ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛУГАНСЬКОЇ ОБЛАСТІ 61022 м. Харків, пр. Науки, буд.5, тел./факс 702-10-79 inbox@lg.arbitr.gov.ua _____________________________________________________________________________________________________________________________________________________________
10 травня 2016 року Справа № 913/459/16
Провадження №5/913/459/16
За позовом Публічного акціонерного товариства "Державний ощадний банк України" в особі філії Луганського обласного управління , м. Сєвєродонецьк Луганської області
до відповідача ОСОБА_1 з обмеженою відповідальністю “Укрзалізничпром”, м. Попасна Луганської області
про стягнення 1564766 грн. 70 коп.
Господарський суд Луганської області у складі судді Віннікова С.В.
Секретар судового засідання - помічник судді Гуленко К.С.
У засіданні брали участь:
від позивача - ОСОБА_2, провідний юрисконсульт юридичного відділу філії - Луганського обласного управління АТ "Ощадбанк", довіреність № 1773 від 16.07.2015;
від відповідача - ОСОБА_3, довіреність № 5/16ю від 08.04.2016.
Суть спору: позивачем заявлено вимогу про стягнення з відповідача заборгованості за договором кредитної лінії від 11.03.2013 № 134 в сумі 1564766 грн. 94 коп., у тому числі: борг за кредитом в сумі 750000 грн. 00 коп., відсотки за кредитом за періодом з 08.01.2014 по 04.02.2016 в сумі 267016 грн. 45 коп., 3% річних за прострочення сплати кредиту за період з 03.01.2014 по 04.02.2016 в сумі 33205 грн. 65 коп., 3% річних за прострочення сплати кредиту за період з 08.01.2014 по 04.02.2016 в сумі 6312 грн. 72 коп., інфляційні нарахування за прострочення сплати кредиту за період з 03.01.2014 по 31.12.2015 в сумі 443984 грн. 18 коп., інфляційні втрати за прострочення сплати відсотків за кредитом за період з 08.01.2014 по 31.12.2015 в сумі 64247 грн. 94 коп.
Представник позивача виклав позовні вимоги та підтримав їх у повному обсязі, надавши письмові пояснення на виконання вимог ухвали суду.
Представник відповідача подав відзив на позовну заяву від 06.05.2016 № УЗП-13/16ю, в якому повідомляє наступне.
Відповідач не заперечує проти наявності перед позивачем заборгованості в сумі 750000 грн. 00 коп.
Разом з тим, він зазначає, що оскільки у нього відсутній кредитний договір, тому він не може підтвердити і достовірно стверджувати про укладання кредитного договору № 134 саме на тих умовах, про якій вказує позивач.
Вказані посилання відповідача відхиляються судом з наступних підстав.
Копія кредитного договору відповідає вимогам ст. 36 Господарського процесуального кодексу України та Уніфікованої системи організаційно-розпорядчої документації «Вимоги до оформлювання документів. ДСТУ 4163-2003», затвердженої Наказом Держспоживстандарту України від 07.04.2003 N 55.
Разом з тим, згідно з частиною 2 ст. 4-3 Господарського процесуального кодексу та ст. 33 Господарського процесуального кодексу кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставі своїх вимог і заперечень.
Відповідачем не доведено, що зміст кредитного договору, копія якого подана позивачем до матеріалів справи, не відповідає дійсності.
При цьому, суд зазначає, що кожна сторін копії кредитного договору містить підписи осіб, якими підписано вказаний договір.
Щодо направлення вимоги про дострокове повернення кредиту, то суд зазначає, що вказана обставина жодним чином не впливає на предмет спору, оскільки вся сума заборгованості за кредитом є простроченою.
Розглянувши матеріали справи, суд встановив наступне.
Між Публічним акціонерним товариством “Державний ощадний банк України”, як кредитором, та ОСОБА_1 з обмеженою відповідальністю “Укрзалізничпром”, як позичальником, 11.03.2013 був укладений договір кредитної лінії № 134 (далі за текстом - договір).
До договору підписано додатковий договір про реструктуризацію № 1 від 28.02.2014.
Предметом цього договору є правовідносини, за якими банк зобов'язується надати на умовах цього договору, а позичальник зобов'язується отримати, належним чином використовувати та повернути в передбачені цим договором строки кредит, сплатити проценти та інші платежі за користування кредитом у порядку та на умовах, визначених цим договором (п. 2.1 договору).
Пунктом 2.2 договору встановлено, що кредит надається у вигляді відновлювальної кредитної лінії окремими частинами (траншами) з остаточним терміном повернення не пізніше 10.03.2014.
