"12" травня 2016 р.Справа № 3-25/215-07-5617
Одеський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого судді: Колоколова С.І.
суддів: Петрова М.С., Лисенко В.А.
при секретарі судового засідання: Полінецькій В.С.
за участю представників сторін:
від позивача: ОСОБА_1 (довіреність № б/н від 01.01.2016)
від відповідача: не з'явився
розглянувши у відкритому судовому засіданні заяву ОСОБА_2 з обмеженою відповідальністю «Дунайський»
про перегляд постанови Одеського апеляційного господарського суду від 01.10.2015 року за нововиявленими обставинами
по справі № 3-25/215-07-5617
за позовом ОСОБА_2 з обмеженою відповідальністю «Дунайський»
до відповідача ОСОБА_2 з обмеженою відповідальністю «Дунайський Агро»
про визнання права власності на майно
27.06.2007 року ОСОБА_2 з обмеженою відповідальністю „Дунайський” звернулось до господарського суду Одеської області з позовом до ОСОБА_2 з обмеженою відповідальністю „Дунайський Агро” про визнання права власності на нежитлову будівлю, споруди та майно, розташовані за адресою Одеська область, Кілійський район, Казійське водосховище, на земельній ділянці загальною площею 7800 кв.м., а саме: кам'яну нежитлову будівлю з сараєм, загальною площею 30 кв.м.; очеретяний будинок для відпочинку, загальною площею 30 кв.м.; два дерев'яних причала; навіс; альтанку літню; туалет; арку виноградну; два човни; 32 (тридцять дві) дорожні плити, розміром 3х2 м.; 17 (сімнадцять) плит паркану; 3 (трьох) воріт металевих; 8 (вісім) ліжок; 4 (чотири) столи.
Рішенням господарського суду Одеської області від 18.07.2007 позов ТОВ „Дунайський” задоволено повністю.
У листопаді 2007 року фізичні особи ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6 та ОСОБА_7, які не були учасниками процесу, звернулися з касаційною скаргою, яка постановою Вищого господарського суду України від 17.01.2008р. задоволена, а рішення господарського суду Одеської області від 18.07.2007 по даній справі скасовано, справу № 25/215-07-5617 направлено на новий розгляд до господарського суду Одеської області.
Під час нового розгляду справи, рішенням господарського суду Одеської області від 27.08.2008 (суддя Д'яченко Т.Г.) у позові ТОВ „Дунайський” відмовлено повністю.
Постановою Одеського апеляційного господарського суду від 01.10.2015 року по справі № 3-25/215-07-5617 апеляційну скаргу ОСОБА_2 з обмеженою відповідальністю „Дунайський” задоволено, рішення господарського суду Одеської області від 27 серпня 2008 року по справі № 3-25/33-07-5617 скасовано. Визнано за ТОВ „Дунайський” право власності на нежитлову будівлю, споруди та майно, розташовані за адресою Одеська область, Кілійський район, Казійське водосховище, на земельній ділянці загальною площею 7800 кв.м., а саме: кам'яну нежитлову будівлю з сараєм, загальною площею 30 кв.м.; очеретяний будинок для відпочинку, загальною площею 30 кв.м.; два дерев'яних причала; навіс; альтанку літню; туалет; арку виноградну; два човни; 32 (тридцять дві) дорожніх плити, розміром 3х2 м.; 17 (сімнадцять) плит паркану; 3 (трьох) воріт металевих; 8 (вісім) ліжок; 4 (чотири) столи.
26.04.2016 року ОСОБА_2 з обмеженою відповідальністю «Дунайський» звернулось до Одеського апеляційного господарського суду з завою про перегляд постанови Одеського апеляційного господарського суду від 01.10.2015 року по справі № 3-25/215-07-5617 у зв'язку з нововиявленими обставинами, відповідно до якої просило:
- прийняти заяву до розгляду;
- змінити постанову Одеського апеляційного господарського суду від 01.10.2015р. по справі №3-25/215-07-5617, шляхом прийняття нової постанови, якою визнати за ТОВ «Дунайський» (68342, Одеська область, Кілійський район, с. Новомиколаївка, вул. Леніна, 8, код ЄДРПОУ 32318636) право власності на нежитлову будівлю, споруди та майно, розташовані за адресою Одеська область, Кілійський район, Казійське водосховище, на земельній ділянці загальною площею 7800 кв.м., а саме: нежитлову будівлю, загальною площею 110 кв.м.; нежитлову будівлю загальною площею 459 кв.м.; два дерев'яних причала; навіс; альтанку літню; туалет; арку виноградну; два човни; 32 (тридцять дві) дорожніх плити, розміром 3x2 м.; 17 (сімнадцять) плит паркану; 3 (трьох) воріт металевих; 8 (вісім) ліжок; 4 (чотири) столи.
