номер провадження справи 12/24/16
10.05.2016 Справа № 908/727/16
Господарський суд Запорізької області у складі судді Смірнова О.Г.,
За участю секретаря судового засідання Бамбизова М.Л.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні господарського суду справу № 908/727/16
за позовом: Приватного Підприємства "Торговий будинок "Вікторія", м. Запоріжжя
до відповідача-1: Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1, с. Олександрівка
відповідача-2: Фізичної особи-підприємця ОСОБА_2, м. Запоріжжя
про стягнення 34158,69 грн.
за участю представників:
від позивача - Величко Є.М., довіреність від 14.03.2016 року
від першого відповідача - не з'явився
від другого відповідача - не з'явився
СУТЬ СПОРУ: Приватне Підприємство "Торговий будинок "Вікторія" звернулося до Господарського суду Запорізької області з позовною заявою до Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 та до Фізичної особи-підприємця ОСОБА_2, в якій просить:
- стягнути з Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 основний борг в сумі 26000,00 грн. та пеню в сумі 7658,69 грн. за договором № 11082015 від 14.08.2015 року;
- стягнути з Фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 пеню в сумі 500,00 грн. за договором поруки від 14.08.2015 року.
31.03.2016 року на адресу суду від другого відповідача надійшло клопотання, за змістом якого останній просить розглядати справу без своєї участі. Разом з тим зазначає, що позовні вимоги Приватного Підприємства "Торговий будинок "Вікторія" визнає в повному обсязі, вважає їх обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню з підстав, зазначених у позові.
18.04.2016 року на електронну адресу суду з поштової адреси ekonombud2000@gmail.com з посиланням на першого відповідача у справі - Фізичну особу-підприємця ОСОБА_1 надійшло клопотання про відкладення розгляду справи на іншу дату у зв'язку з хворобою дитини. Однак, вказане клопотання надійшло без електронного цифрового підпису, про що судом складено відповідний акт.
Представник позивача в судовому засіданні 10.05.2016 року підтримав позовні вимоги та наполягав на їх задоволенні.
Представник першого відповідача в судове засідання 10.05.2016 року не з'явився, про причини неявки суд не повідомив, правом на подання відзиву на позовну заяву не скористався. Про час і місце проведення судового засідання був повідомлений належним чином, про що свідчить повідомлення про вручення поштового відправлення від 30.03.2016 року, яке знаходиться в матеріалах справи (а.с. 33).
Представник другого відповідача в судове засідання 10.05.2016 року не з'явився, однак згідно раніше поданого суду клопотання просив розглядати справу за його відсутності.
Неприбуття у судове засідання представників відповідачів, які були належним чином повідомлені про час та місце проведення судового засідання, не перешкоджає розгляду спору по суті згідно вимог ст. 75 ГПК України, оскільки до повноважень господарських судів не віднесено установлення фактичного місцезнаходження юридичних осіб або місця проживання фізичних осіб - учасників судового процесу на час вчинення тих чи інших процесуальних дій, тому суд дійшов висновку, що справу може бути розглянуто за наявними в ній матеріалами.
З'ясувавши фактичні обставини справи, докази на їх підтвердження, виходячи з фактів, встановлених у процесі розгляду справи та правову норму, яка підлягає застосуванню, приймаючи до уваги доводи позивача, суд встановив:
Позов мотивовано тим, що 14.08.2015 року між Приватним Підприємством "Торговий будинок "Вікторія", далі Покупець, та Фізичною особою-підприємцем ОСОБА_1, далі Постачальник, був укладений договором № 11082015, далі Договір, предметом якого (п. 1.1.) є виготовлення універсального апарату по нанесенню та зливанню ППУ (ПГМ -10) згідно технічного завдання Покупця та якісних показників згідно додатку 1 до цього Договору, в подальшому «Товар».
Відповідно до п. 1.2. Договору якість та кількість Товару повинна відповідати кресленням технічної документації «Постачальника» та технічному завданню Покупця.
Згідно з п. 2.1. Договору сторони визначили, що Товар повинен бути виготовлений Постачальником на протязі 14 (чотирнадцяти) робочих днів, після отримання авансового платежу.
