ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ІВАНО-ФРАНКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ
11 травня 2016 р. Справа № 909/223/16
Господарський суд Івано-Франківської області у складі судді Кобецької С. М., секретар судового засідання Савчин Т.О., розглянувши у відкритому судовому засіданні справу:
за позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю "Дім і Компанія",
вул. Сагайдачного, 42 "А", м.Івано-Франківськ,76007;
до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю "Горгани Ассіст",
вул.Свободи, 259 "Б", м. Яремче, Івано-Франківська область,78500;
про: стягнення 11 998,30грн.
за участю:
від позивача: ОСОБА_1- представник, (довіреність №745 від 25.03.2016р.);
від відповідача: не з'явилися.
Позивач - Товариство з обмеженою відповідальністю "Дім і Компанія" звернувся до господарського суду Івано-Франківської області з позовом про стягнення з відповідача - Товариства з обмеженою відповідальністю "Горгани Ассіст" коштів в сумі 11 998,30грн.
Представник позивача, в судовому засіданні, підтримав позовні вимоги вказуючи при цьому на:
- укладення між ТОВ "Дім і Компанія" та ТОВ "Козачок Буковель" (змінено найменування на ТОВ "Горгани Ассіст") Договору поставки №2011/34 від 21.10.10р., на виконання умов якого, позивач поставив відповідачу, по товарно-транспортних накладних №НФ-0206039 від 18.10.13р., №НФ-0206407, №НФ-0206406 від 22.10.13р., №НФ-0207096 від 29.10.13р., №НФ-0207873 від 06.11.13р., №НФ-0208423 від 12.11.13р., товар (молочнокислу продукцію), на загальну суму 12 696,16грн.;
- неналежне виконання відповідачем взятих на себе договірних зобов"язань, зокрема п. 5.2. Договору, яким встановлено порядок проведення розрахунків між сторонами, внаслідок чого, неоплаченим залишився поставлений товар на суму 11 998,30грн. (697,86грн. - відповідачем сплачено);
- звернення до відповідача з вимогою №475 від 27.10.15р., про оплату коштів за поставлений товар в сумі 11 998,30грн., яка залишились без належного реагування з боку відповідача;
- приписи ст. 526 Цивільного кодексу України.
Представник відповідача, в судові засідання жодного разу не з"явився, про причини неявки суду не повідомив. Будь-яких заперечень в спростування заявлених позовних вимог, відповідач суду не подав. Ухвали суду від 15.03.16р., від 29.03.16р., від 14.04.15р., з відомостями про дату, час та місце розгляду справи, направлені відповідачу рекомендованою кореспонденцією за адресою вказаною позивачем у позовній заяві та у витягу з ЄДРЮО, ФО-П та ГФ №21796855 від 21.03.16р. - вул.Свободи, 259 "Б", м. Яремче, Івано-Франківська область,78500, повернулись на адресу суду підприємством зв"язку з відміткою "за зазначеною адресою не знаходиться".
Особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час та місце розгляду справи у разі виконання судом вимог ч.1 ст. 64, ст. 87 Господарського процесуального кодексу України. За змістом даних норм права, в разі якщо ухвалу про порушення провадження у справі було надіслано за належною адресою (тобто повідомленою суду стороною, а в разі ненадання суду відповідної інформації за адресою вказаною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців), і не повернуто підприємством зв"язку або повернуто з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про час та місце розгляду справи судом (п. 3.9.1. постанови пленуму Вищого господарського суду України "Про деякі питання практики застосування господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції" №18 від 26.12.11р.).
За таких обставин, згідно ст.75 Господарського процесуального кодексу України, ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, стосовно розгляду спору впродовж розумного строку, враховуючи той факт, що відповідач у відповідності до вимог закону, належним чином повідомлений про дату, час та місце розгляду справи, а у суду є всі необхідні матеріали (докази) для вирішення спору по суті, спір належить вирішити у відсутності відповідача за матеріалами справи, запобігаючи, одночасно, безпідставному затягуванню розгляду спору та сприяючи своєчасному поновленню порушеного права.
Розглянувши матеріали справи, заслухавши представника позивача, всебічно та повно з'ясувавши обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об'єктивно оцінивши в сукупності всі докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, враховуючи вимоги чинного законодавства, суд вважає позов таким, що підлягає до задоволення.
Між Постачальником - Товариством з обмеженою відповідальністю "Дім і Компанія" та Покупцем - Товариством з обмеженою відповідальністю "Козачок Буковель" (відповідно до витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань №21796855 від 21.03.16р., проведено держану реєстрацію зміни найменування юридичної особи Товариства з обмеженою відповідальністю "Козачок Буковель" на Товариство з обмеженою відповідальністю "Горгани Ассіст", запис №11221050020000008 від 22.07.14р.) укладено Договір поставки №2011/34 від 21.10.10р.
Згідно п.1.1. Договору Постачальник зобов"язується відпустити (відвантажити), а Покупець прийняти і оплатити молочнокислу продукцію (товар), в кількості, асортименті і по ціні згідно з накладною.
