33001 , м. Рівне, вул. Яворницького, 59
"11" травня 2016 р. Справа № 924/932/13
Рівненський апеляційний господарський суд у складі колегії:
Головуючий суддя Огороднік К.М.
суддя Тимошенко О.М. ,
суддя Павлюк І. Ю.
при секретарі судового засідання Вавринчук А.І.
розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Рівненського апеляційного господарського суду апеляційну скаргу Редакції загальнодержавної газети "Вісник малозахищених" на ухвалу господарського суду Хмельницької області від 08.04.2016 року у справі № 924/932/13 (суддя Танасюк О.Є.)
за позовом Комунального підприємства Нетішинської міської ради "Житлово-комунальне об'єднання"
до Редакції загальнодержавної газети "Вісник малозахищених"
про виселення Редакції загальнодержавної газети "Вісник малозахищених" із приміщення, розташованого у будинку №10 по вул. Незалежності в м. Нетішин
за участю представників сторін:
позивача - не з'явився,
відповідача - ОСОБА_1 - керівник,
органу ДВС - не з'явився,
В судовому засіданні від 11.05.2016 року оголошено вступну та резолютивну частини постанови.
Рішенням господарського суду області від 24.09.2013 року позов КП Нетішинської міської ради "Житлово-комунальне об'єднання" до Редакції загальнодержавної газети "Вісник малозахищених" про виселення Редакції загальнодержавної газети "Вісник малозахищених" із приміщення, розташованого у будинку № 10 по вул. Незалежності в м. Нетішин задоволено. Вирішено виселити Редакцію загальнодержавної газети "Вісник малозахищених", із нежитлового приміщення площею 77,0 кв.м., розташованого за адресою: м. Нетішин, проспект Незалежності,10 та стягнути з Редакції загальнодержавної газети "Вісник малозахищених" на користь КП Нетішинської міської ради "Житлово-комунальне об'єднання" витрати по оплаті судового збору в сумі 1147,00 грн.
04.10.2013 року на виконання зазначеного рішення суду видано наказ.
13.05.2014 року постановою Рівненського апеляційного господарського суду залишено без змін рішення господарського суду Хмельницької області від 24.09.2013 року.
25.03.2016 року на адресу суду першої інстанції надійшла скарга від Редакції загальнодержавної газети "Вісник малозахищених" на незаконні дії державного виконавця відділу ДВС Нетішинського міського управління юстиції ОСОБА_2 при примусовому виконанні наказу №924/932/13, в якій відповідач просив визнати виселення інспектором ДВС Редакції загальнодержавної газети "Вісник малозахищених" із будинку №10 по вул. Незалежності в м. Нетішин під час виконання наказу господарського суду Хмельницької області від 04.10.2013 року по справі №924/932/13 таким, що суперечить діючому законодавству, визнати відповідний наказ таким, що не підлягає виконанню; визнати незаконними дії інспектора Нетішинського відділу ДВС ОСОБА_2; забезпечити діяльність редакції загальнодержавної газети "Вісник малозахищених" шляхом виконання позовних вимог.
Ухвалою господарського суду Хмельницької області від 08.04.2016 року відновлено пропущений строк для звернення до суду зі скаргою на дії державного виконавця по справі № 924/932/16. Доводи Редакції загальнодержавної газети "Вісник малозахищених" визнано неправомірними. Скаргу від 23.03.2016 року Редакції загальнодержавної газети "Вісник малозахищених" на дії державного виконавця відділу ДВС Нетішинського міського управління юстиції при примусовому виконанні наказу по справі № 924/932/13 та забезпечення діяльності Редакції відхилено. У задоволенні заяви про визнання наказу господарського суду Хмельницької області 04.10.2013 року по справі №924/932/13 таким, що не підлягає виконанню відмовлено.
Не погоджуючись із вказаною ухвалою суду першої інстанції, відповідач звернувся до Рівненського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить останню скасувати та прийняти нове рішення, яким заявлені вимоги останнього задовольнити повністю.
В судовому засіданні представник відповідача вимоги апеляційної скарги підтримав повністю та просив задовольнити останню, а ухвалу суду першої інстанції скасувати.
Представник позивача в судове засідання не з'явився, про причини неявки суд не повідомив.
