ухвала
іменем україни
27 квітня 2016 року м. Київ
Колегія суддів судової палати у цивільних справах
Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ у складі:
головуючого суддів: Гвоздика П.О., Завгородньої І.М., Попович О.В., Іваненко Ю.Г., Ситнік О.М.,
за участю прокурора,
розглянувши в судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_6 до ОСОБА_7, третя особа - Служба у справах дітей Куп'янської міської ради Харківської області, про позбавлення батьківських прав, за касаційною скаргою ОСОБА_6 на рішення апеляційного суду Харківської області від 14 вересня 2015 року,
У березні 2015 року ОСОБА_6 звернулася до суду з позовом, свої вимоги мотивуючи тим, що вона з позивачем перебували у зареєстрованому шлюбі, який був розірваний у 2006 році, але ще до розірвання шлюбу вони припинили сімейні відносини.
З 2006 року відповідач припинив спілкуватися з їхнім сином ОСОБА_8, ІНФОРМАЦІЯ_1, та брати участь у його вихованні та утриманні, не цікавиться його життям, не відвідував дитсадок, батьківські збори, не вітав дитину зі святами та днями народженнями, у школі № 6, де навчається ОСОБА_5, батька ніколи не бачили, про що свідчить характеристика.
Син ОСОБА_8 проживає разом з позивачем, знаходиться на її утриманні та вихованні. Згідно з розрахунком державного виконавця станом на 01 березня 2015 року заборгованість ОСОБА_7 за аліментами складає 46 920,74 грн.
Вважає, що батько дитини ухиляється від виконання своїх батьківських обов'язків щодо свого сина ОСОБА_8, ІНФОРМАЦІЯ_2, в інтересах неповнолітнього сина звернулася до суду з даним позовом та просила позбавити батьківських прав відповідача щодо його сина ОСОБА_9, ІНФОРМАЦІЯ_2.
Заочним рішенням Куп'янського міськрайонного суду Харківської області від 30 квітня 2015 року позов задоволено.
Позбавлено ОСОБА_7, ІНФОРМАЦІЯ_3 уродженця сел. Ківшарівка Харківської області батьківських прав відносно його сина ОСОБА_10, ІНФОРМАЦІЯ_2.
Рішенням апеляційного суду Харківської області від 14 вересня 2015 року заочне рішення Куп'янського міськрайонного суду Харківської області від 30 квітня 2015 року скасовано та ухвалено нове рішення. У позові ОСОБА_6 про позбавлення батьківських прав відмовлено.
У касаційній скарзі ОСОБА_6 просить скасувати рішення апеляційного суду Харківської області від 14 вересня 2015 року, залишити в силі рішення суду першої інстанції, посилаючись на неправильне застосування норм матеріального права та порушення судом норм процесуального права.
Заслухавши доповідь судді Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ, пояснення прокурора, дослідивши матеріали цивільної справи, перевіривши доводи касаційної скарги, колегія суддів судової палати у цивільних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ вважає, що касаційну скаргу слід відхилити, виходячи з наступного.
Згідно із ч. 2 ст. 324 ЦПК України підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.
Відповідно до ч. 1 ст. 335 ЦПК України під час розгляду справи в касаційному порядку суд перевіряє в межах касаційної скарги правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.
Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з того, що відповідач, маючи всі необхідні умови для реалізації свого права і виконання обов'язку щодо належного виховання дитини, без поважних причин ухиляється від їх виконання, свідомо нехтує ними, ОСОБА_7 не спілкується і не цікавиться життям сина, його розвитком, матеріально не підтримує його. Докази про бажання відповідача займатися вихованням дитини або вчинення будь-яких дій, які б свідчили про намір змінити обставини свого життя та вчинити дії, спрямовані на виховання дитини, матеріали справи не містять.
