Золотоніський міськрайонний суд Черкаської області
Справа № 695/84/16-к
номер провадження 1-кс/695/183/16
Номер рядка у звіті
13 травня 2016 рокум. Золотоноша
Золотоніський міськрайонний суду Черкаської області в складі:
головуючого судді ОСОБА_1 ,
при секретарі ОСОБА_2 ,
з участю прокурора ОСОБА_3 ,
заявника судді ОСОБА_4 ,
обвинуваченого ОСОБА_5 ,
розглянувши заяву судді Золотоніського міськрайонного суду ОСОБА_4 про самовідвід по кримінальному провадженню відносно ОСОБА_5 , у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.4 ст. 407 КК України, -
15.01.2016 року до Золотоніського міськрайонного суду надійшов обвинувальний акт з додатками відносно ОСОБА_5 , у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.4 ст. 407 КК України.
Ухвалою від 18.01.2016 року вищевказане кримінальне провадження суддею ОСОБА_6 призначено підготовче судове засідання на 25.01.2016 року та ухвалою від 25.01.2016 року призначено судовий розгляд по цьому кримінальному провадженню на 04.02.2016 року Судовий розгляд по кримінальному провадженню відносно ОСОБА_5 , у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.4 ст. 407 КК України в послідуючому відкладався на 18.02.2016 року, 01.03.2016 року, 10.03.2016 року. Ухвалою від 10.03.2016 року матеріали кримінального провадженню відносно ОСОБА_5 , у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.4 ст. 407 КК України направлено до апеляційного суду Черкаської обл. для внесення подання до ВСС України з розгляду цивільних та кримінальних справ. Ухвалою апеляційного суду Черкаської обл.. від 24.03.2016 року подання судді Золотоніського міськрайонного суду Черкаської обл. ОСОБА_4 задоволено. Ухвалою ВСС України з розгляду цивільних та кримінальних справ від 07.04.2016 року відмовлено у задоволенні звернення судді апеляційного суду Черкаської обл.. про визначення підсудності по кримінальному провадженню відносно ОСОБА_5 , у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.4 ст. 407 КК України. Із даної ухвали вбачається, що відповідно до п. 4 ч. 4 ст. 314 КПК України у підготовчому судовому засіданні суд має право вирішити питання про направлення обвинувального акту до відповідного суду для визначення підсудності у випадку встановлення не підсудності кримінального провадження. Як вбачається із матеріалів обвинувального акту та кримінального провадження Золотоніським міськрайонним судом під головуванням судді ОСОБА_4 25.01.2016 року було проведене підготовче судове засідання та призначено судовий розгляд на 04.02.2016 року, а тому вирішення питання про направлення зазначеного кримінального провадження до іншого суду на цій стадії є не можливим. Ухвалою апеляційного суду Черкаської обл. від 25.04.2016 року обвинувальний акт та матеріали кримінального провадженню відносно ОСОБА_5 , у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.4 ст. 407 КК України повернуто на розгляд до Золотоніського міськрайону Черкаської обл.
Суддя ОСОБА_6 , якому відповідно до автоматизованої системи документообігу суду передано для продовження розгляду кримінальне провадження відносно ОСОБА_5 , у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.4 ст. 407 КК України 05.05.2016 року завив самовідвід мотивуючи тим, що ним була постановлена ухвала про направлення даного кримінального провадження до апеляційного суду Черкаської обл. для внесення відповідного подання до ВСС України з розгляду цивільних та кримінальних справ, а тому він вважає, що таким чином висловлена думка щодо результату вирішення справи, а тому з метою уникнення будь-яких сумнівів у його упередженості в розгляді даного кримінального провадження заявляє самовідвід.
Ухвалою Золотоніського міськрайонного суду від 06 травня 2016р. у задоволенні заяви судді ОСОБА_4 про самовідвід було відмовлено.
10.05.2016р. суддя ОСОБА_6 повторно заявив самовідвід з тих же підстав та наполягав на дачі особистих пояснень під час розгляду заяви про самовідвід.
