11 травня 2016 року Справа № 904/8282/15
Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:
Коробенка Г.П.- головуючого (доповідач),
Мачульського Г.М., Сибіги О.М.,
розглянувши матеріали касаційної скарги Фізичної особи-підприємця ОСОБА_4
на постановуДніпропетровського апеляційного господарського суду від 25.02.2016
у справі№904/8282/15 Господарського суду Дніпропетровської області
за позовомПублічного акціонерного товариства "Криворізький залізорудний комбінат"
доФізичної особи-підприємця ОСОБА_4
простягнення 12069 грн. 33 коп.
за участю представників:
позивача: ОСОБА_5 (представник за дов. від 01.11.2015 № 53-02/13),
відповідача: не з'явився
ПАТ "Криворізький залізорудний комбінат" звернулось до Господарського суду Дніпропетровської області з позовом до ФОП ОСОБА_4 про 12 069, 33 грн., з яких 6693, 61 грн. - основний борг, 4993, 43 грн. - інфляційні, 382, 29 грн. - 3% річних.
Позовні вимоги мотивовані неналежним невиконанням відповідачем умов договору оренди нерухомого майна №801 від 07.07.2011, щодо сплати орендних платежів, з посиланням на норми права.
Рішенням Господарського суду Дніпропетровської області від 16.11.2015 у справі № 904/8282/15 у задоволенні позову відмовлено. Судове рішення мотивоване тим, що неможливо стягнути орендну плату за користування об'єктом оренди, який було знищено внаслідок пожежі, у зв'язку з припиненням дії договору оренди.
Постановою Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 25.02.2016 апеляційну скаргу ПАТ "Криворізький залізорудний комбінат" задоволено, рішення господарського суду Дніпропетровської області від 16.11.2015 року у даній справі скасовано та прийнято нове рішення, яким позовні вимоги задоволено. Постанова суду апеляційної інстанції мотивована обгрунтованістю позовних вимог з посиланням на норми права.
Не погоджуючись з прийнятою постановою у даній справі, ФОП ОСОБА_4 звернувся до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою, в якій просить її скасувати, а рішення суду першої інстанції залишити в силі, мотивуючи касаційну скаргу доводами про порушення судом апеляційної інстанції норм матеріального та процесуального права, а саме ст. 762 ЦК України, ст. 291 ГК України, ст. 42 ГПК України. Зокрема, як зазначається скаржником, судом апеляційної інстанції залишено поза увагою та не надано належної оцінки доводам відповідача щодо неможливості використання ним орендованого майна, яке було знищено внаслідок пожежі; не надано оцінки наявному в матеріалах справи листу відповідача направленого в порядку ч.6 ст. 762 ЦК України, на адресу орендодавця, про звільнення його від орендної плати у зв'язку з неможливістю використання ним орендованого майна.
У відзиві ПАТ "Криворізький залізорудний комбінат" просить в задоволенні касаційної скарги відмовити, а постанову суду апеляційної інстанції залишити без змін.
Колегія суддів, приймаючи до уваги межі перегляду справи в касаційній інстанції, проаналізувавши на підставі фактичних обставин справи застосування норм матеріального та процесуального права при винесенні оспорюваного судового акту, знаходить необхідним в задоволенні касаційної скарги відмовити, враховуючи наступне.
Як вбачається з матеріалів справи, між ПАТ "Криворізький залізорудний комбінат" (орендодавець) та ФОП ОСОБА_4 (орендар) було укладено договір оренди нерухомого майна від 07.07.2011 № 801 (далі - договір), відповідно до умов якого орендодавець передає, а орендар приймає в строкове платне користування нерухоме майно (надалі орендоване майно): приміщення у будівлі (інв. № 1170) площею 150 кв.м., розміщеній за адресою: АДРЕСА_1, що являється власністю орендодавця.
Майно передається в оренду з метою розташування майстерні по ремонту м'яких меблів. Використання орендованого майна не за призначенням забороняється (п. 1.3. договору).
Договір діє з 01.07.2011 року до 30.06.2012 року включно (п.3.1 договору).
Згідно п. 4.1 договору розмір плати за користування майном (орендна плата) складає 900 грн. на місяць, в тому числі ПДВ 150 грн.. Плата за користування земельною ділянкою складає 56,23 грн. на місяць, в тому числі ПДВ 9,37 грн. Нарахування ПДВ здійснюється згідно чинного законодавства.
