133/1091/15-к
Іменем України
12.05.2016 року
В складі головуючого судді ОСОБА_1
із секретарем ОСОБА_2 ,
з участю прокурора ОСОБА_3 ,
адвокатів ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 ,
обвинувачених ОСОБА_7 , ОСОБА_8 ,
та потерпілої ОСОБА_9 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Козятині обвинувальний акт у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12015020170000015 від 06.01.2015 року, відносно:
1) ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с. Комсомольське Козятинського району Вінницької області, українця, гр. України, освіта середня, не одруженого, не працюючого, прож. по АДРЕСА_1 , зареєстрованого по АДРЕСА_2 , раніше не судимого, обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.297 КК України;
2) ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , уродженця с. Козятин Козятинського району Вінницької області, українця, гр.України, освіта середня, не одруженого, не працюючого,інваліда 3-ї групи, прож. по АДРЕСА_3 , раніше не судимого, обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.297 КК України, -
Обвинувачений ОСОБА_7 вчинив наругу над могилою, кваліфікуючими ознаками якої є наруга над могилою. тобто незаконне заволодіння предметами, що знаходяться на могилі, вчинене за попередньою змовою групою осіб, з корисливих мотивів.
Обвинувачений ОСОБА_8 вчинив наругу над могилою, кваліфікуючими ознаками якої є наруга над могилою. тобто незаконне заволодіння предметами, що знаходяться на могилі, вчинене за попередньою змовою групою осіб, з корисливих мотивів.
Кримінальне правопорушення скоєно за слідуючих обставин.
Обвинувачені ОСОБА_7 та ОСОБА_8 в кінці листопада 2014 року, перебуваючи на сільському кладовищі, що розташоване в с. Муховата Козятинського району, за попередньою змовою між собою підійшли до могили покійної ОСОБА_10 та за допомогою металевого лому почали виломувати алюмінієву огорожу з могили останньої, яку у 1994 році встановила дочка покійної ОСОБА_9 . Виламавши огорожу, обвинувачені ОСОБА_7 та ОСОБА_8 завантажили її в автомобіль ВАЗ 2101 синього кольору д.н.з. НОМЕР_1 , та з місця вчинення злочину зникли, розпорядившись викраденим на власний розсуд, чим завдали потерпілій матеріальної шкоди на загальну суму 800 грн. .
Обвинувачений ОСОБА_7 під час судового розгляду справи свою вину у вчиненні злочину не визнав і пояснив, що на досудовому слідстві працівники міліції його били, погрожували йому, тому він визнавав себе винним повністю та все підписав. Його били на першому поверсі, в кабінеті слідчого. Коли слідчий ОСОБА_11 виходила з кабінету, в кабінет заходили два працівника міліції та били його. Слідчий ОСОБА_11 його не била, однак допит відбувався відразу ж після побиття, і він слухняно підписував все. що казав підписати слідчий. Адвоката на досудовому слідстві у нього не було. Зі скаргами він нікуди не звертався, тому що боявся. На слідчому експерименті він говорив неправду, так як його перед цим били. Понятих під час відтворення не було. На досудовому слідстві права йому роз'яснювали. Він погано вміє читати та писати. однак адвоката на досудовому слідстві не було.
Обвинувачений ОСОБА_7 пояснив також, що в кінці листопада 2014 року він та ОСОБА_12 їздили по селу на автомобілі, що належить ОСОБА_13 , та купували у людей металобрухт. Автомобіль належить ОСОБА_8 . Коли вони були біля кладовища на смітєзвалищі, то брали старі оградки. Увесь час з ними був ОСОБА_14 . Потім здавали даний метал на пункт прийому металобрухту, що біля інкубатора в с. Комсомольське Козятинського району. Коли вони на сміттєзвалищі збирали старі огради з кладовища. то брали у Яворського металевий припон, щоб легше було доставати зі сміття металобрухт. Алюмінієву огорожу з могили покійної ОСОБА_10 вони не брали. Свідок ОСОБА_15 говорить неправду щодо того, що вони зламали та забрали огорожу з могили покійної ОСОБА_10 . В судовому засіданні 11.05.2016 року під час огляду речового доказу - частини алюмінієвої огорожі з могили покійної ОСОБА_10 обвинувачений ОСОБА_7 змінив свої покази та пояснив, що він повністю визнає себе винним у пред'явленому йому обвинуваченні. Дійсно у листопаді 2014 року, перебуваючи на сільському кладовищі, що розташоване в с. Муховата Козятинського району, за пропозицією ОСОБА_8 , який сказав зламати та забрати огорожу, він за допомогою метелевого припона, якого їм дав свідок ОСОБА_16 , зламав огорожу з могили покійної ОСОБА_10 . ОСОБА_8 не ламав огорожу так як він хворіє. Зазначену огорожу вони забрали з могили для того, щоб здати її в металобрухт та отримати за це гроші. Огорожу загрузили в автомобіль ОСОБА_8 . ОСОБА_8 в той же день продав зазначену огорожу свідку ОСОБА_17 , який скуповує металобрухт. ОСОБА_7 пояснив також, що оглянутий в судовому засіданні речовий доказ дійсно є частиною алюмінієвої огорожі з могили покійної ОСОБА_10 . Причиною зміни ним своїх показів є те, що він зрозумів свою помилку та розкаявся у скоєному. Просить його суворо не карати. Заявлений цивільний позов визнає частково.