Сторони погодили суму максимального ліміту кредитування і визначили його в розмірі 1000000 грн. 00 коп. (п. 2.3 договору).
В пункті 2.3.2 договору сторони погодили графік збільшення/зменшення діючого ліміту кредитування.
З метою дотримання діючого ліміту кредитування згідно з умовами цього договору позичальник зобов'язаний не пізніше останнього банківського дня періоду, в якому закінчується строк користування кредитом у межах встановленого в звітному періоду діючого ліміту кредитування, здійснити погашення частини кредитних коштів у сумі, що буде необхідною для дотримання діючого ліміту кредитування на наступний період.
Відповідно до п. 2.7.1 договору проценти за користування кредитом розраховуються банком на основі процентної ставки у розмірі 21% річних, яка може бути встановлена в іншому розмірі в порядку, визначеному цим договором.
Додатковим договором від 28.02.2014 № 1 встановлено, що кредит надається з остаточним терміном повернення не пізніше 10 вересня 2014 року в розмірі 900000 грн. 00 коп. та визначено новий графік зменшення діючого ліміту кредитування.
Згідно із п. 2.7.3 договору нараховані за період з першого дня видачі кредиту або з першого числа звітного місяця по останнє число звітного місяця або по останній день повернення позичальником кредиту проценти повинні бути сплачені позичальником не пізніше п'ятого числа місяця, наступного за звітним, а в разі дострокового погашення кредиту - одночасно з погашенням кредиту. Перший раз позичальник сплачує проценти не пізніше 05.04.2013.
Пунктом 2.7.4 договору у випадку порушення зобов'язань позичальник, встановлених п. 5.3.6 (починаючи з 01.04.2014 забезпечити надходження грошових коштів на поточні рахунки, відкриті у банку в обсязі не менше 100% від загальної суми надходжень на всі поточні рахунки позичальника за квартал, виходячи з даних щоквартальних довідок всіх обслуговуючих банків позичальника), банк встановлює процентну ставку в розмірі 23% річних.
На виконання кредитного договору банк перерахував кредитні кошти позичальнику, що підтверджується платіжними дорученнями.
Як вбачається з виписки з особового рахунку, відповідач свої грошові зобов'язання за кредитним договором виконав частково.
У зв'язку з невиконанням відповідачем своїх грошових зобов'язань, позивач звернувся з даним позовом до суду за захистом своїх прав та охоронюваних законом інтересів.
Встановивши фактичні обставини справи, оцінивши доводи сторін та надані ними докази, суд дійшов до висновку про часткову обґрунтованість позовних вимог, виходячи з наступних підстав.
Згідно ст. 629 Цивільного кодексу України договір є обов'язковим для виконання сторонами.
За своєю правовою природою договір кредитної лінії № 134 від 11.03.2013 є кредитним договором, згідно якого за приписами ст. 1054 Цивільного кодексу України банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.
До відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 глави 71 Цивільного кодексу України, якщо інше не встановлено параграфом 2 і не випливає із суті кредитного договору (ст. 1054 Цивільного кодексу України).
Позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики (ст. 1048 Цивільного кодексу України).
Позика вважається повернутою в момент зарахування грошової суми, що позичалася, на банківський рахунок позикодавця (ч. 3 ст. 1049 Цивільного кодексу України).
Крім того, за приписами Положення про організацію операційної діяльності в банках України, затвердженого Постановою Правління Національного банку України від 18 червня 2003 року N 254, підставою для відображення операцій за балансовими та/або позабалансовими рахунками бухгалтерського обліку є первинні документи, які мають бути складені під час здійснення операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення в паперовій та/або в електронній формі (п.п.4.2., 4.3.). До первинних документів відносяться меморіальні (для здійснення безготівкових розрахунків із банками, клієнтами, списання коштів з рахунків та внутрішньобанківських операцій)(п. 4.4."б" Положення). Меморіальні документи застосовуються банками для здійснення і відображення в обліку операцій банку і його клієнтів за безготівковими розрахунками відповідно до нормативно-правових актів Національного банку. До меморіальних документів (паперових або електронних), що використовуються для безготівкових розрахунків, належать такі розрахункові документи (п. 4.6. Положення): меморіальні ордери; платіжні доручення; платіжні вимоги-доручення; платіжні вимоги; розрахункові чеки; інші документи (інші платіжні інструменти, що визначаються нормативно-правовими актами Національного банку).
Факт видачі відповідачу кредиту підтверджено матеріалами справи.
Відповідно до ст. 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог даного Кодексу і інших актів законодавства. Аналогічна за змістом норма міститься у п.1 ст. 193 Господарського кодексу України.