Заява мотивована тим, що після набрання чинності постанови Одеського апеляційного господарського суду від 01.10.2015 по справі №3-25/215-07-5617, та виготовлення за заявою ТОВ «Дунайський» технічного паспорту стало відомо та вбачається, що загальна площа земельної ділянки складає 7800 кв.м., а площа нежитлових будівель за літ.А 45,9 кв.м та за літ.Б 110 кв.м., тоді як зазначеною постановою апеляційної інстанції визнано за ТОВ «Дунайський» право власності на нежитлову будівлю, споруди та майно, розташовані за адресою Одеська область, Кілійський район, Казійське водосховище, на земельній ділянці загальною площею 7800 кв.м., а саме: кам'яну нежитлову будівлю з сараєм, загальною площею 30 кв.м.; очеретяний будинок для відпочинку, загальною площею 30 кв.м.
Відповідач в судове засідання 12.05.2016 року не з'явився без поважних причин, про причини неявки суд не повідомив, будь-яких клопотань не заявляв, хоча був належним чином повідомлений про що свідчить реєстр на відправку пошти з повідомленням № 1 від 27.04.2016.
Між тим 12.05.2016 року від ТОВ «Дунайський Агро» надійшло клопотання про розгляд справи без участі представника відповідача у зв'язку з неможливістю його прибуття в судове засідання.
За таких обставин, колегія суддів вважає за можливе розглянути справу за відсутністю представника відповідача.
Розглянувши матеріали справи, заяву про перегляд постанови за нововиявленими обставинами, заслухавши у судовому засіданні пояснення представника позивача проаналізувавши на підставі встановлених фактичних обставин справи правильність застосування місцевим господарським судом норм матеріального та процесуального права, судова колегія дійшла до наступного.
Відповідно до вимог статті 112 Господарського процесуального кодексу України господарський суд може переглянути прийняте ним судове рішення, яке набрало законної сили, за нововиявленими обставинами. Підставами для перегляду судових рішень господарського суду за нововиявленими обставинами є: 1) істотні для справи обставини, що не були і не могли бути відомі особі, яка звертається із заявою, на час розгляду справи; 2) встановлені вироком суду, що набрав законної сили, завідомо неправильний висновок експерта, завідомо неправильний переклад, фальшивість документів або речових доказів, що потягли за собою ухвалення незаконного або необґрунтованого рішення; 3) встановлення вироком суду, що набрав законної сили, вини судді у вчиненні злочину, внаслідок якого було ухвалено незаконне або необґрунтоване рішення; 4) скасування судового рішення, яке стало підставою для ухвалення рішення чи постановлення ухвали, що підлягають перегляду; 5) встановлена Конституційним Судом України неконституційність закону, іншого правового акта чи їх окремого положення, застосованого судом при вирішенні справи, якщо рішення суду ще не виконане.
Отже, за змістом пункту 1 частини другої вказаної статті необхідними ознаками нововиявлених обставин є, по-перше, їх наявність на час розгляду справи, по-друге, те, що ці обставини не були і не могли бути відомі заявникові на час розгляду справи, по-третє, те, що вони повинні бути істотними, тобто такими, що можуть вплинути на висновок суду щодо наявності певних прав та обов'язків у сторін, а, відтак, і вплинути на законність та обґрунтованість постановленого судового акта.
Нововиявлені обставини за своєю юридичною суттю є фактичними даними, що в установленому порядку спростовують факти, які було покладено в основу судового рішення. Не може вважатися нововиявленою обставина, яка ґрунтується на переоцінці тих доказів, які вже оцінювалися господарським судом у процесі розгляду справи, а також обставини, що встановлюються на підставі доказів, які не були своєчасно подані сторонами чи прокурором. У разі подання таких доказів у процесі перегляду судового рішення за правилами розділу ХІІ ГПК України господарський суд має винести ухвалу про залишення судового рішення без зміни (пункти 2, 5 постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011 р. №17 "Про деякі питання практики перегляду рішень, ухвал, постанов за нововиявленими обставинами").
Виникнення нових або зміна обставин після вирішення спору не можуть бути підставою для зміни або скасування судового рішення за правилами розділу XIII Господарського процесуального кодексу України.
У з'ясуванні ж наявності підстав для перегляду судового рішення за нововиявленими обставинами згідно з пунктами 2 - 5 частини другої статті 112 ГПК України має значення тільки сам факт встановлення відповідних обставин після вирішення спору.
Днем встановлення нововиявлених обставин, про які йдеться в пункті 1 частини другої статті 112 ГПК України, слід вважати день, коли вони стали або повинні були стати відомими заявникові.
