"04" травня 2016 р. Справа № 922/4458/14
Колегія суддів у складі: головуючий суддя Пушай В.І., суддя Плужник О.В., суддя Слободін М.М.
при секретарі Бєлкіній О.М.
за участю представників сторін:
стягувач - ОСОБА_1
перший боржник - не з'явився.
другий боржник - не з'явився.
ВДВС - не з"явився.
розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного господарського суду апеляційну скаргу Фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 (вх. № 1080 Х/3) на ухвалу господарського суду Харківської області від 29.02.16 р. у справі № 922/4458/14 за скаргою Фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 на бездіяльність відділу державної виконавчої служби Харківського районного управління юстиції Харківської області щодо виконання наказу господарського суду Харківської області від 08.05.2015 р.
за позовом ФОП ОСОБА_3, с. Сонячне, Запорізька область
до 1. Товариства з обмеженою відповідальністю "Семтрав", с. Рогань
2. Товариство з обмеженою відповідальність "Євросем", м. Київ
про стягнення коштів
за участю відділу державної виконавчої служби Харківського районного управління юстиції Харківської області
Рішенням господарського суду Харківської області від 20.01.2015 р. у справі № 922/4458/14 позовні вимоги задоволено частково. Стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю “Семтрав” на користь Фізичної особи - підприємця ОСОБА_3 325050,00 грн. заборгованості за договором поставки № КП 040213/1 від 04.02.2013 р., 16733,60 грн. пені, 14401,07 грн. 3% річних, 143025,00 грн. штрафу та 9984,19 грн. витрат зі сплати судового збору. В частині стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю “Семтрав” 275426,78 грн. основної заборгованості, 89924,01 грн. пені, 10500,00 грн. штрафу та 2378,23 грн. 3% річних - в задоволенні позову відмовлено.
Постановою Харківського апеляційного господарського суду від 23.04.2015 р. у справі № 922/4458/14 рішення господарського суду Харківської області від 20.01.2015 р. в частині відмови в задоволенні позову про стягнення з першого відповідача на користь позивача основного боргу в сумі 273173,21 грн., пені в сумі 7418,89 грн. скасовано та в цій частині прийнято нове рішення, яким позовні вимоги в цій частині задоволено. Стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю “Семтрав” на користь Фізичної особи - підприємця ОСОБА_3 273173,21 грн. основного боргу, 7418,89 грн. пені, 5611,84 грн. витрат зі сплати судового збору за подання позовної заяви та 2805,92 грн. судового збору за розгляд апеляційної скарги. В іншій частині рішення суду залишено без змін.
08.05.2015 р. на виконання постанови Харківського апеляційного господарського суду від 23.04.2015 р. видано відповідний наказ.
26.01.2016 р. до господарського суду Харківської області надійшла скарга фізичної особи-підприємця ОСОБА_3 на бездіяльність відділу державної виконавчої служби Харківського районного управління юстиції Харківської області щодо виконання наказу господарського суду Харківської області від 08.05.2015 р. у справі № 922/4458/14 у якій заявник просить:
1. Визнати бездіяльність відділу Державної виконавчої служби Харківського районного управління юстиції Харківської області щодо виконання наказу господарського суду Харківської області від 08.05.2015 р. у справі № 922/4458/14 незаконною та протиправною у зв'язку з тим, що:
- не зроблені запити до реєстраційних органів, щодо наявність у власності боржника належного йому майна: тракторів, комбайнів, іншої сільськогосподарської техніки та механізмів, великотоннажних та інших технологічних транспортних засобів;
- не витребувано від Центру державного земельного кадастру, районного управління земельних ресурсів, сільської (селищної) ради інформацію щодо наявності у власності чи у оренді боржника земельних ділянок, із зазначенням їх місцезнаходження, розміру та цільового призначення, із метою встановлення факту вирощування сільськогосподарських культур, їх опису та арешту;
- не направлено до районного відділу статистики вимоги надати державному виконавцю форми статистичного спостереження № 11-03 «Звіт про наявність та рух основних засобів, амортизацію (знос)», «Звіту про площу збирання насінників, врожайність та валовий збір в господарстві насіння», «Заключний звіт про підсумки сівби під урожай 2015, 2016 років», «Звіт про хід збирання врожаю, сівби озимих та оранку на зяб», із метою встановлення наявності майна, його опису та арешту;
- не витребувано від Державного підприємства «Держреєстри України» відомості щодо наявності та/або відсутності у базі даних «ЗЕРНО» даних про здане боржником зерно із ідентифікуючими даними володільця зерна відповідно до складських документів та журналу реєстрації (боржник є сільськогосподарським товаровиробником), із метою встановлення наявності майна, його опису та арешту;
- не вжито заходів щодо підготовки до суду подання про тимчасове обмеження у справі виїзду за межі України керівника боржника, звернувшись до районного та/або обласного відділу державної реєстрації актів цивільного стану реєстраційних служб Головного управління юстиції Міністерства юстиції України та до територіального (районного та/або обласного) управління Державної міграційної служби України з метою встановлення ідентифікуючих (персональних даних - паспортних даних та ідентифікаційного номеру, місця реєстрації проживання (перебування)) керівника боржника.