Умовами п. п. 3.1., 3.2. Договору сторони узгодили, що загальна вартість товару, що підлягає постачанню визначається у розмірі 36000 грн. 00 коп. (тридцять шість тисяч гривень, 00 копійок). Вартість включає виконання проектно-конструкторських робіт, виготовлення товару згідно з технічним завданням, яке є невід'ємною частиною даного Договору та доставку за адресою: м. Запоріжжя, вул. Північне шосе, 3г.
Умови оплати визначені сторонами в розділі 4 Договору. Так, згідно з п. 4.1. оплата за Товар здійснюється Покупцем таким чином:
- авансовий платіж в розмірі - 26000 грн. 00 коп. (двадцять шість тисяч гривень), здійснюється після підписання договору, оплата здійснюється на безготівковий рахунок «Постачальника»,
- повний розрахунок в розмірі - 10000 грн. 00 коп. (десять тисяч гривень 00 копійок) Покупець здійснює після отримання товару, оплата здійснюється на безготівковий рахунок «Постачальника».
Пунктами 5.1. - 5.4. Договору передбачені обов'язки Постачальника, а саме після отримання авансового платежу Постачальник зобов'язується:
- виконати проектно-конструкторські роботи і виготовити Товар в термін, визначений умовами даного Договору та якісними показниками згідно додатку 1 до цього договору;
- передати Товар Покупцю згідно видаткової накладної згідно умов даного Договору;
- забезпечити Покупцю умови для проведення перевірки якості Товару;
- забезпечити Покупцеві комплектність пристрою ПГМ-10:
1) Апарат ПГМ-10
2) Шланги (9 шт. х 10м.)
3) Пістолет розпилювач ПРС-08.
Умовами п. 6.1. - 6.3. Договору передбачені обов'язки Покупця, а саме: виконати оплату за Товар згідно умов даного Договору, надати Постачальнику технічне завдання на проектно-конструкторські роботи, прийняти Товар у Постачальника згідно видаткової накладної.
Порядок здачі-приймання Товару сторони визначили в розділі 7 Договору. Так, відповідно до п. 7.1. - 7.4. Постачальник зобов'язується повідомити Покупця про готовність Товару до передачі Покупцю. Здача-приймання Товару по якості та кількості здійснюється на складі Покупця і оформлюється видатковою накладною, підписаною уповноваженими особами обох сторін. В разі відсутності представників Покупця, поставка Товару здійснюється з супровідними документами перерахованими в п. 7.3., підписаними Постачальником. Постачальник з Товаром передає Покупцю оригінали документів: видаткова накладна. Право власності на Товар переходить від Постачальника до Покупця після підписання видаткової накладної.
Згідно з п. 14.6. Договору він діє до повного виконання сторонами своїх обов'язків, але не довше як до 31 грудня 2015 року.
В якості забезпечення належного виконання зобов'язань першого відповідача перед позивачем за Договором № 11082015 від 14.08.2015 року 14.08.2015 року між Приватним Підприємством "Торговий будинок "Вікторія", далі Кредитор, та Фізичною особою-підприємцем ОСОБА_2, далі Поручитель, був укладений договір поруки, далі Договір поруки, за умовами якого (п. 1.1.) Поручитель поручається перед Кредитором за виконання обов'язку Фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 (надалі Боржник) за Договором, передбаченим ст. 2 цього Договору (надалі основний договір).
Згідно з п. 1.2. Договору поруки у випадку порушення Боржником обов'язку за основним договором та у разі пред'явлення Кредитором вимоги до Боржника про повернення суми попередньої оплати та/або штрафних санкцій Поручитель відповідає перед Кредитором частково у розмірі 500 (п'ятсот) гривень.
Умовами п. 2.1., 2.2. Договору поруки сторони визначили, що під основним договором в цьому Договорі розуміють Договір № 11082015 від 14.08.2015 року, укладений між Кредитором (в основному договорі іменується Покупець) та Боржником (в основному договорі іменується Постачальник). Строк основного договору становить до 31.12.2015 року.
Пунктами 3.1., 3.2. Договору поруки передбачено, що зобов'язання Боржника можуть бути виконані Поручителем в розмірі, передбаченому п. 1.2. даного Договору. У випадку виконання Поручителем обов'язку Боржника за основним договором, Поручитель набуває права Кредитора щодо обов'язку Боржника за основним договором у сумі, передбаченій ст. 1.2. даного Договору.
Згідно з п. 4.1. Договору поруки цей договір набуває чинності з моменту його підписання та скріплення печатками сторін і діє до 14 серпня 2016 року.