Обвинувачений ОСОБА_8 свою вину у вчиненні злочину не визнав і пояснив, що огорожу з могили покійної ОСОБА_10 вони не брали. Він, ОСОБА_18 та ОСОБА_14 збирали оградки по кущам, різали їх та клали в його автомобіль. Металобрухт вони купляли у людей і збирали на сміттєзвалищі. Металобрухт вони здавали ОСОБА_19 та її чоловікові ОСОБА_17 . Він прибирав на кладовищі, брав огорожі, які були вже зняті з могил, і здавав ОСОБА_20 . Оградку з гронами винограду вони з могили не брали, не виламували. Зазначену оградку він знайшов уже знятою з могили, вона була за територією кладовища. Свідок ОСОБА_15 говорить неправду щодо того, що вони зламали та забрали огорожу з могили покійної ОСОБА_10 . Свідка ОСОБА_15 вони не наганяли. Коли вони приїхали вперше на кладовище, то він відразу сказав ОСОБА_21 та ОСОБА_22 , щоб з могил нічого не брали. Пояснення обвинуваченого ОСОБА_7 , які той дав у судовому засіданні 11.05.2016 року, були виклакані тим. що перед початком розгляду справи 11.05.2016 року на ОСОБА_7 був здійснений тиск прокурором, внаслідок чого ОСОБА_7 оговорив себе і його. Оградку з гронами винограду вони з могили не брали, не виламували, і ОСОБА_20 він цю оградку не продавав. Оградка, яку знайшли у ОСОБА_20 - зовсім інша ограда, а не та, що була встановлено на могилі ОСОБА_10 .
Суд критично ставиться до пояснень обвинуваченого ОСОБА_8 і вважає, що вина обвинувачених у скоєнні злочину, крім визнання вини ОСОБА_7 , повністю доведена поясненнями потерпілої, свідків та доказами, які є в матеріалах справи.
Потерпіла ОСОБА_9 пояснила, що в листопаді - грудні 2014 року до неї подзвонила ОСОБА_23 та повідомила, що з могили її матері знята оградка. Через півтора неділі вона приїхала в село. Коли вона прийшла на кладовище, то побачила, що з могили матері ограда знята, стінка бетонна розвалена, пам'ятник був покритий тріщинами, на підмурку були вибоїни, а стовп з нержавійки зігнутий. Ограда була розміром 2,7 м на 2 м, висотою 55 см, та вага її складала приблизно 100 кг. Це був сплав алюмінію з іншим металом. Люди записали номер автомобіля обвинуваченого, а ОСОБА_24 та ОСОБА_22 бачили його на кладовищі. Люди говорили, що це були чоловіки віком 40-45 років, один старший, а інший молодший. Працівники міліції знайшли частину огради, яка була знята з могили її матері. Потерпіла пояснила також, що оглянутий в судовому засіданні речовий доказ дійсно є частиною алюмінієвої огорожі з могили її покійної иатері ОСОБА_10 . Просить обрати у відношенні обвинуваченого ОСОБА_8 покарання у вигляді позбавлення волі. Неправомірними діями обвинувачених їй заподіяна як моральна, так і матеріальна шкода. Вага встановленої огорожі становила 98 кг. Вартість лому алюмінію становить 34.75 грн. за 1 кг., а тому неправомірними діями обвинувачених їй була заподіяна матеріальна шкода в сумі 3405.5 грн. Моральна шкода полягає у сильних душевних стражданнях у зв'язку з наругою над місцем поховання її матері. Просить стягнути з обвинувачених 20 000 грн. у відшкодування моральної шкоди. Вона також понесла витрати на правову допомогу та витрати на забезпечення явки свідків у судові засідання. Вона неодноразово витрачалась на бензин, щоб привезти свідків у судові засідання, оскільки із с. Муховата дуже важко доїхати до м. Козятина. Просить стягнути ці витрати з обвинувачених.
