ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua
05.05.2016Справа № 910/3542/16
Господарський суд міста Києва у складі головуючого судді Головіної К.І., при секретарі судового засідання Мельник Ю.О., розглянувши матеріали справи
за позовною заявою Публічного акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації "Львівгаз"
до Публічного акціонерного товариства "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України"
про стягнення 184 869, 31 грн.
за участю представників:
від позивача:Богдан С.В.- представник за довіреністю № ЛВ07/4-209-16 від 14.01.2016 р.
від відповідача:Чеботарьова І.Г.- представник за довіреністю № 14-124 від 13.05.2014 р.
До господарського суду м. Києва звернулось Публічне акціонерне товариство по газопостачанню та газифікації "Львівгаз" (далі - ПАТ "Львівгаз") з позовом до Публічного акціонерного товариства "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" (далі - ПАТ "НАК "Нафтогаз України") про стягнення заборгованості в сумі 184 869, 31 грн.
В обґрунтування своїх вимог позивач посилається на порушення відповідачем умов договору № 14-127-ТН від 30.01.2014 р. в частині своєчасної оплати вартості наданих послуг з транспортування природного газу газорозподільними мережами, внаслідок чого відповідачу були нараховані матеріальни втрати.
У позові ПАТ "Львівгаз" просить суд стягнути з відповідача інфляційну складову боргу у сумі 35 980,27 грн. та 3 % річних у сумі 148 889,04 грн., нарахованих за прострочення зобов'язання, всього - 184 869, 31 грн.
У судовому засіданні представник позивача підтримав та обґрунтував позовні вимоги, просив їх задовольнити в повному обсязі.
Представник відповідача проти позовних вимог заперечував, зазначив, що нарахування матеріальних втрат позивачем проведено без врахування алгоритму розрахунків за постачання газу, визначеного НКРЕ, крім того, нарахування здійснено позивачем невірно.
Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши наявні в матеріалах справи докази, суд вважає, що позов підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.
У судовому засіданні встановлено, що 30.01.2014 р. між Публічним акціонерним товариством по газопостачанню та газифікації "Львівгаз" (газорозподільне підприємство) та Публічним акціонерним товариством "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" (замовник) був укладений договір на розподіл природного газу № 14-127-ТН.
Відповідно до п.п. 2.1, 2.2 договору газорозподільне підприємство зобов'язується надати замовнику послуги з транспортування природного газу газорозподільними мережами (далі - ГРМ) до межі балансової належності об'єктів замовника або його споживачів відповідно до актів розмежування балансової належності газопроводів та експлуатаційної відповідальності сторін, а замовник зобов'язується сплатити вартість послуги в розмірі, у строки та порядку, що передбачені умовами договору.
Договірні обсяги транспортування природного газу замовника ГРМ визначаються в додатку № 1 до договору (п. 3.1 договору).
Акти наданих послуг є підставою для остаточних розрахунків замовника з газорозподільним підприємством (п. 3.10 договору).
Пунктом 5.1 договору визначено, що розрахунки за послуги з транспортування природного газу ГРМ здійснюються за тарифом на транспортування природного газу розподільними трубопроводами за 1 000 куб.м., встановленим для газорозподільного підприємства Національною комісією, що здійснює державне регулювання у сфері енергетики.
Загальна сума договору складається з місячних сум вартості планових обсягів транспортування природного газу ГРМ газорозподільним підприємством замовнику (п. 5.4 договору).
Згідно з п. 5.5 договору розрахунки за надані послуги здійснюються замовником на умовах попередньої оплати авансовими платежами планового обсягу природного газу на період передоплати, визначений сторонами в договорі. У випадку недоплати за фактично протранспортований природний газ ГРМ за розрахунковий період замовник проводить остаточний розрахунок не пізніше 20 числа місяця, наступного за розрахунковим.
Договір набирає чинності з дня його підписання та скріплення підписів уповноважених представників сторін, з 01.02.2014 р. і діє в частині надання послуг до 28.02.2014 р., а в частині проведення розрахунків - до повного виконання замовником своїх зобов'язань (п. 11.1 договору).
Додатковими угодами № 1, № 2 до договору сторони погодили обсяги та тарифи транспортування природного газу замовнику, а також продовжили строк дії договору в частині надання послуг - до 31.12.2015 р.
У судовому засіданні встановлено, що позивач умови договору виконав у повному обсязі, у період березень, квітень, червень - жовтень 2014 р. та січень - грудень 2015 р. надав відповідачу послуги з транспортування газу газорозподільними мережами на загальну суму 214 093 265,30 грн., що підтверджується актами наданих послуг за вказаний період та поясненнями представників сторін.
Згідно зі ст. 901 Цивільного кодексу України за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням іншої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.
Відповідно до ст. 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору.
Частиною 1 ст. 173 Господарського кодексу України передбачено, що господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншими учасниками відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.
