10 травня 2016 року м. Київ
Колегія суддів Судової палати у цивільних справах
Верховного Суду України в складі:
Охрімчук Л.І.,
Гуменюка В.І.,
Лященко Н.П.,
розглянувши заяву ОСОБА_4 про перегляд Верховним Судом України ухвали колегії суддів судової палати у цивільних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 28 квітня 2015 року, клопотання про поновлення строку подання зави про перегляд судових рішень у справі за позовом ОСОБА_5 до міського відділу державної виконавчої служби Ужгородського міськрайонного управління юстиції, приватного підприємства «Нива-В.Ш.», третя особа - ОСОБА_4, про визнання прилюдних торгів недійсними,
Ужгородський міськрайонний суд Закарпатської області рішенням від 26 листопада 2014 року в задоволенні позовних вимог ОСОБА_5 відмовив.
Апеляційний суд Закарпатської області 27 лютого 2015 року скасував рішення суду першої інстанції та ухвалив нове рішення, яким позовні вимоги ОСОБА_5 задовольнив, ухвалив визнати недійсними прилюдні торги від 14 квітня 2014 року щодо реалізації квартири АДРЕСА_1 та протокол проведення прилюдних торгів з реалізації арештованого нерухомого майна від 14 квітня 2014 року.
Вищий спеціалізований суд України з розгляду цивільних і кримінальних справ ухвалою від 28 квітня 2015 року відмовив у відкритті касаційного провадження у вказаній справі за касаційною скаргою ОСОБА_4 на підставі пункту 5 частини четвертої статті 328 Цивільного процесуального кодексу України (далі - ЦПК України).
1 квітня 2016 року ОСОБА_4 звернувся до Верховного Суду України із заявою про перегляд ухвали Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 28 квітня 2015 року з передбачених пунктами 1, 4 частини першої статті 355 ЦПК України підстав: неоднакового застосування судами касаційної інстанції норм матеріального права, а саме статей 16, 203, 215 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) та статті 12 Закону України «Про виконавче провадження»; невідповідності судового рішення суду касаційної інстанції викладеному у постанові Верховного Суду України висновку щодо застосування у подібних правовідносинах норм матеріального права.
Обґрунтовуючи підставу подання заяви про перегляд зазначеного судового рішення, передбачену пунктом 1 частини першої статті 355 ЦПК України, заявник посилається на ухвали Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 25 травня 2011 року і 8 лютого 2012 року, в яких, на його думку, по-іншому застосовано вказані норми матеріального права.
На підтвердження підстави перегляду вищевказаного судового рішення, передбаченої пунктом 4 частини першої статті 355 ЦПК України, заявник посилається на постанову Верховного Суду України від 24 жовтня 2012 року.
Водночас заявник просить поновити строк подання зазначеної заяви, посилаючись на поважну причину його пропуску, а саме перебування його на військовій службі у Збройних силах України.
Обговоривши вказане клопотання, колегія суддів Судової палати у цивільних справах Верховного Суду України дійшла висновку, що воно підлягає задоволенню, оскільки причина пропуску подання заяви є поважною.
Перевіривши наведені в заяві доводи, колегія суддів Судової палати у цивільних справах Верховного Суду України дійшла висновку про те, що в допуску справи до провадження необхідно відмовити з огляду на таке.
За положеннями пунктів 1, 4 частини першої статті 355 ЦПК України підставами для подання заяви про перегляд судових рішень у цивільних справах є: неоднакове застосування судом (судами) касаційної інстанції одних і тих самих норм матеріального права, що спричинило ухвалення різних за змістом судових рішень у подібних правовідносинах; невідповідність судового рішення суду касаційної інстанції, про перегляд якого подано заяву, викладеному у постанові Верховного Суду України висновку щодо застосування у подібних правовідносинах норм матеріального права.
При цьому під судовими рішеннями у подібних правовідносинах слід розуміти такі рішення, де тотожними є предмети спору, підстави позову, зміст позовних вимог та встановлені судом фактичні обставини справи, а також наявне однакове матеріально-правове регулювання спірних правовідносин.
Постановляючи ухвалу від 28 квітня 2015 року, касаційний суд, відмовивши у відкритті касаційного провадження, погодився з висновком суду апеляційної інстанції про задоволення позовних вимог з огляду на те, що відчуження спірного нерухомого майна з прилюдних торгів відбулося після спливу шестимісячного строку з моменту підписання звіту про оцінку майна, що є порушенням вимог частини п'ятої статті 58 Закону України «Про виконавче провадження» і пунктів 3.2, 3.4 Тимчасового положення про порядок проведення прилюдних торгів з реалізації арештованого нерухомого майна, затвердженого наказом Міністерства юстиції України від 27 жовтня 1999 року № 68/5.
Разом з тим в ухвалах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ, наданих заявником для порівняння, містяться такі висновки:
- в ухвалі від 25 травня 2011 року касаційний суд, залишивши в силі рішення суду першої інстанції, погодився з його висновком про наявність правових підстав для визнання недійсними прилюдних торгів, оскільки на час їх проведення термін дії експертної оцінки закінчився, а тому ці торги проведено з порушенням частин третьої, четвертої статті 57 Закону України «Про виконавче провадження», положень Закону України «Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні» та пункту 56 Національного стандарту № 1 «Загальні засади оцінки майна і майнових прав», затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 10 вересня 2003 року № 1440;
- в ухвалі від 8 лютого 2012 року касаційний суд, направивши справу на новий апеляційний розгляд, указав на необхідність перевірити обставини, на які позивач посилався в обґрунтування заявлених позовних вимог, та врахувати, що складання за результатами проведення прилюдних торгів акта про їх проведення є оформленням договірних відносин купівлі-продажу майна, а тому прилюдні торги можуть бути визнані недійсними за правилами, закріпленими Цивільним кодексом України, з підстав їх невідповідності вимогам цього Кодексу та актів цивільного законодавства.
Отже, порівняння наведених судових рішень із судовим рішенням, про перегляд якого подано заяву, не дає підстав для висновку про те, що суди касаційної інстанції під час розгляду двох чи більше справ з тотожними предметами спору, підставами позову та аналогічними обставинами й однаковим застосуванням норм матеріального права у спірних правовідносинах дійшли протилежних висновків щодо заявлених вимог.
Крім того, відсутні й підстави для перегляду ухвали Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 28 квітня 2015 року у зв'язку з її невідповідністю викладеному у постанові Верховного Суду України від 24 жовтня 2012 року висновку, оскільки судове рішення, про перегляд якого подано заяву, не суперечить зазначеному висновку.
Ураховуючи наведене, колегія суддів Судової палати у цивільних справах Верховного Суду України дійшла висновку про те, що в допуску справи до провадження Верховного Суду України необхідно відмовити.
Керуючись частиною четвертою статті 356, частиною другою статті 360 ЦПК України, колегія суддів Судової палати у цивільних справах Верховного Суду України
Клопотання ОСОБА_4 про поновлення строку подання заяви про перегляд судового рішення задовольнити.
Поновити ОСОБА_4 строк подання заяви про перегляд ухвали Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 28 квітня 2015 року.
У допуску до провадження Верховного Суду України справи за позовом ОСОБА_5 до міського відділу державної виконавчої служби Ужгородського міськрайонного управління юстиції, приватного підприємства «Нива-В.Ш.», третя особа - ОСОБА_4, про визнання прилюдних торгів недійсними за заявою ОСОБА_4 про перегляд Верховним Судом України ухвали колегії суддів судової палати у цивільних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 28 квітня 2015 року відмовити.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Судді Л.І. Охрімчук
В.І. Гуменюк
Н.П. Лященко