Під час розгляду заяви про самовідвід суддя ОСОБА_6 пояснив, що ухвала від 10.03.2016р., яка була винесена судом про направлення матеріалів кримінального провадження відносно ОСОБА_5 , у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.4 ст. 407 КК України до апеляційного суду Черкаської обл. для внесення подання до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ для визначення підсудності за місцем вчинення кримінального правопорушення є чинною та не скасованою судами вище стоячих інстанцій. За цих обставин, він вважає, що висловив свою думку щодо підсудності кримінального провадження, тобто що страва не є територіально підсудною Золотоніському міськрайонному суду та на даний час його думка з приводу територіальної підсудності є аналогічною, а тому він, прийнявши рішення в частині територіальної підсудності, з метою уникнення будь-яких сумнівів в його упередженості щодо результатів розгляду справи заявив самовідвід. Крім того, він також зауважив, що під час підготовчого судового засідання неможливо було визначитися із конкретним місцем знаходження військової частини - польова пошта НОМЕР_1 , оскільки в обвинувальному акті не було зазначено місце її розташування та дана обставина була встановлена в судовому засіданні, але до початку судового розгляду, тобто до виконання вимог ст. 347 КПК України, а саме до початку судового розгляду кримінального провадження по суті, внаслідок чого судом під його головуванням була винесена ухвала від 10.03.2016р. про визначення підсудності за місцем вчинення кримінального правопорушення.
Прокурор під час розгляду заяви судді ОСОБА_4 про самовідвід заперечував з приводу її задоволення, обґрунтовуючи свої заперечення тим, що в ухвалі Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 07.04.2016р. зазначено, що відповідно до п.4 ч.4 ст. 314 КПК України у підготовчому судовому засіданні суд має право вирішити питання про направлення обвинувального акту до відповідного суду для визначення підсудності у випадку встановлення непідсудності кримінального провадження, а ухвалою підготовчого судового засідання від 25.01.2016р. по кримінальному провадженню відносно ОСОБА_5 , у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.4 ст. 407 КК України було призначено судовий розгляд на 04.02.2016р., а тому вирішення питання про направлення зазначеного кримінального провадження на цій стадії є неможливим. Зазначені обставини також підтверджені ухвалою апеляційного суду Черкаської області від 25.04.2016р., якою у задоволенні подання судді ОСОБА_4 від 10.03.2016р. відмовлено та матеріали кримінального провадження повернуті до Золотоніського міськрайонного суду, а тому він вважає, що питання щодо визначення підсудності фактично вирішене, а кримінальне провадження суддею ОСОБА_6 по суті фактично не розглядалося. За цих обставин він просить у задоволенні заяви судді ОСОБА_4 про самовідвід відмовити.
Обвинувачений ОСОБА_5 залишив вирішення питання про самовідвід на розсуд суду.
Відповідно до п. 4 ч.1 ст. 75 КПК України суддя не може брати участь у кримінальному провадженні за наявності інших обставин, які викликають сумніви у його неупередженості.
Суд вважає, що оскільки суддею ОСОБА_4 була висловлена думка щодо територіальної підсудності кримінального провадження відносно ОСОБА_5 , у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.4 ст. 407 КК України, а також зважаючи на ту обставину, що суддя ОСОБА_6 категорично не згідний із підсудністю вищевказаного кримінального провадження Золотоніському міськорайонному суду, а тому для уникнення будь-яких сумнівів у його упередженості по даному кримінальному провадженню, доцільно заяву судді ОСОБА_4 про самовідвід задовольнити.
Керуючись ст.ст. 75, 80, 81КПК України, суд, -
Заяву судді ОСОБА_4 про самовідвід - задовольнити.
Обвинувальний акт з додатками відносно ОСОБА_5 , у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.4 ст. 407 КК України направити в канцелярію суду для здійснення перерозподілу у відповідності до ст. 35 КПК України.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Суддя ОСОБА_1