- не звернено до суду із поданням про тимчасове обмеження у праві виїзду за межі України керівника боржника;
- не вжито заходів щодо опису виявленого рухомого та нерухомого майна у місячний термін;
- не передане на реалізацію майно, яке було описане актом опису й арешту майна 17.09.2015 р., а саме: кукурудза НС-2016, у кількості 459 п.о. та гібрид кукурудзи Ерлістар, у кількості 289 п.о.;
- не проведені виконавчі дії з виконання рішення протягом шести місяців з дня винесення постанови про відкриття виконавчого провадження, як передбачено частиною 2 статті 30 Закону України «Про виконавче провадження».
2. Зобов'язати відділ Державної виконавчої служби Харківського районного управління юстиції Харківської Харківської області у місячний строк провести усі виконавчі дії з виконання наказу господарського суду Харківської області від 08.05.2015 р. у справі № 922/4458/14 та задовольнити вимоги стягувача.
Ухвалою господарського суду Харківської області від 29.02.2016 р. у справі № 922/4458/14 у задоволені скарги Фізичної особи-підприємця ОСОБА_3 на бездіяльність відділу державної виконавчої служби Харківського районного управління юстиції Харківської області щодо виконання наказу господарського суду Харківської області від 08.05.2015 р. у справі № 922/4458/14 відмовлено.
Фізична особа-підприємець ОСОБА_3, не погодившись з ухвалою господарського суду Харківської області від 29.02.2016 у справі № 922/4458/14, звернувся з апеляційною скаргою, в якій, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, просить скасувати ухвалу та прийняти нове рішення про задоволення скарги, з мотивів та підстав, зазначених в апеляційній скарзі, у відповідній скарзі та ін.
04.05.2016 р. від відділу державної виконавчої служби Харківського районного управління юстиції Харківської області надійшло клопотання про відкладення розгляду справи у зв'язка у неможливістю прибуття представника ВДВС Харківського районного управління юстиції Харківської області.
Колегія суддів, розглянувши дане клопотання відмовила у його задоволенні, оскільки заявлене клопотання є недостатньо обґрунтованим та безпідставним. Крім того, норми ГПК України передбачають можливість відкладення розгляду справи зокрема в разі неможливості її розгляду на даному судовому засіданні, проте в даному випадку таких підстав судова колегія не вбачає.
Боржники у призначене судове засідання не з'явилися.
Враховуючи факт належного повідомлення боржників про час та місце розгляду апеляційної скарги, та те, що норми ст. 38 ГПК України, щодо обов'язку господарського суду витребувати у сторін документи і матеріали, необхідні для вирішення спору, кореспондуються з диспозитивним правом сторін подавати докази, п. 4 ч. 3 ст. 129 Конституції України визначає одним з принципів судочинства свободу в наданні сторонами суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості, судова колегія вважає, що судом в межах наданих ним повноважень створені належні умови для надання сторонами доказів та вважає за можливе розглядати справу за наявними у справі документами.
