ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м. Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua
04.05.2016Справа №910/6384/16
За позовом Державного підприємства "Генеральна дирекція з обслуговування іноземних представництв"
до Публічного акціонерного товариства "Комерційний банк "Хрещатик"
про зобов'язання здійснити переказ коштів
Суддя Якименко М.М.
Представники сторін:
від позивача: Прилепа Г.В. - за довіреністю № 1029 від 17.07.2015 року;
від відповідача: Пиріг О.В. - за довіреністю № 30 від 26.04.2016 року.
Державне підприємство "Генеральна дирекція з обслуговування іноземних представництв" звернулося до Господарського суду міста Києва з позовом до Публічного акціонерного товариства "Комерційний банк "Хрещатик" про зобов'язання здійснити переказ коштів згідно з платіжними дорученнями №№ 1239, 1240, 1241, 1242, 1243, від 31.03.16; № 1244, 1245, 1247, 1248, 1249, 1262, 1263, 1264, 1965 від 01.04.16, № 1266, 1267, 1268, 1269, 1270 від 04.04.16, № 1278, 1279, 1280, 1297 від 05.04.16 на загальну суму 1 977 897, 54 грн. та стягнути 29 668, 46 грн. - судового збору.
Ухвалою від 11.04.2016 порушено провадження по справі та призначено її розгляд на 04.05.2016.
04.05.2016 в судовому засіданні позивач підтримав позовні вимоги та просив їх задовольнити.
Представник відповідача проти задоволення позовних вимог заперечив, посилаючись на безпідставність та необґрунтованість позовних вимог.
Відповідно до статті 85 Господарського процесуального кодексу України в судовому засіданні 04.05.2016 оголошено вступну та резолютивну частини рішення.
Розглянувши подані матеріали справи та заслухавши пояснення представників сторін, Господарський суд міста Києва, -
05.07.2013 між позивачем та відповідачем укладено Договір банківського рахунку юридичної особи № 233-214 (далі - договір), згідно умов якого відповідач позивачу поточний рахунок для здійснення розрахунково - касового обслуговування.
В обґрунтування позовних вимог позивач вказує, що на виконання умов договору, надав відповідачу платіжні доручення №№ 1239, 1240, 1241, 1242, 1243, від 31.03.16; № 1244, 1245, 1247, 1248, 1249, 1262, 1263, 1264, 1965 від 01.04.16, № 1266, 1267, 1268, 1269, 1270 від 04.04.16, № 1278, 1279, 1280, 1297 від 05.04.16 на загальну суму 1 977 897, 54 грн.
Однак, відповідач в порушення умов договору та п. 8.4 Закону України "Про платіжні системи та переказ коштів в Україні", свій обов'язок щодо виконання вказаних платіжних доручень в день їх отримання не виконав, чим порушив майнове право позивача на вільне володіння та розпорядження належним позивачу майном, яким є грошові кошти.
Враховуючи вище викладене, позивач просить суд зобов'язати відповідача здійснити переказ коштів згідно з платіжними дорученнями №№ 1239, 1240, 1241, 1242, 1243, від 31.03.16; № 1244, 1245, 1247, 1248, 1249, 1262, 1263, 1264, 1965 від 01.04.16, № 1266, 1267, 1268, 1269, 1270 від 04.04.16, № 1278, 1279, 1280, 1297 від 05.04.16 на загальну суму 1 977 897, 54 грн.
Оцінюючи подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, суд вважає, що вимоги позивача не підлягають задоволенню з наступних підстав.
На підставі постанови Правління Національного банку України від 05.04.2016 № 234 "Про віднесення ПАТ "КБ "ХРЕЩАТИК" до категорії неплатоспроможних" виконавчою дирекцією Фонду гарантування вкладів фізичних осіб прийнято рішення від 5 квітня 2016р. № 463 "Про запровадження тимчасової адміністрації в ПАТ "КБ "ХРЕЩАТИК" та делегування повноважень тимчасового адміністраторі банку".
Згідно з зазначеним рішенням виконавчої дирекції Фонду гарантування вкладів фізичних осіб в ПАТ "КБ "ХРЕЩАТИК" запроваджено тимчасову адміністрацію на перший місяць з 5 квітня 2016 р. до 4 травня 2016 р. включно, призначено уповноважену особу Фонду та делеговано всі повноваження тимчасового адміністратора ПАТ "КБ "ХРЕЩАТИК" ОСОБА_3 строком на 1 місяць з 5 квітня 2016 р. до 4 травня 2016 р. включно. Відповідно до рішення виконавчої дирекції Фонду гарантування вкладів фізичних осіб від 21.04.2016 р. №560 повноваження уповноваженої особи Фонду продовжено з 05.05.2016 по 04.06.2016.
Відносини, які виникають у зв'язку із створенням і функціонуванням системи гарантування вкладів фізичних осіб, виведенням неплатоспроможних банків з ринку та ліквідації банків, регулюються спеціальним законодавством, зокрема главами 15-16 Закону України "Про банки і банківську діяльність" та положеннями Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб".
