Ухвала
іменем України 11 травня 2016 року м. Київ
Колегія суддів судової палати у кримінальних справах
Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ у складі:
головуючого ОСОБА_1 ,
суддів ОСОБА_2 , ОСОБА_3 ,
розглянувши касаційну скаргу засудженого ОСОБА_4 на вирок Автозаводського районного суду м. Кременчука Полтавської області від 10 грудня 2015 року та ухвалу Апеляційного суду Полтавської області від 6 квітня 2016 року у кримінальному провадженні, внесеному до ЄРДР за № 12015170090002111,
встановила:
вироком Автозаводського районного суду м. Кременчука Полтавської області від 10 грудня 2015 року
ОСОБА_4 ,
ІНФОРМАЦІЯ_1 ,
уродженця м. Кременчука, Полтавської області, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , проживаючого в кв. АДРЕСА_2 ,
засуджено за:
- ч. 2 ст. 146 КК України на 3 роки 6 місяців позбавлення волі;
- ч. 1 ст. 289 КК України на 3 роки позбавлення волі;
- ч. 2 ст. 289 КК України на 5 років позбавлення волі без конфіскації майна;
На підставі ч. 1 ст. 70 КК України шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим, ОСОБА_4 остаточно визначено покарання 5 років позбавлення волі без конфіскації майна.
Вирішені питання про судові витрати та речові докази у провадженні.
Ухвалою Апеляційного суду Полтавської області від 6 квітня 2016 року цей вирок суду першої інстанції залишено без зміни.
За вироком суду ОСОБА_4 визнаний винним у тому, що він 4 червня 2015 року приблизно о 22 годині, знаходячись біля кафе «Машенька» по вул. О.Дундича в м. Кременчуку, маючи умисел на незаконне позбавлення волі та викрадення людини, усвідомлюючи суспільно-небезпечний характер своїх дій, передбачаючи суспільно-небезпечні наслідки та бажаючи їх настання, вимагав у ОСОБА_5 надуманий борг у розмірі приблизно 140000 грн. Наніс декілька ударів в область голови потерпілому та заволодів його особистими речами, продовжуючи застосовувати фізичну силу, принижуючи честь та нехтуючи гідністю ОСОБА_5 , без його згоди, помістив його до салону автомобіля марки ВАЗ 2106 реєстраційний номер НОМЕР_1 для подальшого транспортування, тим самим позбавив ОСОБА_5 права вільно та безперешкодно переміщатися.
Після чого перевіз ОСОБА_5 до гаражного кооперативу «Автолюбитель 21», який знаходиться по вул. Аерофлоцькій, 1 м. Кременчука, до гаражу № НОМЕР_2 , що належить потерпілому, де продовжив наносити останньому тілесні ушкодження по різним частинам тіла при цьому вимагаючи сплати надуманого боргу. Далі, проти волі потерпілого із застосуванням фізичного насилля, помістив його до багажного відділення автомобіля марки «Опель» де возив останнього декілька годин.
5 червня 2015 року приблизно о 1 годині приїхав до гаражу, що належить потерпілому, де наніс йому декілька ударів по різним частинам тіла. Після чого, проти волі ОСОБА_5 , залишив його в приміщенні гаражу зачинивши ворота на замок, чим незаконно позбавив волі. Таким чином, потерпілий ОСОБА_5 незаконно був позбавлений волі, утримувався в тяжких для людини умовах до 13 години 05.06.2015 року.
Того ж дня, приблизно о 23 годині ОСОБА_4 знаходячись в районі кафе «Машенька» по вул. О. Дундича в м. Кременчуку Полтавської області, незаконно заволодів автомобілем ВАЗ 2106, реєстраційний номер НОМЕР_1 , а саме поїхав на ньому до автостоянки за адресою: Полтавська область м. Кременчук, вул. Гвардійська, 75а, чим завдав потерпілому ОСОБА_5 матеріальну шкоду на суму 21636, 18 грн.
