Постанова від 11.05.2016 по справі 914/2441/15

ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

79010, м.Львів, вул.Личаківська,81

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"11" травня 2016 р. Справа № 914/2441/15

Львівський апеляційний господарський суд в складі колегії

головуючого-судді Михалюк О.В.

суддів Мельник Г.І.

ОСОБА_1

розглянув апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Новіком»

на ухвалу господарського суду Львівської області від 18.03.2016р. про визнання кредиторських вимог ДП «Шахта № 1 «Нововолинська»

у справі № 914/2441/15

за заявою ОСОБА_2 акціонерного товариства «Альфа-Банк», м.Київ

до ОСОБА_2 акціонерного товариства «Львівська вугільна компанія», с.Сілець Сокальського району Львівської області

про визнання банкрутом,

з участю представників :

від ТзОВ “Новіком” не з»явився

від Фонду державного майна України ОСОБА_3; ОСОБА_4

від Львівської обласної державної адміністрації - ОСОБА_5

від Сокальської ОДПІ - ОСОБА_6

від ДП “Шахта № 1 “Нововолинська” - не з»явився

від ПАТ “Львівська вугільна компанія” - ОСОБА_7

арбітражний керуючий - ОСОБА_8

ДП "Львіввугілля" - ОСОБА_9

ПАТ «Альфа-Банк» - ОСОБА_10

ФОП ОСОБА_11

від ТзОВ «Вантажно-транспортне управління» - ОСОБА_12

В ході судового засідання сторонам права і обов”язки, передбачені ст.22 ГПК України роз”яснені.

Відводів складу суду в порядку статті 20 Господарського процесуального кодексу України не заявлялось. Заяв про технічну фіксацію судового процесу від учасників судового процесу не надходило, у зв»язку із чим хід судового засідання фіксується у протоколі судового засідання.

В судовому засіданні проголошено вступну та резолютивну частини постанови.

Ухвалою господарського суду Львівської області від 18.03.2016р. у справі № 914/2441/15 (суддя Артимович В.М.) про банкрутство ОСОБА_2 акціонерного товариства «Львівська вугільна компанія», с.Сілець Сокальського району Львівської області визнано уточнені грошові вимоги Державного підприємства «Шахта № 1 «Нововолинська» до боржника в сумі 9351717,76 грн., які підлягають включенню до реєстру вимог кредиторів, а саме: 2436,00 грн. - перша черга; 9349281,76 грн. - четверта черга.

Не погоджуючись з даною ухвалою кредитор - Товариство з обмеженою відповідальністю «Новіком» подав до Львівського апеляційного господарського суду апеляційну скаргу, в якій просить скасувати згадану ухвалу, посилаючись, зокрема, на те, що вона є незаконна, винесена з порушенням норм матеріального та процесуального права, висновки суду першої інстанції не відповідають обставинам справи, оскільки заявлені вимоги ДП «Шахта № 1 «Нововолинська» до боржника становлять вартість залишку концентрату в сумі 10 839 677,90 грн., а відтак такі вимоги не є грошовими та не можуть бути віднесені до вимог конкурсних кредиторів у зв»язку з невідповідністю вимогам ч.1 ст.1 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом». На думку скаржника, у ПАТ «Львівська вугільна компанія» згідно укладеного між сторонами договору взагалі немає грошових зобов»язань перед ДП «Шахта № 1 «Нововолинська», оскільки договір не передбачає право кредитора звернутися з вимогою про стягнення вартості концентрату.

Наводить скаржник і інші доводи, що є, на його думку, підставою для скасування оскаржуваної ухвали.

Поданими до суду апеляційної інстанції відзивами на апеляційну скаргу кредитор - Державне підприємство «Шахта № 1 «Нововолинська» та арбітражний керуючий ОСОБА_8 доводи скаржника, викладені в апеляційній скарзі, заперечують, просять ухвалу залишити без змін, а апеляційну скаргу без задоволення.

11.05.2016р. до Львівського апеляційного господарського суду поступила заява №2 від 11.05.2016р. від Товариства з обмеженою відповідальністю «Вантажно-транспортне управління», м.Київ про допущення до участі у справі про банкрутство ОСОБА_2 акціонерного товариства «Львівська вугільна компанія» уповноважену особу акціонерів боржника - Товариства з обмеженою відповідальністю «Вантажно-транспорте управління». Також, заявником - Товариством з обмеженою відповідальністю «Вантажно-транспортне управління» подано заяву № 1 від 11.05.2016р. про надання можливості ознайомитись з матеріалами господарського справи № 914/2441/15 про банкрутство ОСОБА_2 акціонерного товариства «Львівська вугільна компанія» та у зв»язку з чим розгляд апеляційних скарг відкласти.

