Рішення від 27.04.2016 по справі 910/3936/16

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

27.04.2016Справа №910/3936/16

За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "УПЕК ТРЕЙДИНГ"

до Публічного акціонерного товариства "Азовзагальмаш"

про стягнення 6 986 686,44 грн.

Суддя М.М. Якименко

Представники сторін:

від позивача: Судавцов Г.М. - за довіреністю від 21.01.2016 року;

від відповідача: не з'явилися.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "УПЕК ТРЕЙДИНГ" звернулось до Господарського суду міста Києва із позовом до Публічного акціонерного товариства "Азовзагальмаш" про стягнення 6 986 686,44 грн., з яких: 3 820 379, 56 грн. - основного боргу, 2 937 886, 82 грн. - індексу інфляції, 228 420, 06 грн. - 3% річних та 104 800, 30 грн. - судового збору.

Позовні вимоги мотивовані неналежним виконанням відповідачем умов договору поставки продукції № ПСН - 04119 від 24.01.2011.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 14.03.2016 року порушено провадження у справі та призначено її розгляд на 30.03.2016 року.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 30.03.2016 року відкладено розгляд справи на 13.04.2016 року.

У судове засідання 13.04.2016 року представники відповідача повторно не з'явилися, у зв'язку з чим розгляд справи було відкладено на 27.04.2016.

27.04.2016 представник позивача в судовому засіданні підтримав позовні вимоги повністю та просив їх задовольнити.

Відповідач повноважного представника в судове засідання не направив, про час та місце розгляду справи повідомлений належним чином.

Справа розглядається, відповідно до ст. 75 ГПК України, за наявними в ній матеріалами.

Судом, у відповідності з вимогами ст. 81-1 ГПК України складено протоколи, які долучено до матеріалів справи.

У судовому засіданні 27.04.2016 згідно ст. 85 ГПК України судом оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, суд

ВСТАНОВИВ:

24.01.2011 між позивачем та відповідачем укладено Договір поставки продукції № ПСН - 04119 (далі - Договір), згідно умов якого позивач зобов'язався поставити продукцію згідно специфікації, а відповідач прийняти та оплатити продукцію.

Сторони дійшли згоди, що при поставці продукції залізничним транспортом відповідач сплачує позивачу згідно виставленого рахунку витрати, пов'язані з доставкою продукції покупцеві залізничним транспортом (п. 3.1. Договору з врахуванням Протоколу розбіжностей від 14.02.2011р.).

Як слідує із наданих суду специфікацій, товарних накладних та актів прийому - передачі товару, належним чином завірені копії, яких містяться в матеріалах справи, за період з 27.01.2014р. по 14.03.2014р. позивачем на виконання умов Договору було поставлено, а відповідачем прийнято товар на загальну суму 4 777 359,18 грн.

Однак, як слідує із матеріалів справи, відповідач у встановлений Договором строк не розрахувався повністю за отриманий товар, внаслідок чого виникла заборгованість перед позивачем у розмірі 3 820 379, 56 грн.

Судом встановлено, що Договір, укладений між позивачем та відповідачем за своєю правовою природою є договором поставки.

Відповідно до ст. 265 ГК України за договором поставки одна сторона - постачальник зобов'язується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні - покупцеві товар (товари), і сплатити за нього певну грошову суму.

Загальна кількість товарів, що підлягають поставці, їх часткове співвідношення (асортимент, номенклатура) за сортами, групами, підгрупами, видами, марками, типами, розмірами визначаються специфікацією за згодою сторін, якщо інше не передбачено законом (ч. 2 ст. 266 ГК України).

Відповідно до частин 1, 2 статті 193 Господарського кодексу України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов'язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.

Згідно ст. 629 Цивільного кодексу України, договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Відповідно до статті 599 Цивільного кодексу України зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

За змістом статті 526 Цивільного кодексу України, зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно ст. 527 Цивільного кодексу України, боржник зобов'язаний виконати свій обов'язок, а кредитор - прийняти виконання особисто, якщо інше не встановлено договором або законом, не випливає із суті зобов'язання чи звичаїв ділового обороту.

Якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін) (ч. 1 ст. 530 Цивільного Кодексу України).

Зокрема, пунктом 4.1. Договору (з урахуванням додаткової угоди №15 від 01.10.2013р.) встановлено, що оплата проводиться протягом 20 календарних днів з моменту поставки продукції, однак у встановлений Договором строк відповідачем не було здійснено оплату , на підтвердження іншого суду не надано жодних доказів.

Відповідно до статті 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Згідно статті 32 Господарського процесуального кодексу України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

З наданих позивачем доказів вбачається, що позивач взяті на себе зобов'язання по договору виконав належним чином, поставив відповідачеві товар відповідно до умов Договору, тоді як відповідач у встановлений Договором строк не оплатив повністю поставлений товар.

Відповідач жодних заперечень та доказів на спростування обставин, викладених позивачем у позовній заяві, суду не надав.

Зважаючи на встановлені обставини справи та вимоги правових норм викладених вище, а також на те, що відповідач в установленому порядку обставини, які повідомлені позивачем, не спростував, розміру позовних вимог не оспорив, господарський суд приходить до висновку, що позовні вимоги в частині стягнення основного боргу нормативно та документально доведені, а тому підлягають задоволенню.

Позивач також просить стягнути з відповідача 2 937 886, 82 грн. - індексу інфляції та 228 420, 06 грн. - 3% річних (розрахунок у матеріалах справи).

Відповідно до статті 625 Цивільного кодексу України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання грошового зобов'язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Оскільки, матеріалами справи підтверджується прострочення відповідачем грошового зобов'язання щодо сплати орендної плати, з відповідача, на підставі статті 625 Цивільного кодексу України, підлягають стягненню 2 937 886, 82 грн. - індексу інфляції та 228 420, 06 грн. - 3% річних, розмір яких визначений за обґрунтованим розрахунком позивача.

Відповідно до статті 49 ГПК України судові витрати покладаються судом на відповідача.

Враховуючи вищевикладене та керуючись ст. 32, 33, 43, 44, 49, 75 ст.ст. 82 - 85 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва, -

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити повністю.

2.Стягнути з Публічного акціонерного товариства "Азовзагальмаш" (02094, м. Київ, вул. Пожарського, буд. 4, нежиле приміщення 63, код ЄДРПОУ 13504334) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "УПЕК ТРЕЙДИНГ" (610338, м. Харків, вул. Маршала Батицького, 4, код ЄДРПОУ 31150404) 3 820 379 (три мільйони вісімсот двадцять тисяч триста сімдесят дев'ять) грн. 56 коп. - основного боргу, 2 937 886 (два мільйони дев'ятсот тридцять сім тисяч вісімсот вісімдесят шість) грн. 82 коп. - індексу інфляції, 228 420 (двісті двадцять вісім тисяч чотириста двадцять) грн. 06 коп. - 3% річних, 104 800 (сто чотири тисячі вісімсот) грн. 30 коп. - судового збору.

3. Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Суддя М.М. Якименко

Дата складання (підписання) повного тексту рішення: 10.05.2016 року.

Попередній документ
57645669
Наступний документ
57645672
Інформація про рішення:
№ рішення: 57645671
№ справи: 910/3936/16
Дата рішення: 27.04.2016
Дата публікації: 17.05.2016
Форма документу: Рішення
Форма судочинства: Господарське
Суд: Господарський суд міста Києва
Категорія справи: Господарські справи (до 01.01.2019); Майнові спори; Розрахунки за продукцію, товари, послуги; Інші розрахунки за продукцію