Позивач в позові вказує, що відповідач, отримавши аванс в сумі 26000,00 грн., в порушення умов Договору не виконав взяті на себе зобов'язання з передачі товару, оскільки станом на 01.12.2015 року товар так і не поставив. При цьому позивач вказує, що направляв на адресу відповідача претензію-вимогу про перерахування на його розрахунковий рахунок протягом семи днів з моменту її відправлення суми попередньої оплати, втім останній попередню оплату в розмірі 26000,00 грн. не повернув.
Матеріали справи свідчать, що на оплату товару відповідачем був виписаний рахунок-фактура № 70639 від 17.08.2015 року.
Так, на виконання умов Договору, позивач здійснив передоплату за поставлений товар згідно виставленого рахунку-фактури на поточний рахунок відповідача в загальній сумі 26000,00 грн., що підтверджується засвідченою копією платіжного доручення № 3510 від 19.08.2015 року, яка містяться в матеріалах справи.
Втім, перший відповідач свої зобов'язання з виготовлення та поставки товару у встановлений умовами договору строк не виконав, у зв'язку з чим позивач намагається стягнути з останнього сплачену суму передоплати в розмірі 26000,00 грн.
Оскільки відбулося несвоєчасне виконання зобов'язання за договором з боку першого відповідача, а саме порушення ним умов щодо виготовлення та передачі товару позивач намагається стягнути з останнього пеню в сумі 7658,69 грн. за період з 03.09.2015 року по 03.03.2016 року на підставі п. 9.3. Договору. Так, згідно з п. 9.3. Договору в разі затримки строків виконання робіт з вини Постачальника, нараховується пеня в розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми Договору за кожний день всього строку затримки. Сума пені виставляється в вигляді окремого рахунку, який передається Постачальнику заказним листом з повідомленням про вручення, або кур'єром, а копія - телефаксом.
Однак, враховуючи те, що станом на теперішній час попередня оплата за договором № 11082015 від 14.08.2015 року постачальником (першим відповідачем у справі) не повернута, позивач звернувся з позовом про стягнення вказаної суми заборгованості за договором та пені в сумі 7658,69 грн. з першого відповідача - Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1, як постачальника та з вимогою про стягнення пені в сумі 500,00 грн. з другого відповідача - Фізичної особи-підприємця ОСОБА_2, як з поручителя згідно договору поруки від 14.08.2015 року.
Судом дана належна правова кваліфікація правовідносинам сторін. За своєю правовою природою між сторонами укладено змішаний договір, оскільки відповідно до вимог статті 628 ЦК України він містить елементи різних договорів (договору підряду на проведення проектних робіт та договору поставки), до яких потрібно застосувати положення чинного законодавства, якщо інше не встановлено договором або не випливає із суті змішаного договору. При цьому виконання зобов'язань за вказаним змішаним договором було забезпечено договором поруки. Відповідно до вимог Господарського кодексу України договір вважається укладеним у випадку досягнення сторонами умов щодо його предмету, строку та ціни. Сторони досягли всіх суттєвих умов відносно вказаного виду договору, тобто встановили його предмет, визначили ціну, строк дії договору, порядок здійснення розрахунків, а тому відповідно до вимог ст. ст. 638, 639, 712, 887 ЦК України та ст. ст. 180, 181 ГК України, він вважається укладеним згідно частини 7 статті 181 ГК України, а саме подія, до якої прагнули сторони відбулася.
Частиною 1 ст. 887 ЦК України встановлено, що за договором підряду на проведення проектних та пошукових робіт підрядник зобов'язується розробити за завданням замовника проектну або іншу технічну документацію та (або) виконати пошукові роботи, а замовник зобов'язується прийняти та оплатити їх.
Одночасно, відповідно до ч. 1 ст. 712 ЦК України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.
Статтею 265 ГК України також визначено, що за договором поставки одна сторона - постачальник зобов'язується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні - покупцеві товар (товари), а покупець зобов'язується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму. У частині 1 статті 266 ГК України визначено, що предметом поставки є визначені родовими ознаками продукція, вироби з найменуванням, зазначеним у стандартах, технічних умовах, документації до зразків (еталонів), прейскурантах чи товарознавчих довідниках. Предметом поставки можуть бути також продукція, вироби, визначені індивідуальними ознаками. Предмет поставки за Договором відповідає вказаним вимогам.
