"12" травня 2016 р.Справа № 916/2889/15
Одеський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого судді: Разюк Г.П.,
суддів: Гладишевої Т.Я., Савицького Я.Ф.,
при секретарі судового засідання Полінецькій В.С.
за участю представників сторін:
від позивача - ОСОБА_1 за довіреністю №3978-К-Н-О від 24.09.15р./ в судовому засіданні від 14.01.16р./
/відповідач не використав законного права на участь у судовому засіданні, хоча про час та місце його проведення повідомлений належним чином (див. - повідомлення про вручення поштового відправлення від 19.04.16р.),
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Фізичної особи-підприємця ОСОБА_2, м. Одеса
на рішення господарського суду Одеської області від 14 вересня 2015 року
у справі №916/2889/15
за позовом Публічного акціонерного товариства “Комерційний банк “ПриватБанк”, м. Дніпропетровськ
до скаржника
про стягнення 139618,33 грн.,
В липні 2015 року Публічне акціонерне товариство “Комерційний банк (далі по тексту - ПАТ “КБ) “ПриватБанк” звернулося до господарського суду Одеської області з позовом до Фізичної особи-підприємця (далі по тексту - ФОП) ОСОБА_2 про стягнення 139618,33грн., з яких: 67999,26 грн.- заборгованість за кредитом, 37708,12грн. - заборгованість зі сплати відсотків за користування кредитом, 7361,90грн.- заборгованість зі сплати комісії за користування кредитом, 26549,05грн.- пеня за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань за договором. Крім того, позивач просив стягнути з відповідача судовий збір.
Підставою позовних вимог є невиконання відповідачем взятих на себе зобов'язань за заявою про приєднання до “Умов і правил надання банківських послуг” від 18.07.2013р., що порушує приписи ст.ст. 526, 527, 530, 610ЦК України, ст. 193 ГК України.
Рішенням господарського суду Одеської області від 14.09.2015р. (суддя Дьяченко Т.Г.) позов задоволено повністю.
Не погоджуючись із зазначеним рішенням місцевого господарського суду, ФОП ОСОБА_2 звернувся до Одеського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить її задовольнити, оскаржене рішення від 14.09.2015р. скасувати та прийняти нове, яким у задоволенні позовних вимог ПАТ “КБ “ПриватБанк” відмовити повністю.
Скаржник вважає оскаржуване рішення необґрунтованим та прийнятим з грубим порушенням норм процесуального та матеріального права з огляду на наступне.
На думку скаржника, матеріали справи не містять доказів того, що він звертався до позивача із заявами про встановлення йому якихось кредитних лімітів, а за копіями заяв про приєднання до умов та правил надання банківських послуг та на відкриття поточного рахунку неможливо встановити волевиявлення відповідача на встановлення йому взагалі будь-якого кредитного ліміту..
ФОП ОСОБА_2 визнає факт звернення 18.07.2013р. до ПАТ “Комерційний банк “ПриватБанк” з заявою про відкриття поточного рахунку для здійснення господарської діяльності та платіжної картки для зручності користування поточним рахунком, однак до теперішнього часу він не отримував платіжної картки від банку, а тому і не міг знімати кошти. Крім того відповідачем зазначалося, що через касу він також коштів не отримував.
Також скаржник зазначив, що наданий позивачем розрахунок заборгованості за кредитом не є документом первинного бухгалтерського обліку та не може бути доказом здійснення господарських операцій, в т.ч. і по видачі кредитних коштів.
Крім того, ФОП ОСОБА_2 стверджує, що місцевий господарський суд розглянув справу за відсутністю відповідача не повідомленого належним чином про місце засідання суду, що є в будь-якому випадку підставою для скасування рішення місцевого господарського суду .
Представник ПАТ “КБ “ПриватБанк” у відзиві на апеляційну скаргу та у судовому засіданні зазначав, що рішення господарського суду Одеської області від 14.09.2015р. є законним та обґрунтованим, а вимоги позивача підтверджені належними та допустимими доказами, а також просила апеляційну скарга відхилити, а оскаржуване рішення залишити без змін.
Ухвалою Одеського апеляційного суду від 12.10.2015р. колегією суддів (гол. суддя Журавльов О.О., суддів Савицького Я.Ф., Гладишевої Т.Я.) дану апеляційну скаргу було прийнято до провадження.
