"12" травня 2016 р.Справа № 916/362/16
Одеський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого судді: Петрова М.С.
суддів: Разюк Г.П., Колоколова С.І.
при секретарі судового засідання: Полінецькій В.С
за участю представників сторін:
від позивача: не з'явився, про час і місце судового засідання належним чином повідомлений;
від відповідача: не з'явився, про час і місце судового засідання належним чином повідомлений
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства комерційного банку “ПРИВАТБАНК”
на рішення господарського суду Одеської області від 05.04.2016р.
по справі № 916/362/16
за позовом Публічного акціонерного товариства комерційного банку “ПРИВАТБАНК”
до Фізичної особи - підприємця ОСОБА_1
про стягнення 30 124,36 грн.
14.04.2016р. Публічне акціонерне товариство комерційний банк “ПРИВАТБАНК” (ПАТ КБ “ПРИВАТБАНК” ) звернулось до господарського суду Одеської області з позовною заявою до Фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 (далі по тексту ФОП ОСОБА_1С.), в якій просить суд стягнути з останнього заборгованість у розмірі 30 124,36 грн., яка складається з загальної заборгованості за кредитом у сумі 9 485,42 грн., заборгованості по процентам за користування кредитом у розмірі 8 717,47 грн., пені у розмірі 10 348,81 грн., заборгованості по комісії за користуванням кредитом у розмірі 1 536,66 грн., а також витрати по сплаті судового збору.
Позивач обґрунтовував свої вимоги тим, що ФОП ОСОБА_1 не здійснив погашення кредиту наданого йому позивачем відповідно до заяви від 08.01.2014р. про приєднання до Умов та правил надання банківських послуг.
Рішенням господарського суду Одеської області від 05.04.16 року (суддя Цісельський О.В.) позов ПАТ КБ "ПРИВАТБАНК" задоволено частково, стягнуто з ФОП ОСОБА_1 на користь ПАТ КБ "ПРИВАТБАНК" 9 485,42 грн. - заборгованості за кредитом, 8 717,47 грн. - заборгованості по процентам за користування кредитом, 3 800 грн. - пені, 1 536,66 грн. - заборгованості по комісії за користуванням кредитом, 1 378 грн. - витрат на оплату судового збору. В іншій частині позову відмовлено.
До вказаного висновку суд 1 інстанції дійшов з огляду на те, що позивач довів належними доказами факт надання ним згідно заяви від 08.01.2014р. та «Умов та правил надання банківських послуг» кредитного ліміту на поточний рахунок відповідача, наявність заборгованості останнього у сумі 9 485 грн. 42 коп. та прострочення оплати ним вказаного боргу. При цьому, як вбачається з тексту оскарженого рішення, суд 1 інстанції застосував положення ч. 3 ст. 551 ЦК України , ч.1 ст. 233 ГК України, і керуючись правами, наданими п. 3 ст. 83 ГПК України, зменшив розмір пені з заявлених позивачем до стягнення 10 348,81 грн. до суми 3800 грн. у зв'язку з тим, що позивачем не надано до суду доказів на підтвердження понесення ним збитків внаслідок неналежного виконання відповідачем своїх зобов'язань.
Не погоджуючись з рішенням місцевого господарського суду ПАТ КБ “ПРИВАТБАНК” через господарський суд Одеської області звернулося до Одеського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати рішення місцевого господарського суду в частині відмови у стягнені частини суми пені, оскільки зазначене рішення суду прийнято з порушенням норм матеріального права та процесуального права.
Апелянт зазначає, що місцевий господарський суд безпідставно зменшив розмір пені, чим порушив норми ст. 611,624,623,627 ЦК України, оскільки при укладенні договору сторони визначили та погодили нарахування позивачем пені у встановленому порядку та розмірі в разі порушення відповідачем умов кредитного договору.
Представник позивача в судове засідання не з'явився, про причини неявки суд не повідомив, будь-яких клопотань не заявляв, хоча був належним чином повідомлений про час та місце слухання справи, про що свідчать поштові повідомлення з відміткою про вручення поштового відправлення.
Відповідач відзив на апеляційну скаргу не надав, його представник в судове засідання також не з'явився, про причини неявки суд не повідомив, хоча був належним чином повідомлений про час та місце слухання справи.