Частиною 1 ст. 693 ЦК України передбачено, що якщо договором встановлений обов'язок покупця частково або повністю оплатити товар до його передання продавцем (попередня оплата), покупець повинен здійснити оплату в строк, встановлений договором купівлі-продажу, а якщо такий строк не встановлений договором, - у строк, визначений відповідно до статті 530 цього Кодексу. У разі невиконання покупцем обов'язку щодо попередньої оплати товару застосовуються положення статті 538 цього Кодексу.
Матеріали справи свідчать, що сторонами був укладений договір на умовах попередньої оплати, яка передбачена п. 4.1. договору. Так, умовами вказаного пункту Договору передбачено, оплата за Товар здійснюється Покупцем таким чином:
- авансовий платіж в розмірі - 26000 грн. 00 коп. (двадцять шість тисяч гривень), здійснюється після підписання договору, оплата здійснюється на безготівковий рахунок «Постачальника»,
- повний розрахунок в розмірі - 10000 грн. 00 коп. (десять тисяч гривень 00 копійок) Покупець здійснює після отримання товару, оплата здійснюється на безготівковий рахунок «Постачальника».
Так, фактичні обставини справи свідчать, що позивач свій обов'язок щодо внесення попередньої оплати у вигляді авансового платежу за поставлений товар в сумі 26000,00 грн. згідно Договору виконав, що підтверджується платіжним дорученням № 3510 від 19.08.2015 року, належним чином засвідчена копія якого міститься в матеріалах справи (а.с. 19).
За умовами п. 2.1. Договору перший відповідач повинен був виготовити Товар на протязі 14 робочих днів після отримання авансового платежу, тобто до 09.09.2015 року. Проте, зобов'язання з боку першого відповідача останнім не виконано, товар на адресу Покупця не поставлено, що свідчить про невиконання умов договору з боку Постачальника.
Приписами ч. 2 ст. 693 ЦК України визначено, що якщо продавець, який одержав суму попередньої оплати товару, не передав товар у встановлений строк, покупець має право вимагати передання оплаченого товару або повернення суми попередньої оплати.
При цьому, визначене цією нормою право покупця вимагати від продавця повернення суми попередньої оплати є за своїм змістом правом покупця на односторонню відмову від зобов'язання, внаслідок якої припиняється зобов'язання продавця перед покупцем по поставці товару і виникає нове грошове зобов'язання. Вказана позиція викладена у постанові Вищого господарського суду України від 18.01.2010 року у справі № 42/423.
Докази у справі свідчать, що позивачем на адресу відповідача була направлена претензія-вимога № 4 від 01.12.2015 року, що підтверджується засвідченими копіями фіскального чеку від 02.12.2015 року та опису вкладення від 02.12.2015 року. У вказаній претензії позивач з посиланням на приписи ч. 2 ст. 693 ЦК України просив відповідача здійснити повернення суми попередньої оплати в сумі 26000,00 грн. на протязі семи днів з моменту відправлення даної претензії шляхом перерахування її на розрахунковий рахунок підприємства. Вказана претензія-вимога була отримана від імені першого відповідача мамою 09.12.2015 року про що свідчить рекомендоване повідомлення про вручення поштового відправлення (а.с. 22).
У відповідь на вказану претензію відповідач листом від 26.12.2015 року повідомив, що у вересні 2015 року замовлений позивачем товар був виготовлений у відповідності до завдання та технічних показників, про виготовлення товару та готовність здійснити його постачання позивача неодноразово було проінформовано. Також відповідач вказує, що позивач просив притримати Товар та здійснити постачання після окремого погодження. Разом з тим зазначає, що здійснив поставку замовленого обладнання за адресою: м. Запоріжжя, вул. Північне шосе, 3, на сьогоднішній день товар знаходиться за вказаною адресою, позивач відмовляється його прийняти та провести остаточний розрахунок. Просить прийняти Товар за адресою: Північне шосе, 3г та провести остаточний розрахунок у розмірі 10000 грн.
Однак, до матеріалів справи ані позивачем ані першим відповідачем не надано ані доказів виготовлення товару, ані інформування позивача про готовність його до постачання, ані доказів поставки замовленого обладнання за адресою: м. Запоріжжя, вул. Північне шосе, 3, ані доказів звернення з боку позивача до першого відповідача щодо притримання такого товару.
