10.05.16р. Справа № 904/328/16
За позовом товариства з обмеженою відповідальністю "Керамет-Харків", м. Куп'янськ Харківської області
до відповідача-1 головного управління державної казначейської служби України у Дніпропетровській області, м. Дніпропетровськ Дніпропетровської області
до відповідача-2 Дніпропетровської митниці ДФС, м. Дніпропетровськ Дніпропетровської області
про відшкодування шкоди у сумі 60 400,00 грн.
Суддя Бондарєв Е.М.
Представники:
Від позивача: не з'явився
Від відповідача-1: не з'явився
Від відповідача-2: ОСОБА_1, довіреність № 2152/10/04-50-10 від 07.09.2015 року, представник
Товариство з обмеженою відповідальністю "Керамет-Харків" звернулося до господарського суду Дніпропетровської області з позовом про стягнення з головного управління державної казначейської служби України у Дніпропетровській області 60 400,00грн. шкоди.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що постановою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 05.05.2015 року та ухвалою Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 22.10.2015 року у справі № 804/1532/15 встановлено протиправність дій Дніпропетровської митниці ДФС, а саме визнано протиправними дії третьої особи щодо прийняття рішень від 29.12.2014 року та 06.01.2015 року про відмову у прийнятті митної декларації, митному оформлені випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення. Зазначені обставини протиправної поведінки встановлені судами, є преюдиціальними і не підлягають доказуванню при розгляді інших справ. Шкідливий результат такої поведінки (шкода) полягає у тому, що позивач змушений був нести додаткові прямі витрати пов'язані із зберіганням обладнання на складі тимчасового зберігання. Зберігання обладнання на складі тимчасового зберігання є обов'язковим в силу приписів Митного кодексу. Таким чином, позивач був змушений розмістити власне обладнання для тимчасового зберігання під митним контролем (на умовах встановленим митним кодексом України) та нести додаткові витрати з оплати послуг за договором зберігання вантажу № 16/01-03 від 16.01.2015 року. Окрім того, позивачем понесені додаткові витрати пов'язані із стоянкою у зоні митного контролю з 5 січня 2015 року, впродовж 12 діб. Вартість послуг згідно акту прийняття-здачі виконаних робіт (послуг) становить 3 600,00 грн. послуги стоянки у зоні митного контролю надані ПП "Автопорт Західний", відповідно до договору №05/01-17 від 05.01.2015 року. Наслідком протиправної поведінки третьої особи став також простій автотранспортного засобу, яким перевозилося обладнання позивача, внаслідок чого позивачем було сплачено штраф в розмірі 15 000,00 грн. за договором № 172 від 17.12.2014 року. Розміри та факт понесення додаткових витрат (шкоди) підтверджується рахунками, актами здачі-приймання робіт (надання послуг) та платіжними дорученнями за відповідний період. Загалом розмір спричиненої шкоди становить 60 400,00 грн., і складається із платежів, що були сплачені за надані послуги зберігання в період з січня по серпень 2015 року (45 400,00 грн.), а також штрафу в розмірі 15 000,00 грн. за понаднормовий простій транспортного засобу.
10.02.2016 року до господарського суду Дніпропетровської області надійшло клопотання третьої особи про припинення провадження у справі № 904/328/16 у зв'язку з тим, що відповідач у спірних правовідносинах виступає саме суб'єктом владних повноважень, цей спір не підлягає розгляду в господарських судах України за правилами Господарського процесуального кодексу України, а повинен розглядатися окружним адміністративним судом за правилами Кодексу адміністративного судочинства України.
Відповідач заперечує проти позовних вимог посилаючись на те, що позивач не навів жодного посилання на будь-який нормативний акт, яким би було передбачено, що шкода, завдана незаконними рішеннями, дією чи бездіяльністю органу державної влади відшкодовується не державою за рахунок коштів Державного бюджету України, як того вимагає чинне законодавство, а з рахунків самостійної юридичної особи, якою є Головне управління. Тобто орган казначейства не уособлює собою Державу Україна при відшкодуванні шкоди, а його рахунки не уособлюють Державний бюджет України. Тому не можна ототожнювати Державний бюджет України та Головне управління Державної казначейської служби України у Дніпропетровській області, оскільки це є необґрунтованим та таким, що суперечить чинному законодавству.
Ухвалою господарського суду Дніпропетровської області від 14.03.2016 року змінено процесуальний статус Дніпропетровської митниці ДФС та залучити її до участі у розгляді справи у якості відповідача-2.