Так, 22.04.2016 року Одеським апеляційним господарським судом було винесено ухвалу про прийняття апеляційної скарги до провадження. Того ж дня, копії ухвали були направлені поштою усім учасникам процесу, про що свідчать відповідні відмітки на зворотній стороні ухвали. При цьому поштове відправлення ФОП ОСОБА_1, повернулось до суду з позначкою поштового відділення “адресат не проживає”.
Відповідно до п. 3.9.1 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України „Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції” від 26.12.2011 року № 18 особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце розгляду судом справи у разі виконання останнім вимог частини першої статті 64 та статті 87 ГПК. У разі якщо ухвалу про порушення провадження у справі було надіслано за належною адресою (тобто повідомленою суду стороною, а в разі ненадання суду відповідної інформації - за адресою, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців), і не повернуто підприємством зв'язку або повернуто з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про час і місце розгляду справи судом.
Враховуючи що ухвала про прийняття апеляційної скарги до провадження направлена апеляційним судом ФОП ОСОБА_1 на адресу, яка наявна у матеріалах справи та зазначена в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців, то колегія суддів вважає, що він є належним чином повідомленим про час і місце розгляду справи, а тому визнає за можливе розглянути справу за відсутністю його представника.
Дослідивши матеріали справи, обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши правильність юридичної оцінки судом першої інстанції встановлених фактичних обставин справи і застосування норм матеріального та процесуального права, судова колегія приходить до наступного.
Як вбачається з матеріалів справи 08.01.2014р. ФОП ОСОБА_1 звернувся до ПАТ КБ "ПРИВАТБАНК" із заявою про відкриття поточного рахунку, де зазначив, що погоджується на те, що порядок встановлення, зміну ліміту, погашення заборгованості та розмір процентної ставки за користування кредитним лімітом регламентується Умовами та правилами надання банківських послуг та тарифами банку, розміщеними в мережі Інтернет на сайті http://privatbank.ua, які разом із цією заявою складають договір банківського обслуговування.
Згідно заяви від 08.01.2014р. відповідач погодився на надання йому позивачем кредитного ліміту на поточний рахунок №26008054306813 та приєднався до Умов та правил надання банківських послуг, що регламентують взаємовідносини сторін за таким видом кредитування.
Відповідно до п.3.2.1.1.1. Умов та правил надання банківських послуг Кредитний ліміт на поточний рахунок (надалі - Кредит) надається на поповнення оборотних коштів та здійснення поточних платежів Клієнта, в межах кредитного ліміту (далі - ОСОБА_2). Техніко-економічне обґрунтування кредиту - фінансування поточної діяльності. Про розмір ОСОБА_2 повідомляє Клієнта на свій вибір або в письмовій формі, або через встановлені засоби електронного зв'язку Банку та Клієнта (системи клієнт-банк, Інтернет клієнт банк, sms-повідомлення або інших). Банк здійснює обслуговування ОСОБА_2 Клієнта, що полягає у проведенні його платежів понад залишок на поточному рахунку Клієнта, при наявності вільних грошових ресурсів, за рахунок кредитних коштів в межах ОСОБА_2, шляхом дебетування поточного рахунку. При цьому утворюється дебетове сальдо.
Згідно п.3.2.1.1.3. Умов та правил надання банківських послуг Кредит надається в обмін на зобов'язання Клієнта по поверненню Кредиту, сплаті відсотків та винагороди. Кредитний ОСОБА_2 може бути збільшений для оплати судових витрат в порядку, передбаченому Умовами та правилами надання банківських послуг. Сторони погодилися, що кредитний ліміт може бути збільшений для оплати судових витрат в порядку, встановленому Умовами та правилами надання банківських послуг. ОСОБА_2 овердрафту встановлюється Банком на кожний операційний день. У випадку зниження Банком ОСОБА_2 в односторонньому порядку, передбаченому цими Умовами та правилами надання банківських послуг, Клієнт зобов'язується погасити різницю між фактичною заборгованістю та сумою нового ОСОБА_2 не пізніше дня, зазначеного в повідомленні банку про зміну ОСОБА_2, спрямованого Клієнту у будь-якій з форм, передбачених Умовами та правилами надання банківських послуг. В іншому випадку грошове зобов'язання вважається порушеним, а зазначена різниця між фактичною заборгованістю та новою сумою ОСОБА_2 вважається простроченою з дня, вказаного в повідомленні.