Свідок ОСОБА_25 пояснив, що обвинувачений ОСОБА_8 йому знайомий, тому що він запитував чи є у нього металобрухт. Так, у 2014 році протягом двох тижнів в село Муховата приїжджав автомобіль, марки «Жигулі» синього кольору. Лише цей автомобіль приїжджав в село по металобрухт. За кермом був ОСОБА_8 , але чи був з ним ОСОБА_7 , він стверджувати не може, тому що його в обличчя не бачив. Цей автомобіль приїжджав до ОСОБА_26 , де був 5-10 хв, а потім їхав на іншу сторону села. З появою цього автомобіля в селі стали ходити чутки, що вони їздять на кладовище. Після чого декілька жителів села, в тому числі і він, пішли подивитися на кладовище. Пройшовшись по самому кладовищі, вони побачили, що на могилі ОСОБА_10 була знята ограда, яка була з алюмінію, стовпчики були погнуті, мабуть не могли вирвати. Ця могила знаходиться в 20 метрах від каплички. В той день він бачив автомобіль обвинуваченого в селі, але на кладовищі його не бачив. Його будинок над дорогою, тому йому добре видно, хто приїжджає та виїжджає з села. Даний автомобіль їздив лише вранці та вдень, а ввечері та вночі його не було. Також він бачив, що автомобіль виїжджав з села завантаженим. Він це знає, тому що проробив шофером довгий час і по тому, як осів багажник автомобіля, можна було зробити висновок, що автомобіль завантажений. До кладовища можна доїхати лише через село.
Свідок ОСОБА_16 пояснив, що в кінці 2014 року ОСОБА_27 з обвинуваченими приїжджали декілька раз до нього на автомобілі марки «Жигулі» по металобрухт. Яворський знав, що в нього є металобрухт. Металобрухт вантажили у багажник та салон. Він бачив, що вони збирали металобрухт по кущах. Проте на кладовищі він їх не бачив. Коли він та односельчани в пішли подивитися на кладовище, то побачили, що могила матері потерпілої ОСОБА_9 розбита, ограда була збита, один стовпчик зігнутий. Ця могила знаходиться біля каплички. Він не бачив, щоб автомобіль обвинувачених був на кладовищі, а також щоб вони збирали там металобрухт. Обвинувачені якось залишили у нього заступ та сапу. Коли забирали заступ та сапу, то автомобіль був пустий. Вони брали у нього припон, металевий прут, довжиною 0,5 м, який з однієї сторони був загострений, а з іншої заплесканий.
Свідок ОСОБА_26 пояснив, що він працював разом із ОСОБА_8 . У листопаді 2014 року ОСОБА_8 приїжджав як сам, так і з ОСОБА_21 до нього по металобрухт. Біля кладовища він їх не бачив, і не чув, щоб їх там хтось бачив. Коли дізнався від ОСОБА_28 та її чоловіка, що на могилі матері ОСОБА_9 збита ограда, то разом із сестрою пішли подивитися на кладовище. На кладовищі вони побачили, що ограда була збита чи зрізана, і її взагалі там не було. Він не знає, хто це зробив.
