11 травня 2016 року м. Київ
Колегія суддів Судової палати у цивільних справах
Верховного Суду України в складі:
Романюка Я.М., Гуменюка В.І., Охрімчук Л.І.,
розглянувши заяву ОСОБА_4 про перегляд ухвали Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 8 лютого 2016 року в справі за позовом ОСОБА_4 до публічного акціонерного товариства комерційний банк «Надра» про визнання кредитного договору недійсним та стягнення сплачених за договором коштів,
встановила:
Рішенням Шевченківського районного суду м. Києва від 26 червня 2015 року, залишеним без змін ухвалою апеляційного суду м. Києва від 25 листопада 2015 року, у задоволенні позову відмовлено.
Ухвалою Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 8 лютого 2016 року касаційну скаргу ОСОБА_4 відхилено, рішення суду першої інстанції та ухвалу апеляційного суду залишено без змін.
ОСОБА_4 звернулася до Верховного Суду України із заявою про перегляд ухвали Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 8 лютого 2016 року з передбаченої пунктом 1 частини першої статті 355 ЦПК України підстави неоднакового застосування судом касаційної інстанції норм матеріального права, а саме частини 1 статті 215 ЦК України.
На обґрунтування підстави перегляду вказаних судових рішень, передбаченої пунктом 1 частини першої статті 355 ЦПК України, заявниця посилається на ухвалу Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 22 жовтня 2014 року, в якій, на її думку, по-іншому, ніж в оскаржуваному рішенні, застосовано вказана норма матеріального права.
Перевіривши доводи заяви, колегія суддів Судової палати у цивільних справах Верховного Суду України дійшла висновку про те, що у допуску справи до провадження необхідно відмовити.
Відмовляючи у позові про визнання кредитного договору недійсним та стягнення сплачених за договором коштів, суд першої інстанції, з висновками якого погодились суди апеляційної та касаційної інстанцій, виходив із недоведеності обставин щодо невідповідності кредитного договору вимогам статей 626, 627, 638 ЦК України та ч. ч. 2, 4 статті 11, статей 18, 19 Закону України «Про захист прав споживачів», оскільки оспорюваний правочин укладений між сторонами за їх взаємною згодою та у відповідності до вимог чинного законодавства; при його укладенні між сторонами досягнуто згоди щодо всіх істотних його умов, про що свідчать підписи сторін у кредитному договорі, при цьому позивач не скористалася своїм правом на відкликання згоди на укладення договору про надання споживчого кредиту відповідно до частини 6 статті 11 Закону.
У наданій для порівняння ухвалі Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 22 жовтня 2014 року касаційний суд, залишивши без змін рішення апеляційного суду, погодився з його висновками про те, що умови кредитного договору є несправедливими в цілому, суперечать принципу добросовісності, що є наслідком істотного дисбалансу договірних прав і обов'язків на погіршення становища споживача, що є підставою для визнання такого договору недійсним та, відповідно як наслідок, визнання недійсними договору поруки та договору іпотеки, оскільки ці договори є похідними від головного.
Порівняння вищенаведеного судового рішення із судовим рішенням, про перегляд якого подано заяву, не дає підстав для висновку про те, що суд касаційної інстанції при розгляді двох чи більше справ за тотожних предмета спору, підстав позову та за аналогічних обставин і однакового регулювання нормами матеріального права спірних правовідносин дійшов протилежних висновків щодо заявлених позовних вимог.
Керуючись статтею 360 ЦПК України, колегія суддів Судової палати у цивільних справах Верховного Суду України
У допуску до провадження Верховного Суду України справи за позовом ОСОБА_4 до публічного акціонерного товариства комерційний банк «Надра» про визнання кредитного договору недійсним та стягнення сплачених за договором коштів за заявою ОСОБА_4 про перегляд ухвали Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 8 лютого 2016 року відмовити.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Судді: Я.М. Романюк
В.І. Гуменюк
Л.І. Охрімчук