У зв'язку з звільненням судді Журавльова О.О. згідно до п. 2.3.50 Положення про автоматизовану систему документообігу суду призначено повторний перерозподіл справи № 916/2889/15, за яким визначено новий склад колегії суддів: головуючий суддя Разюк Г.П., судді: Гладишева Т.Я. та Савицький Я.Ф..
Дослідивши матеріали справи, апеляційну скаргу та заслухавши у судовому засіданні пояснення представника позивача, проаналізувавши на підставі встановлених фактичних обставин справи правильність застосування місцевим господарським судом норм матеріального та процесуального права, судова колегія дійшла висновку про наявність підстав для часткового задоволення апеляційної скарги, виходячи з наступного.
Як вбачається з матеріалів справи, 18.07.2013р. між ПАТ КБ „ПриватБанк” (Банк) та - ФОП ОСОБА_2 ( Клієнт ) було підписано заяву про приєднання до умов і правил надання банківських послуг, згідно з якою ФОП ОСОБА_2 приєднався до "Умов та правил надання банківських послуг" (далі - Умови), тарифів Банку, що розміщені в мережі інтернет на сайті http://privatbank.ua.
У відповідності до зазначених Умов, якими визначається зміст договору сторін, ФОП ОСОБА_2 було встановлено кредитний ліміт на поточний рахунок №26002054302608 в електронному вигляді через встановлені засоби електронного зв'язку Банку та Клієнта (системи клієнт-банк, Інтернет клієнт-банк, sms повідомлення).
У відповідності до п.п. 3.2.1.1 Умов видом кредиту є “кредитний ліміт на поточний рахунок” корпоративного клієнта.
Згідно до п.п. 3.2.1.1.1 кредитний ліміт на поточний рахунок надається на поповнення обігових коштів і здійснення поточних платежів клієнта, в межах кредитного ліміту. Техніко-економічне обґрунтування кредиту - фінансування поточної діяльності. П.п. 3.2.1.1.3 Умов передбачено, що кредит надається в обмін на зобов'язання Клієнта з повернення кредиту, сплати відсотків та винагороди.
П.п. 3.2.1.4.1 передбачено, що за користування кредитом в період з дати виникнення дебетового сальдо на поточному рахунку Клієнта при закритті банківського дня Клієнт сплачує відсотки, виходячи з процентної ставки, розмір якої залежить від терміну користування кредитом (диференційована процентна ставка).
Відповідно до п.п. 3.2.1.4.1.1 Умов за період користування кредитом з моменту виникнення дебетованого сальдо до дати обнуління дебетованого сальдо в одну з дат до 25-го числа поточного місяця, якщо дебетове сальдо утворилося з 1-го до 20-го 9включно) числа поточного місяця або до 25-го числа наступного місяця, якщо дебетове сальдо на поточному рахунку утворилося з 21-го до кінцевого числа поточного місяця (далі- період, в який дебетове сальдо підлягає обнулінню), розрахунок процентів здійснюється за процентною ставкою в розмірі 0% річних від суми залишку непогашеної заборгованості.
У випадку не обнуління дебетованого сальдо в одну з дат періоду, в якому дебетове сальдо підлягає обнулінню, протягом 90 днів з кінцевої дати періоду, в якому дебетове сальдо підлягало обнуленню, Клієнт виплачує Банку за користування кредитом проценти в розмірі 24% річних, починаючи з останньої дати періоду, в яку дебетове сальдо підлягає обнулінню згідно умов викладених у п.п.3.2.1.4.1.2. Умов.
Якщо кредит протягом 90 днів з дати закінчення періоду, в якому дебетове сальдо підлягало обнулінню, починаючи з 91 дня після дати закінчення періоду, в якому дебетове сальдо підлягало обнулінню, кредит вважається простроченим, а грошові зобов'язання Клієнта щодо погашення заборгованості вважаються порушеними. При порушенні Клієнтом будь-якого грошового зобов'язання Клієнт сплачує Банку відсотки за користування кредитом у розмірі 48% річних від суми залишку непогашеної заборгованості. У разі порушення Клієнтом будь-якого з грошових зобов'язань і при реалізації права Банку на встановлення іншого строку повернення кредиту, передбаченого Умовами і правилами надання банківських послуг, Клієнт сплачує Банку пеню у розмірі 0,1315% від суми залишку непогашеної заборгованості за кожен день прострочення. Сплата пені здійснюється з дня, наступного за датою порушення зобов'язання згідно п.п. 3.2.1.4.1.3. Умов.