Орендар здійснює оплату орендної плати та плати за користування земельною ділянкою не пізніше 5 числа поточного місяця шляхом 100% попередньої оплати. Плата за перший місяць оренди здійснюється орендарем протягом трьох банківських днів з дати підписання акту прийому-передачі. Остаточний розрахунок орендар здійснює не пізніше 15 числа наступного місяця на підставі виставленого орендодавцем рахунку (п. 4.2. договору).
Підставою, яка підтверджує виконання орендодавцем всіх послуг, пов'язаних з об'єктом оренди, є виставлені рахунки на їх оплату (п.4.8. договору).
Відповідно до ст.ст. 525, 526, 629 ЦК України та ст. 193 ГК України, договір є обов'язковим для виконання сторонами, а зобов'язання мають виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства.
Відповідно до ст. 759 ЦК України за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов'язується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк.
Судом встановлено, що на виконання умов укладеного договору орендодавець передав, а орендар прийняв у строкове платне користування об'єкт оренди, а саме: нежитлове приміщення площею 150 кв.м., яке знаходиться за адресою: АДРЕСА_1, про що сторонами було складено акт приймання-передачі основних засобів від 15.07.2011.
Рішенням Господарського суду Дніпропетровської області від 22.07.2013 у справі № 904/4917/13, яке набрало законної сили, позов ПАТ "Криворізький залізорудний комбінат" задоволено у повному обсязі, а саме: з ФОП ОСОБА_4 на користь ПАТ "Криворізький залізорудний комбінат" було стягнуто 16098 грн. 73 коп. основного боргу (заборгованості за договором оренди нерухомого майна від 07.07.2011 № 801), 10428, 66 грн. неустойки, 373, 86 грн. 3% річних, 1720, 50 грн. судового збору
Як зазначено у рішенні суду від 22.07.2013 у справі №904/4917/13: "03.02.2012 приблизно о 06 год. 55 хв. в нежитловій будівлі по вул. Рубльова, 4, яка здавалася відповідачу в оренду, сталася пожежа. Згідно висновків Криворізького міськрайонного відділу ГУ Держтехногенбезпеки у Дніпропетровської області (лист від 31.05.2012 №7/11/3218-5) та ГУ Держтехногенбезпеки у Дніпропетровській області (лист від 31.05.2012 № 7/3/2479) ймовірними причинами пожежі є порушення п. 5.2.13 Правил пожежної безпеки в Україні, зареєстрованих в Міністерстві юстиції України 04.11.2004 № 1410/10009, щодо заборони застосування пічного опалення у приміщеннях категорії за вибухопожежною та пожежною небезпекою А, Б, В. Згідно технічних характеристик об'єкта оренди, визначених актами приймання-передачі до договорів оренди, у нежитловій будівлі по вул. Рубльова,4 пічного опалення не було, а отже воно було встановлено орендарем самовільно під час користування орендованим майном".
03.02.2014 в процесі виконання вказаного рішення господарського суду Дніпропетровської області від 22.07.2013 між позивачем та відповідачем було укладено мирову угоду, яка затверджена ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 14.04.2014 у справі № 904/4917/13, у порядку встановленому ст. 121 ГПК України.
Згідно п.п. 1.2., 1.3. п. 1 мирової угоди відповідач зобов'язаний повернути позивачу з оренди за актом приймання-передачі пошкоджене орендоване майно (а саме: приміщення у нежитловій будівлі (інв. № 1170), площею 150 кв.м, що розташоване за адресою: АДРЕСА_1, у строк до 10.02.2014. Відповідач зобов'язався сплатити позивачу заборгованість за договором оренди нерухомого майна від 07.07.2011 № 801 у справі № 904/4917/13 в сумі 12463, 95 грн., у тому числі: - заборгованість по орендній платі (основний борг) за період січень - червень 2012 року за договором оренди нерухомого майна від 07.07.2011 № 801 в сумі 5688, 45 грн.;- грошову компенсацію у розмірі балансової (залишкової) вартості орендованого майна в сумі 5055 грн.;- судовий збір в сумі 1720, 50 грн.
Підпунктом 3.2. п. 3 мирової угоди передбачено, що позивач, за умови виконання відповідачем підпунктів 1.1.-1.2. пункту 1 цієї мирової угоди, зобов'язується відмовитися від примусового виконання рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 22.07.2013 у справі №904/4917/13 в частині стягнення з відповідача заборгованості по орендній платі за договором оренди нерухомого майна від 07.07.2011 № 801 за липень 2012 року - травень 2013 року в сумі 10410, 28 грн., неустойки за невиконання обов'язків у відношенні повернення орендованого майна після припинення договору в сумі 10428, 66 грн., а також 3% річних в сумі 373, 86 грн.
