичних питань, з питань платіжних систем, інформаційних технологій та з інших питань. Рішення про запровадження особливого режиму контролю за діяльністю банку та призначення куратора банку, строк дії особливого режиму контролю за діяльністю банку та повноважень куратора банку, повноваження куратора банку, відміну/дострокову відміну запровадження особливого режиму контролю за діяльністю банку та призначення куратора банку приймає Правління Національного банку України.
Отже, згадуваними законодавчими актами не встановлено заборони банку після визнання його проблемним укладати договори, відкривати поточні рахунки та зараховувати на рахунок кошти.
Крім того, як зазначено вище, рішення Національного банку України про віднесення банку до категорії проблемного є банківською таємницею. Отже, позивач не міг знати про віднесення Банку до категорії проблемних.
Відповідачем не наведено, а судом не встановлено, підстав для визнання нікчемним договору банківського вкладу (депозиту) "Найкращий від Миколая" від 23.02.2015р. НОМЕР_3, укладеного між позивачем та ПАТ "Дельта Банк".
Відповідачем також не надано доказів, які б свідчили, що зазначений правочин є таким, що порушує публічний порядок чи спрямований на порушення конституційних прав і свобод людини і громадянина, знищення, пошкодження майна держави.
Крім того, в силу положень частини третьої статті 228 Цивільного кодексу України питання недійсності правочину у разі недодержання вимоги щодо його відповідності інтересам держави і суспільства, його моральним засадам вирішується виключно судом.
Враховуючи, що доводи Уповноваженої особи Фонду про нікчемність договору банківського вкладу (депозиту) не знайшли підтвердження під час вирішення справи, отже, бездіяльність Уповноваженої особи Фонду щодо невключення позивача до переліку вкладників ПАТ "Дельта Банк", які мають право на відшкодування коштів за вкладами за рахунок Фонду є протиправною, що свідчить про наявність підстав для задоволення позовних вимог в даній частині.
Відповідно до ст. 27 Закону № 4452-VI Уповноважена особа Фонду складає перелік вкладників та визначає розрахункові суми відшкодування коштів за вкладами за рахунок Фонду відповідно до вимог цього Закону та нормативно-правових актів Фонду станом на день отримання рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку.
Уповноважена особа Фонду протягом трьох днів з дня отримання Фондом рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку формує повний перелік вкладників, які мають право на відшкодування коштів за вкладами за рахунок Фонду, із визначенням сум, що підлягають відшкодуванню.
Уповноважена особа Фонду зазначає у переліку вкладників суму відшкодування для кожного вкладника, яка розраховується виходячи із сукупного обсягу всіх його вкладів у банку та нарахованих процентів. Нарахування процентів за вкладами припиняється з дня прийняття рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку.
Інформація про вкладника в переліку вкладників має забезпечувати його ідентифікацію відповідно до законодавства.
Протягом шести днів з дня отримання Фондом рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку виконавча дирекція Фонду затверджує реєстр вкладників для здійснення виплат відповідно до наданого уповноваженою особою Фонду переліку вкладників. Фонд публікує оголошення про відшкодування коштів вкладникам у газетах "Урядовий кур'єр" або "Голос України" та на своїй офіційній сторінці в мережі Інтернет не пізніше ніж через сім днів з дня отримання Фондом рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку.
Уповноважена особа Фонду протягом трьох днів з дня отримання Фондом рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію формує перелік вкладників, кошти яких не підлягають відшкодуванню Фондом відповідно до частини четвертої статті 26 цього Закону.
З аналізу вищезазначених норм права вбачається, що Уповноважена особа Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію наділена повноваженнями щодо формування повного переліку вкладників, які мають право на відшкодування коштів за вкладами за рахунок Фонду, протягом трьох днів з дня отримання Фондом рішення про відкликання банківської ліцензії, на підставі якого Фонд гарантування вкладів фізичних осіб формує Загальний реєстр вкладників.
Суд звертає увагу, що чинним законодавством не передбачена можливість включення особи до переліку вкладників, які мають право на відшкодування коштів за вкладами за рахунок Фонду після складення та затвердження такого переліку вкладників.
В той же час, відповідно до п. 12 р. II Положення про порядок відшкодування Фондом гарантування вкладів фізичних осіб коштів за вкладами, затвердженого рішенням виконавчої дирекції Фонду гарантування вкладів фізичних осіб від 09.08.2012 р. №14 (в редакції до внесення змін згідно із рішенням 20.10.2014 р. за № 1293/26070, які набрали чинності 11.11.2014р.) (далі - Положення № 14) та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 07.09.2012 р. за №1548/21860, передбачено, що протягом процедури здійснення тимчасової адміністрації в банку уповноважена особа Фонду може надавати до Фонду додаткову інформацію про вкладників, яким необхідно здійснити виплати за рахунок цільової позики.
Крім того, протягом процедури ліквідації уповноважена особа Фонду може надавати до Фонду додаткову інформацію про вкладників стосовно: зменшення (збільшення) кількості вкладників, яким необхідно здійснити виплати відшкодування; зміни розміру належних їм сум; зміни особи вкладника; змін реквізитів вкладників; змін розміру сум разом із змінами реквізитів вкладників.
Додаткова інформація залежно від її типу надається окремими файлами, що формуються згідно з додатками 9 та 10 до цього Положення.