Дослідивши подані заяви та донані до них документи колегією суддів апеляційної інстанції з»ясовано, що із копії протоколу № 10 (витяг) Загальних зборів акціонерів ОСОБА_2 акціонерного товариства «Львівська вугільна компанія» від 28.04.2016р. не можливо встановити правомочність акціонерів на прийняття рішення про уповноваження Товариства з обмеженою відповідальністю «Вантажно-транспортне управління» представляти інтереси акціонерів під час провадження у справі про банкрутство ОСОБА_2 акціонерного товариства «Львівська вугільна компанія», оскільки у відповідності до вимог статті 1 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» такою може бути особа, уповноважена загальними зборами учасників (акціонерів), що володіють більш як половиною статутного капіталу боржника. В даному випадку, в поданому на розгляд суду апеляційної інстанції протоколі № 10 зазначено лише загальна кількість голосів акціонерів власників голосуючих акцій, які мають право на участь у загальних зборах, без зазначення відсоткового відношення кількості таких голосів по відношенню до статутного капіталу боржника.

Разом з тим, заявник не позбавлений права звернутись із такою заявою до місцевого господарського суду, в провадженні якого знаходиться справа про банкрутство, з метою допущення до участі у справі в якості уповноваженої особи засновників (учасників, акціонерів) боржника з правом дорадчого голосу.

Колегія суддів Львівського апеляційного господарського суду, обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши наявні матеріали, проаналізувавши застосування норм матеріального та процесуального права, дійшла висновку, що апеляційна скарга не підлягає до задоволення з огляду на наступне.

В провадженні господарського суду Львівської області знаходиться справа про банкрутство ОСОБА_2 акціонерного товариства «Львівська вугільна компанія», с.Сілець Сокальського району Львівської області.

Оголошення про порушення справи про банкрутство № 914/2441/15 офіційно оприлюднено на сайті Вищого господарського суду України 25.08.2015 р.

28.09.2015р. на адресу суду надійшла заява ДП „Шахта № 1 „Нововолинська” про грошові вимоги до боржника ОСОБА_2 акціонерного товариства “Львівська вугільна компанія” в сумі 10839677,90 грн. Згідно штемпеля на поштовому конверті вбачається, що заява направлена на адресу суду 24.09.2015 р., що свідчить про те, що заяву подано в строк, передбачений ст. 23 Закону України “Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом”.

Заява ДП „Шахта № 1 „Нововолинська” з грошовими вимогами до боржника на суму 10839677,90 грн. розглянута розпорядником майна. Розпорядник майна грошові вимоги визнав частково в сумі 9349281,76 грн., що підтверджується повідомленням розпорядника майна від 08.12.2015 р. за № 02-01/18 та включив в реєстр вимог кредиторів.

Як вбачається з матеріалів справи, вимоги заявника обґрунтовані договором про закупівлю послуги зі збагачення та переробки рядового вугілля від 13.07.2015 р. за № 130715, передавальним балансом станом на 01.06.2015 р., бухгалтерською довідкою про відгружену та перероблену вугільну продукцію у період з травня 2014 р. по травень 2015 р., актом звірки взаємних розрахунків станом на 01.07.2015 р., претензією від 13.08.2015 р. за № 346/01.

13.07.2015 р. між ДП „Шахта № 1 „Нововолинська” та ПАТ “Львівська вугільна компанія” було укладено договір про закупівлю послуги зі збагачення та переробки рядового вугілля.

Згідно п. 1 договору замовник зобов'язується передати рядове вугілля виконавцю на умовах даного договору при доставці залізничним транспортом. Після виконання робіт по переробці рядового вугілля виконавець зобов'язується здати вугільний концентрат станції відправлення залізниці згідно відвантажувальних документів. Виконавець зобов'язується прийняти і переробити рядове вугілля в кількості 5000,00 тонн.

Відповідно до п. 2 договору вартість договору складає 285000,00 грн. з ПДВ. Ціна збагачення 1 тонни рядового вугілля становить 57,00 грн. з ПДВ. У разі зміни цін на енергоносії, матеріали, запчастини, вартість яких входить у собівартість послуг по збагаченню рядового вугілля, ціна збагачення 1 тонни рядового вугілля буде змінюватися за згодою сторін.