Від ВДВС Нетішинського міського управління юстиції надійшов лист, згідно якого останній проти апеляційної скарги заперечує, а оскаржувану ухвалу просить залишити без змін, розгляд справи просив провести без представника останнього.
Зважаючи на те, що позивач про дату, час та місце розгляду апеляційної скарги був повідомлений належним чином, а також враховуючи положення ст.101 ГПК України про межі перегляду справ в апеляційній інстанції, колегія суддів вважає, що нез'явлення представника позивача в судове засідання не перешкоджає розгляду апеляційної скарги по суті.
Ознайомившись з матеріалами та обставинами справи на предмет надання їм попередньою судовою інстанцією належної юридичної оцінки та повноти встановлення обставин, дотримання норм матеріального та процесуального права, згідно з вимогами ГПК України, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга відповідача не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Із матеріалів справи вбачається, що 23.05.2014 року ВДВС Нетішинського міського управління юстиції винесено постанову про відкриття виконавчого провадження щодо примусового виконання наказу господарського суду Хмельницької області №924/932/13 від 04.10.2013 року про виселення Редакції загальнодержавної газети "Вісник малозахищених" із нежитлового приміщення площею 77,0 кв.м., розташованого за адресою: м. Нетішин, проспект Незалежності, 10. Відповідною постановою божнику визначено термін для добровільного виконання до 07.06.2014 року.
Із вимоги державного виконавця від 16.07.2015 року № 3760 вбачається, що станом на 15.07.2015 року рішення суду Редакцією загальнодержавної газети "Вісник малозахищених" не виконано, боржник не виселився із житлового приміщення .
Враховуючи такий факт, державний виконавець вимагав у боржника у строк до 22.07.2015 року виконати наказ господарського суду Хмельницької області № 924/932/13 від 04.10.2013 року та звільнити вищезазначене нежитлове приміщення. У разі невиконання судового рішення та вимоги державного виконавця у строк до 22.07.2015 року, боржнику зобов'язаний надати державному виконавцю письмові пояснення щодо причин невиконання рішення суду.
Боржником рішення суду не виконано, у зв'язку з чим державним виконавцем винесено постанову від 18.01.2016 року, якою примусове виселення боржника призначено на 21.01.2016 року. Відповідною постановою залучено працівників Нетішинського відділення поліції на 21.01.2016 року для забезпечення охорони громадського порядку при проведені виконавчих дій по примусовому виконанню наказу господарського суду Хмельницької області.
21.01.2016 року державним виконавцем в присутності сторін виконавчого провадження та представників поліції були проведені виконавчі дії щодо виселення редакції, у зв'язку з чим було звільнено дві кімнати приміщення за адресою: м. Нетішин, проспект Незалежності, 10, розміром 19,69 кв.м. та 11,56 кв.м. Зазначений факт підтверджується актом державного виконавця від 21.01.2016 року.
Вимогою державного виконавця від 17.03.2016 року № 1308 боржника повторно попереджено про необхідність звільнення нежитлового приміщення за адресою: м. Нетішин, проспект Незалежності, 10 в строк до 22.03.2016 року та повідомлено про примусове виконання рішення суду 23.03.2016 року о 10:00 год.
З матеріалів справи вбачається, що боржником рішення суду не виконано, у зв'язку з чим державним виконавцем було винесено постанову від 22.03.2016 року, якою примусове виселення боржника призначено на 23.03.2016 року.
З наявного в матеріалах справи акту державного виконавця від 23.03.2016 року вбачається, що в результаті проведення виконавчих дій 23.03.2016 року було звільнено приміщення розміром 12 кв.м. В акті зазначено, що кімната площею 18,0 кв.м. буде звільнена боржником добровільно до 29.03.2016 року згідно його клопотання.
Клопотанням від 23.03.2016 року боржник просив надати останньому час на організацію збереження майна редакції.
28.03.2016 року боржником до відділу ДВС Нетішинського міського управління юстиції подано клопотання про відкладення виконання примусового виселення, не менш, як на два дні у зв'язку з перебуванням редактора газети 30.03.2016 року на телепередачі в прямому ефірі.
Відтак, як вбачається з матеріалів справи, державним виконавцем вчинялись дії щодо примусового виселення боржника із нежитлового приміщення площею 77,0 кв.м., по проспекту Незалежності, 10, в м. Нетішин Хмельницької області. При цьому, частина нежитлового приміщення площею 18,0 кв.м. за адресою: м. Нетішин, проспект Незалежності, 10 залишається не звільненою. Тобто, на даний час рішення суду в повному обсязі не виконано.