Неявка в судове засідання представника боржників не перешкоджає розгляду апеляційної скарги по суті.
Згідно зі ст. 102 ГПК України, апеляційна скарга на ухвалу місцевого господарського суду розглядається протягом п'ятнадцяти днів з дня винесення ухвали про прийняття апеляційної скарги до провадження.
Відповідно до ч. 2 ст. 101 ГПК України, апеляційний господарський суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність і обґрунтованість ухвали місцевого господарського суду у повному обсязі.
Судова колегія, повторно розглянувши справу, перевіривши законність та обґрунтованість ухвали встановила наступне:
Як свідчать матеріали справи, на виконання постанови Харківського апеляційного господарського суду від 23.04.2015 р. виданий відповідний наказ суду від 08.05.2015 р. № 922/4458/14.
Стягувачем відповідний наказ направлений 08.06.2015 р. до відділу державної виконавчої служби Харківського районного управління юстиції Харківської області для виконання відповідно до заяви. Отримано заяву виконавчою службою 11.06.2015 р. (т. 2, а. с. 159-160).
Постановою державного виконавця від 20.07.2015 р. відкрито виконавче провадження ВП № 48195569, на підставі заяви від 08.06.2015 р., із виконання наказу № 992/4458/14 від 08.05.2015 р. (т. 2. а. с. 164).
Заявник скарги зазначає, що станом на 22.01.2016 р. наказ господарського суду Харківської області від 08.05.2015 р. у справі № 922/4458/14 не виконаний.
Зазначені обставини стали підставою для звернення стягувача до суду зі скаргою на бездіяльність відділу державної виконавчої служби Харківського районного управління юстиції Харківської області щодо виконання наказу господарського суду Харківської області від 08.05.2015 р.
З матеріалів справи також вбачається, що господарський суд приймаючи оскаржувану ухвалу мотивував її тим, що доводи скаржника, щодо невиконання державним виконавцем наказу господарського суду Харківської області від 08.05.2015 р. у справі № 922/4458/14 є безпідставні, оскільки державним виконавцем надані докази у спростування посилань скаржника на бездіяльність відділу державної виконавчої служби Харківського районного управління юстиції Харківської області, та ін.
Викладені вище висновки господарського суду, на думку колегії суддів, повністю відповідають фактичним обставинам спору та матеріалам справи, їм надана правильна та належна правова оцінка, у зв'язку з чим відсутні підстави для задоволення апеляційної скарги і скасування прийнятої у справі ухвали.
Відповідно до вимог ст. ст. 32, 34 ГПК України, доказами у справі є будь які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.
Відповідно до статті 33 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень.
Згідно зі статтею 43 цього ж кодексу, господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.
Згідно з п. 1. Постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 17.10.2012 р. № 9 "Про деякі питання практики виконання рішень, ухвал, постанов господарських судів України", встановлено, що відповідно до статті 116 ГПК виконання рішення господарського суду провадиться на підставі виданого ним наказу, який є виконавчим документом. Наказ видається за заявою стягувачу чи прокурору, який здійснює у справі представництво інтересів громадянина або держави в суді, або надсилається стягувачу місцевим господарським судом після набрання судовим рішенням законної сили згідно з вимогами статті 85 ГПК і повернення матеріалів справи із суду апеляційної інстанції (якщо рішення оскаржувалося в апеляційному порядку і не було скасоване чи змінене), а строк пред'явлення наказу до виконання повинен відповідати статті 22 Закону України "Про виконавче провадження".
Відповідно до ст. 124 Конституції України судові рішення є обов'язковими до виконання на всій території України.
Згідно зі ст. 115, 116 Господарського процесуального кодексу України рішення господарського суду, що набрало законної сили, є обов'язковим на всій території України і виконується у порядку, встановленому Законом України "Про виконавче провадження", на підставі виданого господарським судом наказу, який є виконавчим документом.