Разом з тим, ухвалами господарського суду від 18.03.2016 року, 07.04.2016 року та 19.04.2016 року першого відповідача неодноразово було зобов'язано надати докази належного виконання умов договору № 11082015 від 14.08.2015 року, в т.ч. поставки товару за адресою: м. Запоріжжя, вул. Північне шосе, 3. Втім перший відповідач всупереч приписам ст. 33 ГПК України вказані докази суду не надав.
Предметом спору в даній справі є фактично вимоги позивача про стягнення з першого відповідача попередньої оплати в сумі 26000,00 грн., а також вимоги про стягнення з першого відповідача (як Постачальника) та другого відповідача (як поручителя) пені за порушення умов договору № 11082015 від 14.08.2015 року щодо виготовлення та передачі товару.
Разом з тим, зі змісту укладеного між сторонами у справі Договору № 11082015 від 14.08.2015 року вбачається, що його умовами не встановлений конкретний строк (термін) повернення Покупцю внесених в якості передоплати грошових коштів.
Умовами п. 1.7. постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 14 від 17.12.2013 року "Про деякі питання практики застосування законодавства про відповідальність за порушення грошових зобов'язань" зі змінами та доповненнями, (далі - Пленум) визначено, що якщо у договорі або законі не встановлено строку (терміну), у який повинно бути виконано грошове зобов'язання, судам необхідно виходити з приписів частини другої статті 530 ЦК України.
Частиною 2 статті 530 ЦК України визначено, що якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.
З аналізу норми ч. 2 ст. 530 ЦК України вбачається, що строк виконання боржником грошового зобов'язання складає 7 днів та обчислюється від дня пред'явлення вимоги.
Абзацом 2 п. 1.7. Пленуму визначено, що днем пред'явлення вимоги кредитором слід вважати день, у який боржник одержав надіслану йому вимогу, а в разі якщо вимогу надіслано засобами поштового зв'язку і підприємством зв'язку здійснено повідомлення про неможливість вручення поштового відправлення, то днем пред'явлення вимоги є дата оформлення названим підприємством цього повідомлення.
З врахуванням положень п. 1.7. постанови Пленуму ВГСУ № 14 від 17.12.2013 року днем пред'явлення позивачем претензії-вимоги № 4 від 01.12.2015 року першому відповідачу є дата отримання останнім вказаної вимоги, а саме 09.12.2015 року, а семиденний строк виконання першим відповідачем (як боржником) грошового зобов'язання щодо повернення попередньої оплати від дня пред'явлення вимоги, встановлений приписами ч. 2 ст. 530 ЦК України, настав 16.12.2015 року.
Втім, перший відповідач обов'язок з повернення суми передоплати в розмірі 26000,00 грн. у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, встановлений приписами ч. 2 ст. 530 ЦК України, не виконав, грошові кошти на адресу позивача не перерахував.
В силу загальної норми, передбаченої у статті 599 ЦК України, та спеціальної норми, визначеної у частині першій ст. 193 ГК України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.
Статтею 629 ЦК України передбачено, що договір є обов'язковим для виконання сторонами. Частиною 1 статті 530 ЦК України визначено, що якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Стаття 33 ГПК України зобов'язує сторін довести ті обставини, на які вони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень. Відповідно до вимог статті 34 ГПК України господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Втім ніякі докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили і оцінюються судом в розумінні вимог статті 43 ГПК України за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляду в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.
Позивач довів суду факт порушення з боку відповідача своїх зобов'язань за договором, а саме невиконання останнім обов'язку з поставки товару у встановлений договором строк та неповернення на вимогу позивача суми сплаченої передоплати за товар в розмірі 26000,00 грн., в т.ч., що строк виконання відповідачем зобов'язання з повернення суми попередньої оплати настав. Перший відповідач доказів поставки товару, а також доказів сплати передоплати на користь позивача станом на день розгляду справи суду не надав, заявлених до нього вимог не спростував.
За таких обставин, позовні вимоги Приватного Підприємства "Торговий будинок "Вікторія" про стягнення з Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 основного боргу в сумі 26000,00 грн. за договором № 11082015 від 14.08.2015 року обґрунтовані та підлягають задоволенню.
