11 травня 2016 року м. Рівне
Колегія суддів судової палати з розгляду цивільних справ Апеляційного суду Рівненської області в складі :
головуючого судді Григоренка М.П.,
суддів : Ковальчук Н.М., Рожина Ю.М.,
секретар судового засідання Демчук Ю.Ю., за участю представника позивача ОСОБА_1 та відповідача, розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу ОСОБА_2 на рішення Сарненського районного суду від 17 березня 2016 року в справі за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу, стягнення аліментів на утримання малолітніх дітей,
18 грудня 2015 року ОСОБА_3 звернулася в Сарненський районний суд з позовом до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу та стягнення аліментів на утримання малолітніх дітей.
В обґрунтування позову вказувала, що з відповідачем перебувала у зареєстрованому шлюбі з 27.03.2008 року, за час подружнього життя в них народилося троє дітей: ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1, ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_2 та ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_3.
Впродовж тривалого часу сімейне життя між ними погіршувалося, що в кінцевому результаті призвело до фактичного припинення шлюбних відносин. Спільне господарство вони не ведуть. Вважає, що примирення між ними неможливе.
Провадження № 22-ц/787/817/2016 Головуючий у 1 інстанції : Товстика І.В.
Доповідач : Григоренко М.П.
Відповідач неофіційно працює та отримує заробітну плату в розмірі 3000 грн.
На сьогоднішній день вона ніде не працює, доглядає за дітьми, один з яких має інвалідність.
Із цих підстав просила шлюб між ними розірвати та стягнути з відповідача на її користь аліменти в твердій грошовій сумі по 1000 грн. щомісячно на кожну дитину до досягнення ними повноліття.
Рішенням Сарненського районного суду від 17 березня 2016 року позов ОСОБА_3 - задоволено частково.
Шлюб між ОСОБА_2 та ОСОБА_3 зареєстрований 27 березня 2008 року Колківською сільською радою Дубровицького району Рівненської області , актовий запис №04 - розірвано.
Стягнуто з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_3 аліменти на утримання дітей: ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1, ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_2 та ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_3, в твердій грошовій сумі по 500 грн. щомісячно на кожну дитину, починаючи з 18 грудня 2015 року і до досягнення дітьми повноліття.
Стягнуто з ОСОБА_2 на користь держави судовий збір в сумі 551,20 грн.
Стягнуто з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_3 судові витрати по оплаті судового збору в сумі 487,20 грн.
В поданій на рішення суду апеляційній скарзі ОСОБА_2 покликається на його незаконність в частині розміру стягнення аліментів, через порушення судом першої інстанції норм матеріального права.
Вказує, що він був проти розірвання шлюбу та прагнув зберегти сім'ю.
Зазначає, що на день ухвалення оскаржуваного рішення він був працевлаштований та мав постійне джерело доходу у вигляді заробітної плати, тому стягнення з нього аліментів у твердій грошовій сумі суперечить положенням ч. 1 ст. 184 СК України.
Додана до апеляційної скарги довідка з місця роботи засвідчує, що розмір його заробітної плати в місяць складає 1600 грн.
Розмір аліментів визначений судом у твердій грошовій сумі щомісячно на трьох дітей (1500 грн.)практично складає розмір його заробітної плати, що суперечить положенням ст. 26 ЗУ „Про оплату праці”, якою регламентується обмеження розміру відрахувань із заробітної плати.
Він фактично позбавлений засобів для існування.
Просить змінити оскаржуване рішення суду в частині розміру стягнення аліментів на трьох дітей та визначити їх у частці 1/2 частини його заробітної плати, але не менше 30% прожиткового мінімуму на дітей відповідного віку щомісячно, починаючи з дня пред'явлення позову до повноліття дітей.
В ході апеляційного розгляду справи відповідач підтримав апеляційну скаргу та просив її задовольнити.
Представник позивача просив відхилити апеляційну скаргу, а рішення суду першої інстанції залишити без змін.
Заслухавши доповідача, пояснення сторін, перевіривши доводи апеляційної скарги та вивчивши матеріали справи, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга підлягає задоволенню.
Частково задовольняючи позовні вимоги ОСОБА_3 щодо стягнення аліментів та стягуючи із відповідача на користь останньої аліменти у твердій грошовій сумі, суд першої інстанції послався на те, що ОСОБА_2 має мінливий та нерегулярний дохід.
Проте, на переконання колегії суддів, даний висновок суду першої інстанції не відповідає обставинам справи, у зв'язку із чим оскаржуване рішення в цій частині підлягає скасуванню, з ухваленням нового рішення.
Статтею 180 СК України визначено, що батьки зобов'язані утримувати дитину до досягнення нею повноліття.
Частиною 3 статті 181 СК України визначено, що за рішенням суду кошти на утримання дитини (аліменти) присуджуються у частці від доходу її матері, батька і (або) у твердій грошовій сумі.
Згідно із ч. 1 ст. 184 СК України, якщо платник аліментів має нерегулярний, мінливий дохід, частину доходу одержує в натурі, а також за наявності інших підстав, що мають істотне значення, суд за заявою платника або одержувача може визначити розмір аліментів у твердій грошовій сумі.
Із матеріалів справи вбачається, що в ході розгляду даної цивільної справи в суді першої інстанції відповідач надав відповідні докази, з яких вбачається, що з 01 березня 2016 року він працевлаштувався на постійну роботу і його середній середньомісячний заробіток становить 1600 грн. (а.с. 25, 42).
В ході апеляційного розгляду даної справи відповідач заявив, що він і на даний час продовжує працювати на постійній основі і отримувати заробітну плату в розмірі 1600 грн. на місяць, а також сплачує аліменти у добровільному порядку, в розмірі 1000 грн на місяць.
Сторона позивача жодним чином не спростувала ту обставину, що відповідач як на момент ухвалення оскаржуваного рішення, так і на даний час має постійну роботу та заробіток.
З огляду на викладене колегія суддів вважає за необхідне позовні вимоги ОСОБА_3 до ОСОБА_2, щодо стягнення аліментів на дітей, задовольнити частково та стягнути на її користь з відповідача аліменти на утримання неповнолітніх дітей: ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1, ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_2 та ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_3, в розмірі 1\2 частки від усіх видів заробітку (доходу), але не менше 30 відсотків прожиткового мінімуму встановленого для відповідного віку кожної дитини, щомісячно, починаючи із 18 грудня 2015 року і до досягнення дітьми повноліття.
На підставі наведеного та керуючись ст.ст. 303, 307, 308, 313-314, 315 ЦПК України, колегія суддів
Апеляційну скаргу ОСОБА_2 задовольнити.
Рішення Сарненського районного суду від 17 березня 2016 року в частині стягнення на користь ОСОБА_3 з ОСОБА_2 аліментів на утримання малолітніх дітей скасувати та ухвалити в цій частині нове рішення.
Позов ОСОБА_3 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів на утримання неповнолітніх дітей задовольнити частково.
Стягнути із ОСОБА_2 на користь ОСОБА_3 аліменти на утримання неповнолітніх дітей: ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1, ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_2 та ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_3, в розмірі 1\3 частки від усіх видів заробітку (доходу), але не менше 30 відсотків прожиткового мінімуму встановленого для відповідного віку кожної дитини, щомісячно, починаючи із 18 грудня 2015 року і до досягнення дітьми повноліття.
Рішення набирає законної сили з моменту її проголошення і може бути оскаржено до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ в касаційному порядку протягом двадцяти днів з дня набрання законної ним сили.
Головуючий М.П. Григоренко
Судді : Н.М. Ковальчук
ОСОБА_7