Справа №702/498/16-а
Провадження №2-а/702/16/16
13 травня 2016 року м. Монастирище
Суддя Монастирищенського районного суду Черкаської області Ротаєнко Д.С., розглянувши в порядку скороченого письмового провадження в м.Монастирище адміністративну справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Уманського об"єднаного управління Пенсійного фонду України в Черкаській області, Монастирищенського відділу обслуговування громадян про визнання протиправними дій та зобов"язання вчинити дії,
Позивач 25.04.2016 року звернулася в суд із адміністративним позовом до відповідачів про визнанняти протиправними дій та зобов"язання вчинити дії. Підставою для звернення вважає те, що ІНФОРМАЦІЯ_1 помер її чоловік ОСОБА_2 , про що свідчить свідоцтво про смерть. Їхній шлюб зареєстровано 02 лютого 1986 року про що свідчить свідоцтво про укладення шлюбу. У повторний шлюб вона не вступала. За життя її чоловік в період з 18 серпня 1987 року по 05 жовтня 1987 року приймав участь в ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС та отримав дозу опромінення. Внаслідок чого отримав статус особи, яка постраждала внаслідок Чорнобильської катастрофи категорії 1. Крім того, її чоловік став інвалідом II групи внаслідок захворювання пов'язаним із участю в ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС. 11.04.2016 року вона звернулась до Монастирищенського відділу обслуговування громадян Уманського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Черкаської області із заявою про призначення їй пенсії, як дружині військовослужбовця, який помер внаслідок захворювання, пов'язаного з ліквідацією наслідків Чорнобильської катастрофи. Листом від 19.04.2016 року №1181/04 Монастирищенський відділ обслуговування громадян Уманського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Черкаської області повідомив про неможливість призначення їй пенсії, так як померлий не набув статусу військовослужбовця, так як був призваний на військові збори. Відповідно до абз.6 п.3 Розділу XV Прикінцевих положень Закону України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування” дружини, якщо вони не взяли повторний шлюб, військовослужбовців, осіб начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ, які померли після звільнення із служби, але внаслідок захворювання, пов'язаного з ліквідацією наслідків Чорнобильської катастрофи, мають право на призначення дострокової пенсії за віком після досягнення жінками-50 років та за наявності страхового стажу не менше 20 років для жінок. Аналогічні положення містяться і в ст.16 Закону України "Про пенсійне забезпечення". Згідно Закону України "Про військовий обов'язок і військову службу", громадяни України поділяються на такі категорії, а саме:-військовозобов'язані-особи, які перебувають у запасі для комплектування Збройних Сил України та інших військових формувань на особливий період, а також для виконання робіт із забезпечення оборони держави. Військовозобов'язані, призвані на збори, зараховуються до особового складу Збройних Сил, на них розповсюджується дія військового Статуту, і вони несуть військові обов'язки. Відповідно до ст.10 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" до військовослужбовців належать: особи офіцерського складу, прапорщики, мічмани, військовослужбовці надстрокової служби, військовозобов'язані, призвані на військові збори, військовослужбовці-жінки, а також сержанти (старшини), солдати (матроси), які перебувають (перебували) на дійсній строковій службі у збройних силах, керівний і оперативний склад органів Комітету державної безпеки, особи начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ, а також інших військових формувань. Пунктом 5 ст.1 Закону України "Про загальний військовий обов'язок і військову службу" визначено загальні визначення категорій громадян, які перебувають або перебували на військовій службі. Закон України "Про Статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" є спеціальним законом, який визначає статус окремої категорії громадян у зв'язку з певними обставинами. Оскільки, ОСОБА_2 в цей період проходив військову службу, на нього розповсюджувалася дія військового статуту. Весь час знаходження на зборах, він перебував на території військової частини. З огляду на викладене вважає, що відмова Відповідача призначити пенсію є незаконною, у зв'язку із чим вона змушена звернутись до суду. Просить визнати протиправними дії Уманського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Черкаської області у відмові їй, ОСОБА_1 , у призначенні їй пенсії відповідно до п.3 Розділу XV “Прикінцеві положення” Закону України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування” та зобов'язати Уманське об'єднане управління Пенсійного фонду України Черкаської області призначити їй, ОСОБА_1 , пенсію, відповідно до п.3 Розділу XV “Прикінцеві положення” Закону України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування”, як дружині військовослужбовця, який помер після звільнення зі служби, внаслідок захворювання, пов'язаного з ліквідацією наслідків Чорнобильської катастрофи, починаючи із 11 квітня 2016 року.
