Справа № 136/335/16-ц
(ЗАОЧНЕ)
12 травня 2016 року м. Липовець
Липовецький районний суд Вінницької області в складі:
головуючого судді Стадника С.І.
при секретарі Шевчук Н.О.
розглянувши в відкритому судовому засіданні в залі суду м. Липовця цивільну справу за позовом Публічного акціонерного товариства Комерційний банк "ПриватБанк" до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором, -
Публічне акціонерне товариство Комерційний банк "ПриватБанк" (далі - ПАТ КБ "ПриватБанк", позивач, банк) звернулось до суду з позовом до ОСОБА_1 (далі - відповідач, позичальник) про стягнення заборгованості за кредитним договором. Позивач зазначив, що 15.08.2013 року між ПАТ КБ "ПриватБанк" і відповідачем було укладено кредитний договір № VILWRX2104053, за яким позичальник отримала строк на 12 місяців кредит в сумі 5 704,14 грн., зі сплатою відсотків за користування кредитом у розмірі 0,12 % на рік на суму залишку заборгованості за кредитом, а також щомісячної винагороди за надання фінансового інструменту у розмірі 171,12 грн. У зв'язку з невиконанням відповідачем своїх зобов'язань за договором, станом на 05.02.2016 року в неї перед банком утворилася заборгованість у розмірі 16 548,62 грн., з них: 5 704,14 грн. - заборгованість за кредитом; 3,14 грн. - заборгованість за процентами за користування кредитом; 1 711,20 грн. - заборгованість за комісією; 7 865,32 грн. - пеня за несвоєчасне виконання зобов'язання; 500 грн. - штраф (фіксована частина), 764,22 грн. - штраф (відсоткова складова), яку позивач просить стягнути на його користь із відповідача.
Представник позивача в судове засідання не з'явився, до суду надіслав заяву в якій вказав, що позовні вимоги підтримує в повному обсязі, просив їх задовольнити, а справу розглянути без його участі, у разі неявки відповідача дав свою згоду на ухвалення заочного рішення у справі.
Відповідач, будучи повідомленою у встановленому порядку про час і місце судового розгляду, в судове засідання не з'явилася, заяви про розгляд справи у її відсутність до суду не подала, про причини неявки не повідомив.
За таких обставин, на підставі ст. 224 ЦПК України суд ухвалює заочне рішення за відсутності відповідача на підставі наявних в справі доказів, оскільки позивач не заперечував проти такого вирішення справи, при цьому фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Дослідивши письмові докази, які містяться в матеріалах справи, суд встановив наступні обставини та відповідні їм правовідносини.
Відповідно до статті 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.
15.08.2013 року між ПАТ КБ "ПриватБанк" і ОСОБА_1 було укладено договір приєднання № VILWRX2104053, за умовами якого позивач надав відповідачу на строк 12 місяців кредит в сумі 5 704,14 грн., зі сплатою відсотків за користування кредитом у розмірі 0,12 % на рік на суму залишку заборгованості за кредитом, а також щомісячної винагороди за надання фінансового інструменту (комісія) у розмірі 171,12 грн.
Як вбачається зі змісту заяви ОСОБА_1 від 15.08.2013 року (а.с. 6, пункт 15), вказана заява разом з Умовами та ОСОБА_2 надання банківських послуг, а також Тарифами становить між нею і банком кредитно-заставний договір.
Згідно із частинами першою, другою статті 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).
Судом встановлено, що надані позивачем ОСОБА_3 та ОСОБА_2 банківського обслуговування не містять підпису позичальника, будь - яких доказів, які б підтверджували, що саме із цими Умовами і ОСОБА_2 ознайомлена відповідач підписуючи заяву, в матеріалах справи немає, а відтак їх не можна вважати складовою частиною укладеного між сторонами кредитного договору. Такий висновок узгоджується з правовою позицією висловленою Верховним Судом України під час розгляду справи № 6-16цс15.
Банк свої зобов'язання перед позичальником за кредитним договором виконав в повному обсязі, що підтверджується меморіальним ордером № 011В (а.с. 32), а також № ILFZOU2091 (а.с. 32 на звороті).
З матеріалів справи суд встановив, що ОСОБА_1 припинила виконувати щомісячні зобов'язання з погашення кредиту та процентів за користування кредитом, у зв'язку із чим, станом на 05.02.2016 року в неї виникла заборгованість, яка за розрахунками ПАТ КБ "ПриватБанк" становить 16 558,62 грн., з них: 5 704,14 грн. - заборгованість за кредитом; 3,14 грн. - заборгованість за процентами за користування кредитом; 1 711,20 грн. - заборгованість комісією за користування кредитом; 7 865,32 грн. - пеня за несвоєчасне виконання зобов'язання; 500 грн. - штраф (фіксована частина), 764,22 грн. - штраф (відсоткова складова).