П.п. 3.2.1.1.13. передбачено, що при порушенні Клієнтом будь-якого з грошових зобов'язань, Клієнт сплачує Банку відсотки та пеню за користуванням кредитом від суми залишку непогашеної заборгованості в розмірі, передбаченому цим розділом “Умов та правил надання банківських послуг”.
Відповідно до 3.2.1.1.16. Умов - при укладанні договорів і угод чи вчиненні інших дій, що свідчать про приєднання клієнта до "Умов і правил надання банківських послуг" (або у формі "Заяви про відкриття поточного рахунку та картки із зразками підписів і відбитка печатки", або у формі авторизації кредитної угоди в системах клієнт-банк / інтернет клієнт-банк, або у формі обміну паперовою або електронною інформацією, або в будь-якій іншій формі), банк і клієнт допускають використання підписів клієнта у вигляді електронно-цифрового підпису та / або підтвердження через пароль, спрямований банком через верифікований номер телефону, який належить уповноваженій особі клієнта з правом "першого" підпису. Підписання договорів і угод таким чином прирівнюється до укладання договорів та угод у письмовій формі.
У відповідності до п.п.3.2.1.2.1.1 та п.3.2.1.2.1.2 Умов банк зобов'язаний обслуговувати кредитний ліміт на поточному рахунку Клієнта в порядку, передбаченому цим розділом Умов і здійснює платежі Клієнта понад залишок коштів на його поточному рахунку на підставі розрахункових документів в межах ліміту.
Зобов'язання клієнта регламентуються п. 3.2.1.2.2 та визначають обов'язок використовувати кредит на цілі, зазначені у п. 3.2.1.1.1 розділу “Умов та правил надання банківських послуг”, а також сплачувати відсотки з весь час фактичного користування кредитом згідно з п.п. 3.2.1.4.1, 3.2.1.4.2, 3.2.1.4.3.
Також клієнт зобов'язується повернути кредит у строки, встановлені п.п. 3.2.1.1.10, 3.2.1.2.3.4, 3.2.1.2.2.7.
Як встановлено п.п. 3.2.1.5.1 при порушенні клієнтом будь-якого із зобов'язань по сплаті відсотків за користування кредитом, передбачених п.п.3.2.1.2.2.2, 3.2.1.4.1, 3.2.1.4.2, 3.2.1.4.3, термінів повернення кредиту, передбачених п.п. 3.2.1.1.8., 3.2.1.2.3.4., винагороди, передбаченого п.п. 3.2.1.2.2., 3.2.1.4.4., 3.2.1.4.5., 3.2.1.4.6. Клієнт виплачує Банку за кожний випадок порушення пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ, яка діяла у період, за який сплачується пеня, від суми простроченого платежу за кожний день прострочення платежу. А в разі реалізації Банком права на встановлення іншого строку повернення кредиту, Клієнт сплачує Банку пеню в розмірі, зазначеному у п.п. 3.2.1.4.1.3 від суми заборгованості за кожен день прострочення. Сплата пені здійснюється в гривні. У випадку якщо кредит надавався в іноземній валюті, пеня сплачується в гривневому еквіваленті за курсом НБУ на дату сплати.
Згідно п.п. 3.2.1.6.1. даний договір діє в обсязі перерахованих коштів до повного виконання зобов'язань сторонами за цим договором.
За договором банківського рахунку банк зобов'язується приймати і зараховувати на рахунок, відкритий клієнтові (володільцеві рахунка), грошові кошти, що йому надходять, виконувати розпорядження клієнта про перерахування і видачу відповідних сум з рахунка та проведення інших операцій за рахунком у відповідності до ч.1 ст.1066 ЦК України.
Згідно ч.4 ст.1068 ЦК України клієнт зобов'язаний сплатити плату за виконання банком операцій за рахунком клієнта, якщо це встановлено договором.
Коли відповідно до договору банківського рахунка банк здійснює платежі з рахунка клієнта, незважаючи на відсутність на ньому грошових коштів (кредитування рахунку), банк вважається таким, що надав клієнтові кредит на відповідну суму від дня здійснення цього платежу. Права та обов'язки сторін, пов'язані з кредитуванням рахунка, визначаються положеннями про позику та кредит (параграфи 1 і 2 глави 71 ЦК України), якщо інше не встановлено договором або законом згідно ст.1069 ЦК України.