10.05.2016 року на адресу суду від Уманського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Черкаської області надійшло заперечення, відповідно до якого управління позов не визнає, вважає його безпідставним і необгрунтованим та просить суд відмовити в його задоволенні повністю, виходячи з наступного. Позивач звернулася в управління з заявою відповідно до Закону України «Про звернення громадян» про призначення пенсії відповідно до п.3 Розділу XV «Прикінцеві положення» Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування». Спеціальним нормативно-правовим актом, який регулює питання подання та оформлення документів для призначення/перерахунку пенсії є Порядок подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», затверджений постановою Пенсійного фонду України від 25.11.2005 №22-1 (далі-Порядок). Відповідно до п.4.1 вказаного Порядку, орган, що призначає пенсію, розглядає питання про призначення пенсії, перерахунок та поновлення виплати раніше призначеної пенсії, а також про переведення з одного виду пенсії на інший при зверненні особи з відповідною заявою у відповідності з додатком №2. Заяви осіб про призначення, перерахунок, поновлення, переведення з одного виду пенсії на інший підлягають реєстрації, а особі, яка звернулася до територіального органу, видається розписка із зазначенням дати прийняття заяви, а також переліку одержаних і відсутніх документів, які необхідно подати у тримісячний строк з дня прийняття заяви. Копія розписки зберігається в пенсійній справі. При прийманні документів орган, що призначає пенсію перевіряє правильність оформлення заяви, відповідність викладених у ній відомостей про особу даним паспорта та документам про стаж, зміст і належне оформлення наданих документів, копії відповідних документів, фіксує й засвідчує виявлені розбіжності (невідповідності). Орган, що призначає пенсію, видає пам'ятку пенсіонеру (додаток 3), копія якої зберігається у пенсійній справі (п.4.2 Порядку). Рішення про призначення/відмову в призначенні пенсії оформлюється протоколом, візується спеціалістом, який його підготував, та спеціалістом, який його перевірив. Рішення підписується начальником управління (заступником начальника управління відповідно до розподілу обов'язків) та завіряється печаткою управління (п.4.3 Порядку). Право особи на одержання пенсії установлюється на підставі всебічного, повного і об'єктивного розгляду всіх поданих документів органом, що призначає пенсію (п.4.7 Порядку). Таким чином, призначенню пенсії передує цілий ряд процесуальних дій, однією з яких є обов'язкове звернення пенсіонера до територіального органу Пенсійного фонду з заявою про призначення пенсії встановленого зразка та пакетом документів, які підтверджують право на відповідний вид пенсії. Однак, на порушення зазначеного, позивач з такою заявою в управління не зверталася та відповідний пакет документів на підтвердження права на пенсію відповідно до п.3 Розділу XV «Прикінцевих положень» Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» не надавала. Зазначене вище підтверджується заявою позивача від 11.04.2016, з якою вона звернулася до управління, та яка додана, як один із доказів до адміністративного позову. Жодних документів на підтвердження права на отримання пенсії позивач управлінню не надавала, паспортні дані особи в повній мірі не зазначені (дата народження, що унеможливлює встановити вік особи, визначення якого в даному випадку є однією з підстав для встановлення права на пенсію, паспорт, серія, ідентифікаційний код, підтвердження відомостей що особа в повторний шлюб не вступала, тощо) та оригіналом не підтверджені, як це передбачено Порядком. Однак, позивач не позбавлений права на звернення до управління з заявою про призначення пенсії та відповідним пакетом документів. З урахуванням наведеного, звернення позивача до суду з вимогою про зобов'язання призначити пенсію є передчасним. Відповідно до ст.3 КАС України, справа адміністративної юрисдикції-переданий на вирішення адміністративного суду публічно-правовий спір, у якому хоча б однією зі сторін є орган виконавчої влади, орган місцевого самоврядування, їхня посадова чи службова особа або інший суб'єкт, який здійснює владні управлінські функції на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень. До адміністративних