ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛУГАНСЬКОЇ ОБЛАСТІ 61022 м. Харків, пр. Науки, буд.5, тел./факс 702-10-79 inbox@lg.arbitr.gov.ua _____________________________________________________________________________________________________________________________________________________________
10 травня 2016 року Справа № 913/399/16
Провадження № 29/913/399/16
за позовом ОСОБА_1 акціонерного товариства «Національна акціонерна компанія «Нафтогаз України», м. Київ
до відповідача ОСОБА_1 акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації «Луганськгаз», м. Сєвєродонецьк Луганської області
про стягнення 8 159 543 грн 64 коп.
Суддя Якушенко Р.Є.,
секретар судового засідання Дмітрієва К.С.,
у засіданні брали участь:
від позивача - ОСОБА_2, головний юрисконсульт Відділу претензійно - позовної роботи Управління претензійно - позовної роботи Юридичного департаменту за довіреністю № 14-109 від 18.04.2014;
від відповідача - ОСОБА_3, представник за довіреністю № 23 від 31.12.2015.
Суть спору: Публічне акціонерне товариство «Національна акціонерна компанія «Нафтогаз України» (далі - ПАТ «НАК «Нафтогаз України», позивач у справі) звернулося до господарського суду з позовом від 01.03.2016 № 14/2-242 до ОСОБА_1 акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації «Луганськгаз» (далі - ПАТ ГГ «Луганськгаз», відповідача у справі) про стягнення з останнього 8 159 543 грн 64 коп., з яких:
- 4 804 627 грн 17 коп. - заборгованість за надані послуги за договором купівлі - продажу природного газу № 13-201-В від 04.01.2013 протягом січня 2013 року - вересня 2015 року;
- 1 614 438 грн 11 коп. - пеня за період прострочення платежів з 20.02.2013 по 10.02.2016 за кожний місяць окремо;
- 197 692 грн 19 коп. - 3 % річних за період прострочення платежів з 20.02.2013 по 10.02.2016 за кожний місяць окремо;
- 1 542 786 грн 17 коп. - інфляційні нарахування за період прострочення платежів з вересня 2013 року по січень 2016 року за кожний місяць окремо.
Позивач, посилаючись на норми статей 11-16, 2583 525, 526, 530, 611, 625, 712 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) та статей 193, 216, 217, 231, 264, 265 Господарського кодексу України (далі - ГК України), обґрунтовує позовні вимоги неналежним виконанням відповідачем зобов'язань за укладеним сторонами договором купівлі - продажу природного газу № 13-201-В від 04.01.2013 стосовно несвоєчасної оплати за спожитий природний газ протягом січня 2013 року - вересня 2015 року на загальну суму 15 237 169 грн 09 коп. згідно актів приймання - передачі природного газу, які залучені до матеріалів справи.
Публічне акціонерне товариство по газопостачанню та газифікації «Луганськгаз» (далі - ПАТ ГГ «Луганськгаз») відповідач у справі, надав відзив на позов від 23.03.2016 № 01-02-54/501, в якому проти позову заперечує у повному обсязі посилаючись на норми статті 601 ЦК України, оскільки подав заяву від 19.11.2015 № 01-02-43/1991 про зарахування зустрічних однорідних вимог за зобов'язаннями перед ПАТ «НАК «Нафтогаз України» у сумі 34 035 168 грн 96 коп. за договором купівлі - продажу природного газу від 31.01.2013 № 13-411-ПР та за договором купівлі - продажу природного газу від 28.09.2012 № 12/4-304-В у сумі 1 720 грн 50 коп., за договором купівлі - продажу природного газу від 04.01.2013 № 13-201-В у сумі 4 994 676 грн 79 коп., за договором купівлі - продажу природного газу від 31.01.2011 № 14/284/11 в сумі 167 286 грн 34 коп. та за договором купівлі - продажу природного газу від 04ю01ю2013 № 13-206-ВВ у сумі 112 468 грн 86 коп. шляхом часткового зарахування зустрічних зобов'язань ПАТ «НАК «Нафтогаз України» перед ПАТ ГГ «Луганськгаз» згідно з договорами з надання послуг з транспортування природного газу розподільними трубопроводами: від 30.01.201 № 14-123-ТН у сумі 15 893 861 грн 53 коп., від 30.01.2014 № 14-124-ТБ у сумі 2 113 309 грн 29 коп. та від 30.01.2014 № 14-34-ПР у сумі 21 304 150 грн 63 коп., на загальну суму 39 311 321 грн 45 коп.
