31 березня 2016 року м. Київ
Колегія суддів Судової палати у кримінальних справах
Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ у складі:
головуючогосудді ОСОБА_1 ,
суддів:ОСОБА_2 , ОСОБА_3 ,
розглянувши касаційну скаргу захисника ОСОБА_4 в інтересах засудженого ОСОБА_5 на вирок Чернігівського районного суду Чернігівської області від 15 грудня 2015 року та ухвалу Апеляційного суду Чернігівської області від 04 лютого 2016 року у кримінальному провадженні № 12014270270000511,
у касаційній скарзі захисник порушує питання про перегляд вказаних судових рішень у касаційному порядку.
Відповідно до вимог ч. 2 ст. 427 КПК у касаційній скарзі зазначаються; обґрунтування вимог особи, яка подала касаційну скаргу, із зазначенням того, у чому полягає незаконність чи необґрунтованість судового рішення; вимоги особи, яка подає касаційну скаргу, до суду касаційної інстанції.
Згідно з положеннями ч. 1 ст. 438 КПК підставами для скасування або зміни судових рішень при розгляді справи в суді касаційної інстанції є: істотне порушення вимог кримінально процесуального закону; неправильне застосування закону України про кримінальну відповідальність; невідповідність призначеного покарання тяжкості кримінального правопорушення та особі засудженого.
Зі змісту касаційної скарги вбачається, що захисник оскаржує ухвалу апеляційного суду через істотні порушення вимог кримінального процесуального закону, а саме через невідповідність її вимогам ст. 419 КПК, оскільки судом апеляційної інстанції, на думку захисника, належним чином не перевірені доводи його апеляційної скарги
Разом з цим, захисник у касаційній скарзі не наводить відповідного обґрунтування щодо незаконності мотивів та висновків, наведених в ухвалі апеляційного суду на спростування цих доводів, а також не вказує, які порушення кримінального процесуального закону допущені судом апеляційної інстанції при перевірці вказаних доводів і яким чином ці порушення могли перешкодити чи перешкодили суду ухвалити законне та обґрунтоване рішення.
Крім того, вказуючи на неправильне застосування закону України про кримінальну відповідальність, захисник, також, конкретних доводів, з огляду на положення ст. 413 КПК, у касаційній скарзі не наводить.
Поряд з зазначеним, посилаючись на необхідність закриття кримінального провадження відносно ОСОБА_5 з підстав відсутності в його діях складів злочину, захисник відповідних доводів, які б узгоджувалися як з положеннями ст. ст. 433, 438 КПК, так і з вимогами ст. 440 КПК, не наводить. Крім того, вимога щодо скасування судових рішень та закриття кримінального провадження відносно ОСОБА_5 за ч. 1 ст. 122 КК не ґрунтуються на положеннях кримінального процесуального закону. Вироком суду першої інстанції, який залишений ухвалою апеляційного суду без зміни, за вказаною нормою закону ОСОБА_5 виправданий.
Згідно з ч. 1 ст. 429 КПК у разі подання касаційної скарги без додержання вимог, передбачених ст. 427 КПК, вона залишається без руху з наданням строку для усунення недоліків.
Ураховуючи наведене, касаційну скаргу слід залишити без руху та надати захиснику строк для усунення її недоліків.
Керуючись ч. 1 ст. 429 КПК, колегія суддів
Касаційну скаргу захисника ОСОБА_4 в інтересах засудженого ОСОБА_5 залишити без руху та надати захиснику для усунення вказаних недоліків десятиденний строк з дня отримання ухвали.
У разі, якщо недоліки, наведені в ухвалі суду, не будуть усунуті в установлений строк, касаційна скарга буде повернута особі, яка її подала.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Судді:
ОСОБА_1 ОСОБА_2 ОСОБА_3