79010, м.Львів, вул.Личаківська,81
13.05.16 Справа № 914/1767/15
Львівський апеляційний господарський суд в складі колегії:
Головуючий суддя Дубник О.П.
Суддів Зварич О.В.
ОСОБА_1
розглянувши апеляційну скаргу ОСОБА_2, м.Львів без номера від 29.04.2016 року (вх. № 01-05/2232/16, 01-2257/16 від 10.05.2016 р.)
на рішення Господарського суду Львівської області від 20.07.2015 р.
у справі № 914/1767/15 (суддя - Мазовіта А.Б.)
за позовом Публічного акціонерного товариства акціонерний банк “Укргазбанк”, м. Київ
до відповідача ОСОБА_3 з обмеженою відповідальністю “Євген” м. Львів-Винники
третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача ОСОБА_4, м. Львів
про звернення стягнення на предмет іпотеки,
Рішенням Господарського суду Львівської області від 20.07.2015 р. (суддя - Мазовіта А.Б.) позов задоволено, стягнено на користь Публічного акціонерного товариства акціонерний банк “Укргазбанк” суму заборгованості згідно кредитного договору № 200-р від 27.12.2007 р. в розмірі 285 889 грн. 42 коп., в тому числі 246 245 грн. 52 коп. заборгованості по кредиту, 39 643 грн. 90 коп. заборгованості по сплаті процентів, а також 5 717 грн. 79 коп. судового збору, звернувши стягнення на заставлене майно ОСОБА_3 з обмеженою відповідальністю “Євген” згідно договору іпотеки без оформлення заставної, посвідченого 27.12.2007 р. приватним нотаріусом Львівського міського нотаріального округу ОСОБА_5 за реєстровим № 8650, а саме: виробничі приміщення: під літ. А-1 площею 638,5 кв.м., літ. А''-1 площею 262,1 кв.м., літ. А''-1 площею 58,4 кв.м.; складські приміщення: під літ. Б-1 площею 41,6 кв.м., літ. В-1 площею 77,0 кв.м, літ. Г-1 площею 59,8 кв.м., яке знаходиться за адресою: м. Львів-Винники, вул. І.Франка, 114 та належать ОСОБА_3 з обмеженою відповідальністю “Євген” на підставі свідоцтва про право власності на нерухоме майно від 20.08.2007 р., зареєстрованого за №19507078, шляхом продажу на прилюдних торгах у межах процедури виконавчого провадження за початковою ціною 1711290 грн. 00 коп.
Третя особа без самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача - ОСОБА_2 оскаржує судове рішення, яке вступило в законну силу, на стадії його виконання Відділом примусового виконання рішень Управління ДВС ГТУЮ у Львівській області, про що свідчить долучений апелянтом лист за вих. № 09-45/1/В2-2023 від 03.03.2016р.
Апелянт заявив клопотання про поновлення строку на подання апеляційної скарги з підстав неналежного повідомлення його про час і місце судового розгляду, неучасті у судовому розгляді справи і неотримання ним копії судового рішення, посилаючись при цьому, зокрема, на ст.9 Конституції України, на рішення Європейського суду з прав людини (ЄСПЛ): «Надточій проти України», «Туренко проти України № 2», «Стрижак проти України», «Яковлєв проти Російської Федерації» стверджуючи, що про навність оскаржуваного рішення дізнався лише від виконавчої служби.
Одночасно апелянт заявив клопотання про відстрочку сплати судового збору з посиланням на рішення ЄСПЛ «Креуз проти Польщі» від 19.06.2001 р., у зв'язку із складним матеріальним станом, стверджуючи, що найближчим часом отримає необхідні кошти для сплати судового збору.
Згідно із ч. 1 ст. 93 ГПК України апеляційна скарга подається на рішення місцевого господарського суду протягом десяти днів, з дня їх оголошення місцевим господарським судом. У разі якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частину рішення, зазначений строк обчислюється з дня підписання рішення, оформленого відповідно до статті 84 цього Кодексу.
Частиною 1 ст. 53 ГПК України передбачено, що за заявою сторони, прокурора чи з своєї ініціативи господарський суд може визнати причину пропуску встановленого законом процесуального строку поважною і відновити пропущений строк.