Згідно ст. 629 ЦК України, договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Відповідно до ст. 509 ЦК України, зобов'язання - це правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.
Зі змісту ст. 526, 530 ЦК України слідує, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства. Якщо в зобов'язанні встановлено строк його виконання, то воно підлягає виконанню в цей строк.
Відповідно до ст. 610, 611 ЦК України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання) У разі порушення зобов'язання настають правові наслідки встановлені договором або законом, зокрема: зміна умов зобов'язання; сплата неустойки; відшкодування збитків та моральної шкоди.
Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом (ст. 612 ЦК України).
З огляду на вищевикладене, суд дійшов висновку, що позивачем доведено належними та допустимими доказами факт порушення (прострочення) відповідачем взятих на себе зобов'язань за кредитним договором.
Суд вважає, що вимога позивача про стягнення простроченої заборгованості за кредитом (тіло кредиту) в сумі 5 704,14 грн., процентів за користування кредитом за період з 15.08.2013 року по 05.02.2016 року в сумі 3,74 грн., а також комісії (щомісячної винагороди за надання фінансового інструменту) в сумі 1 711,20 грн., ґрунтуються на вимогах закону, а відтак, за відсутності будь - яких заперечень з боку відповідача, підлягає задоволенню в повному обсязі.
Враховуючи те, що нарахування пені та штрафів передбачено Умовами та ОСОБА_2 банківського обслуговування які, як встановив суд, не є складовою частиною укладеного між сторонами кредитного договору і не підписані позичальником, суд дійшов висновку, що в їх стягненні слід відмовити, оскільки згідно ст. 547 ЦК України, правочин щодо забезпечення виконання зобов'язання, який вчинений із недодержанням письмової форми, є нікчемним.
З урахуванням зазначеного, суд дійшов висновку, що позов підлягає задоволенню частково, а саме з відповідача слід стягнути 7 419,08 грн., з них: 5 704,14 грн. - заборгованість за кредитом (тіло кредиту), 3,74 грн. - проценти за користування кредитом, 1 711,20 грн. - комісія, в решті позову слід відмовити з огляду на необґрунтованість.
Згідно ст. 88 ЦПК України, судові витрати підлягають стягненню з відповідача пропорційно до суми задоволених позовних вимог.
При зверненні з позовом до суду, позивач сплатив судовий збір в сумі 1 378 грн. (а.с. 1). Таким чином, з відповідача на користь позивача слід стягнути судові витрати в сумі 617,79 грн. (1 378 грн. * 7 419,08 грн. / 16 548,62 грн.).
Керуючись постановою Верховного Суду України по справі № 6-16цс15, Законом України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо заборони банкам змінювати умови договору банківського вкладу та кредитного договору в односторонньому порядку" від 12.12.2008 року № 661-VІ, ст.ст. 509, 526, 527, 530, 610, 611, 629, 634, 1054 - 1056-1 ЦК України, ст.ст. 10, 11, 57-60, 88, 158 ч.2, 208-209, 212-215, 224-226 ЦПК України, суд -
Позов Публічного акціонерного товариства комерційний банк "ПриватБанк" до ОСОБА_1 а про стягнення заборгованості за кредитним договором, - задовольнити частково.
Стягнути з ОСОБА_1 (ІНФОРМАЦІЯ_1, ідентифікаційний номер НОМЕР_1) на користь Публічного акціонерного товариства Комерційний банк "ПриватБанк" (код ЄДРПОУ 14360570) заборгованість за договором № VILWRX2104053 від 15.08.2013 року в розмірі 7 419 (сім тисяч чотириста дев'ятнадцять) грн. 08 коп., з них: 5 704,14 грн. - заборгованість за кредитом (тіло кредиту), 3,74 грн. - проценти за користування кредитом, 1 711,20 грн. - комісія.
В решті позову відмовити.
Стягнути з ОСОБА_1 (ІНФОРМАЦІЯ_1, ідентифікаційний номер НОМЕР_1) на користь Публічного акціонерного товариства Комерційний банк "ПриватБанк" (код ЄДРПОУ 14360570) судові витрати в вигляді судового збору в сумі 617 (шістсот сімнадцять) грн. 79 коп.
Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, яку може бути подано протягом десяти днів з дня отримання його копії.
Заочне рішення підлягає скасуванню, якщо судом буде встановлено, що відповідач не з'явився в судове засідання та не повідомив про причини неявки з поважних причин і докази, на які він посилається, мають істотне значення для правильного вирішення справи.
Позивач має право оскаржити заочне рішення в загальному порядку шляхом подачі апеляційної скарги на рішення суду протягом десяти днів з дня його проголошення через Липовецький районний суд Вінницької області. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.
Суддя С.І. Стадник