Оплата послуг зі збагачення рядового вугілля проводиться протягом 10 календарних днів з моменту отримання замовником рахунку від виконавця, переданого замовнику на підставі підписаних між сторонами актів приймання - передачі виконаних робіт по збагаченню вугілля та приймання - передачі збагаченого вугілля. Оплата проводиться шляхом перерахування грошових коштів на поточний рахунок виконавця. Замовник оплачує вартість збагачення рядового вугілля за ціною, визначеною даним договором. У вартість переробки та збагачення 1 тонни рядового вугілля не включаються витрати виконавця по оплаті користування вагонами, послуг з подачі і прибирання вагонів, маневрових робіт і інших додаткових послуг Львівської залізниці і/або відповідного підприємства внутрівідомчого залізничного транспорту. Щомісячно, не пізніше десятого числа місяця, наступного за звітним, сторони проводять звірку взаємних розрахунків, результати якої оформляються актом. Сторони мають право погодити інший порядок розрахунків за договором.

Як зазначає заявник у заяві та вбачається з матеріалів справи, згідно передавального балансу від 01.06.2015 р. залишок концентрату, що належить ДП „Шахта № 1 „Нововолинська” складає 7344,00 тонн, який утворився у період з травня 2014р. по травень 2015р. по договірних відносинах між ДП „Волиньвугілля” та ПАТ “Львівська вугільна компанія” про передачу на переробку рядового вугілля і складає в грошовому вираженні 10757400,00 грн.

01.07.2015 р. ДП „Шахта № 1 „Нововолинська” та ПАТ “Львівська вугільна компанія” складено акт звірки взаємних розрахунків, згідно якого залишки випуску переробленого вугілля на вказану дату становлять 7344,00 тонн.

Також 13.08.2015 р. ДП „Шахта № 1 „Нововолинська” зверталось з претензією та вимогою відвантажити збагачене вугілля в розмірі 7344,00 тонн у вагони, надані ДП „Шахта № 1 „Нововолинська” для подальшого відправлення на ТЕС.

13.11.2015р. на розгляд суду від ДП „Шахта № 1 „Нововолинська” надійшла заява про уточнення грошових вимог з проханням визнати грошові вимоги в сумі 11040353,75 грн.

У поясненнях на повідомлення про розгляд заяви щодо грошових вимог ДП „Шахта № 1 „Нововолинська” розпорядником майна, заявник зазначає, що висновки розпорядника майна щодо часткового незадоволення грошових вимог є помилковими та необгрунтованими, оскільки грошові вимоги було заявлено до боржника станом на 24.08.2015 р.

В заяві про уточнення грошових вимог від 26.02.2016 р., заявник просить визнати грошові вимоги ДП „Шахта № 1 „Нововолинська” в сумі 9351717,76 грн., з яких: 9349281,76 грн., як грошові вимоги четвертої черги та 2436,00 грн., як грошові вимоги першої черги.

Як вбачається з матеріалів справи, розпорядник майна визнав вимоги заявника в сумі 9349281,76 грн., що підтверджується повідомленням розпорядника майна від 08.12.2015 р. за № 02-01/18 та включив в реєстр вимог кредиторів.

Розглянувши матеріали заяви, з'ясувавши фактичні обставини справи, на яких ґрунтуються грошові вимоги та заперечення, оцінивши докази, які мають значення для справи, в їх сукупності, суд дійшов вірного висновку, що визнанню підлягають уточнені грошові вимоги в сумі 9349281,76 грн.

Положеннями ст. 1 Закону України „Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом” визначено, що грошове зобов'язання - це зобов'язання боржника сплатити кредитору певну грошову суму відповідно до цивільно-правового правочину (договору) та на інших підставах, передбачених законодавством України. До грошових зобов'язань відносяться також зобов'язання щодо сплати податків, зборів (обов'язкових платежів), страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне та інше соціальне страхування; зобов'язання, що виникають внаслідок неможливості виконання зобов'язань за договорами зберігання, підряду, найму (оренди), ренти тощо та які мають бути виражені у грошових одиницях. До складу грошових зобов'язань боржника, в тому числі зобов'язань щодо сплати податків, зборів (обов'язкових платежів), страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне та інше соціальне страхування, не включаються неустойка (штраф, пеня) та інші фінансові санкції, визначені на дату подання заяви до господарського суду, а також зобов'язання, які виникли внаслідок заподіяння шкоди життю і здоров'ю громадян, зобов'язання з виплати авторської винагороди, зобов'язання перед засновниками (учасниками) боржника - юридичної особи, що виникли з такої участі.