Свідок ОСОБА_15 пояснив, що він знає ОСОБА_8 , тому що той працював з його батьком. У листопаді 2014 року ОСОБА_8 та ОСОБА_7 приїжджали в с. Муховата збирати металобрухт. Коли вони приїжджали, він добре не пам'ятає. Вони їздили по металобрухт до ОСОБА_16 , де взяли припон, металевий прут, щоб розбивати огради. А потім поїхали на кладовище по огради, які були викинуті в кущі. Він допомагав їм тримати та різати огради. Також восени 2014 року він допомагав забирати вже зняті з могил металеві хрести на кладовищі. Вони їх різали пилкою по металу. Він допомагав їх вантажити в багажник та на заднє сидіння автомобіля. Тоді ОСОБА_7 став ламати ограду на могилі Ковальської Зофії. Він не знає, з якого металу була ця ограда та не пам'ятає, який був візерунок огради. Ограда була на дві могили, срібного кольору та складалася з квадратів, розміром 60 см х 40 см. ОСОБА_7 зачепив припон за бетон і став піднімати на себе ограду, зламавши в ній два кута. ОСОБА_7 ламав ограду та складав її біля себе. Він став просити його, щоб той не ламав ограду, тому що це могила його родичів. Тоді ОСОБА_7 на нього замахнувся, а ОСОБА_8 став нецензурно лаятися на його адресу та погрожував йому, щоб він нікому нічого не розповідав. У районному відділі міліції він впізнав ограду з могили матері потерпілої.
Свідок ОСОБА_29 пояснила, що коли у 2014 році вона йшла в інше село до матері, то бачила, що позаду їхав автомобіль, марки «Жигулі», темно-синього кольору. Даний автомобіль повернув в сторону кладовища. Вона не знає чи автомобіль заїжджав на кладовище і скільки в ньому було людей.
Свідок ОСОБА_30 пояснив, що дізнався від своєї матері ОСОБА_31 , що з могили бабусі була вкрадена ограда, сплав алюмінію та ще якогось металу. Цю ограду та пам'ятник ставила його тітка ОСОБА_9 .
Свідок ОСОБА_32 пояснила, що восени 2014 року ОСОБА_12 та ще один чоловік стали частенько їздити в їхнє село. Тоді по селу стали ходити чутки, що на сільському кладовищі зламані та зняті огради. Тому ОСОБА_33 та ще декілька односельчан пішли на кладовище, щоб перевірити стан могил. Коли вони поверталися з кладовища, то ОСОБА_33 зайшов до неї додому та повідомив, що на могилі її свекрухи ОСОБА_10 зламали і зняли ограду. Це було в 10 числах жовтня 2014 року. Тоді вона пішла разом з братом на кладовище, щоб подивитися на могилу. Вони побачили, що з могили була знята ограда, а один із стовпчиків із нержавійки зігнутий. Ограда була невисока, на ній були вилиті листочки та грона винограду. Вона зателефонувала синові та сестрі її чоловіка ОСОБА_9 . Односельчани говорили, що на кладовищі бачили автомобіль «Жигулі» темно-синього кольору. ОСОБА_8 приїжджав до її брата, а в неї брав металобрухт.
Свідок ОСОБА_34 пояснив, що в 10 числах листопада 2014 року він був на сільському кладовищі, де прибирав могилки. Все було як завжди. Потім в селі став з'являтися автомобіль «Копійка» синього кольору із старими номерами. Цей автомобіль їздив часто, він зупинявся біля його сусіда ОСОБА_26 . Що вони там робили йому не відомо, але автомобіль затримувався там надовго. На початку грудня 2014 року до нього зателефонував сусід ОСОБА_35 і повідомив, що на кладовищі побили оградки і познімали фіртки. Вже перед проводами він пішов на кладовище, то побачив, що на могилі Ковальської побита і знята ограда. Ограда була лита із сплаву алюмінію, забетонована, а стовпчики із нержавійки. Один із стовпчиків зігнутий. Ограда була з одного боку рівно зрізана, а з іншого - зламана.
Свідок ОСОБА_19 пояснила, що восени 2014 року ОСОБА_12 , знайомий її чоловіка, запропонував їм придбати у нього огорожу. На той час вони думали, що то декоративний паркан, бувший у використанні. Вона лежала в автомобілі темно-синього кольору, належному ОСОБА_8 , була поділена на секції, десь приблизно 5-6 секцій, розміром 0,5 м х 1 м. Вони її придбали, але не використовували у власних потребах. Чоловік здав цей паркан на металобрухт. Пізніше їм стало відомо від слідчого, що це був не паркан, а ограда з кладовища. Частину цієї огорожі у них вилучили працівники міліції.