Відповідно до частини четвертої ст. 24 Господарського процесуального кодексу України про залучення іншого відповідача чи заміну неналежного відповідача виноситься ухвала, і розгляд справи починається заново.
10.05.2016 року до господарського суду Дніпропетровської області за допомогою факсимільного зв'язку надійшло клопотання позивача про відкладення розгляду справи та вдруге позивач просить продовжити строк розгляду справи на 15 календарних днів.
Представники позивача та відповідача-1 у судове засідання не з'явилися, про день, час та місце розгляду справи повідомлялися належним чином, що підтверджується протоколом судового засідання від 19.04.2016 року та рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення (а.с. 122 том 1).
Провадження у справі було порушено ухвалою господарського суду Дніпропетровської області від 27.01.2016 року із залученням до участі у справі Дніпропетровську митницю ДФС у якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача та призначенням справи до розгляду на 11.02.2016 року, після чого розгляд справи відкладався до 25.02.2016 року.
Згідно із статтею 77 Господарського процесуального кодексу України у судовому засіданні від 25.02.2016 року було оголошено перерву до 09.03.2016 року.
Розгляд справи відкладався з 09.03.2016 року до 14.03.2016 року, з 14.03.2016 року до 04.04.2016 року, з 04.04.2016 року до 12.04.2016 року.
Ухвалою господарського суду Дніпропетровської області від 12.04.2016 року за клопотанням позивача розгляд справи продовжено на 15 днів та відкладено розгляд справи до 19.04.2016 року, після чого розгляд справи відкладався до 10.05.2016 року.
Розглянувши позовні вимоги, заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши матеріали справи, господарський суд дійшов висновку про залишення позову без розгляду з наступних підстав.
Відповідно до п. 5 ч. 1 ст. 81 Господарського процесуального кодексу України господарський суд залишає позов без розгляду, якщо позивач без поважних причин не подав витребувані господарським судом матеріали, необхідні для вирішення спору, або представник позивача не з'явився на виклик у засідання господарського суду і його нез'явлення перешкоджає вирішенню спору.
Відповідно до п. 4.9 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011 року №18 "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції": при вирішенні питання щодо залишення позову без розгляду (стаття 81 Господарського процесуального кодексу України) господарським судам слід мати на увазі, що застосування пункту 5 частини першої цієї статті можливо за наявності таких умов:
- додаткові документи вважаються витребуваними, тільки якщо про це зазначено у відповідному процесуальному документі або, в разі оголошення перерви в судовому засіданні, - в протоколі такого засідання;
- витребувані документи чи явка представника позивача дійсно необхідні для вирішення спору, тобто за їх відсутності суд позбавлений можливості вирішити спір по суті;
- позивач не подав документи, витребувані судом при підготовці справи до розгляду (стаття 65 Господарського процесуального кодексу України) або в порядку статті 38 названого Кодексу, чи не направив свого представника в засідання господарського суду без поважних причин. Отже, перш ніж залишити позов без розгляду господарський суд зобов'язаний з'ясувати причини невиконання його вимог позивачем і об'єктивно оцінити їх поважність.
Поважними, з урахуванням конкретних обставин справи, вважаються причини, які за об'єктивних, тобто не залежних від позивача, обставин унеможливлювали або істотно утруднювали вчинення ним відповідних процесуальних дій; при цьому береться до уваги й те, чи вживав позивач заходів до усунення цих обставин або послаблення їх негативного впливу на виконання позивачем процесуальних обов'язків, покладених на нього судом. Відповідні докази подаються позивачем і оцінюються господарським судом за загальними правилами статті 43 Господарського процесуального кодексу України.
У разі неповідомлення позивачем таких причин суд вправі, в залежності від конкретних обставин справи, або залишити позов без розгляду, або розглянути справу за наявними в ній доказами.
Позивачем заявлено позов про стягнення з відповідача-1 60 400,00грн. шкоди.
В позовні заяві позивач зазначає, що в наслідок протиправної поведінки встановленої судами, позивач змушений був нести додаткові прямі витрати пов'язані із зберіганням обладнання на складі тимчасового зберігання, а саме позивач був змушений розмістити власне обладнання для тимчасового зберігання під митним контролем (на умовах встановленим митним кодексом України) та нести додаткові витрати з оплати послуг за договором зберігання вантажу № 16/01-03 від 16.01.2015 року. Окрім того, позивачем понесені додаткові витрати пов'язані із стоянкою у зоні митного контролю з 5 січня 2015 року, впродовж 12 діб. Вартість послуг згідно акту прийняття-здачі виконаних робіт (послуг) становить 3 600,00 грн. послуги стоянки у зоні митного контролю надані ПП "Автопорт Західний", відповідно до договору №05/01-17 від 05.01.2015 року. Наслідком протиправної поведінки третьої особи став також простій автотранспортного засобу, яким перевозилося обладнання позивача, внаслідок чого позивачем було сплачено штраф в розмірі 15 000,00 грн. за договором № 172 від 17.12.2014 року.