Відповідно до ст. 6 Закону України "Про виконавче провадження" державний виконавець зобов'язаний використовувати надані йому права відповідно до закону і не допускати у своїй діяльності порушення прав та законних інтересів фізичних і юридичних осіб.
Згідно з ч. 1 ст. 19 цього ж Закону, державний виконавець відкриває виконавче провадження на підставі виконавчого документа, зазначеного в ст. 17 цього Закону.
Відповідно до ч. 1, 2 ст. 25 Закону України "Про виконавче провадження" державний виконавець зобов'язаний прийняти до виконання виконавчий документ і відкрити виконавче провадження, якщо не закінчився строк пред'явлення такого документа до виконання, він відповідає вимогам, передбаченим цим Законом, і пред'явлений до виконання до відповідного органу державної виконавчої служби. Державний виконавець протягом трьох робочих днів з дня надходження до нього виконавчого документа виносить постанову про відкриття виконавчого провадження.
Статтею 11 Закону України "Про виконавче провадження" встановлено, що державний виконавець зобов'язаний вживати передбачених цим Законом заходів примусового виконання рішень, неупереджено, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії.
Як свідчать матеріали справи державним виконавцем, за його інформацією здійснені наступні дії щодо виконання вищезазначеного наказу:
20.07.2015 р. головним державним виконавцем Щегульною Г.О. винесено постанови про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження та постанову про арешт коштів боржника (т. 2, а. с. 165-166).
Відповідно до інформаційної довідки з реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна в порядку доступу державних виконавців за № 108362344 від 19.08.2015 р. сформованої головним державним виконавцем Щегульною Г.О. за зазначеними в довідці параметрами запиту у Державному реєстрі іпотек відомості відсутні (т. 2, а. с. 169-170).
19.08.2015 р. головним державним виконавцем Щегульною Г.О. здійснено вихід за місцем знаходженням боржника та складений відповідний акт (т. 2, а. с. 171).
19.08.2015 р. головним державним виконавцем Щегульною Г.О. зроблено запит до Державної податкової служби України про номери рахунків, відкритих у банках та інших фінансових установах боржниками-юридичними особами та/або фізичними особами-підприємцями, 20.08.2015 р. надійшла відповідь № НОМЕР_1 (т. 2,а. с. 172).
19.08.2015 р. головним державним виконавцем Щегульною Г.О. відповідно до положень ст. 5, 11, 90 Закону України "Про виконавче провадження" зроблені запити до Комунального підприємства "Харківське районне бюро технічної інвентаризації" щодо надання документів та до Державної інспекції сільського господарства у Харківській області щодо надання інформації (т. 2, а. с. 173-174).
26.08.2015 р. від Комунального підприємства "Харківське районне бюро технічної інвентаризації" № 523 від 20.08.2015 р. надійшов лист із копіями завіреного технічного паспорту комплексу нежитлових приміщень боржника (т. 2, а. с. 175-226).
16.09.2015 р. головним державним виконавцем Щегульною Г.О. винесено постанови про стягнення з боржника виконавчого збору у розмірі 79820,37 грн., про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження, про арешт коштів боржника та постанову про розшук майна боржника (т. 2, а. с. 249, 250-252).
17.09.2015 р. головним державним виконавцем Щегульною Г.О. згідно з актом опису й арешту майна виявлено майно, в акті зазначено, що описане майно буде передано для реалізації не раніше 05.10.2015 р. та на описане майно накладено арешт та встановлено обмеження права користуватися ним. (т. 2, а. с. 256-258).
22.09.2015 р. від АТ «Укрсиббанк» надійшла відповідь у якій зазначено, що постанова про арешт коштів боржника прийнята до виконання (т. 3, а. с. 4).
22.10.2015 р. на адресу відділу надійшла відповідь з Інспекції сільського господарства про відсутність зареєстрованої сільськогосподарської техніки (т. 3, а. с. 7).
30.10.2015 р. головним державним виконавцем Щегульною Г.О. винесено постанову "про призначення експерта суб'єкта оціночної діяльності - суб'єкта господарювання для участі у виконавчому провадженні" (т. 3, а. с. 1).