Таким чином, господарський суд вправі змінити або скасувати судове рішення за нововиявленими обставинами лише за умови, що ці обставини впливають на юридичну оцінку обставин, здійснену судом у судовому рішенні, що переглядається. При цьому, результат перегляду повинен випливати з оцінки доказів, зібраних по справі, і встановлення господарським судом на основі цієї оцінки наявності або відсутності нововиявлених обставин, визначення їх істотності для правильного вирішення спору.
Як було зазначено вище, ТОВ „Дунайський” в обґрунтування заяви про перегляд за нововиявленими обставинами постанови апеляційної інстанції від 01.10.2015 року зазначає, що після набрання чинності зазначеної постанови, якою було визнано за товариством право власності на нежитлову будівлю, споруди та майно за адресою: Одеська обл., Кілійський р-н, Казаійське водосховище, 30.03.2016 року за заявою (21.03.2016) виготовлено технічний паспорт на нежитлові будівлі, споруди за вказаною адресою.
Так, відповідно до зазначеного технічного паспорту, загальна площа земельної ділянки складає 7800 кв.м., а площа нежитлових будівель за літ.А. - 45,9 кв.м., літ.Б - 110 кв.м., тоді як за постановою визнано право власності за товариством кам'яну нежитлову будівлю з сараєм, загальною площею 30 кв.м., очеретяний будинок для відпочинку, загальною площею 30 кв.м.
Крім того заявник зазначає, що перебудова нежитлових будівель літ. А та літ.Б з моменту їх придбання за Договором купівлі-продажу будівель та споруд від 03.11.2003 року, сторонам відомо не було.
Згідно ч. 1 ст. 316 Цивільного кодексу України правом власності є право особи на річ (майно), яке вона здійснює відповідно до закону за своєю волею, незалежно від волі інших осіб.
Частиною 1 ст.317 Цивільного кодексу України встановлено, що власникові належить право володіння, користування та розпорядження своїм майном.
Статтею 321 Цивільного кодексу України встановлено, що право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні.
В матеріалах доданих ТОВ „Дунайський” при зверненні до суду с заявою, наявний Технічний паспорт на нежитлові будівлі, споруди за адресою: Одеська обл., Кілійський р-н, Казаійське водосховище, станом на 30.03.2016 року, виготовлений ТОВ «ОСОБА_1 ОСОБА_8», з плану поверхів громадського будинку літ. «А, Б» якого вбачається, що загальна площа за літ.А складає - 45,9 кв.м., літ.Б - 110 кв.м..
Відтак, судова колегія погоджується з твердженнями заявника, що встановлені ним обставини про фактичну площу нежитлових будівель за зазначеною вище адресою на земельній ділянці загальною площею 7800 кв.м. не були відомі під час розгляду справи №3-25/215-07-5617 та прийняття 01.10.2015 року постанови апеляційною інстанцією.
Враховуючи наведені вище обставини, судова колегія погоджується з викладеними в заяві товариства обставинами, вважає їх нововиявленими та такими, що не були відомі під час прийняття постанови, у зв'язку з чим, постанова Одеського апеляційного господарського суду від 01.10.2015 року по справі № 3-25/215-07-5617 підлягає зміни.
Керуючись статтями 99, 101-105, 112-114 Господарського процесуального кодексу України, колегія суддів, -
1. Заяву ОСОБА_2 з обмеженою відповідальністю «Дунайський» задовольнити частково.
2. Постанову Одеського апеляційного господарського суду від 01.10.2015 року по справі № 3-25/215-07-5617 змінити, виклавши абз. 2 резолютивної частини постанови в наступній редакції: «Визнати за ТОВ „Дунайський” (68342, Одеська область, Кілійський район, с.Новомиколаївка, вул. Леніна, 8, код ЄДРПОУ 32319636) право власності на нежитлову будівлю, споруди та майно, розташовані за адресою Одеська область, Кілійський район, Казійське водосховище, на земельній ділянці загальною площею 7800 кв.м., а саме: кам'яну нежитлову будівлю з сараєм, загальною площею 110 кв.м.; очеретяний будинок для відпочинку, загальною площею 45,9 кв.м.; два дерев'яних причала; навіс; альтанку літню; туалет; арку виноградну; два човни; 32 (тридцять дві) дорожніх плити, розміром 3х2 м.; 17 (сімнадцять) плит паркану; 3 (трьох) воріт металевих; 8 (вісім) ліжок; 4 (чотири) столи»
Решту постанови залишити без змін.
Постанова в порядку статті 105 Господарського процесуального кодексу України набирає законної сили з дня її прийняття.
Постанову апеляційної інстанції може бути оскаржено у касаційному порядку до Вищого господарського суду України протягом двадцяти днів з дня набрання постанови законної сили.
Повний текст постанови
складено „13” травня 2016 року
Головуючий суддя С.І. Колоколов
Суддя М.С. Петров
Суддя В.А. Лисенко