Закон України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб" є спеціальним нормативно-правовим актом, що регулює порядок задоволення вимог вкладників та інших кредиторів неплатоспроможних банків, які виникли до або після віднесення банку до категорії неплатоспроможних та його ліквідації. Вказаний закон є пріоритетним та основним для врегулювання вказаних відносин.
Законодавчі та інші нормативно-правові акти, прийняті до набрання чинності Законом України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб", застосовуються у частині, що йому не суперечать (ч. 8 розділу X Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб").
Пунктом 2 ч. 5 ст. 36 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб" (далі - Закон) передбачено, що під час тимчасової адміністрації не здійснюється примусове стягнення коштів та майна банку, звернення стягнення ні майно банку, накладення арешту на кошти та майно банку.
Під час тимчасової адміністрації не здійснюється нарахування неустойки (штрафів, пені), інших фінансових (економічних) санкцій за невиконання чи неналежне виконання зобов'язань щодо сплати податків і зборів (обов'язкових платежів), а також зобов'язань перед кредиторами, у тому числі не застосовується індекс інфляції за весь час прострочення виконання грошових зобов'язань банку (п. 3 ч. 5 ст. 36 Закону).
Для виконання зобов'язань перед вкладниками та іншими кредиторами банку при виведенні неплатоспроможних банків з ринку та ліквідації банків, передбачений спеціальний порядок, який встановлений Законом.
Згідно з положеннями п. 1 ч. 5 ст. 36 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб", під час тимчасової адміністрації не здійснюється, зокрема задоволення вимог вкладників та інших кредиторів банку.
Пунктом 1 ч. 6 ст. 36 цього Закону передбачено, що обмеження, встановлене пунктом 1 частини п'ятої цієї статті, не поширюється на зобов'язання банку щодо виплати коштів за вкладами вкладників за договорами, строк яких закінчився, та за договорами банківського рахунку вкладників. Зазначені виплати здійснюються в межах суми відшкодування, що гарантується Фондом.
У розумінні п. 4 ч. 1 ст. 2 цього ж Закону, вкладниками визнаються лише фізичні особи (крім фізичних осіб - суб'єктів підприємницької діяльності).
Відповідно до ст. 2 Закону України "Про банки і банківську діяльність" кредитором банку є юридична або фізична особа, яка має документально підтверджені вимоги до боржника щодо його майнових зобов'язань.
Між сторонами у даній справі склались зобов'язальні правовідносини на підставі договору, тому, позивач виступає кредитором за вимогою з розпорядженням належними йому коштами, а відповідач є боржником у спірних правовідносинах і вказані вимоги підпадають під обмеження, встановлені положеннями Закону.
Відповідач зазначені платіжні доручення не виконав, проте повернув без виконання з вини ПАТ "КБ "ХРЕЩАТИК" на підставі пункту 1 частини п'ятої статті 36 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб" та пункту 1.25 глави 1 розділу III Положення про виведення неплатоспроможного банку з ринку затвердженого Рішенням виконавчої дирекції Фонду від 05.07.2012 № 2, зареєстровано в Міністерстві юстиції України 14.09.2012 за № 1581/21893".
Оскільки положеннями Закону передбачено окремий порядок заявления кредиторами власних вимог до банку, в який було введено тимчасову адміністрацію, а позивач є кредитором банку, на якого поширюються обмеження, встановлені п. 1 ч. 5 ст. 36 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб", то його вимоги (у тому числі спірні) до відповідача під час запровадження тимчасової адміністрації не можуть бути задоволені.
Після запровадження у Банку тимчасової адміністрації, задоволення вимог кредиторів відбувається у особливому передбаченому зазначеним спеціальним законом порядку з дотриманням принципів черговості, та виходячи з того, що найвищий пріоритет мають зобов'язання банку за вкладами фізичних осіб, гарантованими Фондом.
Аналогічна правова позиція викладена Верховним Судом України, зокрема, у постанові від 25.03.2015 у справі № 910/9232/14, постанові Верховного Суду Українй від 20 січня 2016 року у справі № 6-2001цс15.
За таких обставин у позові слід відмовити. При цьому, позивач не позбавлений можливості захистити свої права на грошові кошти, які знаходяться на його рахунку У банку відповідача, в порядку визначеному Законом України "Про систему гарантуванні вкладів фізичних осіб".
Оцінивши подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог і заперечень, суд дійшов висновку, що заявлені позивачем вимоги є не обґрунтованими та такими, що не підлягають задоволенню.
Відповідно до ст. 49 ГПК України, на позивача покладаються витрати по сплаті судового збору.
Враховуючи вищевикладене, керуючись ст. ст. 33, 34, 49, 82-85, 116-118 Господарського процесуального кодексу України, суд -
1. В задоволенні позовних вимог - відмовити повністю.
2. Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.
Суддя Якименко М.М.
Дата складання (підписання) повного тексту рішення: 12.05.2016 року.