Відповідно до висновку Служби у справах дітей Куп'янської міської ради від 07 квітня 2015 року № 249 ОСОБА_7 самоусунувся від виховання свого малолітнього сина ОСОБА_8. За час проживання окремо батько жодного разу не приїздив до дитини, не спілкувався з ним ні в телефонному режимі, ні в листуванні. Враховуючи вік дитини, не цікавився здоров'ям сина, не допомагав йому матеріально, не брав часті у його оздоровленні під час літнього періоду. Вихованням дитини займається його мати ОСОБА_6, яка для виховання та повноцінного розвитку створила всі необхідні умови. Будь-яких перешкод для виконання ОСОБА_7 своїх батьківських обов'язків ОСОБА_6 не чинила. На підставі цього служба у справах дітей прийшла до висновку, що позбавлення відповідача батьківських прав стосовно його сина ОСОБА_8 відповідає інтересам дитини.
Скасовуючи рішення суду першої інстанції та ухвалюючи нове рішення про відмову в задоволенні позову, апеляційний суд виходив з того, що позбавлення батьківських прав є крайнім заходом, та суд може у виняткових випадках при доведеності винної поведінки когось із батьків або їх обох з урахуванням її характеру, особи батька і матері, а також інших конкретних обставин справи відмовити в задоволенні позову про позбавлення цих прав, попередивши відповідача про необхідність змінити ставлення до виховання дитини (дітей) і поклавши на органи опіки та піклування контроль за виконанням ним батьківських обов'язків.
Відповідач не в повній мірі виконує свої обов'язки по вихованню дитини, має заборгованість за аліментами, однак доказів про винесення відповідачу попередження Службою у справах дітей Куп'янської міської ради про недопустимість ухилення від виконання його батьківських обов'язків позивачем не надано.
ОСОБА_7 не було залучено до розгляду питання службою у справах дітей щодо позбавлення його батьківських прав, а також ОСОБА_7 регулярно сплачує аліменти на користь сина ОСОБА_10, що підтверджується квитанціями, хоча і має заборгованість.
Як встановлено судами попередніх інстанцій, ОСОБА_7 та ОСОБА_11 перебували у зареєстрованому шлюбі, який розірвано 15 серпня 2006 року.
Під час перебування у шлюбі у них народився син ОСОБА_10, ІНФОРМАЦІЯ_2.
Заборгованість ОСОБА_7 зі сплати аліментів за виконавчим листом від 26 серпня 2005 року № 2-2303 Куп'янського міськрайонного суду Харківської області за період з 01 липня 2013 року по 01 березня 2015 року складає 46 920,74 грн, та за вказаний період сплачено аліментів у сумі 1 тис. грн.
Неповнолітній ОСОБА_10 проживає разом з матір'ю, якою створено всі необхідні умови для повноцінного розвитку та виховання дитини, що підтверджується довідкою ЖКП-1 Куп'янської міської ради Харківської області від 26 лютого 2015 року № 4646, актом обстеження умов проживання.
ОСОБА_10 навчається у 4 класі Куп'янської ЗОШІ-ІІІ ступенів № 6. згідно з характеристикою батька учня класний керівник не знає, за час навчання ОСОБА_10 у школі його батько не цікавився успіхами, справами сина, не спілкувався з дитиною, батьківські збори не відвідував.
Касаційна скарга не містить обґрунтованих доводів на спростування вказаного висновку суду апеляційної інстанції, а висновки суду є обґрунтованими та узгоджуються з матеріалами справи, при встановленні зазначених фактів судом не було порушено норм цивільного процесуального законодавства й правильно застосовано норми матеріального права.
Відповідно до ч. 1 ст. 337 ЦПК України суд касаційної інстанції відхиляє касаційну скаргу, якщо визнає, що рішення ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Керуючись ст. 337 ЦПК України, колегія суддів судової палати у цивільних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ
Касаційну скаргу ОСОБА_6 відхилити.
Рішення апеляційного суду Харківської області від 14 вересня 2015 року залишити без змін.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Головуючий0Головуючий0 Головуючий П.О. Гвоздик
Судді: І.М. Завгородня Ю.Г. Іваненко О.В. Попович О.М. Ситнік