Клопотання про відновлення строку подання апеляційної скарги з огляду на приписи статті 53 ГПК повинно містити обґрунтування поважності причин пропуску такого строку (за необхідності - з посиланням на відповідні докази, які подаються апеляційному господарському суду на загальних підставах) (Постанова пленуму Вищого господарського суду України від 17.05.2011 р. № 7 (зі змінами)) «Про деякі питання практики застосування р.XII Господарського процесуального кодексу України».
Аналогічна позиція суду касаційної інстанції висловлена в постановах від 16.11.2015 р. по справі № 909/769/15, від 21.07.2015 р. по справі № 910/13994/14, від 04.12.2015 р. по справі № 921/14/15-г/4.
Зі справи вбачається (а.с. 2), що при винесенні ухвали про порушення провадження у справі 03.06.2015 р. місцевим господарським судом до участі у справі залучено апелянта і цією ж ухвалою суду призначено розгляд справи на 15.06.2015 р. Місцезнаходження місцевого господарського суду та апелянта: м.Львів, відтак зазначену ухвалу вручено особисто ОСОБА_2 09.06.2015 р. (а.с. 6). Апелянт особисто брав участь в судовому засіданні 15.06.2015 р. і реалізовував свої процесуальні права, оголошені судом, зокрема, про відкладення розгляду справи з метою позасудового врегулювання спору, про що свідчать протокол судового засідання (а.с. 53-54) та ухвала суду від 15.06.2015 р. (а.с. 55-56).
Ухвала суду від 06.07.2015 р. (а.с. 61-62), якою вдруге відкладено розгляд справи на 20.07.2015 р. також 16.07.2015 р. вручена особисто ОСОБА_2, про що свідчить відповідне повідомлення про вручення рекомендованого поштового відправлення (а.с. 63).
Оскаржуване судове рішення вручено особисто ОСОБА_2 18.08.2015 р. (а.с. 84), про що також свідчить повідомлення про вручення рекомендованого поштового відправлення.
Таким чином, твердження апелянта про наявність підстав для поновлення строку для подання апеляційної скарги з мотивів, викладених у клопотанні, є голослівними і наявні в справі докази свідчать, що в даному випадку апелянт зловживає процесуальними правами і така поведінка апелянта суперечиь вимогам ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 р., учасником якої є Україна.
Згідно з усталеною практикою Європейського суду з прав людини право на доступ до суду не визнається абсолютним, оскільки можуть існувати правомірні обмеження: справа ОСОБА_6 проти України № 49069/11 від 30.05.2013 р., справа Плахтєєв та Плахтєєва проти України № 20347/03 віж 12.03.2009 р., справа Мала проти України №4436/07 від 03.07.2014 р., справа Стебицький і Комфорт проти України № 10687/02 від 03.02.2011р., справа Мусієнко проти України, № 26976/06 від 20.01.2011 р., справа Шульги проти України, № 16652/04 від 02.12.2010 р.
Враховуючи зазначене, суд апеляційної інстанції відмовляє в задоволенні клопотання про поновлення строку на подання апеляційної скарги.
Відповідно до ч.1 ст. 190 Цивільного кодексу України майном як особливим об'єктом вважаються окрема річ, сукупність речей, а також майнові права та обов'язки.
З огляду на викладене не підлягає задоволенню клопотання про відстрочку сплати судового збору, оскільки за відсутності доказів підтвердження рівня майнового стану апелянта (зокрема, що розмір судового збору надміру високий в порівнянні з рівнем його матеріального стану), суд апеляційної інстанції позбавлений можливості дати оцінку рівня його майнового стану і зробити висновок, що на стадії подання апеляційної скарги в апелянта немає можливості сплатити судовий збір, а наявність відкритого виконавчого провадження не є свідченням рівня його матеріального забезпечення (рішення ЄСПЛ Креуз проти Польщі № 28249/95 від 19.06.2001 р., Стебницький і Комфорт проти України №10687/02 від 03.02.2011 р.)
Керуючись ст. ст. 53, 86, 93 ч. 1 п. 3, п. 4, ч. ч. 2, 3, 4 ст. 97 ГПК України, апеляційний господарський суд,
1. Відмовити ОСОБА_2 у поновленні строку на подання апеляційної скарги і відстрочці сплати судового збору, повернути її матеріали ОСОБА_2, всього на 9 арк., долучивши до справи копії апеляційної скарги і долучених до неї документів.
2. Ухвала може бути оскаржена до Вищого господарського суду України в порядку та строки передбачені статтями 109-110 Господарського процесуального кодексу України.
Головуючий суддя Дубник О.П.
Судді Зварич О.В.
ОСОБА_1