У судовому засіданні встановлено, що відповідач свої зобов'язання за договором № 14-127-ТН від 30.01.2014 р. виконав неналежним чином, оплатив надані послуги з порушенням строку, внаслідок чого позивачем було нараховано інфляційну складову боргу у сумі 35 980,27 грн. (на заборгованість, яка виникла на підставі акту № 04-ТН від 30.04.2015 р.) та 3 % річних у сумі 148 889,04 грн. (за кожним актом наданих послуг з транспортування газу).
Відповідно до ч. 1 ст. 623 Цивільного кодексу України боржник, який порушив зобов'язання, має відшкодувати кредиторові завдані ним збитки.
Нормами ч. 2 ст. 625 Цивільного кодексу України передбачено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Зважаючи на вищенаведені норми законодавства та умови укладеного сторонами правочину, вимоги про стягнення інфляційної складової суми боргу та 3 % річних є такими, що заявлені правомірно.
Проте, перевіряючи правильність здійснених позивачем нарахувань, суд зважає на умови пункту 5.7 договору, відповідно до якого грошові кошти, отримані від замовника за послуги з транспортування природного газу ГРМ в поточному розрахунковому періоді, позивач має право зарахувати в рахунок погашення існуючої заборгованості замовника з найдавнішим строком її виникнення. Таким чином, суд приймає до уваги позицію позивача щодо врахування останнім платежів, здійснених відповідачем за надані послуги з транспортування газу, в рахунок погашення заборгованості з найдавнішим строком.
Доводи відповідача про особливий алгоритм розрахунків суд відхиляє з огляду на п. 5.6 договору, згідно з яким, хоч оплата послуг з транспортування газу здійснюється в порядку, установленому алгоритмом розподілу коштів, який затверджується національною комісією, що здійснює державне регулювання у сфері енергетики, однак, остаточний розрахунок за надані у звітньому місяці послуги проводиться замовником до 20 числа місяця, наступного за звітнім, відповідно до акта наданих послуг та з урахуванням раніше перерахованих коштів.
Також суд зазначає, що позивач невірно зарахував дні сплати основного боргу у дні прострочення основного зобов'язання, оскільки згідно зі ст. 255 ЦК України якщо строк встановлено для вчинення дії, вона може бути вчинена до закінчення останнього дня цього строку, а остаточний розрахунок здійснюється не пізніше 20 числа місяця, наступного за розрахунковим.
Отже, провівши власний розрахунок інфляційної складової боргу (нараховану на заборгованість, яка виникла на підставі акту № 04-ТН від 30.04.2015 р., як того просив позивач) суд встановив, що з відповідача на користь позивача підлягає стягненню інфляційна складова боргу у сумі 6 692,97 грн., оскільки у період з 01.07.2015 р. по 31.08.2015 р. мала місце дефляція, а у період з 01.09.2015 р. по 30.09.2015 р. - інфляція не нараховується, з огляду на те, що заборгованість за актом № 04-ТН від 30.04.2015 р. була погашена відповідачем 28.08.2015 р.
Щодо стягнення суми 3 % річних, суд дійшов висновку, що з відповідача на користь позивача підлягає стягненню 3 % річних у сумі 130 878,50 грн., тобто у меншій сумі, ніж просить позивач.
За таких обставин позовні вимоги ПАТ "Львівгаз" підлягають частковому задоволенню.
Згідно зі статтею 49 ГПК України витрати по сплаті судового збору покладаються на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
На підставі викладеного, керуючись ст.cт. 32-34, 49, 82 - 85 Господарського процесуального кодексу України, суд
Позов Публічного акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації "Львівгаз" до Публічного акціонерного товариства "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" про стягнення 184 869, 31 грн. задовольнити частково.
Стягнути з Публічного акціонерного товариства "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" (01001, м. Київ, вул. Б. Хмельницького, буд. 6; код ЄДРПОУ 20077720) на користь Публічного акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації "Львівгаз" (79039, м. Львів, вул. Золота, 42, код ЄДРПОУ 03349039) інфляційну складову боргу у сумі 6 692 (шість тисяч шістсот дев'яносто дві) грн. 97 коп., 3 % річних у сумі 130 878 (сто тридцять тисяч вісімсот сімдесят вісім) грн. 50 коп., 2 063 (дві тисячі шістдесят три) грн. 57 коп. судового збору.
У решті позовних вимог - відмовити.
Рішення ухвалено в нарадчій кімнаті та проголошено його вступну та резолютивну частини в судовому засіданні 5 травня 2016 року.
Повний текст рішення підписаний 10 травня 2016 року.
Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до Київського апеляційного господарського суду через господарський суд міста Києва шляхом подачі апеляційної скарги в 10-денний строк з дня підписання повного тексту рішення.
Суддя Головіна К.І.