09.11.2015 р. від стягувача до відділу державної виконавчої служби надійшов лист про прискорення передачі арештованого майна (т. 3. а. с. 35).
03.12.2015 р. на адресу відділу надійшов звіт про оцінку майна, що належить боржнику (т. 3. а. с. 12).
07.12.2015 р. головним державним виконавцем Щегульною Г.О. направлений лист № 9328 на адресу сторін про ознайомлення з оцінкою майна (т. 3, а. с. 34).
25.12.2015 р. на адресу Головного територіального управління юстиції у Харківській області направлений пакет документів для подальшої реалізації арештованого майна.
30.12.2015 р. від начальника головного територіального управління юстиції у Харківській області на адресу відділу направлено доручення № 07,02-24/07,02-36/57536 для усунення недоліків (т. 3, а. с. 44).
11.01.2016 р. головним державним виконавцем Щегульною Г.О. повторно винесено постанову про арешт коштів боржника (т. 3, а. с . 41).
Згідно з розпорядження головним державним виконавцем Щегульною Г.О. від 26.01.2016 р. з рахунків боржника списано кошти у розмірі 91613,67 грн., з них 82350,00 грн. перераховано на рахунок стягувачеві (т. 3, а. с. 45-46).
26.01.2016 р. на виконання доручення Головного територіального управління юстиції у Харківській області начальником відділу направлено додаткові документи для подальшої реалізації майна (т. 3, а. с. 47).
20.01.2016 р. від стягувача до відділу державної виконавчої служби надійшов лист про виконання наказу (т. 3. а. с. 48).
21.01.2016 р. начальником відділу ОСОБА_4 надано відповідь № 61/818 стягувачеві про здійснення виконавчих дій у виконанні наказу (т. 3, а. с. 49-50).
18.02.2016 р. до відділу державної виконавчої служби надійшов лист від Державного підприємства "Сетам" вих. № 33/25-09/16 від 11.02.2016 р. у якому останній повідомляє, що інформація згідно з отриманим пакетом внесена до СЕТАМ в повному обсязі10.02.2016 р. - лот № 125840 (кукурудза) (т. 3, а. с. 52).
Згідно зі ст. 1 Закону України "Про виконавче провадження", виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження та примусове виконання рішень інших органів (посадових осіб) - це сукупність дій органів і посадових осіб, зазначених у цьому Законі, спрямованих на примусове виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), які здійснюються на підставах, у спосіб та в межах повноважень, визначених цим Законом, іншими нормативно - правовим актами, виданим відповідно до цього Закону та інших законів, а також рішеннями, що відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.
Держаний виконавець, як працівник органу державної виконавчої служби за статтею 7 Закону України "Про державну виконавчу службу", зобов'язаний сумлінно виконувати службові обов'язки.
Законом України "Про виконавче провадження" встановлено порядок виконання судового рішення, який необхідно дотримуватися державному виконавцю. Рішення, за якими боржник зобов'язаний вчинити певні дії або утриматися від їх вчинення, відноситься до рішення немайнового характеру.
Зазначеним Законом України "Про виконавче провадження" регламентовано порядок та особливості проведення кожної стадії (дії) виконавчого провадження і відповідних дій державних виконавців.