Свідок ОСОБА_17 в судовому засіданні пояснив, що у 2014 році, коли він був у центрі села Комсомольське Козятинського району, то зустрівся із ОСОБА_8 , який запропонував йому ограду. Він думав, що то декоративний паркан, але пізніше йому стало відомо від слідчого, що це була ограда з кладовища. Вона лежала на задньому сидінні автомобіля, там було три секції. Він придбав її по ціні металобрухту, тому що вона була вже у використанні. Вона була лита із візерунком у вигляді виноградної лози, висотою 0,5 м, срібного кольору. Оскільки вони з дружиною будувалися, то він подумав, що її можна використати як паркан для квітника. Коли став ставити її, то вона стала розкришуватися. Тоді його дружина здала цю ограду на металобрухт.
Свідок ОСОБА_36 в судовому засіданні пояснив, що він знає обвинувачених. Якось до нього приїхав ОСОБА_8 та запропонував їхати по металобрухт. Вони купляли металобрухт у людей, їздили в села на смітники, де також збирали металобрухт. Металобрухт вони здавали ОСОБА_37 . З ОСОБА_8 на кладовище він не їздив, огради вони разом не збирали.
Із заяви ОСОБА_38 від 12.12.2014 року вбачається, що він звернувся до Козятинського РВ УМВС України у Вінницькій обл. із заявою про те, що невідомі особи пошкодили огорожу на могилі його бабусі ОСОБА_10 на кладовищі в с. Муховата(а.с.169).
З протоколу огляду від 25.02.2015 року та фототаблиці до нього вбачається, що 25.02.2015 року було оглянуто кладовище в с. Муховата Козятинського р-ну. У четвертому ряду виявлено могилу ОСОБА_10 , яка огорожена бетонним підмурком висотою 15 см. На краях бетонного підмурку та поблизу калітки є залізні стовпчики висотою бизько 30 см., із заокругленим верхом.По периметру підмурку виявлено частини заліза сірого кольору на відстані приблизно 20 см. одна від одної(а.с.180-182).
З протоколу огляду від 21.01.2015 року та фототаблиці до нього вбачається, що 21.01.2015 року було оглянуто територію домоволодіння ОСОБА_19 по АДРЕСА_4 . В гаражному приміщенні було виявлено та вилучено частину металевої огради сріблястого кольору з малюнком у вигляді винограду(а.с.185-188).
З протоколу огляду предмету від 07.03.2015 року вбачається, що слідчим в присутності понятих за участю потерпілої ОСОБА_9 було оглянуто секцію алюмінієвої огради сірого кольору з двома малюнками у вигляді грона винограду, довжиною 35 см., висотою 37 см. Потерпіла ОСОБА_9 пояснила, що це секція огради з могили її матері, що знаходиться на кладовищі в с. Муховата(а.с.189-192).
З довідки Козятинського міського споживчого товариства від 20.03.2015 року вбачається, що вартість алюмінієвої огради сірого кольору із малюнком у вигляді грона винограду висотою приблизно 37 см., довжиною приблизно 9.2 м. станом на листопад 2014 року становить 800 грн.(а.с.193).
З протоколу проведення слідчого експерименту зі свідком ОСОБА_15 від 27.03.2015 року вбачається, що свідок ОСОБА_15 показав та розповів. що в кінці листопада 2014 року, перебуваючи на сільському кладовищі, що розташоване в с. Муховата Козятинського району, він разом з ОСОБА_8 та ОСОБА_7 збирав металобрухт. Також ОСОБА_15 вказав на могилу ОСОБА_10 , на якій ОСОБА_8 та ОСОБА_7 хотіли зламати ограду(а.с.194-195).
З протоколу проведення слідчого експерименту з підозрюваним ОСОБА_7 від 27.03.2015 року вбачається, що ОСОБА_7 показав, що в кінці листопада 2014 року, перебуваючи на сільському кладовищі, що розташоване в с. Муховата Козятинського району, вони брали викинуті огради, показав місце, де з могили ОСОБА_10 здійснювали наругу над могилою, яким чином за допомогою монтіровки ламали її, куди складали (а.с.205-207).
Вина обвинувачених у скоєнні кримінального правлпорушення доведена також відтвореними в судовому засіданні відеозаписом слідчого експерименту зі свідком ОСОБА_15 від 27.03.2015 року та відеозаписом слідчого експерименту з підозрюваним ОСОБА_7 від 27.03.2015 року, які були проведені відповідно до вимог ч.7 ст. 223 КПК України із застосуванням безперервного відеозапису ходу проведення слідчої дії, що не потребує запрошення понятих. Досліджені в судовому засіданні відеозаписи слідчих експериментів повністю відповідають протоколам проведення слідчих експериментів(а.с.194-195, 205-207).