На виконання вищезазначених умов мирової угоди від 03.02.2014, 10.02.2014 ФОП ОСОБА_4, за актом приймання-передачі було повернуто ПАТ "Криворізький залізорудний комбінат" з оренди пошкоджене внаслідок пожежі орендоване майно, з урахуванням чого нарахування позивачем орендної плати, відповідно п. 4.9. договору оренди, було продовжено.
Виставлені відповідачу рахунки за червень - грудень 2013 року на загальну суму 6693, 61 грн. залишилися несплаченими, стягнення якої з відповідача і є предметом спору у даній справі.
Згідно ч.1 ст. 286 ГК України, орендна плата - це фіксований платіж, який орендар сплачує орендодавцю незалежно від наслідків своєї господарської діяльності. Розмір орендної плати може бути змінений за погодженням сторін, а також в інших випадках, передбачених законодавством.
Згідно ч. 1, 5 ст. 762 ЦК України за користування майном з наймача справляється плата, розмір якої встановлюється договором найму. Плата за користування майном вноситься щомісячно, якщо інше не встановлено договором.
Згідно з ч. 2 ст. 291 ГК України, договір оренди припиняється у разі: закінчення строку, на який його було укладено; викупу (приватизації) об'єкта оренди; ліквідації суб'єкта господарювання - орендаря; загибелі (знищення) об'єкта оренди.
Згідно з ч. 1 ст. 785 ЦК України у разі припинення договору найму наймач зобов'язаний негайно повернути наймодавцеві річ у стані, в якому вона була одержана, з урахуванням нормального зносу, або у стані, який було обумовлено в договорі.
Повернення наймачем предмета договору найму оформляється відповідним документом (актом), який підписується сторонами договору. З цього моменту договір найму припиняється (ч. 2 ст. 795 ЦК України).
Пунктом 6.1.12 договору оренди передбачено, що протягом 3-х (трьох) календарних днів після припинення цього договору орендар зобов'язується повернути орендоване майно по акту приймання-передачі.
Відповідно до п.7.1 договору майно вважається переданим орендодавцю з моменту підписання сторонами акта приймання-передачі.
У відповідності до п.4.9 договору якщо орендар не повернув орендодавцю майно протягом 3 (трьох) днів після припинення дії договору згідно п.6.1.12 договору, нарахування орендної плати здійснюється до дати фактичної передачі майна по акту приймання-передачі.
Станом на дату припинення договору орендоване майно ФОП ОСОБА_4 з оренди позивачеві повернуто не було.
За таких обставин, а також враховуючи положення ст. 625 ЦК України, оскільки пошкоджене внаслідок пожежі орендоване майно фактично було повернуто відповідачем лише 10.02.2014, висновок господарського суду апеляційної інстанцій про наявність у позивача правових підстав для нарахування орендної плати згідно п.4.9 договору до моменту оформлення відповідного акту приймання-передачі та задоволення позову в повному обсязі, колегія суддів визнає правомірним.
При цьому, як правильно стверджує суд апеляційної інстанції, відповідач на підтвердження виконання зобов'язання за договором найму в судовому порядку був вправі вимагати прийняття від нього майна, яке було предметом договору, та отримання документа про таке прийняття, як підтвердження виконання нею зобов'язання відповідно до ст. 16, ч. 2 ст. 795 ЦК (постанова ВСУ від 20.03.2012 р. у справі N 3-19гс12), однак не зробив цього.
Посилання відповідача у касаційній скарзі на положення ч. 6 ст. 762 ЦК України, згідно якої наймач звільняється від плати за весь час, протягом якого майно не могло бути використане ним, колегія також вважає безпідставними, оскільки таке звільнення можливо лише за умови відсутності відповідальності ФОП ОСОБА_4 за обставини, через які використання орендованого майна стало неможливим, чого останнім в рамках даної справи не доведено.
Таким чином, наведене спростовує доводи касаційної скарги щодо порушення господарським судом апеляційної інстанції норм матеріального та процесуального права, які по суті зводяться до оспорювання висновку суду стосовно доведеності обставин справи та намагань заявника скарги надати перевагу його доказам над іншими, що суперечить вимогам статті 1117 ГПК України, а тому не можуть впливати на правильність та законність оскаржуваного судового акту.
Керуючись ст.ст. 1115, 1117, 1119 - 11111 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України
В задоволенні касаційної скарги відмовити.
Постанову Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 25.02.2016 у справі №904/8282/15 залишити без змін.
Головуючий суддя: Г.П. Коробенко
Судді: Г.М. Мачульський
О.М. Сибіга