судів можуть бути оскаржені будь-які рішення, дії чи бездіяльність суб'єктів владних повноважень, які породжують, змінюють або припиняють права та обов'язки у сфері публічно-правових відносин, вчинених ними при здійсненні владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень, якщо позивач вважає, що цими рішеннями, діями чи бездіяльністю його права чи свободи порушені або порушуються, створено або створюються перешкоди для їх реалізації або мають місце інші ущемлення прав чи свобод. Оскільки, управління не відмовляло у призначення пенсії, та позивач не позбавлений права на звернення до управління з заявою про призначення пенсії та відповідним пакетом документів, то порушення прав позивача або перешкод в їх реалізації не було. Окрім того, з матеріалів, доданих до адміністративного позову, не вбачається чи достатньо в позивача страхового стажу (в даному випадку 20 років) для визначення права на пенсію. Згідно записів трудової книжки, страховий стаж позивача до 01.01.2004 становить 17 повних років. Таким чином, згідно доданих до адміністративного позову матеріалів, неможливо встановити достатній страховий стаж та підтвердити право позивача на пенсію відповідно до п.3 Розділу XV «Прикінцеві положення» Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування». Відповідно до ст.2 КАС України, завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень шляхом справедливого, неупередженого та своєчасного розгляду адміністративних справ. Згідно з ч.2 ст.19 Конституції України інші органи державної влади, в т.ч. судові, не можуть перебирати на себе повноваження та здійснювати функції державних органів. Верховний Суд України у ряді судових рішень неодноразово вказував на те, що суди не вправі підміняти собою органи державної влади з питань їх компетенції. Зазначене вище, підтверджується і постановою Вищого адміністративного суду від 20.08.2015 по справі № К/9991/359641/11, в якій зазначено, про те, що при призначенні пенсії органи Пенсійного фонду наділені дискреційними повноваженнями, а тому суд може лише зобов'язати суб'єкта владних повноважень прийняти рішення з урахуванням встановлених судом обставин. Процесуальні права та обов'язки осіб, які беруть участь у розгляді справи, встановлюються нормами процесуального законодавства, у порядку якого розглядається спір. Так, процесуальні права відповідача в адміністративному процесі встановлені ст.ст.49,51 КАС України. До них належать, зокрема, право заявляти клопотання. Форма та зміст клопотання КАС України не встановлені. Особи, які беруть участь у справі, здійснюють зазначені процесуальні права як під час судового розгляду справи, так і поза межами судового засідання, а суд забезпечує здійснення цих прав як процесуальними засобами, так і належним виконанням вимог законодавства, що регулює рух справи поза межами судового процесу. З урахуванням наведеного, з метою правильного та всебічного вияснення обставин справи для прийняття обгрунтованого рішення, просимо розглянути справу за загальними правилами КАС України. Просить розглядати справу за загальними правилами КАС України та закрити провадження по справі.
Керуючись принципами верховенства права та законності, оцінивши за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні повідомлених позивачем обставин, вбачається, що наявні достатні підстави для прийняття законного та обґрунтованого судового рішення в порядку скороченого провадження і вважає, що підстав для призначення судового розгляду спору в загальному порядку немає, в зв"язку з чим клопотання відповідача не підлягає задоволенню.
Встановлено, що ОСОБА_2 є учасником ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС, категорія 1, має право на пільги і компенсації, передбачені Законом України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» (а.с.18-копія посвідчення серія НОМЕР_1 ), є інвалідом другої групи (а.с.19-посвідчення серія НОМЕР_2 ).
Відповідно до свідоцтва про смерть серії НОМЕР_3 від 19.11.2015 року ОСОБА_2 , помер ІНФОРМАЦІЯ_1 (а.с.10).
ОСОБА_2 та ОСОБА_3 уклали шлюб 02.02.1986 року. Після укладення шлюбу позивачу присвоєне прізвище « ОСОБА_4 », що підтверджується свідоцтвом про укладення шлюбу (а.с.11).
Згідно копії паспорту на ім'я позивача, остання після смерті чоловіка повторний шлюб не реєструвала (а.с.5,6).