Зважаючи на вищезазначене, суд першої інстанції відхилив доводи скарги відповідача на дії державного виконавця відділу ДВС Нетішинського міського управління юстиції.
Крім того, в суді першої інстанції, скаржник просив забезпечити діяльність редакції загальнодержавної газети "Вісник малозахищених" шляхом виконання позовних вимог. При цьому, виконання позовних вимог останній просив забезпечити шляхом заборони виселення.
Враховуючи те, що суд першої інстанції, з яким погоджується колегія суддів апеляційної інстанції, дійшов висновку про неправомірність доводів відповідача, викладених у скарзі на дії державного виконавця, вимога про забезпечення діяльності редакції загальнодержавної газети "Вісник малозахищених" шляхом виконання позовних вимог є безпідставною. Судом першої інстанції підставно зазначено, що така вимога відповідача може бути засобом забезпечення окремих позовних вимог заявника, які розглядаються в іншому позовному провадженні, або самостійними позовними вимогами до відділу ДВС, які повинні розглядатись в порядку визначеному ГПК України чи іншого процесуального законодавства.
Згідно ст. 66 ГПК господарський суд за заявою сторони, прокурора або з власної ініціативи має право вжити передбачених статтею 67 цього Кодексу заходів до забезпечення позову. Забезпечення позову допускається в будь-якій стадії провадження у справі, якщо невжиття таких заходів може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення господарського суду.
Проте, відповідачем в суді першої інстанції не було обґрунтовано які позовні вимоги останній просить забезпечити в такий спосіб та не обґрунтовано підстави для вжиття забезпечення. Відтак судом першої інстанції обґрунтовано відхилена така вимога..
При зверненні до суду першої інстанції із заявою про визнання наказу господарського суду Хмельницької області від 04.10.2013 року таким, що не підлягає виконанню заявник посилався на те, що на останнього поширюється дія мораторію на виселення, встановленого Верховною Радою України згідно Постанови №901-VI від 16.01.2009 року "Про запровадження мораторію на виселення редакцій друкованих засобів масової інформації, закладів культури, у тому числі бібліотек, видавництв, книгарень, підприємств з розповсюдження книг та преси".
Згідно ст. 117 ГПК України господарський суд, який видав наказ, може за заявою стягувача або боржника визнати наказ таким, що не підлягає виконанню, та стягнути на користь боржника безпідставно одержане стягувачем за наказом. Господарський суд ухвалою визнає наказ таким, що не підлягає виконанню повністю або частково, якщо його було видано помилково або якщо обов'язок боржника відсутній повністю чи частково у зв'язку з його припиненням добровільним виконанням боржником чи іншою особою або з інших причин.
Відповідно до ст. 202 ГК України та ст. 599 ЦК України зобов'язання припиняється, зокрема, виконанням, проведеним належним чином.
Відповідно до п. 1 зазначеної постанови (в редакції від 15.04.2009 року №1271-VІ), Верховна Рада України постановила органам виконавчої влади, органам місцевого самоврядування тимчасово, до схвалення відповідного закону припинити прийняття рішень та призупинити виконання раніше прийнятих рішень про виселення редакцій друкованих засобів масової інформації, закладів культури, у тому числі бібліотек, видавництв, книгарень, підприємств з розповсюдження книг та преси із займаних ними на законних підставах приміщень державної та комунальної власності, а також про знесення існуючих кіосків з продажу друкованих засобів масової інформації.
З рішення господарського суду від 24.09.2013 року по даній справі вбачається, що правовою підставою на виселення відповідача із зайнятого ним приміщення в будинку № 10 по проспекту Незалежності в м. Нетішин Хмельницької області зазначена ст. 764 ЦК України та Закон України "Про оренду державного та комунального майна" та припинення 01.10.2012 року дії договору оренди № 63 від 01.10.2008 року.
Проте, із вищевказаної Постанови Верховної Ради України вбачається, що остання стосується випадків виселення редакцій друкованих засобів масової інформації, які впродовж десятків років на законних підставах займали приміщення державної та комунальної власності.