Наведене в сукупності свідчить, що після складення та затвердження переліку вкладників та передачі Уповноваженою особою Фонду сформованого переліку вкладників до Фонду, Уповноважена особа Фонду не має права вносити зміни до Переліку вкладників, а має право лише надавати до Фонду додаткову інформацію про вкладників.
Зазначене вказує на те, що позивачем в частині позовних вимог щодо зобов'язання Уповноваженої особи Фонду включити позивача до переліку вкладників обрано неналежний спосіб захисту порушеного права, оскільки після складення та затвердження переліку вкладників можливим є лише надання Уповноваженою особою Фонду додаткової інформації про вкладників до Фонду.
Однак, встановивши, що внаслідок протиправної бездіяльності Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію публічного акціонерного товариства "Дельта Банк" відбулось порушення прав позивача, суд вважає за можливе для повного захисту прав та інтересів позивача вийти за межі позовних вимог та зобов'язати Уповноважену особу Фонду подати до Фонду додаткову інформацію щодо позивача, як вкладника, який має право на відшкодування коштів за вкладами в ПАТ "Дельта Банк" за рахунок Фонду.
Щодо позовних вимог про зобов'язання Фонду включити позивача до Загального реєстру вкладників, які мають право на відшкодування коштів за вкладами за рахунок Фонду на підставі повного переліку вкладників, наданого Уповноваженою особою Фонду суд зазначає наступне.
Відповідно до ч. 5 ст. 27 Закону № 4452-VI протягом шести днів з дня отримання Фондом рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку виконавча дирекція Фонду затверджує реєстр вкладників для здійснення виплат відповідно до наданого уповноваженою особою Фонду переліку вкладників. Фонд публікує оголошення про відшкодування коштів вкладникам у газетах "Урядовий кур'єр" або "Голос України" та на своїй офіційній сторінці в мережі Інтернет не пізніше ніж через сім днів з дня отримання Фондом рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку.
Згідно з п. 2 ч. 4 Положення про порядок відшкодування Фондом гарантування вкладів фізичних осіб коштів за вкладами, затвердженим Рішенням виконавчої дирекції Фонду гарантування вкладів фізичних осіб від 09 серпня 2012 року №14 зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 07 вересня 2012 року за №1548/21860 (надалі - Порядок) Фонд складає на підставі Переліку загальний Реєстр вкладників, які мають право на відшкодування коштів за вкладами за рахунок Фонду, за формою, наведеною у додатку 11 до цього Положення (далі - Загальний Реєстр).
Отже, загальний реєстр вкладників формується Фондом гарантування вкладів фізичних осіб виключно на підставі переліку вкладників або додаткової інформації поданої Уповноваженою особою Фонду.
Уповноважена особа Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію публічного акціонерного товариства "Дельта Банк" в силу вищезазначених норм законодавства зобов'язана включити позивача до загального реєстру вкладників ПАТ "Дельта Банк" для здійснення виплат коштів за банківськими вкладами за рахунок Фонду за договором банківського вкладу після подання Уповноваженою особою Фонду додаткової інформації щодо позивача як вкладника, який має право на відшкодування коштів за рахунок Фонду.
Враховуючи вищевикладене, суд вважає, що вимога позивача в цій частині є передчасною, а тому не підлягає задоволенню.
Частиною другою статті 9 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до частин 1, 2 статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.
В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
Враховуючи зазначене, суд дійшов висновку про часткову обґрунтованість позовних вимог і наявність підстав для їх часткового задоволення.
Беручи до уваги вимоги ч. 3 ст. 94 Кодексу адміністративного судочинства України якщо адміністративний позов задоволено частково, судові витрати, здійснені позивачем, присуджуються йому відповідно до задоволених вимог, а відповідачу - відповідно до тієї частити вимог, у задоволенні яких позивачеві відмовлено.
Керуючись ст.ст. 94, 158-163 Кодексу адміністративного судочинства України суд,
1. Адміністративний позов ОСОБА_1 задовольнити частково.
2. Визнати протиправною бездіяльність Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію публічного акціонерного товариства "Дельта Банк" Кадирова Владислава Володимировича щодо невключення ОСОБА_1 (реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1, зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1, Паспорт НОМЕР_2, виданий: Кіровським РВ ДМУ УМВС України в Донецькій області, 07 квітня 2004 р.) до переліку вкладників публічного акціонерного товариства "Дельта Банк", які мають право на відшкодування коштів за вкладами за рахунок Фонду гарантування вкладів фізичних осіб.
3. Зобов'язати Уповноважену особу Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію публічного акціонерного товариства "Дельта Банк" подати до Фонду гарантування вкладів фізичних осіб додаткову інформацію про ОСОБА_1 (реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1, зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1, Паспорт НОМЕР_2, виданий: Кіровським РВ ДМУ УМВС України в Донецькій області, 07 квітня 2004 р.) як вкладника, що має право на відшкодування коштів за вкладом в публічному акціонерному товаристві "Дельта Банк" за рахунок Фонду гарантування вкладів фізичних осіб.
4. В задоволенні решти позовних вимог відмовити.
5. Присудити з Державного бюджету України на користь ОСОБА_1 (реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1) понесені нею витрати по сплаті судового збору у розмірі 974,40 грн. (дев'ятсот сімдесят чотири гривні сорок копійок) за рахунок бюджетних асигнувань Фонду гарантування вкладів фізичних осіб.
Постанова набирає законної сили відповідно до статті 254 Кодексу адміністративного судочинства України може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції за правилами, встановленими статтями 185-187 Кодексу адміністративного судочинства України.
Суддя А.С. Мазур