З відтвореного в судовому засіданні відеозапису проведення слідчого експерименту зі свідком ОСОБА_15 від 27.03.2015 року вбачається, що свідок ОСОБА_15 показав та розповів. що в кінці листопада 2014 року, перебуваючи на сільському кладовищі, що розташоване в с. Муховата Козятинського району, він разом з ОСОБА_8 та ОСОБА_7 збирав металобрухт. Також ОСОБА_15 вказав на могилу ОСОБА_10 , на якій ОСОБА_8 та ОСОБА_7 хотіли зламати ограду.
З відтвореного в судовому засіданні відеозапису проведення слідчого експерименту з підозрюваним ОСОБА_7 від 27.03.2015 року вбачається, що ОСОБА_7 показав, що в кінці листопада 2014 року, перебуваючи на сільському кладовищі, що розташоване в с. Муховата Козятинського району, вони брали викинуті огради, показав місце, де з могили ОСОБА_10 здійснювали наругу над могилою, яким чином за допомогою монтіровки ламали її, куди складали.
Кваліфікація кримінального правопорушення, вчиненого обвинуваченим ОСОБА_7 , буде вірною за ч. 3 ст. 297 КК України як наруга над могилою, кваліфікуючими ознаками якої є наруга над могилою. тобто незаконне заволодіння предметами, що знаходяться на могилі, вчинене за попередньою змовою групою осіб, з корисливих мотивів.
Кваліфікація кримінального правопорушення, вчиненого обвинуваченим ОСОБА_8 , буде вірною за ч. 3 ст. 297 КК України як наруга над могилою, кваліфікуючими ознаками якої є наруга над могилою. тобто незаконне заволодіння предметами, що знаходяться на могилі, вчинене за попередньою змовою групою осіб, з корисливих мотивів.
Обираючи міру покарання обвинуваченому ОСОБА_7 суд враховує ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення та особу винного, те, що обвинувачений ОСОБА_7 визнав себе винним повністю, розкаявся у скоєному, сприяв розкриттю злочину, що судом розцінюється як обставини, які пом'якшують покарання. Обставин, які обтяжують покарання, судом не встановлено. Суд вважає, що перевиховання та виправлення обвинуваченого ОСОБА_7 можливе без ізоляції від суспільства, покарання слід обрати у вигляді позбавлення волі з застосуванням ст.ст.75, 76 КК України.
Обираючи міру покарання обвинуваченому ОСОБА_8 , суд враховує ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення та особу винного, те, що обвинувачений ОСОБА_8 раніше не судимий, є інвалідом 3-ї групи, за місцем проживання характеризується позитивно, що судом розцінюється як обставини, які пом'якшують покарання. Обставин, які обтяжують покарання, судом не встановлено.
Оцінюючи наведені обставини в їх сукупності, враховуючи ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення та особу винного. враховуючи позицію потерпілої, яка просить обрати у відношенні обвинуваченого ОСОБА_8 покарання у вигляді позбавлення волі, суд вважає, що перевиховання та виправлення обвинуваченого ОСОБА_8 без ізоляції від суспільства неможливе, покарання слід обрати у вигляді позбавлення волі.
Заявлений потерпілою цивільний позов про відшкодування матеріальної шкоди у сумі 3405.5 грн. та моральної шкоди в сумі 20000 грн. слід задовольнити частково.
Суд вважає доведеним. що потерпілій ОСОБА_9 була заподіяна матеріальна шкода в сумі 800 грн., яку слід стягнути з обвинувачених на користь потерпілої. Докази того, що розмір матеріальної шкоди становить 3405,5 грн., потерпіла суду не надала.
Що стосується відшкодування моральної шкоди. то суд вважає необхідним зазначити наступне.
Відповідно до ст. 23 ЦК України особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав. Моральна шкода відшкодовується незалежно від майнової шкоди, яка підлягає відшкодуванню, та не пов'язана з розміром цього відшкодування.