Підставою для виселення відповідача із займаного ним приміщення було відсутність правових підстав для зайняття останнім орендованих раніше приміщень, відтак, посилання відповідача на постанову Верховної Ради України №901-VI від 16.01.2009 року (в редакції від 15.04.2009 року №1271-VІ) є необґрунтованим, про що суд першої інстанції підставно вказав у оскаржуваній ухвалі.
Крім того, згідно зазначеної Постанови мораторій запроваджувався до прийняття закону, яким врегульовано відповідні питання.
Так, Законом України "Про посилення захисту майна редакцій засобів масової інформації, видавництв, книгарень, підприємств книгорозповсюдження, творчих спілок" від 20.05.2010 року врегульовано порядок взаємодії, зокрема редакцій засобів масової інформації, з органами місцевого самоврядування, як орендодавцями.
Приписи ст. 6 Закону України "Про державну підтримку засобів масової інформації та соціальний захист журналістів" визначають можливість передачі засобам масової інформації у безстрокову оренду приміщень загальнодержавної і комунальної власності, а також, можливість передачі приміщень у власність трудового колективу виключно у встановленому порядку. Слід зазначити, що будь-який порядок передбачає звернення зацікавленої особи (в даному випадку редакції ЗМІ) до відповідних органів із відповідною пропозицією (проханням, клопотанням тощо) стосовно надання певного приміщення в оренду або у власність трудового колективу, та прийняття відповідним органом рішення. Рішення про передачу засобу масової інформації у оренду спірного приміщення суду надано не було.
В силу ст. 32 ГПК України, доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення спору.
В силу ст. 33 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
Відповідно до ст. 43 ГПК України, господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і ніякі докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили.
Пунктом 3.3 постанови Пленуму Вищого господарського суду України "Про деякі питання практики виконання рішень, ухвал, постанов господарських судів України" № 9 від 17.10.2012 року, частина четверта статті 117 ГПК містить підстави визнання наказу таким, що не підлягає виконанню повністю або частково, за заявами стягувачів або боржників, поданими в порядку зазначеної статті: якщо його видано помилково; якщо обов'язок боржника відсутній повністю чи частково у зв'язку з його припиненням добровільним виконанням боржником чи іншою особою або з інших причин (наприклад, у разі скасування чи зміни в апеляційному або в касаційному порядку чи за результатами перегляду за нововиявленими обставинами рішення, на підставі якого наказ було видано, якщо на момент таких скасування чи зміни наказ ще не було виконано повністю або частково).
Судом першої інстанції, з я ким повністю погоджується колегія суддів апеляційної інстанції, законно та обґрунтовано враховано, що оскаржуваний відповідачем наказ від 04.10.2013 року останнім в добровільному порядку не виконаний, а належних та допустимих доказів наявності підстав для визнання наказу таким, що не підлягає виконанню, відповідачем ані в суд першої, ані в суд апеляційної інстанції не надано, відтак, судом першої інстанції правомірно відхилені доводи відповідача про необхідність визнання зазначеного наказу таким, що не підлягає виконанню.
Усе вищенаведене дає підстави колегії суддів вважати, що твердження скаржника, викладені в його апеляційній скарзі, є безпідставними та необґрунтованими, зроблені при довільному трактуванні норм чинного законодавства і дійсних обставин справи, а також всі вищенаведені факти ним не спростовані належними доказами.
Враховуючи, що скаржник не надав доказів, які б могли бути підставою для скасування оскаржуваної ухвали, колегія суддів дійшла висновку, що його заперечення позбавлені фактичного та правового обґрунтування, не відповідають як матеріалам справи, так і нормам чинного законодавства, тому ухвала господарського суду Хмельницької області від 08.04.2016 року у справі № 924/932/13 винесена без порушень норм матеріального та процесуального права, що не дає підстав для її зміни чи скасування.
Керуючись ст.ст. 99, 101-106 Господарського процесуального кодексу України, Рівненський апеляційний господарський суд, -
1. Апеляційну скаргу Редакції загальнодержавної газети "Вісник малозахищених" залишити без задоволення, а ухвалу господарського суду Хмельницької області від 08.04.2016 року у справі № 924/932/13 - без змін.
2. Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена у касаційному порядку.
Головуючий суддя Огороднік К.М.
Суддя Тимошенко О.М.
Суддя Павлюк І. Ю.