Передача товару Постачальником у власність Покупця відбувається з моменту його отримання на складі Постачальника за товарною накладною або на момент доставки згідно товарної накладної (п.3.5.Договору).
Пунктом 5.2. Договору обумовлено, що оплата за відвантажену продукцію здійснюється шляхом внесення коштів на рахунок Постачальника з відтермінуванням 3 дні з дня одержання продукції.
Дослідженням обставин справи, судом встановлено, що позивач, по товарно - транспортних накладних №НФ-0206039 від 18.10.13р., №НФ-0206407, №НФ-0206406 від 22.10.13р., №НФ-0207096 від 29.10.13р., №НФ-0207873 від 06.11.13р., №НФ-0208423 від 12.11.13р., поставив відповідачу товар (молочнокислу продукцію), на загальну суму 12 696,16грн.
При цьому, підписання відповідачем, без жодних зауважень, товарно - транспортних накладних (а.с.11-16), які є первинними документами у розумінні Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні", відповідають вимогам ст. 9 цього Закону та п. 2.4. Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995р. №88, фіксують факт здійснення господарської операції, в даному випадку, поставку товару Постачальником Покупцю та є підставою для виникнення у відповідача обов"язку щодо здійснення розрахунків за отриманий товар.
Як вбачається з матеріалів справи, відповідачем частково здійснено розрахунок за отриману молочнокислу продукцію в сумі 697,86грн. При цьому, неоплаченою залишилась вартість поставленого товару в розмірі 11 998,30грн.
Позивач звертався до відповідача вимогою №475 від 27.10.15р., про оплату коштів за поставлений товар в сумі 11 998,30грн. (а.с.17-18). Однак, доказів належного реагування з боку відповідача суду не пред"явлено.
Станом на 11.05.16р. в матеріалах справи відсутні відомості, які б підтвердили сплату відповідачем коштів за отриманий товар в сумі 11 998,30грн.
Із змісту ст. 11 Цивільного кодексу України вбачається, що цивільні права та обов'язки виникають зокрема, з Договору.
Договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків (ч.1 ст.626 Цивільного кодексу України).
В силу приписів ст.ст. 627, 628, 629 Цивільного кодексу України, сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства. Договір є обов"язковим для виконання сторонами.
В силу ст. 712 Цивільного кодексу України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.
У відповідності до ч.1 ст. 509 Цивільного кодексу України, зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.
В силу положень ст. 526 Цивільного кодексу України, ст. 193 Господарського кодексу України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (ст. 525 Цивільного кодексу України, ч. 7 ст. 193 Господарського кодексу України).
Нормою ст.530 Цивільного кодексу України встановлено, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Згідно з ст. 610 Цивільного кодексу України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання). Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом (ч.1 ст. 612 Цивільного кодексу України).
Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.
З огляду на вимоги ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.
Згідно ч. ч. 1, 2 ст. 43 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом. Ніякі докази не мають для господарського суду заздалегідь встановленої сили. Позивачем доведено та документально підтверджено обставини, на які він посилався, як на підставу своїх вимог.
В силу п. 2 ст. 614 Цивільного кодексу України відсутність своєї вини доводить особа, яка порушила зобов"язання. Відповідач в судові засідання жодного разу не з"явився, своїми правами, наданим йому ст.ст. 22, 59 Господарського процесуального кодексу України, не скористався, будь - яких заперечень проти позову чи доказів належного виконання своїх зобов"язань не надав, доводи позивача не спростував.
Таким чином, на основі вище викладеного, вимога позивача про стягнення з відповідача вартості поставленого товару в сумі 11 998,30грн., правомірна, обґрунтована, документально підтверджена і підлягає задоволенню в повному обсязі.
Судовий збір за правилами ст. 49 Господарського процесуального кодексу України слід покласти на відповідача.
Керуючись ст. 124 Конституції України, ст.ст. 11, 509, 525, 526, 530, 599, 610, 612, 626-629, 712 Цивільного кодексу України, ст.ст.173, 193 Господарського кодексу України ст. ст. 33, 34, 43, 49, 75, 82 - 85 Господарського процесуального кодексу України, суд
позов ТОВ "Дім і Компанія" до відповідача ТОВ "Горгани Ассіст" про стягнення 11 998,30грн. - задовольнити.
Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Горгани Ассіст", вул.Свободи, 259 "Б", м. Яремче, Івано-Франківська область,78500 (ідентифікаційний код 32994536) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Дім і Компанія", вул. Сагайдачного, 42 "А", м.Івано-Франківськ, 76007 (ідентифікаційний код 33645620) 11 998,30грн. (одинадцять тисяч дев"ятсот дев"яносто вісім грн. 30коп.) - заборгованості, 1 378,00грн. (одну тисячу триста сімдесят вісім грн. 00коп.) - судового збору.
Видати наказ після набрання рішенням законної сили.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.
Повне рішення складено 13.05.2016р.
Суддя С. Кобецька