У відповідності до п.п.3.2.1.4.1, 3.2.1.4.1.1., 3.2.1.4.1.2. Умов та правил надання банківських послуг за користування Кредитом в період з дати виникнення дебетового сальдо на поточному рахунку клієнта при закритті банківського дня Клієнт сплачує відсотки, виходячи з процентної ставки, розмір якої залежить від терміну користування кредитом (диференційована процента ставка). Порядок розрахунку відсотків:
За період користування кредитом з моменту виникнення дебетового сальдо до дати обнулення дебетового сальдо в одну з дат до 25-го числа місяця, якщо дебетове сальдо на поточному рахунку утворилося з 1-го до 20-го (включно) числа поточного місяця або до 25-го числа наступного місяця, якщо дебетове сальдо на поточному рахунку утворилося з 21-го до кінцевого числа поточного місяця (далі - "період, в який дебетове сальдо підлягає обнуленню"), розрахунок відсотків проводиться за процентною ставкою у розмірі 0% річних від суми залишку непогашеної заборгованості. У випадку необнулювання дебетового сальдо в одну з дат періоду, в якому дебетове сальдо підлягає обнулюванню, на протязі 90 днів* з кінцевої дати періоду, в якому дебетове сальдо підлягало обнулюванню, Клієнт сплачує Банку за користування кредитом відсотки в розмірі 36 (тридцять шість) % річних, починаючи з останньої дати періоду, в яку дебетове сальдо підлягало обнулюванню.
За умовами п.п.3.2.1.4.1.3., 3.2.1.4.1.4. Умов та правил надання банківських послуг у разі непогашення кредиту протягом 90 днів* з дати закінчення періоду, в який дебетове сальдо підлягало обнуленню, починаючи з 91-го дня* після дати закінчення періоду, в якому дебетове сальдо підлягало обнуленню, кредит вважається простроченим, а грошові зобов'язання клієнта щодо погашення заборгованості вважаються порушеними. При порушенні клієнтом будь-якого грошового зобов'язання клієнт сплачує банку відсотки за користування кредитом у розмірі 56 (п'ятдесят шість) % річних від суми залишку непогашеної заборгованості. У разі порушення Клієнтом будь-якого з грошових зобов'язань та при реалізації права Банку на встановлення іншого терміну повернення кредиту, передбаченого Умовами та правилами надання банківських послуг, Клієнт сплачує Банку пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми залишку непогашеної заборгованості за кожен день прострочення, виходячи з 360 днів у році. Сплата пені здійснюється з дня, наступного за датою порушення зобов'язань. Під непогашенням кредиту мається на увазі не виникнення на поточному рахунку нульового дебетового сальдо при закритті банківського дня.
Стаття 1054 Цивільного кодексу України визначає, що за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.
Із змісту п.1 ст.1048 Цивільного кодексу України вбачається, що позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюється договором.
Пунктом 1 ст.1049 Цивільного кодексу України зазначено, що позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначеній родовими ознаками, у такій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.
Згідно ст.ст. 525, 526 Цивільного кодексу України зобов'язання мають виконуватися належним чином відповідно до умов договору та Цивільного кодексу України, інших актів цивільного законодавства, а при відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається.
Відповідно до п.1 ст. 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Свої зобов'язання згідно заяви від 08.01.2014р. про приєднання до Умов та правил надання банківських послуг позивач виконав в повному обсязі, надавши відповідачу кредитний ліміт у розмірі 17 000 грн. на поточний рахунок №26008054306813, однак відповідач його не повернув, внаслідок чого за ним утворилась заборгованість у сумі 9 485,42грн., яка підтверджується випискою по рахунках за період з 01.05.2014р. по 01.02.2016р. У зв'язку з чим позивачем відповідно до Умов та правил надання банківських послуг за зазначений період здійснено нарахування процентів за користування кредитом у розмірі 8 717,47 грн., комісії в розмірі 1 536,66грн. та пені у розмірі 10 348,81грн.