Суд вважає, що протиправними діями обвинувачених потерпілій була заподіяна моральна шкода, яка знайшла своє вираження у душевних стражданнях, яких потерпіла ОСОБА_9 зазнала у зв'язку з наругою над могилою її матері. Визначаючи розмір грошового відшкодування моральної шкоди, суд враховує глибину душевних страждань потерпілої, ступінь вини осіб, які завдали моральної шкоди, вимоги розумності і справедливості. і вважає, що розмір відшкодування моральної шкоди слід визначити у сумі 10000 грн.
Відповідно до ч. 2 ст. 120 КПК України витрати, пов'язані з оплатою допомоги представника потерпілого, цивільного позивача та цивільного відповідача, які надають правову допомогу за договором, несе відповідно потерпілий, цивільний позивач, цивільний відповідач. Відповідно до ст. 122 КПК України витрати, пов'язані із залученням свідків, несе сторона кримінального провадження, яка заявила клопотання про виклик свідків.
Відповідно до ч. 1 ст. 124 КПК України у разі ухвалення обвинувального вироку суд стягує з обвинуваченого на користь потерпілого всі здійснені ним документально підтверджені процесуальні витрати.
Відтак суд вважає необхідним стягнути з обвинувачених на користь потерпілої всі понесені нею документально підтверджені процесуальні витрати.
Речові докази по справі: 23 огради - слід повернути обвинуваченому ОСОБА_8 , секцію огради слід передати потерпілій ОСОБА_9 .
Керуючись ст. ст. 367, 368, 370, 374 КПК України , суд
1) ОСОБА_7 визнати винуватим у скоєнні кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст. 297 КК України і призначити йому покарання у вигляді чотирьох років позбавлення волі.
Відповідно до ст. ст. 75, 76 КК України звільнити обвинуваченого ОСОБА_7 від відбування покарання з випробовуванням, встановивши йому іспитовий строк тривалістю два роки і поклавши на нього такі обов'язки:
- не виїжджати за межі України на постійне проживання без дозволу кримінально-виконавчої інспекції;
- повідомляти кримінально-виконавчу інспекцію про зміну місця проживання або роботи.
Міру запобіжного заходу до набрання вироком чинності не обирати.
Стягнути з обвинуваченого ОСОБА_7 на користь потерпілої ОСОБА_9 витрати, пов'язані з оплатою допомоги представника потерпілого, в сумі 600(шістсот) грн.
Стягнути з обвинуваченого ОСОБА_7 на користь потерпілої ОСОБА_9 витрати, пов'язані із залученням свідків, в сумі 534,23 грн.( п'ятсот тридцять чотири грн. 23 коп.).
Стягнути з обвинуваченого ОСОБА_7 на користь потерпілої ОСОБА_9 400 грн. у відшкодування матеріальної шкоди та 5000 грн. у відшкодування моральної шкоди, а всього 5400 грн.(п'ять тисяч чотириста грн.).
2) ОСОБА_8 визнати винуватим у скоєнні кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст. 297 КК України і призначити йому покарання у вигляді чотирьох років позбавлення волі.
Міру запобіжного заходу до набрання вироком чинності не обирати.
Стягнути з обвинуваченого ОСОБА_8 на користь потерпілої ОСОБА_9 витрати, пов'язані з оплатою допомоги представника потерпілого, в сумі 600(шістсот) грн.
Стягнути з обвинуваченого ОСОБА_8 на користь потерпілої ОСОБА_9 витрати, пов'язані із залученням свідків, в сумі 534,23 грн.( п'ятсот тридцять чотири грн. 23 коп.).
Стягнути з обвинуваченого ОСОБА_8 на користь потерпілої ОСОБА_9 400 грн. у відшкодування матеріальної шкоди та 5000 грн. у відшкодування моральної шкоди, а всього 5400 грн.(п'ять тисяч чотириста грн.).
Речові докази по справі: 23 огради, які зберігаються в кімнаті зберігання речових доказів Козятинського відділення поліції(а.с.232) - повернути обвинуваченому ОСОБА_8 , секцію огради, яка зберігається в кімнаті зберігання речових доказів Козятинського відділення поліції(а.с.233) - повернути потерпілій ОСОБА_9 .
Диск із записом слідчих експериментів залишити на зберіганні при матеріалах справи.
На вирок може бути подана апеляція до апеляційного суду Вінницької області через Козятинський міськрайонний суд протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Суддя: підпис
Згідно оригіналу:
Суддя:
Секретар:
Дата документу 12.05.2016 року