Згідно довідок №8 та №16 від 22.01.2010 року та 11.02.2010 року відповідно, виданих військовим комісаром ІНФОРМАЦІЯ_2 , ОСОБА_2 , 1963 року народження, про те, що він дійсно проходив спецзбори та приймав участь у ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС з 18.08.1987 року (наказ №229) по 05.10.1987 року (наказ №278) у в/ч НОМЕР_4 і отримав дозу опромінення 9(дев'ять),45 бер (а.с.13).
Згідно Експертного висновку №13190 від 26.10.2009 року смерть ОСОБА_2 пов"язана з виконанням обов"язків військової служби по ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС (а.с.20).
Згідно ст.10 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» "Учасниками ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС вважаються громадяни, які безпосередньо брали участь у будь-яких роботах, пов'язаних з усуненням самої аварії, її наслідків у зоні відчуження у 1986-1987 роках незалежно від кількості робочих днів, а у 1988-1990 роках - не менше 30 календарних днів, у тому числі проведенні евакуації людей і майна з цієї зони, а також тимчасово направлені або відряджені у зазначені строки для виконання робіт у зоні відчуження, включаючи військовослужбовців*.....Тут і надалі до військовослужбовців належать: особи офіцерського складу, прапорщики, мічмани, військовослужбовці надстрокової служби, військовозобов'язані, призвані на військові збори, військовослужбовці-жінки, а також сержанти (старшини), солдати (матроси), які перебувають (перебували) на дійсній строковій службі у збройних силах, керівний і оперативний склад органів Комітету державної безпеки, особи начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ, а також інших військових формувань..."
Відповідач відмовив позивачу у призначенні пенсії відповідно до п.3 розділу XV Прикінцевих положень Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» (а.с.8,9-копія відповіді Управління позивачу) з підстав, що вона не набула права на пенсію, так як її чоловік був лише призваний на військові збори, а не з підстав, зазначених відповідачем у запереченнні- що нею не дотримано вимог щодо форми поданої заяваи та відсутності документів.
Закон України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» є спеціальним законом, який застосовується до спірних правовідносин та чітко визначає коло осіб, які належать до учасників ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС, до яких відносився і чоловік позивача. Його статус як ветерана війни не є спірним.
Таким чином суд вважає, що дії управління Пенсійного фонду України в Монастирищенському районі Черкаської області є протиправними щодо відмови в призначенні позивачу дострокової пенсії з підстави відсутності у її чоловіка статусу війсковослужбовця, оскільки таке право ОСОБА_1 закріплене законом та підтверджене доказами, наявними в матеріалах справи. Про правильність тлумачення діючого законодавства свідчить і судова практика: ухвала ВАС від 19.06.2014 року у справі №411/543/13-а, від 29.05.2014 року в справі № к/9991/6248/12-с, від 20.05.2014 року у справі № к/9991/4251/12-с та інші. , отже позовні вимоги в частині визнання дій відповідача неправомірними підлягають задоволенню.
Згідно ч.3 розділу 15 «Прикінцеві положення» Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» передбачено, що дружини військовослужбовців, які померли від захворювання, пов'язаного з ліквідацією наслідків Чорнобильської катастрофи мають право на призначення дострокової пенсії за віком після досягнення 50 років і при стажі роботи не менше 20 років.
Відповідно до ст.16 Закону України «Про пенсійне забезпечення», військовослужбовці, особі начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ, які брали участь у бойових діях, також ті, які стали інвалідами внаслідок поранення, контузії, каліцтва, одержаних при захисті Батьківщини або при виконанні інших обов'язків військової служби (службових обов'язків), або внаслідок захворювання, пов'язаного з перебуванням на фронті чи виконання: інтернаціонального обов'язку, а також батьки і дружини (якщо вони не взяли повторний шлюб військовослужбовців, осіб начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ, яз померли (загинули) у період проходження військової служби (виконання службових обов'язки чи після звільнення зі служби, але внаслідок поранення, контузії, каліцтва, одержаних при виконанні обов'язків військової служби (службових обов'язків), захворювання, пов'язаного перебуванням на фронті, ліквідацією наслідків Чорнобильської катастрофи чи виконання інтернаціонального обов'язку, мають право на пенсію: чоловіки-після досягнення 55 років і при стажі роботи не менше 25 років; жінки-після досягнення 50 років і при стажі роботи не меші 20 років.