Відповідно до ч. 7 ст. 1 Закону України “Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом” кредитор - юридична або фізична особа, а також органи державної податкової служби та інші державні органи, які мають підтверджені у встановленому порядку документами вимоги щодо грошових зобов'язань до боржника; конкурсні кредитори - кредитори за вимогами до боржника, які виникли до порушення провадження у справі про банкрутство і виконання яких не забезпечено заставою майна боржника.

Згідно абз. 4 ч. 2 ст. 23 Закону України “Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом” майнові вимоги кредиторів до боржника мають бути виражені в грошових одиницях і заявлені до господарського суду в порядку, встановленому цією статтею.

Як вбачається з вищенаведеного, станом на 31.08.2015 р. у боржника перебувало в залишку 6326,55 тонн вугільного концентрату вартістю 9267003,90 грн. та 60 тонн концентрату вартістю 82277,86 грн., загальною вартістю 9349281,76 грн. Проте, у боржника відсутнє майно згідно акту інвентаризації майна боржника, яким встановлено факт недостачі в розмірі 42926,25 тонн концентрату, що вказує на неможливість виконання боржником зобов'язань по поставці вугільного концентрату. Кредитор може перевести свої вимоги до грошових зобов'язань та звернутися з заявою про визнання грошових вимог і включенню їх до реєстру вимог кредиторів тільки у випадку відсутності майна, що повинно бути повернено. Вказана позиція також наведена у постанові Вищого господарського суду України від 20.10.2010 р. у справі № 01/3070. Крім того, судом взято до уваги вартість концентрату в сумі 1210, 00 грн. без ПДВ за одну тонну згідно додатку до договору поставки вугілля від 27.02.2015 р. за № 03/15-1, який укладено між ДП „Волиньвугілля” та ДП „Вугілля України”.

Відтак, суд першої інстанції, дослідивши матеріали справи, зокрема, заяву про грошові вимоги до боржника, повідомлення розпорядника майна, дійшов обгрунтованого висновку, що уточнені грошові вимоги Державного підприємства „Шахта № 1 „Нововолинська” в сумі 9349281,76 грн. підлягають визнанню та включенню в четверту чергу реєстру вимог кредиторів. Також підлягає включенню в першу чергу реєстру вимог кредиторів боржника сплачений заявником судовий збір в сумі 2436,00 грн.

Відповідно до ст.43 ГПК України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності. Сторони та інші особи, які беруть участь у справі, обґрунтовують свої вимоги і заперечення поданими суду доказами.

Відповідно до ст.32 ГПК України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у встановленому законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Відповідно до ст.33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.

Згідно із ст.34 ГПК України господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи.

Відповідно до ст.43 ГПК України, господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом. Ніякі докази не мають для господарського суду заздалегідь встановленої сили.

Скаржник не надав належних та допустимих доказів на спростування висновків місцевого господарського суду, викладених в ухвалі господарського суду Львівської області від 18.03.2016р. у даній справі.

З огляду на все викладене вище, колегія суддів Львівського апеляційного господарського суду вважає, що ухвала господарського суду Львівської області від 18.03.2016 року у даній справі відповідає матеріалам справи, ґрунтується на вимогах чинного законодавства і підстав для його скасування немає, а зазначені в апеляційній скарзі доводи скаржника не відповідають матеріалам справи, документально не обґрунтовані, а тому не визнаються такими, що можуть бути підставою згідно ст. 104 ГПК України для скасування чи зміни оскаржуваної ухвали.

Судовий збір за перегляд ухвали господарського суду Львівської області від 18.03.2016 року у даній справі в апеляційному порядку слід покласти на скаржника в порядку, передбаченому ст. 49 ГПК України.

На підставі наведеного та відповідно до вимог ст.ст.33,34,43,49,91,99,101-106 ГПК України,-

Львівський апеляційний господарський суд

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Новіком» - залишити без задоволення.

2. Ухвалу господарського суду Львівської області від 18.03.2016р. у справі № 914/2441/15 залишити без змін.

3. Витрати по сплаті судового збору за перегляд рішення в апеляційному порядку покласти на скаржника.

4. Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку.

5. Матеріали справи повернути господарському суду Львівської області.

6. Повний текст постанови складено « 12» травня 2016р.

Головуючий суддя Михалюк О.В.

суддя Мельник Г.І.

суддя Плотніцький Б.Д.