Згідно п. 2 ст. 193 Господарського кодексу України кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов'язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.
Відповідно до ст.ст. 43, 33 Господарського процесуального кодексу України сторони повинні довести ті обставини, на які вони посилаються як на підставу своїх вимог та заперечень.
Відповідач доказів належного виконання зобов'язань за кредитним договором не надав.
З урахуванням викладеного, вимоги позивача в частині стягнення кредитної заборгованості та заборгованості за процентами є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню повністю, а саме з відповідача слід стягнути 750000 грн. 00 коп. простроченого боргу та 267016 грн. 45 коп. прострочених відсотків по кредиту.
Позивачем заявлено вимоги про стягнення з відповідача 3% річних за прострочення сплати кредиту за період з 03.01.2014 по 04.02.2016 в сумі 33205 грн. 65 коп., 3% річних за прострочення сплати кредиту за період з 08.01.2014 по 04.02.2016 в сумі 6312 грн. 72 коп., інфляційні нарахування за прострочення сплати кредиту за період з 03.01.2014 по 31.12.2015 в сумі 443984 грн. 18 коп., інфляційні втрати за прострочення сплати відсотків за кредитом за період з 08.01.2014 по 31.12.2015 в сумі 64247 грн. 94 коп.
Відповідно до ч. 2 ст. 625 Цивільного кодексу України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Перевіривши розрахунки позивача та враховуючи п. 3.2 постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 17 грудня 2013 року № 14 “Про деякі практики застосування законодавства про відповідальність за порушення грошових зобов'язань» (із змінами і доповненнями), суд дійшов до висновку про задоволення вказаних вимог частково в сумах 33205 грн. 65 коп. 3% річних по простроченому основному боргу, 6312 грн. 72 коп. 3% річних по прострочених відсотках, 443984 грн. 18 коп. інфляційних нарахувань за прострочення сплати кредиту та 64201 грн. 64 інфляційних нарахувань по прострочених відсотках за визначені позивачем періоди.
Таким чином, позов підлягає задоволенню частково. З відповідача слід стягнути 750000 грн. 00 коп. простроченого боргу, 267016 грн. 45 коп. прострочених відсотків по кредиту, 33205 грн. 65 коп. 3% річних по простроченому основному боргу, 6312 грн. 72 коп. 3% річних по прострочених відсотках, 443984 грн. 18 коп. інфляційних нарахувань за прострочення сплати кредиту та 64201 грн. 64 інфляційних нарахувань по прострочених відсотках. У задоволенні решти позовних вимог слід відмовити.
Відповідно до ст. ст. 44, 49 Господарського процесуального кодексу України на відповідача покладається судовий збір в сумі 23470 грн. 81 коп. пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Згідно ст. 85 Господарського процесуального кодексу України у судовому засіданні оголошено вступну та резолютивну частини рішення.
Керуючись ст. ст. 49, 75, 82, 84, 85 Господарського процесуального кодексу України, суд
1. Позов Публічного акціонерного товариства "Державний ощадний банк України" в особі філії Луганського обласного управління до ОСОБА_1 з обмеженою відповідальністю “Укрзалізничпром” про стягнення 1564766 грн. 70 коп. задовольнити частково.
2. Стягнути з ОСОБА_1 з обмеженою відповідальністю “Укрзалізничпром”, 93300, м. Попасна Луганської області, вул. 60 років Утворення СРСР, б. 2 «Б», код 32082194, на користь Публічного акціонерного товариства "Державний ощадний банк України" в особі філії - Луганського обласного управління, м. Сєвєродонецьк Луганської області, пр. Гвардійський, б. 40 “А”, код 09304612, прострочений борг в сумі 750000 грн. 00 коп., прострочені відсотки по кредиту в сумі 267016 грн. 45 коп., 3% річних по простроченому основному боргу в сумі 33205 грн. 65 коп., 3% річних по прострочених відсотках в сумі 6312 грн. 72 коп., інфляційні втрати за прострочення сплати кредиту в сумі 443984 грн. 18 коп., інфляційні втрати по прострочених відсотках в сумі 64201 грн. 64 коп., судовий збір в сумі 23470 грн. 81 коп. Видати наказ позивачу.
3. У задоволенні решти позовних вимог відмовити.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом відповідно до ст. 85 Господарського процесуального кодексу України.
Повне рішення складено та підписано - 13.05.2016.
СуддяОСОБА_4
Надр.3 прим.:
1- до справи;
2 - позивачу: 93400, м. Сєвєродонецьк, проспект Гвардійський, 40-А
3 -відповідачу: 93301, м. Попасна Луганської області, вул. 60років утворення СРСР, 2 “Б”