Фактичні обставини справи та докази на їх підтвердження свідчать, зобов'язання з поставки товару з боку першого відповідача залишились невиконаними належним чином та у повному обсязі.
Відповідно до ст. 611 Цивільного кодексу України визначено, що у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки.
Згідно з ч. 1 ст. 230 ГК України штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.
Частиною 6 ст. 231 ГК України передбачено, що штрафні санкції за порушення грошових зобов'язань встановлюються у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою Національного банку України, за увесь час користування чужими коштами, якщо інший розмір відсотків не передбачено законом або договором.
Згідно з ч. 6 ст. 232 Господарського кодексу України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.
Матеріали справи свідчать, що позивачем за порушення першим відповідачем умов Договору щодо виготовлення та передачі товару нарахована пеня в розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми Договору за загальний період з 03.09.2015 року по 03.03.2016 року на загальну суму 8158,69 грн. на підставі п. 9.3. Договору. Так, вказаним пунктом Договору встановлено, що в разі затримки строків виконання робіт з вини Постачальника, нараховується пеня в розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми Договору за кожний день всього строку затримки.
Оскільки в п. 9.3. Договору сторони диспозитивно в порядку приписів ст. 627 ЦК України встановили, що пеня в разі затримки строків виконання робіт з вини Постачальника нараховується за кожний день всього строку затримки, тому граничний строк для нарахування пені, передбачений приписом ч. 6 ст. 232 ГК України, судом не застосовується, оскільки сторонами у договорі встановлено інший строк.
Дослідивши наданий позивачем розрахунок пені, суд дійшов висновку про її перерахунок, оскільки позивачем допущена помилка при визначенні початку періоду нарахування пені на суму Договору, зокрема не враховано, що згідно з умовами п. 2.1. Договору строк виготовлення та постачання Товару Постачальником (першим відповідачем) Покупцю (позивачу) складає 14 робочих днів після отримання авансового платежу. Оскільки авансовий платіж в сумі 26000,00 грн. був сплачений позивачем 19.08.2015 року, відтак строк виготовлення та поставки Товару (з урахуванням того, що 24.08.2015 року - вихідний день) настав 09.09.2015 року, а прострочка виникла з 10.09.2015 року. Відповідно до п. 1.12. постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 14 від 17.12.2013 року "Про деякі питання практики застосування законодавства про відповідальність за порушення грошових зобов'язань" у разі якщо відповідний розрахунок позивачем здійснено неправильно, то господарський суд з урахуванням конкретних обставин справи самостійно визначає суми пені та інших нарахувань у зв'язку з порушенням грошового зобов'язання, не виходячи при цьому за межі визначеного позивачем періоду часу, протягом якого, на думку позивача, мало місце невиконання такого зобов'язання, та зазначеного позивачем максимального розміру відповідних пені та інших нарахувань. Відтак, з врахуванням положень вказаного пункту постанови Пленуму Вищого господарського суду України, суд з власної ініціативи здійснив перерахунок пені за допомогою програми "Законодавство".
Пеня розрахована судом наступним чином:
1) за період з 10.09.2015 року по 03.03.2016 року (176 днів прострочення) від суми Договору - 36000,00 грн. пеня складає 7778,39 грн.
Так, з врахуванням викладеного, за розрахунком суду, загальна сума пені за порушення строків виконання робіт щодо виготовлення та передачі Товару становить 7778,39 грн.
Матеріали справи свідчать, що вимоги про стягнення пені заявлені позивачем до першого відповідача як постачальника за Договором в сумі 7658,69 грн. та до другого відповідача як поручителя за Договором поруки в сумі 500,00 грн.
Відповідно до ч. 1 ст. 553 ЦК України за договором поруки поручитель поручається перед кредитором боржника за виконання ним свого обов'язку. Поручитель відповідає перед кредитором за порушення зобов'язання боржником.
Згідно з ч. 1, 2 ст. 554 ЦК України у разі порушення боржником зобов'язання, забезпеченого порукою, боржник і поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники, якщо договором поруки не встановлено додаткову (субсидіарну) відповідальність поручителя. Поручитель відповідає перед кредитором у тому ж обсязі, що і боржник, включаючи сплату основного боргу, процентів, неустойки, відшкодування збитків, якщо інше не встановлено договором поруки. При цьому, відповідно до приписів ст. 543 ЦК України кредитору надано право вимоги виконання обов'язку частково або в повному обсязі як від усіх боржників разом, так і від кожного окремо. Частиною 2 вказаної статті також визначено, що кредитор, який одержав виконання обов'язку не в повному обсязі від одного із солідарних боржників, має право вимагати недоодержане від решти солідарних боржників. Солідарні боржники залишаються зобов'язаними доти, доки їхній обов'язок не буде виконаний у повному обсязі.