Ухвалою суду про порушення провадження у справі від 27.01.2016 року позивача зобов'язано надати: оригінали доданих до позовної заяви документів (надати в судове засідання для огляду); оригінали документів (надати в судове засідання для огляду): 1) по договору № 172 від 17.12.2014 року: розрахунок штрафу; докази виконання перевезення; докази сплати штрафу; 2) по договору № 05/01-17 від 05.01.2015 року: докази виконання робіт; докази сплати послуг за договором; вид послуг, яки були оплачені та пояснення до цих послуг; 3) по договору № 16/01-03 від 16.01.2015 року: докази передання на зберігання майна в порядку передбаченим в п.2.2 договору; докази повернення майна; термін договору; докази сплати за договором; докази підписання актів.
В подальшому ухвалами суду від 11.02.2016 року, від 09.03.2016 року, 14.03.2016 року, від 04.04.2016 року, від 12.04.2016 року та від 19.04.2016 року, відповідно до яких розгляд справи відкладався, позивача знову зобов'язано надати вказані вище документи, оскільки вимоги попередніх ухвал суду не виконані.
В свою чергу позивачем не надано витребуваних судом документів. Також позивач без поважної причини не з'явився у судове засідання.
Вищезгадані документи, які витребовувались у позивача ухвалами суду, є необхідними для вирішення спору, оскільки неможливо дослідити чи дійсно виконувались роботи іншим юридичними особами та неможливо визначити розмір шкоди.
Залишаючи даний позов без розгляду суд виходить з того, що без згаданих оригіналів документів прийняти рішення по суті неможливо, а в черговий раз відкласти розгляд справи та витребувати необхідні документи суд не має можливості у зв'язку із закінченням строку розгляду справи, встановленого ст. 69 Господарського процесуального кодексу України.
За вищевикладених обставин, неявка позивача в судове засідання унеможливлює розгляд справи, оскільки неможливо встановити дійсні обставини, у зв'язку з чим позовна заява товариства з обмеженою відповідальністю "Керамет-Харків" підлягає залишенню без розгляду.
Ненадання позивачем витребуваних матеріалів, а також жодних пояснень щодо можливості чи неможливості їх надання, перешкоджає з'ясуванню дійсних обставин справи, вирішенню спору по суті з урахуванням вимог статті 43 Господарського процесуального кодексу України щодо всебічного, повного і об'єктивного розгляду в судовому процесі всіх обставин справи у їх сукупності.
Наведені вище обставини є підставою для залишення позову без розгляду за пунктом 5 частини 1 статті 81 Господарського процесуального кодексу України.
Після усунення обставин, що зумовили залишення позовної заяви без розгляду, позивач має право знову звернутися з нею до господарського суду в загальному порядку.
Крім того, в матеріалах справи міститься клопотання позивача якою останній просить відкласти розгляд справи та вдруге продовжити розгляд справи на 15 календарних днів, що також є підтвердженням не бажання позивача подавати витребувані документи для подальшого розгляду справи. Зазначене клопотання не підлягає задоволенню оскільки продовження передбачених частинами першою і другою статті 69 Господарського процесуального кодексу України строків вирішення спору можливе лише у виняткових випадках за клопотанням сторони і не більше як на п'ятнадцять днів (частина третя цієї статті ГПК); якщо таке продовження здійснюється два і більше разів, сукупна його тривалість також не може перевищувати п'ятнадцяти днів (п. 3.8 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011 року № 18 "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції"), проте ухвалою господарського суду Дніпропетровської області від 12.04.2016 року за клопотанням позивача розгляд справи вже продовжувався на 15 днів до 29.05.2016 року включно.
На підставі викладеного, керуючись п. 5 частини першої ст. 81, ст. 86 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -
Позов товариства з обмеженою відповідальністю "Керамет-Харків" залишити без розгляду.
Після усунення обставин, що зумовили залишення позову без розгляду, позивач має право знову звернутися з ним до господарського суду в загальному порядку.
Суддя ОСОБА_2