Судова колегія вважає, що суд 1 інстанції дійшов правильного висновку про те, що позовні вимоги ПАТ КБ “ПРИВАТБАНК” заявлені обґрунтовано, розмір процентів за користування кредитом, комісії та пені розраховані вірно.
При цьому, суд першої інстанції також правомірно зменшив розмір заявленої позивачем до стягнення пені до 3800 грн. з огляду на наступне.
Відповідно до ст. 549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.
Частина 3 статті 551 Цивільного кодексу України передбачає можливість зменшення за рішенням суду розміру неустойки, що стягується з боржника за порушення зобов'язання, якщо розмір неустойки значно перевищує розмір збитків. При цьому відсутність чи невисокий розмір збитків може бути підставою для зменшення судом розміру неустойки, що стягується з боржника.
Крім того, пунктом 1 статті 233 Господарського кодексу України також визначено, що суд має право зменшити розмір санкцій, якщо належні до сплати штрафні санкції надмірно великі порівняно із збитками кредитора. При цьому повинно бути взято до уваги: ступінь виконання зобов'язання боржником; майновий стан сторін, які беруть участь у зобов'язанні; не лише майнові, але й інші інтереси сторін, що заслуговують на увагу.
Якщо порушення зобов'язання не завдало збитків іншим учасникам господарських відносин, суд може з урахуванням інтересів боржника зменшити розмір належних до сплати штрафних санкцій (частина 2 статті 233 Господарського кодексу України).
Відповідно до статті 83 Господарського процесуального кодексу України господарський суд, приймаючи рішення, має право зменшувати у виняткових випадках розмір неустойки (штрафу, пені), яка підлягає стягненню зі сторони, що порушила зобов'язання.
Отже, якщо порушення зобов'язання учасника господарських відносин не потягло за собою значні збитки для іншого господарюючого суб'єкта, то суд може з урахуванням інтересів боржника зменшити розмір належних до сплати штрафних санкцій.
Наявні матеріали справи не містять доказів, які б свідчили про ймовірність збитків позивача у зв'язку з неправомірними діями відповідача щодо невчасного погашення кредиту наданого йому позивачем відповідно до заяви від 08.01.2014р. про приєднання до Умов та правил надання банківських послуг. Крім того, судова колегія вважає, що судом 1 інстанції при зменшенні розміру заявленої до стягнення позивачем пені враховано інтереси обох сторін, оскільки пеня зменшена на 57% від заявленої суми; загальна сума пені, яку позивач просив стягнути з відповідача, складає 61% від всієї суми отриманого відповідачем кредиту.
За таких обставин, враховуючи надане законом право суду на зменшення розміру штрафних санкцій, заявлених до стягнення, а також приймаючи до уваги неподання позивачем, всупереч ст. 33 ГПК України будь-яких доказів понесення ним збитків внаслідок порушення відповідачем строків повернення кредитних коштів, суд 1 інстанції керуючись приписами ч. 3 ст. 551 ЦК України, ч.1 ст. 233 Господарського кодексу України, п. 3 ч.1 ст. 83 ГПК України, правомірно зменшив нараховану позивачем неустойку у вигляді пені до 3800 грн.
Враховуючи вищенаведене, апеляційна скарга ПАТ КБ "ПРИВАТБАНК" підлягає залишенню без задоволення, а рішення господарського суду Одеської області від 05.04.16 р. - без змін.
Згідно із ст. 49 ГПК України судові витрати по сплаті судового збору за подачу апеляційної скарги покласти на скаржника.
Керуючись ст.ст. 49, 99, 101-105 ГПК України, колегія суддів, -
Апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства комерційного банку "ПРИВАТБАНК" залишити без задоволення, рішення господарського суду Одеської області від 05.04.16 р. - без змін.
Постанова в порядку ст. 105 ГПК України набирає законної сили з дня її прийняття.
Постанову апеляційної інстанції може бути оскаржено в касаційному порядку.
Повний текст постанови складено 13.05.2016 р.
Головуючий суддя Петров М.С.
Суддя Разюк Г.П.
Суддя Колоколов С.І.