Таким чином, при солідарному обов'язку кредитору надається право на свій розсуд вимагати виконання зобов'язання в повному обсязі або частково від усіх боржників разом або від кожного окремо.
Так, умовами п. 1.2. Договору поруки, укладеного в забезпечення виконання зобов'язань Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (надалі Боржник) за договором № 11082015 від 14.08.2015 року(основний договір) визначено, що у випадку порушення Боржником обов'язку за основним договором та у разі пред'явлення Кредитором вимоги до Боржника про повернення суми попередньої оплати та/або штрафних санкцій Поручитель відповідає перед Кредитором частково у розмірі 500 (п'ятсот) гривень.
Факт порушення першим відповідачем (як Боржником за Договором поруки) своїх зобов'язань за Договором № 11082015 від 14.08.2015 року щодо виготовлення та передачі товару позивачу, а також факт пред'явлення позивачем (як Кредитором) першому відповідачу (як Боржнику) вимоги про повернення суми попередньої оплати та штрафних санкцій доведені належними у справі доказами. Другий відповідач доказів виконання зобов'язань, передбачених умовами договору поруки, а саме щодо сплати пені в сумі 500,00 грн. суду не надав.
Таким чином, позовні вимоги Приватного Підприємства "Торговий будинок "Вікторія" про стягнення з Фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 пені в сумі 500,00 грн. обґрунтовані та підлягають задоволенню.
З урахуванням розрахунку пені, виконаного судом, позовні вимоги Приватного Підприємства "Торговий будинок "Вікторія" до Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 про стягнення пені підлягають задоволенню частково в сумі 7278,39 грн.
Витрати по сплаті судового збору покладаються на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог відповідно до ч. 5 ст. 49 ГПК України.
У судовому засіданні, яке відбулося 10.05.2016 року, згідно частини 2 статті 85 ГПК України, було проголошено скорочений текст рішення, а саме його вступну та резолютивну частини.
На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 530, 553, 554, 543, 599, 629, 638, 639, 712, 887 ЦК України, ст. ст. 180, 181, 193, 230, 231, 232, 265, 266 ГК України, ст. ст. 42, 43, 33, 34, 43, 44, 49, 82-84, ч. 2 ст. 85 ГПК України, суд
1. Позовні вимоги Приватного Підприємства "Торговий будинок "Вікторія" до Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 та до Фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 задовольнити частково.
2. Стягнути з Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1, 22326, АДРЕСА_3, ідентифікаційний код НОМЕР_1, на користь:
- Приватного Підприємства "Торговий будинок "Вікторія", юридична адреса: 69120, м. Запоріжжя, вул. Мікояна, буд. 22, кв. 6, поштова адреса: 69006, м. Запоріжжя, вул. Північне шосе, буд. 3-г, код ЄДРПОУ 31507932, основний борг в сумі 26000 (двадцять шість тисяч) грн. 00 коп., пеню в сумі 7278 (сім тисяч двісті сімдесят вісім) грн. 39 коп., витрати зі сплати судового збору в сумі 1362 (одна тисяча триста шістдесят дві) грн. 66 коп., видавши наказ.
3. Стягнути з Фізичної особи-підприємця ОСОБА_2, 69002, АДРЕСА_2, ідентифікаційний код НОМЕР_2, на користь:
- Приватного Підприємства "Торговий будинок "Вікторія", юридична адреса: 69120, м. Запоріжжя, вул. Мікояна, буд. 22, кв. 6, поштова адреса: 69006, м. Запоріжжя, вул. Північне шосе, буд. 3-г, код ЄДРПОУ 31507932, пеню в сумі 500 (п'ятсот) грн. 00 коп., видавши наказ.
4. У задоволенні позовних вимог Приватного Підприємства "Торговий будинок "Вікторія" до Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 щодо стягнення пені в сумі 380,30 грн. - відмовити.
Повне рішення складено - 13.05.2016 року
Суддя О.Г.Смірнов
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.