про повернення позовної заяви
10 травня 2016 року Справа № 915/538/16
Суддя Гриньова-Новицька Т.В., розглянувши матеріали
за позовом ОСОБА_1 з обмеженою відповідальністю «Сільськогосподарська агропромислова корпорація Нікоагрокапітал»,
57217, Миколаївська область, Жовтневий район, с. Полігон, вул. Зоряна, 1-а,
до Публічного акціонерного товариства «Дельта Банк»,
01133, м. Київ, вул. Щорса, 36-Б,
поштова адреса: 01014, м. Київ, б-р Дружби Народів, 38,
третя особа без самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача ОСОБА_1 з обмеженою відповідальністю агропромислове підприємство «Українські ковбаси»,
57217, Миколаївська область, Жовтневий район, с. Полігон, вул. Зоряна, 1-а,
про визнання недійсними Договору поруки №02/02/079/08-КЛТ/П02/09-КЛТ від 23.09.2009; Іпотечного договору №1848/37 від 16.07.2008 та Додаткової угоди №5 від 30.10.2009 до кредитного договору №02/079/08-КЛТ від 16.07.2008, -
ОСОБА_1 з обмеженою відповідальністю «Сільськогосподарська агропромислова корпорація Нікоагрокапітал» (далі - позивач) звернулось з позовом до Публічного акціонерного товариства «Дельта Банк» (далі - відповідач) про визнання недійсними Договору поруки №02/02/079/08-КЛТ/П02/09-КЛТ від 23.09.2009; Іпотечного договору №1848/37 від 16.07.2008 та Додаткової угоди №5 від 30.10.2009 до кредитного договору №02/079/08-КЛТ від 16.07.2008; третя особа без самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача - ОСОБА_1 з обмеженою відповідальністю агропромислове підприємство «Українські ковбаси».
Вивчивши матеріали позовної заяви №2 від 05.05.2016, суд дійшов висновку, що вона підлягає поверненню заявнику без розгляду, виходячи з такого: обраний заявником спосіб захисту своїх прав суперечить ст. 16 Цивільного кодексу України та ст. 20 Господарського кодексу України.
Як вбачається з матеріалів позовної заяви, ТОВ «Сільськогосподарська агропромислова корпорація Нікоагрокапітал» просить суд визнати недійсними не лише Договір поруки, який укладений між ним та відповідачем, а й Іпотечний договір №1848/37 від 17.07.2008 та Додаткову угоду №5 від 30.10.2009, які укладені між відповідачем та третьою особою.
Доказів на підтвердження того, що вказаний договір та додаткова угода порушують права та інтереси саме позивача, останнім до позовної заяви не додано.
Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 63 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК) суддя повертає позовну заяву і додані до неї документи без розгляду, якщо у позовній заяві не вказано обставин, на яких ґрунтується позовна вимога, доказів, що підтверджують викладені в заяві обставини, обгрунтований розрахунок стягуваної чи оспорюваної суми.
Відповідно до ч. 1 ст. 58 ГПК в одній позовній заяві може бути об'єднано кілька вимог, зв'язаних між собою підставою виникнення або поданими доказами.
У пункті 3.6 постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011 №18 “Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції” зазначено, що позивач має право об'єднати в одній позовній заяві кілька вимог, пов'язаних між собою підставою виникнення або поданими доказами (зокрема, про стягнення неповернутого кредиту, відсотків за користування кредитом і неустойки; про визнання недійсним акта і про відшкодування заподіяної у зв'язку з його виданням шкоди; про стягнення вартості недостачі товару, одержаного за кількома транспортними документами і оформленої одним актом приймання або коли такий товар сплачено за одним розрахунковим документом; про спонукання до виконання зобов'язань за господарським договором і про застосування заходів майнової відповідальності за його невиконання тощо).
Якщо позивач порушив правила об'єднання вимог або об'єднання цих вимог перешкоджатиме з'ясуванню прав і взаємовідносин сторін чи суттєво утруднить вирішення спору, суддя має право повернути позовну заяву (стаття 58 та пункт 5 частини першої статті 63 ГПК).
Як вбачається з позовної заяви №2 від 05.05.2016, позивач порушив правило об'єднання позовних вимог, об'єднавши вимоги про визнання недійсними трьох договорів, які є різними за своєю юридичною природою, укладені в різні часи, між різними сторонами та регулюють різні правовідносини сторін.
Об'єднані в позовній заяві №2 від 05.05.2016 позовні вимоги не зв'язані між собою підставою виникнення, і це, відповідно до п. 5 ст. 63 ГПК, є підставою для повернення позовної заяви без розгляду.
Крім того, згідно з п. 3 ч. 1 ст. 57 ГПК до позовної заяви додаються документи, які підтверджують сплату судового збору у встановленому порядку і розмірі.
В якості доказу сплати позовної заяви №2 від 05.05.2016 судовим збором, позивач додав платіжне доручення №13 від 05.05.2016 на суму 1378 грн. Проте, відповідно до п. 2.11 постанови Пленуму Вищого господарського суду України №7 від 21.02.2013 «Про деякі питання практики застосування розділу VI Господарського процесуального кодексу України» якщо в позовній заяві об'єднано дві або більше вимог немайнового характеру, пов'язаних між собою підставами виникнення або поданими доказами, судовий збір сплачується окремо з кожної з таких вимог.
Оскільки позивачем у позовній заяві заявлено три вимоги немайнового характеру, а надано докази оплати лише однієї з них, у суду відсутні підстави вважати платіжне доручення №13 від 05.05.2016 належним доказом сплати судового збору за позовною заявою №2 від 05.05.2016.
Відповідно до п. 4 ч. 1 ст. 63 ГПК суддя повертає позовну заяву і додані до неї документи без розгляду, якщо не подано доказів сплати судового збору у встановлених порядку та розмірі.
Повернення позовної заяви не перешкоджає повторному зверненню з нею до господарського суду в загальному порядку після усунення допущеного порушення.
З огляду на вищенаведене, керуючись п. 3, 4, 5 ч. 1 ст. 63 ГПК, суддя -
1. Повернути ОСОБА_1 з обмеженою відповідальністю «Сільськогосподарська агропромислова корпорація Нікоагрокапітал» позовну заяву №2 від 05.05.2016 і додані до неї документи (у тому числі платіжне доручення №13 від 05.05.2016 про сплату судового збору) без розгляду.
2. Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 7 Закону України “Про судовий збір”, судовий збір в сумі 1378 грн., сплачений за платіжним дорученням №13 від 05.05.2016, підлягає поверненню.
Суддя Т.В. Гриньова-Новицька