Перелік повноважень державного виконавця під час здійснення примусового виконання рішень визначено ч. 3 ст. 11 Законом України "Про виконавче провадження", а саме проводити перевірки виконання боржниками рішень, що підлягають виконанню відповідно до цього Закону; безоплатно одержувати, з метою захисту інтересів стягувача, від органів, установ, організацій, посадових осіб, сторін та учасників виконавчого провадження необхідні для проведення виконавчих дій пояснення, довідки та іншу інформацію, у тому числі конфіденційну; безперешкодно входити до приміщень і сховищ, що належать боржникам або зайняті ними, проводити огляд зазначених приміщень і сховищ, у разі необхідності примусово відкривати та опечатувати такі приміщення і сховища; накладати арешт на майно боржника, опечатувати, вилучати, передавати таке майно на зберігання та реалізовувати його в установленому законодавством порядку; накладати арешт на кошти та інші цінності боржника, зокрема на кошти, які перебувають на рахунках і вкладах у банках, інших фінансових установах, на рахунки в цінних паперах, а також опечатувати каси, приміщення і місця зберігання грошей; викликати фізичних осіб, посадових осіб з приводу виконавчих документів, що знаходяться у виконавчому провадженні, а в разі неявки боржника без поважних причин виносити постанову про його привід через органи внутрішніх справ; залучати у встановленому порядку до провадження виконавчих дій понятих, працівників органів внутрішніх справ, інших осіб, а також експертів, спеціалістів, а для оцінки майна - суб'єктів оціночної діяльності - суб'єктів господарювання; накладати стягнення у вигляді штрафу на фізичних, юридичних та посадових осіб у випадках, передбачених законом; вимагати від матеріально відповідальних і посадових осіб боржників - юридичних осіб або від боржників - фізичних осіб надання пояснень за фактами невиконання рішень або законних вимог державного виконавця чи іншого порушення вимог законодавства про виконавче провадження.
Частиною 1 статті 82 Закону України „Про виконавче провадження" встановлено, що рішення, дії або бездіяльність державного виконавця та інших посадових осіб державної виконавчої служби можуть бути оскаржені стягувачем та іншими учасниками виконавчого провадження (крім боржника) до начальника відділу, якому безпосередньо підпорядкований державний виконавець, або до керівника відповідного органу державної виконавчої служби вищого рівня чи до суду.
Матеріали справи не містять доказів звернення скаржника до начальника відділу, якому безпосередньо підпорядкований державний виконавець, або до керівника відповідного органу державної виконавчої служби вищого рівня щодо стадії здійснення виконавчого провадження.
Відповідно до ч. 1 ст. 121-2 Господарського процесуального кодексу України скарги на дії чи бездіяльність органів Державної виконавчої служби щодо виконання рішень, ухвал, постанов господарських судів можуть бути подані стягувачем, боржником або прокурором протягом десяти днів з дня вчинення оскаржуваної дії, або з дня, коли зазначеним особам стало про неї відомо, або з дня, коли дія мала бути вчинена.
Згідно з п. п. 9.13. п. 9 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 17.10.2012 р. № 9 "Про деякі питання практики виконання рішень, ухвал, постанов господарських судів України", за результатами розгляду скарги виноситься ухвала, в якій господарський суд або визнає доводи заявника правомірними і залежно від їх змісту визнає постанову державного виконавця щодо здійснення заходів виконавчого провадження недійсною, або визнає дії чи бездіяльність органу Державної виконавчої служби незаконними, чи визнає недійсними наслідки виконавчих дій, або зобов'язує орган державної виконавчої служби здійснити певні виконавчі дії, якщо він ухиляється від їх виконання без достатніх підстав, або визнає доводи скаржника неправомірними і скаргу відхиляє.
Таким чином, в даному випадку при виконанні наказу господарського суду Харківської області від 08.05.2015 р. у справі № 922/4458/14 державний виконавець діяв у спосіб і в порядку, встановленому виконавчим документом та Законом України «Про виконавче провадження».
На підставі вищевикладеного, ухвалу господарського суду Харківської області від 29.02.16 р. у справі № 922/4458/14 прийнято з урахуванням фактичних обставин справи та чинного законодавства.
Таким чином, висновки, викладені в ухвалі господарського суду відповідають вимогам законодавства та фактичним обставинам справи, а мотиви заявника скарги, з яких вони оспорюються не можуть бути підставою для його скасування.
Керуючись ст. ст. 101, 102, п. 1 ст. 103, ст. ст. 105, 106 ГПК України, судова колегія -
Ухвалу господарського суду Харківської області від 29.02.16 р. у справі № 922/4458/14 залишити без змін, а апеляційну скаргу - без задоволення.
Дана постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена протягом двадцяти днів до касаційної інстанції Вищого господарського суду України.
Головуючий суддя Пушай В.І.
Суддя Плужник О.В.
Суддя Слободін М.М.