Відповідач наполягає на тому, що подання вказаної заяви припинило борг за договором купівлі - продажу природного газу від 04.01.2013 № 13-201-В у сумі 4 994 676 грн 79 коп.
На обґрунтування своїх доводів надав заяву про зарахування зустрічних однорідних вимог від 19.11.2015 № 01-02-43/1991 з доказами надіслання на адресу позивача за супровідним листом від 19.11.2015 № 01-02-43/1991/1, які залучені до матеріалів справи.
Також, у відзиві на позов відповідач посилається на висновки сертифікату № 584 про форс -мажорні обставини (обставини непереборної сили) від 19.09.2014, виданого Торгово- промисловою палатою України та умови пункту 8.1 договору, відповідно до якого він звільняється від відповідальності, оскільки невиконання зобов'язань є наслідком форс - мажорних обставин.
Представник позивача надав письмові заперечення від 07.04.2016 б/н, в яких зазначив, що посилання відповідача на сертифікат Торгово - промислової палати України (далі - ТПП України) № 584 19.09.2014 про форс - мажорні обставини, як на підставу для звільнення від відповідальності по спірному договору № 13-201-В від 04.01.2013, є безпідставними з огляду на те, що до набрання чинності Закону України «Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції» (набрав чинності 15.10.2014) Законом України «Про торгово - промислові палати в Україні» не було передбачено право ТПП України щодо видання сертифікатів про форс - мажорні обставини, оскільки сертифікат ТПП України № 584 датований 19.09.2014.
На думку позивача, даний сертифікат виданий ТПП України за відсутності відповідних повноважень та не має враховуватись судом як належний доказ форс - мажорних обставин.
Також, представник позивача надав письмові заперечення від 15.04.2016 б/н, в яких просить задовольнити позов у повному обсязі.
Обґрунтовуючи свої доводи зазначив, зокрема, наступне.
Для звільнення від відповідальності сторона також повинна довести неможливість альтернативного виконання зобов'язання. Вказана норма знайшла своє відображення у частині 2 статті 218 ГК України.
Відповідач продовжував виконувати умови договору стосовно оплати поставленого товару, продовжував приймати природний газ та здійснювати оплату отриманого природного газу. Виконання договору не було неможливим, існували як передбачені договором, так і альтернативні шляхи виконання зобов'язання. Отже, на думку позивача, що у справі, що розглядається обставини форс - мажору відсутні.
Позивач, посилаючись на приписи статті 625 ЦК України, роз'яснення в постанові Пленуму Вищого господарського суду України № 14 від 17.12.2013 «Про деякі питання практики застосування законодавства про відповідальність за порушення грошових зобов'язань» та листі Верховного Суду України від 01.07.2014 «Висновки Верховного Суду України, викладені в постановах, ухвалених за результатами розгляду заяв про перегляд судового рішення з підстави, передбаченої п. 1 ч. 1 ст. 355 Цивільного процесуального кодексу України, за II півріччя 2013 р.», обґрунтовуючи свої вимоги стосовно стягнення 3 % річних та інфляційних втрат зазначив, що для вирішення питання застосування (або незастосування) до боржника наслідків порушення строку виконання грошового зобов'язання факт наявності або відсутності вини боржника не має значення; фактичною підставою є факт прострочення виконання грошового зобов'язання.
Представник відповідача подав клопотання від 18.04.2016 № 01-02-54/681 про залучення документів, в якому надав письмові пояснення щодо заяви про зарахування зустрічних однорідних вимог.
Проводки за листопад 2015 року здійснювались згідно бухгалтерської довідки від 21.03.2016 № 01-02-61/478 про зарахування зустрічних однорідних вимог згідно заяви від 19.11.2015 № 01-02-43/1991 ПАТ «Луганськгаз».
Відповідач надав обіг рахунку 361 за листопад 2015 року з ПАТ «НАК «Нафтогаз України», з якого вбачається заборгованість позивача по наступним договорам транспортування газу: № 14-123-ТН, № 14-124-ТБ, № 14-34-ПР, та зменшення відповідної заборгованості, вказаної у заяві про зарахування зустрічних однорідних вимог, на кінець періоду.