Статтею 629 Цивільного кодексу України передбачено, що договір є обов'язковим для виконання сторонами, відповідно до ст.ст. 525, 526 ЦК України зобов'язання має виконуватись належним чином, відповідно до умов договору та вимог чинного законодавства, одностороння відмова від виконання зобов'язання або зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
Задовольняючи позов суд першої інстанції зазначив, що позовні вимоги ПАТ КБ "ПриватБанк" про стягнення 139618,33 грн. підтверджуються наявними в матеріалах справи доказами, які перевірені судом та на думку місцевого суду вони є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню у повному обсязі.
Колегія суддів перевіривши наявні в матеріалах справи розрахунки погоджується з висновком суду першої інстанції про їх обґрунтованість та вважає законним рішення про стягнення з боржника 139618,33грн. заборгованості; в тому числі: 67999,26 грн. - боргу за тілом кредиту, 37708,12грн. - заборгованості зі сплати відсотків за користування кредитом, 7361,90грн.- заборгованості зі сплати комісії за користування кредитом, 26549,05грн.- пені за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань за договором.
В апеляційній скарзі ФОП ОСОБА_2 визнав факт звернення 18.07.2013р. до ПАТ “Комерційний банк “ПриватБанк” з заявою про відкриття поточного рахунку для здійснення господарської діяльності, яка міститься в матеріалах справи /а.с.31/ і в якій зазначено про його згоду з Умовами в повному обсязі, що становлять договір сторін щодо банківського обслуговування.
Твердження скаржника про те, що він особисто коштів не знімав ні платіжною карткою ні через касу, відповідає фактичним обставинам справи, оскільки кошти спрямовувалися на здійснення його платежів партнерам за господарською діяльністю, і не отримання коштів особисто не свідчить про відсутність боргу.
В матеріалах справи знаходяться виписки з поточного рахунку №26002054302608 та виписки з рахунку №20672054304429, які є належними та допустимими доказами наявності заборгованості боржника перед банком.
Колегія суддів також не погоджується з іншими доводами скаржника щодо порушення норм матеріального права, викладеними в апеляційній скарзі, вважає їх надуманими та такими, що не впливають на законність та обгрунтованість оскарженого рішення.
В той же час, оскаржене рішення підлягає скасуванню з прийняттям такого ж за змістом рішення через допущення під час розгляду спору порушення норм процесуального права, яке відповідно до ч.3 ст.104 ГПК України є в будь-якому випадку підставою для скасування рішення місцевого господарського суду, оскільки справу розглянуто господарським судом за відсутністю відповідача не повідомленого належним чином про час та місце засідання суду. Суд безпідставно не перевірив юридичну адресу відповідача за Єдиним державним реєстром юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань та помилково замість вул.Островського,3-Б в м. Одеса надсилав ухвали за адресою на вул. Осіпова, 25/6, звідки вони поверталися з довідками поштового відділення про відсутність адресата.
Згідно із ст.49 ГПК України витрати скаржника по сплаті судового збору за розгляд апеляційної скарги не відшкодовуються.
Керуючись ст. ст. 49, 99,101-105 ГПК України, колегія суддів, -
Апеляційну скаргу Фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 задовольнити частково, рішення господарського суду Одеської області від 14.09.2015р. у справі №916/2889/15 скасувати.
Позов задовольнити.
Стягнути з Фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 на користь Публічного акціонерного товариства “Комерційний банк “ПриватБанк” заборгованість у розмірі 139618,33грн., з яких:
-67999,26 грн. - борг за тілом кредиту;
-37708,12грн. - заборгованість зі сплати відсотків за користування кредитом;
-7361,90грн. -заборгованість зі сплати комісії за користування кредитом;
-26549,05грн. -пеня за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань; а також
-2792,37грн. -судового збору.
Видачу наказу за постановою доручити господарському суду Одеської області.
Постанова в порядку ст. 105 ГПК України набирає законної сили з дня її прийняття та відповідно до ст. 110 ГПК України може бути оскаржена у касаційному порядку протягом двадцяти днів.
Повний текст постанови складено 13.05.2016 р.
Головуючий суддя Г.П. Разюк
Суддя Т.Я. Гладишева
Суддя Я.Ф. Савицький