Ухвала
13 квітня 2016 рокум. Київ
Колегія суддів судової палати у цивільних справах Вищого
спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і
кримінальних справ у складі
суддів: Гончара В.П., Остапчука Д.О., Попович О.В.,
розглянувши в попередньому судовому засіданні справу за позовом ОСОБА_1 до приватного акціонерного товариства «Лізинг інформаційних технологій» про зобов'язання вчинити певні дії, стягнення невиплаченої заробітної плати, компенсаційних виплат, середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні та вихідної допомоги, за касаційною скаргою ОСОБА_2, який діє від імені приватного акціонерного товариства «Лізинг інформаційних технологій», на рішення апеляційного суду м. Києва від 18 листопада 2015 року,
У вересні 2014 року ОСОБА_1 звернувся до суду з указаним позовом.
Зазначав, що перебував у трудових відносинах з приватним акціонерним товариством «Лізинг інформаційних технологій» (далі - ПрАТ «Лізинг інформаційних технологій»).
Згідно із наказом виконуючого обов'язки генерального директора ПрАТ «Лізинг інформаційних технологій» від 08 грудня 2014 року № 1.2.435 ОСОБА_1 звільнено з посади директора фінансів ПрАТ «Лізинг інформаційних технологій» за прогул без поважних причин з підстав передбачених п. 4 ст. 40 КЗпП України з 10 червня 2014 року.
На підставі викладеного позивач просив суд визнати неправомірним його звільнення з роботи за прогул без поважних причин у відповідності до положень п. 4 ст. 40 КЗпП України, зобов'язати відповідача повернути трудову книжку, стягнути суму невиплаченої заробітної плати з урахуванням компенсаційних виплат за несвоєчасну виплату заробітної плати у розмірі 1 000 грн, компенсацію за невикористану відпустку у розмірі 2 383 грн 22 коп, середній заробіток за весь час затримки розрахунку при звільненні у розмірі 12 000 грн, та вихідну допомогу у розмірі 6 000 грн.
Рішенням Оболонського районного суду м. Києва від 22 червня 2015 року у позові відмовлено.
Рішенням апеляційного суду м. Києва від 18 листопада 2015 року, рішення Оболонського районного суду м. Києва від 22 червня 2015 року скасовано, позов задоволено частково.
Визнано незаконним звільнення ОСОБА_1 на підставі наказу № 1.2.435 від 08 грудня 2014 року за прогул без поважних причин у відповідності до вимог п. 4 ст.40 КЗпП України.
Визнано ОСОБА_1 звільненим з ПрАТ «Лізинг Інформаційних технологій» з 10 червня 2014 року за власним бажанням на підставі вимог ч.1 ст. 38 КЗпП України.
У касаційній скарзі ОСОБА_2, який діє від імені ПрАТ «Лізинг інформаційних технологій», посилаючись на неправильне застосування судом норм матеріального права та порушенням процесуального права, просить скасувати рішення апеляційного суду, залишити в силі рішення суду першої інстанції.
Згідно з частиною 2 статті 324 ЦПК України підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального чи порушення норм процесуального права.
Оскільки наведені у касаційній скарзі доводи дають підстави для висновку, щодо необхідності перевірки правильності застосування судом норм матеріального права та порушення норм процесуального права в судовому порядку, колегія суддів вважає за необхідне призначити справу до судового розгляду.
Керуючись ч. 5 ст. 332 ЦПК України, колегія суддів судової палати у цивільних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ
ухвалила:
Справу за позовом ОСОБА_1 до приватного акціонерного товариства «Лізинг інформаційних технологій» про зобов'язання вчинити певні дії, стягнення невиплаченої заробітної плати, компенсаційних виплат, середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні та вихідної допомоги, за касаційною скаргою ОСОБА_2, який діє від імені приватного акціонерного товариства «Лізинг інформаційних технологій», на рішення апеляційного суду м. Києва від 18 листопада 2015 року, призначити до судового розгляду.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Судді: В.П. Гончар
Д.О.Остапчук
О.В. Попович