Разом з тим, відповідно до останньої судової практики Вищого адміністративного суду України (Поставнова від 18 червня 2015 року К/800/54600/14 та інші) та Київського апеляційного адміністративного суду повноваження суду при вирішенні справи визначені статтею 162 Кодексу адміністративного судочинства України. Відповідно до пункту 2 частини 1 цієї норми у разі задоволення адміністративного позову суд може ухвалити постанову про зобов'язання відповідача вчинити певні дії. При цьому, у випадку, коли закон встановлює повноваження суб'єкта публічної влади в імперативній формі, тобто його діяльність чітко визначена законом, то суд зобов'язує відповідача прийняти конкретне рішення чи вчинити певну дію. У випадку, коли ж суб'єкт наділений дискреційними повноваженнями, то суд може лише вказати на виявлені порушення, допущені при прийнятті оскаржуваного рішення (дій), та зазначити норму закону, яку відповідач повинен застосувати при вчиненні дії (прийнятті рішення) з урахуванням встановлених судом обставин.
Умови та порядок призначення пенсії, в тому числі пенсій за віком на пільгових умовах, врегульовані Законами № 1058-IV та № 1788-ХІІ. Згідно зі статтею 81 Закону № 1788-ХІІ призначення пенсій і оформлення документів для їх виплати здійснюється органами Пенсійного фонду України.
На підставі зазначених нормативних актів, УПФ при вирішенні питання про дострокове призначення пенсії за віком наділене дискреційними повноваженнями, при цьому при наявності звернення, суб'єкт владних повноважень повинен прийняти рішення. Як свідчать матеріали справи, рішення по зверненню позивача від 11.04.2016 року не приймалося, а лише листом від 19.04.2016 року повідомлено про відсутність підстав до призначення пенсії.
Позивач доказів наявності необхідного стажу роботи не надав, у відмові відповідача не зазначено підставу-відсутність трудового стажу. Крім цього, відповідач у поданому запереченні вже не заперечує права позивача на звернення до управління із заявою про набуття права на дострокову пенсію за віком.
З урахуванням зазначених обставин, суд вважає за необхідне задоволити частково позовні вимоги, змінивши визначення способу захисту порушеного права: "Із зобов'язання УПФ достроково призначити пенсію на зобов'язання прийняти рішення за зверненням позивача від 11.04.2016 року з урахуванням положень законів № 796-ХІІ, № 1058-ІV та встановлених судом обставин, а саме того, що її чоловік мав статус військовослужбовця та позивач у зв"язку з цим має правові підстави до набуття права на дострокову пенсію за віком у зв'язку із смертю внаслідок захворювання, пов'язаного з виконанням обов'язків військової служби з ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС".
У задоволенні позову в іншій частині відмовити.
На підставі викладеного, керуючись Законами України від 28 лютого 1991 року № 796-ХІІ "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування”, «Про пенсійне забезпечення», ст.ст.8, 9, 10, 11, 12, 18, 21, 69, 71, 86, 94, 99, 159, 160, 162, 163, 183-2, 256 КАС України, суд
Адміністративний позов задоволити частково.
Визнати протиправними дії Уманського об"єднаного управління Пенсійного фонду України Черкаської області по відмові ОСОБА_1 у призначенні їй пенсії відповідно до п.3 Розділу XV "Прикінцеві положення" Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування".
Зобов'язати Уманське об"єднане управління Пенсійного фонду України Черкаської області розглянути заяву ОСОБА_1 від 11 квітня 2016 року про дострокове призначення пенсії і прийняти рішення з урахуванням встановлених судами обставин і норм права, на підставі Законів України від 28 лютого 1991 року № 796-ХІІ «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» та від 9 липня 2003 року № 1058-ІV «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування».
Стягнути з Уманського об"єднаного управління Пенсійного фонду України Черкаської області на користь ОСОБА_1 судовий збір в сумі 551 грн 20 коп.
У задоволенні адміністративного позову в іншій частині відмовити.
Апеляційна скарга на постанову суду може бути подана до Київського апеляційного адміністративного суду через Монастирищенський районний суд Черкаської області протягом десяти днів з моменту отримання копії постанови.
Постанова, прийнята у скороченому провадженні, крім випадків її оскарження в апеляційному порядку, є остаточною.
Суддя: Д. С. Ротаєнко