Також, відповідач надав обіг рахунку 631 за листопад 2015 року з ПАТ «НАК «Нафтогаз України», в якому теж вказані відповідні операції, а саме: повний розрахунок з позивачем за договорами купівлі - продажу природного газу вказаними у заяві про зарахування зустрічних однорідних вимог: № 13-411-ПР, № 12/4-304-В, № 14/284/11-В, № 13-206-ВВ, № 13-201-В.
На думку відповідача, суд повинен врахувати відсутність вини відповідача в даному випадку, що підтверджується, зокрема, сертифікатом ТПП України № 584 від 19.09.2014.
Надані представником відповідача документи залучені до матеріалів справи.
Представник позивача через канцелярію суду подав письмові пояснення від 06.05.2016, в яких, посилаючись на норми статті 35 ГПК України та рішення господарського суду Луганської області від 28.03.2016 у справі № 913/69/16, зазначив, що «суд дійшов висновку, що вимоги зазначені у заяві про зарахування зустрічних однорідних вимог № 01-02-43/1991 від 19.11.2015 є однорідними, між сторонами відсутній спір щодо якості вимог (розміру, характеру, змісту), встановлено строк виконання за обома вимогами, а тому зобов'язання які виникли на підставі договору № 13-411-ПР від 31.01.2013 в сумі 34 035 168,96 грн частково зараховані зустрічними зобов'язаннями які виникли на підставі договору про транспортування природного газу, саме: № 14-123-ТН від 30.01.2014 в сумі 15 893 861,53 грн, № 14-124-ТБ від 30.01.2014 в сумі 2 113 309,29 грн, № 14-34-ПР від 30.01.2014 в сумі 24 593 722,80 грн, а тому є припиненими».
Крім того, на вимогу суду представник позивача в судовому засіданні надав розрахунок пені, 3 % річних та інфляційних нарахувань, але без урахування зарахування зустрічних однорідних вимог.
Враховуючи те, що строк розгляду справи, встановлений статтею 69 ГПК України, закінчується представник відповідача в судовому засіданні подав клопотання про його продовження, яке задовольняється судом з наступних підстав.
Відповідно до статті 69 ГПК України спір має бути вирішено господарським судом у строк не більше двох місяців від дня одержання позовної заяви.
У виняткових випадках за клопотанням сторони, з урахуванням особливостей розгляду спору, господарський суд ухвалою може продовжити строк розгляду спору, але не більш як на п'ятнадцять днів.
За правилами статті 51 ГПК України у випадках, коли останній день строку припадає на неробочий день, днем закінчення строку вважається перший наступний за ним робочий день.
Позовна заява, що розглядається надійшла до господарського суду Луганської області 14.03.2016, отже строк вирішення даного спору закінчується 16.05.2016, оскільки 14.05.2016 та 15.05.2016 неробочі дні.
Таким чином строк розгляду справи слід продовжити до 31.05.2016 включно.
Враховуючи викладене, з метою повного з'ясування обставин, що мають значення для справи, правильного застосування законодавства, забезпечення рівності всіх учасників судового процесу перед законом і судом, суд вважає розгляд справи відкласти.
Стаття 65 ГПК України передбачає, що з метою забезпечення правильного і своєчасного вирішення господарського спору суддя в необхідних випадках під час підготовки справи до розгляду зобов'язує сторони, інші підприємства, установи, організації, державні та інші органи, їх посадових осіб виконати певні дії, витребовує від них документи, відомості, висновки, необхідні для вирішення спору.
Про покладання певних обов'язків на сторони та інші підприємства, установи, організації, державні та інші органи, їх посадових осіб, суд зазначає в ухвалі про порушення провадження у справі або про відкладення.
Постановою Пленуму Вищого господарського суду України № 14 від 17.12.2013 «Про деякі питання практики застосування законодавства про відповідальність за порушення грошових зобов'язань» у пункті 1.12 встановлено, що якщо з поданого позивачем розрахунку неможливо з'ясувати, як саме обчислено заявлену до стягнення суму, суд може зобов'язати позивача подати більш повний та детальний розрахунок. При цьому суд в будь-якому випадку не позбавлений права зобов'язати відповідача здійснити і подати суду контррозрахунок (зокрема, якщо відповідач посилається на неправильність розрахунку, здійсненого позивачем).