5 червня 2015 року приблизно о 13 годині ОСОБА_4 знаходячись у гаражі № НОМЕР_2 гаражного кооперативу «Автолюбитель 21, повторно, реалізуючи злочинний умисел, спрямований на незаконне заволодіння транспортним засобом, а саме автомобілем ГАЗ 33021, реєстраційний номер НОМЕР_3 , який належить ОСОБА_6 та перебуває у користуванні ОСОБА_5 , погрожуючи останньому, отримав від нього інформацію, де знаходиться вказаний автомобіль. ОСОБА_4 разом з потерпілим направилися за адресою: АДРЕСА_1 , де знаходився автомобіль ГАЗ 33021. ОСОБА_4 завів двигун ключем запалення і разом з потерпілим, проти його волі, поїхав до автостоянки, що розташована за адресою: м. Кременчук, вул. Гвардійська, 75а, чим умисно, протиправно, вилучив транспортний засіб ГАЗ 33021, реєстраційний номер НОМЕР_3 у ОСОБА_5 , всупереч його волі, та спричинив потерпілому матеріальну шкоду на суму 44742 грн.
У касаційній скарзі засуджений ставить питання про зміну оскаржуваних судових рішень та призначення йому покарання із застосуванням ст. 75 КК України. Зазначає, що він вину визнав, щиро розкаявся, попросив вибачення у потерпілих, відшкодував шкоду у повному обсязі, а тому його виправлення та перевиховання можливе без ізоляції від суспільства.
Перевіривши доводи касаційної скарги та надані до неї копії судових рішень, колегія суддів не вбачає підстав для її задоволення.
Висновок суду про доведеність вини ОСОБА_4 у вчиненніінкримінованих кримінальних правопорушень та кваліфікація його дій за ч. 2 ст. 146, ч. 1 ст. 289, ч. 2 ст. 289 КК України засудженим у касаційному порядку не оспорюються.
Що стосується призначеного ОСОБА_4 покарання, то колегія суддів дійшла наступного висновку.
Відповідно до вимог ст. 65 КК України, суд при призначенні покарання повинен урахувати ступінь тяжкості вчиненого злочину, особу винного та обставини, що обтяжують та пом'якшують покарання, а згідно з ч. 2 ст. 50 КК України покарання має на меті не тільки кару, а й виправлення засудженого.
Особі, яка вчинила злочин, має бути призначене покарання, необхідне й достатнє для її виправлення та попередження нових злочинів.
З доданих копій судових рішень убачається, що вказані вимоги закону при призначенні покарання ОСОБА_4 судом дотримані.
Суд урахував ступінь тяжкості вчинених засудженим правопорушень, усі обставини справи, дані про особу винного, який задовільно характеризується за місцем проживання, офіційно не працює, раніше не судимий в силу ст. 89 КК України, на обліку лікаря психіатра не перебуває, на профілактичному обліку в Кременчуцькому наркологічному диспансері перебував з 2011 по 2013 рік, у лютому 2013 року лікувався анонімно.
Обґрунтовано визнано судом та взято до уваги обставини, що пом'якшують покарання - щире каяття, добровільне відшкодування завданої потерпілим шкодита не встановлено таких, що його обтяжують.
З урахуванням всіх обставин справи, в тому числі і тих, на які посилається засуджений у скарзі, суд призначив ОСОБА_4 покарання, у межах санкцій статей обвинувачення, навів у вироку переконливі підстави такого рішення, зазначивши, що за таких обставин буде досягнута мета покарання.
Рішення про призначення ОСОБА_4 покарання у виді позбавлення волі належним чином умотивовано, воно є справедливим, необхідним і достатнім для виправлення засудженого та попередження нових правопорушень. Підстав для застосування ст. 75 КК України колегія суддів не вбачає.
Доводи апеляцій, в тому числі і захисника засудженого щодо суворості призначеного покарання, належно перевірені апеляційною інстанцією, на них надано вмотивовані відповіді, ухвала суду відповідає вимогам ст. 419 КПК України.
Колегія суддів погоджується, що призначене ОСОБА_4 покарання є справедливим, сприятиме його виправленню і перевихованню, попередженню вчинення ним нових злочинів.
Даних, які б свідчили, що у провадженні неправильно застосовано закон України про кримінальну відповідальність, колегією суддів не встановлено.
Враховуючи наведене, суд касаційної інстанції не вбачає підстав для задоволення касаційної скарги засудженого та вважає, що у відкритті провадження за його касаційною скаргою на підставі п. 2 ч. 2 ст. 428 КПК України слід відмовити.
Керуючись п. 2 ч. 2 ст. 428 КПК України, колегія суддів
Відмовити у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою засудженого ОСОБА_4 на вирок Автозаводського районного суду м. Кременчука Полтавської області від 10 грудня 2015 року та ухвалу Апеляційного суду Полтавської області від 6 квітня 2016 року.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Судді:
ОСОБА_1 ОСОБА_2 ОСОБА_3