Суд звертає увагу сторін, що відповідно до статті 22 ГПК України сторони зобов'язані добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами, виявляти взаємну повагу до прав і охоронюваних законом інтересів другої сторони, вживати заходів до всебічного, повного та об'єктивного дослідження всіх обставин справи.
Суд вважає за необхідне попередити сторони, що за ухилення від вчинення дій, покладених господарським судом на сторони цією ухвалою, на підставі пункту 5 статті 83 Господарського процесуального кодексу України, суд має право з винної сторони стягнути штраф в доход Державного бюджету України у розмірі до 1700 грн.
Керуючись статтями 65, 69, 77 Господарського процесуального кодексу України, суд
1. Строк розгляду справи № 913/399/16 продовжити на 15 днів - до 31.05.2016 включно.
2. Розгляд справи № 913/399/16 відкласти на 23.05.2016 об 11 год. 40 хв.
3. Засідання відбудеться у приміщенні господарського суду Луганської області за адресою: м. Харків, пр. Науки, 5, 1-й поверх, зал судових засідань № 109 (суддя Якушенко Р.Є.).
4. Зобов'язати позивача надати:
- письмові пояснення стосовно зарахування зустрічних однорідних вимог за заявою відповідача від 19.11.2015 № 01-02-43/1991, зокрема, за договором купівлі - продажу природного агу № 13-201-В від 14.01.2013 на підставі якого заявлені позовні вимоги, документальне підтвердження та нормативне обґрунтування викладених доводів по суті спору, належним чином засвідчені копії - до справи, оригінали - для огляду в судовому засіданні;
- при наявності докази часткового/повного/ погашення заявленої до стягнення суми позову, належним чином засвідчені копії - до справи, оригінали - для огляду в судовому засіданні;
- у разі заперечень стосовно заліку заборгованості за своєю ініціативою здійснити звірення розрахунків з відповідачем, за результатами якого скласти акт (детальний) звірення з зазначенням у ньому актів приймання - передачі природного газу та підстав, з яких операції проведені в бухгалтерському обліку, акт звірення підписаний повноважними представниками сторін (керівником та бухгалтером) з зазначенням посад, прізвищ, осіб, які підписують акт та скріплений печатками, надати до суду;
- забезпечити участь повноважного представника у судове засідання.
5. Зобов'язати відповідача надати:
- документи на підтвердження правового статусу (свідоцтво про державну реєстрацію, статут, довідку (виписку) про внесення до Єдиного державного реєстру юридичних осіб), належним чином засвідчені копії - до справи, оригінали - для огляду в судовому засіданні;
- відповідний контррозрахунок при наявності заперечень щодо заявленої суми боргу, пені, 3 % річних та інфляційних витрат окремо по кожній вимозі з урахування зарахування зустрічних однорідних вимог за заявою відповідача від 19.11.2015 № 01-02-43/1991, зокрема, за договором купівлі - продажу природного агу № 13-201-В від 14.01.2013 на підставі якого заявлені позовні вимоги;
- у разі часткового/повного/ погашення заявленої до стягнення суми позову оригінали відповідних платіжних документів для огляду в судовому засіданні, належні чином засвідчені копії до справи;
- прийняти участь у звіренні розрахунків з позивачем, за результатами якого скласти акт (детальний) звірення з зазначенням у ньому актів приймання - передачі природного газу та підстав, з яких операції проведені в бухгалтерському обліку, акт звірення підписаний повноважними представниками сторін (керівником та бухгалтером) з зазначенням посад, прізвищ, осіб, які підписують акт та скріплений печатками, надати до суду;
- забезпечити участь повноважного представника у судове засідання.
Звертаємо увагу сторін, що всі копії документів, що додаються до матеріалів справи та довіреності представників сторін повинні бути належним чином засвідчені відповідно до вимог п. 2 ст. 36 ГПК України. Крім того, п. 5.27 Уніфікованої системи організаційно-розпорядчої документації (ДСТУ 4163-2003) передбачено, що відмітка про засвідчення копії документа складається зі слів "Згідно з оригіналом", назви, особистого підпису особи, яка засвідчує копію, її ініціалів та прізвища, дати засвідчення копії; засвідчуватись повинна кожна сторінка документу з відтиском печатки підприємства, установи, організації, іншої юридичної особи.
Суддя Р.Є. Якушенко